WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Підготовка майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки (автореферат) - Реферат

Підготовка майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки (автореферат) - Реферат

Проблема безпеки життєдіяльності знайшла відображення у педагогічних концепціях і системах, світоглядних позиціях, педагогічних поглядах мислителів і просвітителів різних епох (Н.Герман, П.Грабовський, М.Коцюбинський та ін.). Постійне зростання складності діяльності сучасної людини та її наслідків для довкілля, зумовили потребу в підготовці майбутнього вчителя до викладання основ безпечної поведінки у школі, яка передбачає не тільки опанування основ педагогічної теорії, але й знань, умінь і навичок, необхідних для навчання школярів безпечного життя та діяльності людини. Однак результатами багатьох досліджень доведено, що підходи і технології, які сьогодні використовуються у процесі підготовки вчителів до навчання школярів основ безпечної поведінки, є недостатньо ефективними (Л.Горяна, Т.Давидова, І.Науменко, Л.Сидорчук, Є.Чернишова, З.Яремко та ін). Це зумовлено тим, що питання безпеки однієї людини чи будь-якої групи людей не можна вивчати незалежно від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших складових системи, до якої вони включені, і які створюються і функціонують завдяки діяльності людини (Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний та ін.). Тобто зміст курсу "Безпека життєдіяльності" неможливо розкрити в повному обсязі без використання системного підходу. Зважаючи на це, в загальноосвітній школі зміст навчального предмета „Основи безпеки життєдіяльності" базується на інтеграції теоретичних і практичних знань учнів з фізики, хімії, природознавства, біології, географії, трудового навчання тощо.

У вищих навчальних закладах курс "Безпека життєдіяльності" включено в навчальні плани підготовки фахівців з усіх спеціальностей, проте цілеспрямована підготовка вчителів для навчання школярів основ безпечної поведінки відбувається лише на природничих факультетах. Зумовлено це орієнтирами державних стандартів освітньої галузі „Природознавство" в основній школі, які передбачають: ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства, фундаментальними ідеями природничих наук; суттю основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; набути досвіду практичної та експериментальної діяльності, ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, вміння екологічно виважено і безпечно взаємодіяти з довкіллям.

Натомість порівняння навчальних програм з курсу "Безпека життєдіяльності" для вищих навчальних закладів і з предмета "Основи безпеки життєдіяльності" для загальноосвітньої школи свідчить, що останні містять низку питань з безпечної поведінки, які відсутні у змісті підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки. Крім того, в навчальних планах вищих навчальних закладів не завжди передбачено курс, в якому розглядаються питання методики викладання предмета "Основи безпеки життєдіяльності" в загальноосвітній школі й навчання школярів основ безпечної поведінки.

Визначаючи педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки, ми враховували, що безпечна поведінка, як складова індивідуальної поведінки людини, виникає під впливом зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) факторів і підпорядковується механізмам регуляції і саморегуляції. Вона є результатом взаємодії свідомості і діяльності людини, органічного поєднання свідомого і несвідомого (К.Абульханова-Славська, С.Днепров, О.Леонтьєв, С.Максименко, О.Петровський, Л.Рубінштейн та ін.).

Зважаючи на взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на результат підготовки особистості до певної діяльності, педагогічними умовами формування готовності майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки було визначено: наявність їхньої професійно-педагогічної компетентності щодо навчання школярів основ безпечної поведінки; використання інтерактивних форм навчання, що забезпечують набуття і усвідомлення майбутніми педагогами особистого досвіду безпечної поведінки; створення навчальних ситуацій, що спрямовані на освоєння студентами методики навчання школярів основ безпечної поведінки.

У другому розділі „Зміст і результати експериментального дослідження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки" визначено поняття „підготовка майбутніх учителів до навчання школярів безпечної поведінки", „готовність" майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки як параметр, за яким проводилося обстеження студентів; подано результати експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів природничого циклу до навчання школярів основ безпечної поведінки; висвітлено динаміку змін у компонентах професійно-педагогічної готовності щодо навчання школярів основ безпечної поведінки та особистісних характеристиках майбутніх учителів природничого циклу.

Підготовка майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки є спеціально організованим процесом, спрямованим на опанування знаннями, практичними вміннями, необхідними для вирішення завдань професійно-педагогічної діяльності в означеній сфері. Ефективність цього процесу оцінюється за різними проявами: компетентністю вчителя, його педагогічною майстерністю, професіоналізмом, культурою тощо (Є.Барбіна, І.Зязюн, Н.Кічук, З.Курлянд, Н.Мурована, О.Пєхота та ін.).

Феномен готовності виокремлювавсь як показник ефективності підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки. Розуміння готовності як передумови цілеспрямованої діяльності, її регуляції, усталеності й ефективності дозволяє актуалізувати її в різних видах діяльності. Готовність до діяльності є інтегральним утворенням, що складається з комплексу різноманітних, пов'язаних між собою елементів. Вона виступає найбільш узагальненою характеристикою якості підготовки майбутнього вчителя до навчання школярів основ безпечної поведінки й базується на індивідуальних особливостях майбутнього вчителя як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності і є характеристикою його особистісного ставлення до діяльності вчителя як професіонала.

Готовність учителя до професійної діяльності у процесі навчання школярів основ безпечної поведінки виявляється в емоційно-позитивному ставленні до учня (суб'єкта), педагогічного процесу (об'єкта) і засобу виховання і навчання (діяльності); прагненні спілкуватися, приймати рішення щодо організації і захисту підлеглих у разі небезпеки; знаннях про загальні положення і принципи організації навчального процесу та їх відображення у методиці навчання школярів основ безпечної поведінки; вміннях і навичках організувати навчальну діяльність школярів щодо опанування безпечної поведінки тощо. В узагальненому вигляді ці дії характеризують предметно-змістовий, оперативно-діяльнісний і мотиваційний компоненти. Так, предметно-змістовий компонент означеної готовності характеризується наявністю знань з теоретичних основ безпеки і безпечної життєдіяльності, способів безпечної поведінки в повсякденних і надзвичайних ситуаціях; знань щодо організації навчального процесу в загальноосвітній школі й розуміння значення цих знань для практики.

Оперативно-діяльнісний компонент готовності вчителя щодо навчання школярів основ безпечної поведінки визначається наявністю умінь і навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності і характеризується: вміннями організації педагогічного процесу в загальноосвітній школі для навчання школярів основ безпечної поведінки; вміннями з безпечного поводження у довкіллі, побутовому, виробничому середовищі; здатністю забезпечення власної безпеки і безпеки людей, які їх оточують; володіння навичками навчання школярів основ безпечної поведінки.

Мотиваційний компонент базується на регулятивних психологічних механізмах, що спонукають учителя до пошуку нових підходів, методик і форм навчання школярів основ безпечної поведінки, схильності до творчості в організації навчального процесу, впевненості в необхідності і важливості навчання школярів основ безпечної поведінки, відповідальності за досягнуті результати.

З метою виявлення рівнів сформованості означеної готовності було виокремлено такі критерії: а) критерій обізнаності як вимір наявності і повноти знань майбутніх учителів з основ безпечної поведінки і засобів професійно-педагогічної діяльності; б) критерій упорядкованості як вимір логічної послідовності, доцільності дій з безпечної життєдіяльності і методичної підготовки майбутнього вчителя; в) критерій оперативності як вимір здатності своєчасно приймати рішення у професійній діяльності; г) критерій варіативності як вимір можливості знаходити різні варіанти рішень у професійній діяльності; е) критерій спрямованості як вимір ступеня потреби і здатності реалізувати себе у сфері навчання школярів основ безпечної поведінки.

За ступенем визначеності певного компонента, професійно-педагогічна готовність майбутніх учителів до навчання школярів безпечної поведінки може проявлятися на чотирьох рівнях: високому, достатньому, середньому, низькому.

Loading...

 
 

Цікаве