WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

У породіль першої та другої групи після маніфестації кровотечі з 1-ої доби пуерперію відбувалося зростання особистісної і реактивної тривожності при одночасному зниженні самооцінки пацієнтками показників САН (р<0,05, у порівнянні з групою контролю). Під впливом озонотерапії відбувалося ефективніше відновлення емоційних реакцій і психовегетативної сфери у порівнянні з групою жінок, що отримали ТЛ. У породіль, що отримали медичний озон, на 5-у добу пуерперію особистісна тривожність зменшилася на 25,6%, становила 32,00,8 балів (за шкалою Спілбергера-Ханіна) і була менше (р<0,05) в порівнянні з показником групи із ТЛ, який склав 36,00,9 балів. Також в означеній групі жінок реактивна тривожність зменшилася на 31,2%, становила 33,01,3 балів і була менше (р<0,05) по відношенню до показника групи із ТЛ, що склав 39,00,8 балів.

Згідно тесту САН у породіль, що перенесли кровотечі, під дією озонотерапії з 1-ої по 5-у добу пуерперію оцінка самопочуття збільшилася в середньому на 67,6% до 5,70,12 балів та була більше (р<0,05) показника групи із ТЛ, що становив 4,60,10 балів. Оцінка активності у цих жінок зросла на 71,4% до 4,80,10 балів і була більше (р<0,05) відповідного значення групи із ТЛ, який склав 3,90,14 балів. Також в динаміці післяпологового періоду у жінок, що отримали медичний озон оцінка настрою збільшилася на 48,6% до 5,50,15 балів і стала більше (р<0,05) по відношенню до показника групи із ТЛ, що становив 4,60,13 балів. Отже, корекція метаболічних порушень після перенесених кровотеч, направлена на відновлення порушеної саморегуляції організму і, як наслідок, поступова відбудова структурно-функціональних взаємин в результаті відновлювального лікування з використанням озонотерапії приводили не тільки до стабілізації психоемоційного статусу, але також і до нормалізації функціонального стану головного мозку у породіль.

При морфологічному та імуногістохімічному дослідженні в плацентах породіль, що перенесли кровотечі, виявлялися виражені дисциркуляторні, дистрофічні, інволютивні і склеротичні процеси на тлі помірно виражених компенсаторно-пристосовних змін. Склеротичні процеси у ворсинах були обумовлені посиленим синтезом інтерстиціального колагену I і III типів в стромі і колагену IV типу, як в синцитіальних базальних мембранах, так і в стінках судин ворсин. Було визначено, що плаценти породіль з клінічною маніфестацією кровотечі мали ознаки затримки дозрівання ворсинчастого хоріона, а також явища ендотеліальної дисфункції у вигляді підвищеної експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин децидуальної оболонки і ворсинчастого хоріона. Середній показник інтенсивності світіння ендотеліну в судинах децидуальної оболонки (53,82,9 мка) був вище (р0,001) показника групи контролю (39,12,32 мка). Ступінь експресії ендотеліну в судинах ворсинчастого хоріона (46,02,6 мка) також був вище (р<0,05) показника групи контролю (36,24,0 мка), але нижче (р0,05) відповідного параметру децидуальної оболонки.

При морфологічному і імуногістохімічному дослідженні плацентарного ложа, оперативно видалених маток у жінок, що перенесли кровотечі, встановлено, що розвиток кровотеч відбувався на певному морфологічному субстраті, представленому вираженими склеротичними, дистрофічними, дисциркуляторними і некробіотичними процесами, які супроводжувалися зниженням інтенсивності метаболізму, редукцією матково-плацентарного кровообігу, призводили до порушення скоротливої функції, недостатньої післяпологової контракції матки. У стромі міометрія активізувався синтез інтерстиціального колагену I і III типів, тоді як в базальних мембранах маткових артерій посилювалося утворення колагену IV типу. Середній показник інтенсивності світіння ендотеліну в спіральних артеріях матки (57,88,56 мка) був вище (р0,05) показника в судинах ворсинчастого хоріона. Посилення експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин плаценти і матки, що відображало порушення структурної організації судинного ендотелію, у поєднанні з порушенням синтезу стромального колагену і колагену базальних мембран, імовірно, з'явилися ланками морфогенезу акушерських кровотеч.

Середня тривалість перебування в стаціонарі при застосуванні традиційних методів відновлювального лікування в групі жінок 1А, що перенесли помірні кровотечі склала 6,90,7 днів, в групі жінок 1Б, що перенесли масивні кровотечі, - 9,51,1 днів. В той же час тривалість стаціонарного лікування породіль, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон склала в групі 2А (з помірною крововтратою) в середньому 5,50,6 днів і була менше (р<0,05), ніж в 1А групі та в групі 2Б (з масивною крововтратою) вона склала в середньому - 7,21,0 днів і була менше (р<0,05), ніж в 1Б групі.

Таким чином, наші дослідження довели, що використання озонотерапії дозволяє підвищити результативність відновлювального лікування жінок, що перенесли кровотечі під час пологів. На підставі проведеного дослідження було розкрито низку основних етіопатогенетичних чинників розвитку акушерських кровотеч, встановлені особливості функціонального стану головного мозку, виявлені зміни психоемоційного статусу у пацієнток, досліджені гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу та вивчені морфофункціональні порушення в плаценті і матці внаслідок кровотеч. Доведена ефективність запропонованої методики лікування, що є простою, економічно вигідною і безпечною, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, скоротити час перебування породіль у стаціонарі, попередити виникнення ускладнень в післяпологовому періоді, знизити ймовірність виникнення ранніх та віддалених наслідків після патологічної кровотечі, сприяє профілактиці порушень соматичного і репродуктивного здоров'я у жінок.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення наукової задачі, що полягає у вивченні патофізіологічних зрушень в організмі породіль після акушерських кровотеч і удосконаленні відновлювального лікування, оптимізації перебігу післяпологового періоду у цієї категорії жінок, а також в зменшенні ускладнень і профілактиці їх виникнення.

  1. Акушерські кровотечі у жінок розвиваються на тлі високого рівня гінекологічних захворювань (порушень менструальної функції, запальних захворювань, артифіціальних і мимовільних абортів), акушерської патології (прееклампсії, фетоплацентарної недостатності, імуноконфлікту, загрози переривання вагітності), екстрагенітальних захворювань (анемії, нейроциркуляторної дистонії, ожиріння, патології щитовидної залози, гіпотонічної і гіпертонічної хвороби), ускладнень перебігу пологів (аномалій пологової діяльності, передчасних пологів, переношування, патології послідового періоду).

  2. У породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з першої доби пуерперію відбувається посилення вільнорадикального перекисного окислення ліпідів, підвищення активності ферментативної і неферментативної ланок антиоксидантної системи, наростання ендогенної інтоксикації, збільшення показників лактату і пірувату. Динаміка вказаних змін виражена суттєвіше у жінок з масивною крововтратою, в порівнянні з пацієнтками, що мали помірну крововтрату в пологах.

  3. Озонотерапія впливає позитивно на окисно-антиоксидантний гомеостаз внаслідок підвищення з першої по четверту добу після пологів, і подальшого зниження з четвертої до сьомої доби пуерперію, продуктів перекисного окислення ліпідів на фоні адекватної стимуляції антиокислювальної активності плазми з першої до сьомої доби після пологів. Також, внаслідок озонотерапії протягом післяпологового періоду зменшується рівень ендогенної інтоксикації, відбувається посилення аеробного метаболізму за рахунок зниження метаболічних параметрів крові – лактату і пірувату, що сприяє корекції порушень гомеостазу у породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

  4. Використання медичного озону в післяпологовому періоді дозволяє підвищити ефективність відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, сприяє зниженню частоти виникнення ускладнень, зменшенню часу перебування пацієнток в стаціонарі, оптимізує неонатальну адаптацію їх новонароджених. Ефективність відновлювального лікування цих породіль при зіставленні з традиційним лікуванням по всім критеріях оцінюється вище.

  5. Під впливом озонотерапії у жінок в післяпологовому періоді відбувається нормалізація функціонального стану головного мозку, покращуються частотно-амплітудні характеристики ЕЕГ, регресує патологічна повільнохвильова активність, зменшується реактивна і особистісна тривожність, стабілізується психоемоційний статус, поліпшується загальне самопочуття, активність і настрій.

  6. Розвиток акушерських кровотеч відбувається на фоні певного морфологічного субстрату, представленого вираженими дисциркуляторними, дистрофічними, інволютивними, склеротичними процесами при помірно виражених компенсаторно-пристосовних змінах в плаценті, а також виражених склеротичних, дистрофічних, дисциркуляторних і некробіотичних процесах, що виявляються в плацентарному ложі матки.

  7. У плацентах породіль, що перенесли кровотечі під час пологів, спостерігаються порушення синтезу колагену IV типу в базальних мембранах судин і явища ендотеліальної дисфункції у вигляді підвищеної експресії ендотеліну ендотеліоцитами судин децидуальної оболонки (53,82,9 мка) і ворсинчастого хоріона (46,02,6 мка). У матці виявляється посилення експресії ендотеліну ендотеліоцитами спіральних артерій матки (57,88,56 мка), у поєднанні з порушенням синтезу колагену строми I і III типу та IV типу в базальних мембранах судин.

Loading...

 
 

Цікаве