WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Для дослідження стану психоемоційної сфери у породіль застосовували шкалу особистісної і реактивної тривожності Спілберга-Ханіна та тест диференціальної самооцінки функціонального стану САН. З метою вивчення функціональної активності нейронів і виявлення патологічної активності, проводилася реєстрація біопотенціалів головного мозку методом електроенцефалографії (ЕЕГ) за допомогою переносного електроенцефалографічного 19-ти канального комплексу DX-NT32.V19 фірми "DX-комплекси", Україна. Для клінічної характеристики структури ЕЕГ користувалися частотно-амплітудними показниками, запропонованими О.О. Жирмунською (1984).

Морфологічне дослідження препаратів плацент і оперативно видалених маток проводили з фарбуванням зрізів гематоксиліном і еозіном, пікрофуксином за Ван-Гізоном, за Малорі, мукополісахариди ідентифікували PAS-реакцією з контролем амілазою, РНК визначали реакцією Браше з контролем кристалічної рибонуклеазою, ДНК визначали реакцією Фельгена-Россенбека з контролем гідролізу з HCl за Р.Ліллі (1969) Імуногістохімічне дослідження плацент і маток проводили на парафінових зрізах непрямим методом Кунса за методикою М. Brosman (1979). Колагени I, III і IV типів та ендотелін визначали за допомогою відповідних моноклональних антитіл ("Novocastra Laboratories Ltd", "IMTEK Ltd", Росія). Препарати вивчали з використанням люмінісцентного мікроскопа МЛ-2, інтенсивність світіння ендотеліну визначали на мікрофлюориметрі з ФЕУ-35. Морфологічне дослідження препаратів маток і плацент проводили за допомогою мікроскопа "Оlympus BX-41" з програмним забезпеченням "Оlympus DP-Soft".

Результати всіх проведених досліджень піддавали статистичній обробці за допомогою стандартного пакету статистичного аналізу Microsoft Excel 2000 з використанням параметричних методів аналізу. Вірогідність відмінностей у порівнюваних групах визначалася за таблицями Ст'юдента. У роботі вважали вірогідними результати при р<0,05, р<0,001.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз даних анамнезу, перебігу вагітності і пологів показав, що за віковими, антропометричними показниками, місцем проживання, паритетом вагітностей і пологів порівнювані групи жінок були однорідні. При аналізі вікової структури жінок, що перенесли акушерські кровотечі, звертала на себе увагу висока питома вага юних першонароджуючих (13,75% в групі з помірною крововтратою) і вікових (50% в групі з масивною крововтратою) жінок. Серед пацієнток, що перенесли акушерські кровотечі, відзначався значний відсоток учнів і студенток (25%), а також службовців (28,33%), що підтверджує вплив способу життя і соціальної складової (психоемоційного перенапруження, стресових ситуацій, фізичних навантажень, несприятливих виробничих чинників, нераціонального харчування, гіподинамії, порушення режиму сну і відпочинку) на формування порушень адаптаційно-пристосовних процесів, що посилюються ще більше внаслідок вагітності і пологів.

У групі пацієнток, що перенесли кровотечі в пологах, в порівнянні з контрольною, частіше зустрічалися: низький зріст (11,67%) і надмірна вага тіла (19,17%). При аналізі менструальної функції у цих жінок відмічалися частіше пізнє менархе (6,67%) і гіперполіменорея (8,33%). При дослідженні гінекологічного анамнезу і репродуктивної функції установлено, що пацієнтки з маніфестацією кровотеч під час пологів мали значну гінекологічну захворюваність: порушення менструальної функції (у 27,5% жінок), обумовлені збоєм в механізмах нейроендокринної регуляції; запальні захворювання (у 16,67%), що викликають дистрофічні, рубцеві і запальні зміни в міометрії. Також в цій групі в анамнезі відмічалась велика кількість оперативних втручань, що викликають порушення структури ендометрію і поразку нервово-м'язового апарату матки (мимовільні і артифіціальні аборти (у 10,83% і 27,5% пацієнток)), вишкрібання порожнини матки (у 10%), діатермокоагуляції шийки матки (у 10%).

При вивченні соматичного анамнезу у пацієнток, що перенесли помірну і масивну крововтрату в пологах, звертав на себе увагу високий рівень екстрагенітальних захворювань, що провокують формування нейроендокринних, обмінних, судинних, циркуляторних, гемостазіологічних і імунних порушень, які мають вагомий вплив у розвитку кровотеч. У структурі перенесених екстрагенітальних захворювань займали місце простудні захворювання (80%), дитячі інфекції (50,83%), анемія (32,5%), ожиріння (19,17%), гіпотонія (18,33%), нейроциркуляторна дистонія (17,5%), патологія щитовидної залози (17,5%), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (15,83%), міопія (10%), захворювання серцево-судинної системи (15,85%), шлунково-кишкового тракту (14,17%), нирок (13,33%), легенів (8,33%), печінки (6,67%), гіпертонічна хвороба (6,67%).

Жінки, що перенесли акушерські кровотечі, частіше мали ускладнений перебіг вагітності, представлений анемією (у 69,17% пацієнток), прееклампсією (26,67%), фетоплацентарною недостатністю (23,33%), імуноконфліктом (23,33%), загрозою переривання вагітності (19,17%), гестозом першої половини вагітності (15,83%), набряками вагітних (15%) і патологічною надбавкою маси тіла (13,33%). Достатньо часто у цих жінок спостерігалися стани, що обумовлювали перерозтягнення матки і являлись факторами ризику розвитку кровотеч: великий плід, багатоводдя, багатоплідна вагітність. Аналізуючи перебіг пологів, можна відзначити, що у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів, зустрічалися ускладнення в пологах, представлені у вигляді слабкості і дискоординації пологової діяльності, швидких і стрімких пологів, передчасних пологів, переношування, несвоєчасного відходження навколоплідних вод, тривалого послідового періоду, застосування в пологах утеротоніків.

Середній об'єм крововтрати в групі жінок з масивною крововтратою склав 1835253 мл, і в групі жінок з помірною крововтратою середній об'єм крововтрати склав 880258 мл відповідно. У жінок контрольної групи крововтрата в пологах була фізіологічною, середня крововтрата склала 19214 мл.

При аналізі гемограми у жінок досліджуваних груп, що перенесли кровотечі, з першої доби після пологів спостерігалося достовірне відносно до групи контролю зниження показників гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів і тромбоцитів, достовірне підвищення числа лейкоцитів і СОЕ, зміни складу лейкоцитарної формули крові: підвищення числа палочкоядерних і сегментоядерних лейкоцитів та зниження числа лімфоцитів і моноцитів. Під впливом комплексного відновлювального лікування із застосуванням озонотерапії гематологічні показники протягом післяпологового періоду в 2А і 2Б групах породіль стабілізувалися і були достовірно різні при порівнянні з відповідними параметрами 1А і 1Б груп. В результаті відбулося динамічне в 2А групі і помірне в 2Б групі пацієнток підвищення (р<0,05) рівня гемоглобіну (99,92,5 в 2А і 91,62,2 в 2Б групах), гематокриту (37,41,4 в 2А і 32,01,3 в 2Б групах), кількості еритроцитів (3,570,14 в 2А і 3,250,12 в 2Б групах), тромбоцитів (225,75,6 в 2А і 217,85,5 в 2Б групах), а також зниження (р<0,05) числа лейкоцитів до (8,20,25 в 2А і 8,550,3 в 2Б групах) і ШОЕ до (16,81,5 в 2А і 17,81,5 в 2Б групах). Застосування озонотерапії у жінок, що перенесли акушерські кровотечі, сприяло більш адекватній корекції показників гемограми, на відміну від породіль що отримали лише загальноприйняте лікування. Проведені дослідження показали, що у жінок 2А і 2Б груп на 7-му добу після пологів показники палочкоядерних і сегментоядерних лейкоцитів знизились, значення моноцитів підвищились і практично наблизилися до відповідних показників контрольної групи (р>0,05). У породіль 2Б групи число лімфоцитів та у жінок 2А групи значення гематокриту, загального білка крові, ШОЕ, кількості еритроцитів наблизилися до відповідних показників контрольної групи (р>0,05).

При дослідженні метаболічних параметрів крові було виявлено підвищення рівнів лактату і пірувату з першої доби пуерперію у породіль 1А, 1Б, 2А і 2Б груп. Варто зазначити, що в 1А і 1Б групах породіль, що отримали ТЛ, в порівнянні із 2А і 2Б групами, із застосуванням озонотерапії, показники лактату і пірувату знижувалися повільніше, що характеризувало порушення відновних процесів в пуерперії внаслідок крововтрати. На тлі комплексного відновлювального лікування з використанням медичного озону відбувалася швидша і виражена нормалізація показників вуглеводного обміну речовин, обумовлена зменшенням тканинної гіпоксії і поліпшенням кисневого і енергетичного забезпечення клітин. При цьому у жінок 2А і 2Б груп, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон, показники лактату на 4-ту добу після пологів склали 2,80,12 ммоль/л і 3,80,21 ммоль/л, на 7-му добу пуерперію вони зменшились до 1,60,06 ммоль/л і 1,750,1 ммоль/л та були менше (р<0,05) відповідних значень 1А і 1Б груп з ТЛ. Також у жінок 2А і 2Б груп, що отримали озонотерапію, показники пірувату на 4-ту добу після пологів склали 154,06,9 мкмоль/л і 169,47,1 мкмоль/л, на 7-му добу пуерперію вони зменшились до 112,14,9 мкмоль/л і 119,65,6 мкмоль/л та були менше (р<0,05) відповідних значень 1А і 1Б груп з ТЛ. Отже, озонотерапія, підсилюючи аеробний метаболізм, сприяє корекції порушень окисно-відновних процесів, дозволяє ефективніше боротися з гіпоксичними розладами у породіль після кровотеч, підвищує результативність відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

Аналізуючи зміни ПОЛ, було установлено з першої доби пуерперію достовірне підвищення рівня ДК і МДА, як у породіль 1А і 1Б груп, так і 2А і 2Б груп по відношенню до групи контролю. На 4-ту добу після пологів у цих породіль відбулося помірне достовірне підвищення ДК, при цьому в групі 2Б динаміка зростання показників ПОЛ превалювала. Під впливом озонотерапії первинні продукти ПОЛ (ДК) на 7-му добу після пологів дещо знизилися, а в групі із загальноприйнятим лікуванням вони продовжували наростати. При цьому, у породіль 2А групи, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, значення ДК на 4-ту добу склало 99,74,1 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1А групи. На 7-му добу після пологів означений показник зменшився у жінок 2А групи до 91,24,0 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з групою жінок 1А. Також у породіль 2Б групи, що перенесли масивні кровотечі і отримали медичний озон, значення ДК на 4-ту добу після пологів склало 117,44,3 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1Б групи. На 7-му добу пуерперію цей показник зменшився у жінок 2Б групи до 108,54,3 мкмоль/л, але був вище (р<0,05) в порівнянні з пацієнтками 1Б групи. У той же час, у жінок 2А групи, що перенесли помірну крововтрату і отримали медичний озон, значення вторинних продуктів ПОЛ (МДА) на 4-ту добу пуерперію склало 14,30,7 мкмоль/л і було більше (р<0,05) показника 1А групи. На 7-му добу пуерперію показник МДА знизився у породіль 2А групи до 12,40,6 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з групою жінок 1А. Одночасно з цим, у породіль 2Б групи, що перенесли масивну крововтрату і отримали медичний озон, показник МДА на 4-ту добу після пологів склав 16,80,8 мкмоль/л і був більше (р<0,05) показника 1Б групи. На 7-у добу пуерперію даний показник у жінок 2Б групи знизився до 15,10,7 мкмоль/л та був менше (р<0,05) в порівнянні з пацієнтками 1Б групи. Отже, під впливом озонотерапії в 2А і 2Б групах породіль первинні (ДК) і вторинні (МДА) продукти ПОЛ з 1-ої до 4-ої доби пуерперію зросли, і з 4-ої до 7-ої доби наростання цих показників припинилося та відбулося їх зниження. У той же час в групах 1А і 1Б з ТЛ продукти ПОЛ (ДК і МДА) з 1-ої до 4-ої доби зросли і, не зважаючи на проведене загальноприйняте відновлювальне лікування, вони продовжували наростати з 4-ої до 7-ої доби пуерперію.

Активація ПОЛ у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів, компенсувалася шляхом адекватного посилення АОС захисту після пологів, що дозволяло інгібувати ПОЛ в біомембранах і зменшити процеси пероксидації в тканинах. При дослідженні стану ферментативної та неферментативної ланок АОС установлено достовірне підвищення показників каталази, ГПО і SН-груп тіолових з'єднань на 1-у добу після пологів у породіль 1А, 1Б, 2А і 2Б груп. У групі породіль 2А, що перенесли помірні кровотечі і отримали медичний озон, показники ферменту

Loading...

 
 

Цікаве