WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Вперше вивчено і патогенетично обґрунтовано застосування запропонованого методу відновлювального лікування в комплексному лікуванні породіль, що перенесли акушерські кровотечі.

Вперше виявлені порушення синтезу колагену і явища ендотеліальної дисфункції в плаценті і плацентарному ложі матки, що ведуть до маніфестації акушерських кровотеч.

Досліджені відмінності в змінах психоемоційного статусу і функціонального стану головного мозку у жінок в динаміці післяпологового періоду залежно від ступеня крововтрати на тлі загальноприйнятого відновлювального лікування і при використанні озонотерапії.

Практичне значення одержаних результатів. Згідно з результатами проведених досліджень розроблено принципово новий, патогенетично обґрунтований спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням в комплексному лікуванні медичного озону. Запропонована методика лікування, що є простою, економічно вигідною і безпечною, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, оптимізувати перинатальну адаптацію новонароджених, скоротити строки перебування породіль в стаціонарі, запобігти виникненню ускладнень в післяпологовому періоді, знизити вірогідність виникнення ранніх та віддалених негативних наслідків після патологічної крововтрати, сприяє профілактиці порушень соматичного і репродуктивного здоров'я у жінок.

За результатами наукових досліджень отриманий деклараційний патент України на винахід (№ 62516 А "Спосіб лікування породіль, що перенесли патологічну крововтрату в пологах"). Розроблений спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі упроваджений в практику пологових відділень клінічних пологових будинків № 1, 5, 7 м. Харкова, Харківської клінічної дорожньої лікарні, Тростянецької ЦРЛ Сумської обл. Теоретичні дані і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства і гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблений план роботи, проведений патентний-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за темою дисертації. Розроблена методика відновлювального лікування, визначені групи породіль, вибрані об'єм і методи досліджень. Особисто обстежено 150 породіль з вивченням психоемоційного статусу, використанням клінічних, біохімічних, інструментальних методів дослідження, набором і підготовкою матеріалів для визначення стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, ендогенної інтоксикації, метаболічних параметрів крові, приготуванням препаратів маток і плацент для морфологічних і імуноморфологічних досліджень. Безпосередньо дисертантом застосована методика озонотерапії тематичним хворим, результати наукових досліджень упроваджені в практику установ охорони здоров'я. Дисертантом самостійно виконані наукові дослідження, проведений статистичний аналіз і обробка отриманих результатів, особисто сформульовані основні положення і висновки, підготовлені наукові дані до публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати роботи були повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції "Нові технології оздоровлення природними та преформованими фізичними факторами" (Харків, 2002), VII Міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2003), III Міжнародній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія" (Харків, 2003), I Українсько-російській конференції по озонотерапії "Озон в біології і медицині" (Одеса, 2003), V Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Озон в біології і медицині" (Н. Новгород, 2003), III Українській конференції з міжнародною участю "Місцеве та парентеральне використання озонотерапії в медицині" (Харків, 2003), Науково-методичних конференціях по інтернатурі "Роль сучасних методів діагностики і лікування в підготовці лікарських кадрів" (Харків, 2003, 2004), I Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу" (Дніпропетровськ, 2004), Міжвузівській конференції молодих учених "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2004), на засіданнях Харківського медичного товариства акушерів-гінекологів (2003, 2004), II Українському конгресі з міжнародною участю "Спадкові метаболічні хвороби" (Харків, 2005).

Обговорення матеріалів дисертаційної роботи відбулося на спільному засіданні кафедр акушерства і гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них 9 самостійних публікацій. Серед друкованих робіт: 4 статті опубліковані в фахових медичних виданнях, затверджених ВАК України, 2 - в наукових журналах, 3 - в збірках наукових праць, 8 - в матеріалах і тезах конференцій. Отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, заключної частини, висновків і практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 33 малюнками (16 сторінок) і 33 таблицями (9 сторінок), має додатки (2 сторінки). Список використаної літератури містить 257 джерел, з яких - 211 робіт авторів країн СНД і 46 робіт іноземних авторів, що складає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 150 породіль, з них 120 жінок (основна група), що перенесли кровотечі під час пологів та раннього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 30 породіль з фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду, новонароджені яких були здоровими.

Всі 120 породіль основної групи були розподілені на дві групи залежно від використаного методу відновлювального лікування. Першу групу склали 40 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, у яких тактика ведення післяпологового періоду була традиційною. Залежно від об'єму крововтрати і тяжкості клінічного перебігу виділена група була додатково підрозділена на групи. До 1А групи увійшли 24 жінки, що перенесла в пологах помірні кровотечі (400-1499 мл), до 1Б групи увійшли 16 жінок, що перенесли в пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл).

Другу групу склали 80 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, які у складі комплексного відновлювального лікування в післяпологовому періоді отримали медичний озон. Залежно від об'єму крововтрати і тяжкості клінічного перебігу дана група також була підрозділена на відповідні групи. До 2А групи увійшли 56 жінок, що перенесли в пологах помірні кровотечі (400-1499 мл) з використанням в комплексному відновлювальному лікуванні озонотерапії. До 2Б групи увійшли 24 жінки, що перенесли в пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл) з застосуванням в комплексі відновлювального лікування озонотерапії.

Обстеження жінок і лікування акушерських кровотеч проведені відповідно до нормативних документів, що регламентуються наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 р., наказом МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р.

Відновлювальне лікування жінок, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням озонотерапії виконане згідно методичним рекомендаціям "Застосування озонотерапії в акушерстві і гінекології", затвердженими МОЗ України, Українським центром науково-медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи (Київ, 2005).

Породіллі з 1-2 доби післяпологового періоду, після зупинки кровотечі, адекватного відшкодування втраченого об'єму крові і стабілізації гемодинаміки, у складі комплексного лікування отримували медичний озон. Для отримання озонованого фізіологічного розчину озонокисневу газову суміш, вироблену за допомогою медичного озонатора "Озон УМ-80" (свідоцтво про державну реєстрацію № 2578 від 26.03.2004), пропускали через флакон ємністю 200 мл із стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду протягом 10-15 хвилин до повного насичення в межах заданої концентрації, реєстрованої вимірником концентрації озону автоматично. Швидкість подачі озонокисневої суміші в приладі була фіксована і складала 0,5 л/хв., з концентрацією озону в газовій фазі 0,4 мг/л. Ураховуючи порівняльну нестабільність озону у водному середовищі, інфузії озонованого розчину натрію хлориду проводили відразу після припинення барботажу. Озонований фізіологічний розчин вводили пацієнткам внутрішньовенно краплинно у ліктьову вену зі швидкістю 10 мл/хв. 1 раз на добу протягом 5 днів.

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у породіль оцінювали за змістом в плазмі крові первинних продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (ДК) за методикою Б.В. Гаврилова (1983) і вторинних молекулярних продуктів - малонового діальдегиду (МДА) з використанням реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою.

Активність ферментативної ланки антиоксидантної системи (АОС) визначали за змістом в еритроцитах периферичної крові каталази із застосуванням субстрату перекису водню і глутатіонпероксидази (ГПО) з використанням субстрату П-фенілендіаміну. Неферментативну ланку АОС, представлену SH- групами тіолових з'єднань, вираховували в плазмі крові породіль з використанням реактиву Елмана. Визначення кількості молочної і піровиноградної кислоти проводили за методикою Н.Д. Єщенко (1982). Інтегральні показники ендогенної інтоксикації виражали рівнем з'єднань середніх молекул (МСМ). Матеріал для дослідження МСМ в плазмі крові породіль отримували за методикою В.В. Ніколайчика (1991).

Loading...

 
 

Цікаве