WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕРАСИМЕНКО СВІТЛАНА ФЕДОРІВНА

УДК: 618.56-08-039.76-085.27:546.943

Клініко-патогенетичне обгрунтування

відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі

14.01.01 – акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення патології вагітності та пологів, м Київ.

Захист відбудеться "29" травня 2007 р. О 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий "24" квітня 2007р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акушерські кровотечі, що становлять важливу медико-соціальну проблему, впродовж десятиліть продовжують залишатися головною причиною материнської смертності, займаючи в її структурі 25-30% [В.І. Кулаков, 2001; О.В. Тітов, 2004; В.С. Ярочкін і співавт., 2004].

Не зважаючи на вдосконалення лікувально-профілактичних заходів, частота пологів, ускладнених кровотечами, в Україні складає від 4,5% до 11% [Б.М. Венцківський, 1999; Є.В. Коханевич, 1999; К.В. Воронін, 2003].

Акушерські кровотечі спричиняють материнську інвалідизацію, порушують репродуктивне і соматичне здоров'я жінок. Особливого значення дана проблема набуває у зв'язку із зростанням абдомінального розродження, збільшенням кількості оперативних втручань під час пологів паралельно зі зниженням індексу здоров'я населення, зменшенням загальної кількості пологів та підвищенням рівня акушерсько-гінекологічних захворювань, екстрагенітальної патології на тлі недосконалого матеріально-технічного забезпечення рододопоміжних установ [Г.К.Степанківська, А.Г. Коломійцева, 1994; І.А. Жабченко, 2002].

Акушерські кровотечі являються інтенсивним стресовим чинником, що приводить до порушень макро- і мікроциркуляції, кислотно-лужного стану, водно-електролітного балансу, гемостатичного потенціалу, окислювально-відновних і ферментативних процесів; супроводжуються зниженням киснезабезпечення органів та тканин, розвитком поліорганної недостатності, метаболічними розладами (появою в кровотоці ендотоксинів, розвитком лактат-ацидозу, активацією перекисного окислення ліпідів, пригнобленням активності антиоксидантної системи) і порушеннями гомеостазу у жінок в післяпологовому періоді [М.С. Бакшеєв, 1975; В.Д. Братусь, 1989; В.С. Артамонов, 1993; В.М. Сєров і співавт., 1997; А.І. Воробйов і співавт., 2003; А.М. Громова і співавт., 2006].

Масивна і помірна крововтрата під час пологів викликає порушення адаптаційних процесів в організмі породіль, супроводжується зниженням захисних можливостей і веде до виникнення ускладнень, а в подальшому, до прогресування ранніх і віддалених наслідків [М.А. Рєпіна, 1986; Л.Ф. Терраб, 1999; П.М. Баскаков, 2001; Ю.П. Вдовиченко і співавт., 2003].

Не викликає сумнівів зв'язок порушень гомеостазу при патологічній крововтраті і виникнення, як наслідок, післяпологових гнійно-запальних захворювань, астеновегетативних і нейроендокринних синдромів, тромботичних ускладнень, гормонального дисбалансу, гіпогалактії, постгеморагічної анемії [В.В. Абрамченко, 2000; В.В. Щербакова, 2000; Є.О. Чернуха і співавт., 2001; С.К. Кочієва і співавт., 2002; Я.М. Кремінський, 2003].

Враховуючи вищевикладене виникає необхідність впровадження сучасних ефективних економічних методів відновлювального лікування, направлених на різні ланки патогенетичних порушень внаслідок крововтрати. У цьому плані особливо перспективна озонотерапія, яка забезпечує багатокомпонентну спрямовану дію, сприяє корекції порушень гомеостазу, має виражений антигіпоксичний, протизапальний, імуномодулюючий, дезінтоксикаційний і протимікробний ефекти, регулює про- і антиоксидантні системи організму [Г.О. Гречканєв, 2001; А.М. Абубакірова і співавт., 2002; М.Р. Русова, 2003 ].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до міжвідомчої комплексної програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки і є фрагментом науково-дослідної тематики кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного університету „Нові підходи до профілактики й лікування в перинатальній охороні плода та при порушеннях репродуктивної функції (номер державної реєстрації 0104U002231). Автор самостійно виконувала фрагмент теми з вивчення впливу озонотерапії в комплексі відновлювального лікування у жінок, що перенесли кровотечі під час пологів.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження було підвищення ефективності відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу, механізмів патогенетичних порушень і їх корекції за допомогою озонотерапії.

Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:

1. Вивчити преморбідний фон, особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, що перенесли акушерські кровотечі.

2. Розробити спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, з використанням озонотерапії.

3. Охарактеризувати динаміку змін в післяпологовому періоді гематологічних показників, метаболічних параметрів крові, показників ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у породіль, що перенесли акушерські кровотечі, залежно від ступеня крововтрати і методу відновлювального лікування.

4. Провести порівняльний аналіз ефективності відновлювального лікування породіль, що перенесли під час пологів помірні і масивні кровотечі, з використанням в післяпологовому періоді в комплексі заходів озонотерапії і традиційного медикаментозного лікування.

5. Визначити основні закономірності змін психоемоційної сфери, функціонального стану головного мозку у цих жінок в післяпологовому періоді.

6. Дослідити морфологічні і імуногістохімічні характеристики плацент і оперативно видалених маток після акушерських кровотеч.

Об'єкт дослідження – акушерські кровотечі.

Предмет дослідження – відновлювальне лікування породіль, що перенесли помірну і масивну крововтрату під час пологів, із застосуванням озонотерапії з урахуванням змін психоемоційного статусу, функціонального стану головного мозку, гематологічних і метаболічних показників, параметрів окисно-антиоксидантного гомеостазу і ендогенної інтоксикації, морфофункціональних порушень в плаценті і матці при акушерських кровотечах.

Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні, клініко-психологічні, інструментальні, біохімічні, морфологічні, імуногістохімічні та статистичні.

З кожною жінкою було проведено бесіду щодо доцільності додаткових досліджень стану її здоров'я та отримано письмову згоду на проведення відповідних обстежень і лікувальних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена і науково обґрунтована методика відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі, із застосуванням медичного озону, що направлена на підвищення захисно-пристосувальних можливостей організму, зниження ускладнень в післяпологовому періоді і на профілактику їх виникнення.

Вперше в порівняльному аспекті вивчений метод озонотерапії на підставі клінічних, клініко-лабораторних і інструментальних даних з урахуванням змін гематологічного статусу, показників окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації і метаболічних параметрів крові у породіль, що перенесли помірну і масивну крововтрату під час пологів і в ранньому післяпологовому періоді.

Loading...

 
 

Цікаве