WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Етіопатогенетичні особливості мікроелементної недостатності у корів з біогеохімічних провінцій івано-франківської області та методи її корекції (автор - Реферат

Етіопатогенетичні особливості мікроелементної недостатності у корів з біогеохімічних провінцій івано-франківської області та методи її корекції (автор - Реферат

Особистий внесок здобувача. Здобувач виконав експериментальні дослідження, провів аналіз літератури та отриманих результатів у дисертаційній роботі. Лабораторні дослідження ґрунту проведені у Івано-Франківському обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Дослідження вмісту мікроелементів у воді та кормах проведено в Івано-Франківській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції в Австрії "Der Wiederkдuer und seine Probleme" (Wien, 2006), І Міжнародній науково-практичній конференції "Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах Єврорегіону "Верхній Прут" (Чернівці, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції "Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин" (Львів, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (Львів, 2005).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, 5 з яких увійшло до фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і 3 додатків. Список використаної літератури містить 293 джерел, в тому числі 103 латиною. Робота викладена на 156 сторінках, містить 47 таблиць (39 сторінок) та 1 рисунок (1 сторінка).

Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2001-2006 рр. у Інституті біології тварин УААН. Частина досліджень проведена в Івано-Франківській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини та в Івано-Франківському обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

Експериментальну частину дисертаційної роботи виконували у різних регіонах Івано-Франківської області, які характеризуються особливим складом ґрунтів, води та рослин. Враховуючи особливості рівнинних, передгірських та гірських регіонів області, нами було відібрано для досліджень корів з господарств Галицького та Надвірнянського районів, які є характерними для цих зон. У зимовий період утримання тварин було стійлово-прив'язне. У літний час корови вдень знаходилася на пасовищах. Продуктивність корів становила 3500 – 4000 кг молока на рік.

Експериментальна частина роботи виконувалася за наступним планом:
  1. дослідження ґрунту, води та кормів у різних зонах Івано-Франківської області (рівнинна, передгірська, гірська) на вміст мінеральних речовин;

  2. клінічне обстеження корів, дослідження показників еритроцитопоезу та аналіз показників резистентності організму;

  3. дослідження вмісту мікроелементів та важких металів (кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо, нікель, стронцій, кадмій, свинець) у плазмі крові корів;

  4. дослідження показників білкового та вітамінного обмінів, активності ферментів, продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові корів;

  5. корекція мікроелементної недостатності в організмі корів шляхом застосування мінерально-вітамінного преміксу – „МультіВітаМікс".

Вміст мікроелементів (кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо) і важких металів (стронцій, кадмій, свинець) досліджували у плазмі крові корів за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115М. У сироватці крові визначали кількість загального білка на рефрактометрі, білкових фракцій – за допомогою фракціонування білків у поліакриламідному гелі (Холод В. М., 1983), концентрацію сечовини – за допомогою реакції з діацетилмонооксимом та креатиніну – за методом Яффе. Вміст вітамінів А та Е у сироватці крові досліджували на рідинному хроматографі Міліхром-5.

У сироватці крові корів визначали активність аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансаміназ за методом Рейтмана і Френкеля, активність лужної фосфатази (ЛФ) – реакцією гідролізу динатрійфенілфосфату.

Продукти перекисного окиснення ліпідів вивчали, досліджуючи у плазмі крові концентрацію гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984), у цільній гепаринізованій крові – вміст дієнових кон'югатів (Стальная И. Д., 1977), у сироватці крові – малонового діальдегіду (Коробейникова С. Н., 1989).

У крові корів підраховували кількість еритроцитів (меланжерним методом), визначали вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом), величину гематокриту (мікроцентрифугуванням за Шклярем). На основі цих показників розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ), колірний показник (КП) і середній об'єм еритроцита.

У крові підраховували загальну кількість лейкоцитів за допомогою меланжерного методу та кількість окремих форм лейкоцитів (лейкограму) у мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімзою.

Дослідження ґрунту та кормів на вміст мікроелементів проводили атомно-абсорбційним методом. У ґрунті досліджували вміст кобальту, міді, цинку, марганцю, молібдену та бору; у кормах (сіно, трава) – міді та цинку. Крім цього, було проведено повний аналіз раціонів за їх поживністю (Богданов Г.А., 1990; Ібатуллін І.І. зі співавт., 2003).

У досліджуваних нами зонах (рівнинна, передгірська, гірська) було проведено корекцію мінерально-вітамінної недостатності. Для цього у кожній зоні сформували дві групи корів – дослідну і контрольну по 5 тварин у кожній. Корекцію мікроелементної недостатності у корів дослідних груп проводили за допомогою введення в раціон мінерально-вітамінного преміксу „МультіВітаМікс" (підприємство „Укрветпромпостач"). У одному кілограмі преміксу містяться вітаміни – А (1,1 МО), D3 (0,12 MO), Е (1 г), К (0,3 г), В1 (0,03 г), В2 (0,02 г), В3 (0,73 г), В4 (10 г), В5 (0,11 г), В6 (0,01 г), Вс (0,005 г), В12 (0,0015 г) та мінеральні речовини – цинк (9 г), залізо (3 г), мідь (0,7 г), марганець (0,3 г), йод (0,11 г), кобальт (0,025 г), селен (0,03 г), кальцій (18 %), фосфор (6 %), натрій (9 %), магній (2,5 %). „МультіВітаМікс" вводили в раціон корів з розрахунку 0,3 г на кг маси тварини на добу. Під час проведення досліду за тваринами проводили клінічне спостереження. Крім цього, перед початком досліду, а також через 25 та 45 днів після початку згодовування коровам преміксу відбирали зразки крові для лабораторних досліджень.

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично на комп'ютері за допомогою програми Excel.

результати досліджень та їх аналіз

Вміст мінеральних речовин у ґрунтах і кормах біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області. Проведені нами дослідження ґрунту з рівнинного, передгірського та гірського регіонів Івано-Франківської області показали низький вміст кобальту (0,5 – 0,6 мг/кг проти 7 – 30 за нормою), молібдену (0,13 – 0,24 мг/кг проти 2 – 2,6), бору (0,58 – 1,1 мг/кг проти 7 – 80) та цинку (1,5 – 3,1 мг/кг, у нормі понад 3).

Основним кормом у раціонах корів у зимово-стійловий період було сіно, а у пасовищний – трава. При дослідженні вмісту цинку в сіні встановлено його значне зниження. Так, кількість цинку в ньому з рівнинної зони складала лише 1,2 мг/кг, передгірської – 7,4, гірської – 7,1. У кг раціону вміст цинку повинен бути у межах від 30 до 60 мг/кг.

Водночас вміст міді у ґрунтах був у межах норми. Проте у сіні та траві вміст міді був зниженим у всіх зонах, зокрема у низинній до 0,82 мг/кг, передгірській – до 1,43 і у гірській – до 1,07. Оптимальний вміст міді у раціоні корів від 5 до 10 мг/кг.

При аналізі раціонів корів у досліджених зонах встановлено, що цілорічно реєструється дисбаланс у забезпеченні мінеральними речовинами, зокрема постійно існує дефіцит фосфору (56,6 – 74,3 % забезпеченості), сірки (64,7 – 85,2 %), кобальту (27 – 91 %), міді (70 – 86 %), цинку (46 – 67 %), йоду (27 – 43 %) і надлишок калію (198 – 296 %), заліза (235 – 367 %), інколи кальцію (до 144 %) та магнію (до 122 %).

Таким чином, проведені нами дослідження у різних регіонах Івано-Франківської області (рівнинний, передгірський, гірський) вказують на наявність дисбалансу мінеральних речовин у ґрунті та раціонах корів. Цілорічно реєструється дефіцит йоду, кобальту, цинку, міді, сірки, фосфору та надлишок калію, заліза, кальцію та магнію. Слід відмітити, що одні мінеральні речовини негативно впливають на засвоюваність інших. Зокрема, кальцій є антагоністом міді, цинку, марганцю, йоду, кобальту; залізо – марганцю, міді, кобальту, цинку; магній – йоду; сірка – міді; молібден – міді, марганцю; кадмій – міді; бор – кобальту, міді; марганець – йоду, кобальту; свинець – йоду; стронцій – кобальту (Кліценко Г.Т. зі співавт., 2001; Левченко В.І. зі співавт., 2002). Отже, навіть при достатньому вмісті окремих мікроелементів у ґрунті та кормах порушується їх засвоєння організмом корів через присутність антагоністів.

Показники мікроелементів, гемопоезу, білкового обміну,вітамінів (А, Е) і ПОЛ у крові корів. Дослідження крові корів, які були проведені нами, показали дефіцит мікроелементів у організмі (табл. 1). У всіх географічних зонах у плазмі крові корів спостерігався низький рівень кобальту. Так, якщо

Таблиця 1

Loading...

 
 

Цікаве