WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностика та прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані: імуноморфологічні аспекти (автореферат) - Реферат

Діагностика та прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані: імуноморфологічні аспекти (автореферат) - Реферат

Результати проведених досліджень впроваджені в роботу Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро, Одеського обласного патологоанатомічного бюро, Кримського республіканського клінічного онкологічного диспансеру, Херсонського обласного онкологічного диспансеру.

Теоретичні й практичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри патологічної анатомії й судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри патологічної анатомії з біопсийно-секційним курсом Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського, кафедри патологічної анатомії Харківського державного медичного університету, кафедри патологічної анатомії Харківської державної медичної академії післядипломної освіти, кафедри патологічної анатомії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, кафедри патологічної анатомії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедри патологічної анатомії і судової медицини з основами права Запорізького державного медичного університету, кафедри патологічної анатомії із секційним курсом ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора, що втілив оригінальні наукові ідеї й задуми. При допомозі наукового керівника складена програма дослідження та проведені основні етапи роботи. Дисертантом особисто виконані патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по даній проблемі. Самостійно проведений збір і систематизація біопсійного й операційного матеріалу, виконані гістологічне й імуногістохімічне дослідження, проведено аналіз, інтерпретація, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані висновки й рекомендації, написані всі розділи дисертації. Результати роботи відображені в публікаціях, представлені на наукових з'їздах і конференціях.

У роботах, виконаних у співавторстві, ідея й основні положення належать дисертантові. Автором не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені й обговорені на щорічних традиційних конференціях Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Дніпропетровськ, 2003; Київ, 2004; Яремча, 2006; Місхор, 2007), III з'їзді онкологів і радіологів СНД (Мінськ, 2004), XVII з'їзді оториноларингологів Росії (Нижній Новгород, 2006), XI з'їзді онкологів України (Судак, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи" (Чернівці, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, з них 4 статті в рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому числі 2 самостійно), 1 стаття оглядова, 1 деклараційний патент, 9 тез наукових з'їздів і конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 148 сторінках, з яких 118 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Роботу ілюстровано 68 рисунками та 26 таблицями. Список цитованої літератури налічує 185 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. В нашому дослідженні проведено ретроспективний аналіз клініко-анатомічнного матеріалу 205 хворих, який отримано під час операцій (тотальна або часткова ларингектомія, лімфаденектомія, операція Крайля) і діагностичних біопсій з приводу раку гортані III - IV стадій з ЛОР-онкологічного відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова в період з 2000 по 2007р.

За гістологічною будовою всі новоутворення були представлені плоскоклітинними раками: зроговілими - 126 випадків та без зроговіння - 79 випадків. Весь клініко-анатомічний матеріал був розподілений на 3 групи: пацієнти з високодиференційованими плоскоклітинними раками - 49 випадків, пацієнти з помірнодиференційованими раками - 124 випадки та пацієнти з низькодиференційованими плоскоклітинними раками - 32 спостереження. З усіх спостережень в 112 випадках виявлені метастази в регіональні лімфатичні вузли, в 64 випадках розвинулися рецидиви протягом першого року після лікування. В якості передопераційного лікування 131 пацієнт отримав курс хіміотерапії за стандартною схемою, інші 74 пацієнти - курс променевої терапії.

Комісією з біоетики Дніпропетровської державної медичної академії (протокол №6 від 12.06.07) встановлено, що проведені наукові дослідження тканин людини відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 року.

Для проведення морфологічного дослідження використовували парафінові блоки операційного та біопсійного матеріалу у випадках раку гортані та його метастазів у лімфатичні вузли. Для отримання зрізів використовували мікротом зі станцією прийому зрізів (Microm HM-340), що дозволило готувати серійні зрізи та оцінювати тотожні ділянки пухлинної тканини при подальшому проведенні імуногістохімічних реакцій. Парафінові зрізи товщиною 4-6 мкм фарбувалися гематоксиліном та еозином за стандартною методикою та піддавалися ретельному мікроскопічному дослідженню.

Для проведення ІГХ дослідження зрізи товщиною 4-6 мкм наносили на спеціальні адгезивні предметні стекла SuperFrost Plus, потім депарафінізували відповідно до прийнятих стандартів. Для проведення теплової індукції епітопного (антигенного) звороту (HІER - heat іnductіon of epіtope retrіeval) використовували нагрівання в цитратному буфері з рН=6,0 в автоклаві (8 хвилин при температурі +1210С) із симетричним розташуванням стекол у кюветі.

В якості первинних використовувалися моноклональні антитіла до цитокератину 19 (клон ВА17, DakoCytomation), високомолекулярного цитокератину (клон 34вЕ12, DakoCytomation), онкопротеїну р53 (клон DO-7, DakoCytomation), Ki-67 (клон MIB-1, DakoCytomation), онкопротеїну bcl-2 (клон 124, DakoCytomatіon). Для кожного маркера виконувалися контрольні дослідження з метою виключення помилковопозитивних або помилковонегативних результатів.

Наступний етап імуногістохімічного дослідження проводили з використанням системи візуалізації останнього покоління EnVision (DakoCytoma-tion). Вторинні антитіла наносили на зрізи та інкубували у вологих камерах протягом 30 хвилин з промиванням у ТРИС-буферному розчині між кожним етапом протягом 10 хвилин. Ідентифікація реакції проводилась за допомогою хромогену (DAB (DakoCytomation)) під контролем мікроскопу протягом від 20 секунд до 3 хвилин, з проявом у вигляді темно-коричневого забарвлення специфічних структур в залежності від маркеру (ядерна, цитоплазматична, мембранна реакція).

Для диференціювання структур тканин зрізи додатково фарбувались гематоксиліном Майєра протягом 1-3 хвилин. Наступна дегідратація і включення у бальзам здійснювалися згідно загальноприйнятим методикам.

Кількісні та якісні показники експресії маркерів вивчали як мінімум на 8-10 випадково обраних полях зору мікроскопа гістологічних зрізів. Після підрахунку 300 гістологічно ідентифікованих об'єктів (ядер або клітин), обчислювали показники експресії за результатами всіх вивчених ділянок. Оцінювалась реакція безпосередньо в тканині плоскоклітинних раків та в нормальних структурах гортані (епітелії, стромі, запальному інфільтраті).

Оцінка експресії кожного маркера проводилась індивідуально у відповідності з рекомендаціями інших дослідників (Dabbs D.J., 2006). Для цитокератинів враховувалось тільки специфічне коричневе забарвлення цитоплазми клітин. В залежності від кількості та інтенсивності фарбування клітин експресія маркера оцінювалась як негативна, слабка, помірна та виражена.

При оцінці експресії з антитілами до Кі-67 позитивною реакцією вважалося коричневе забарвлення ядер клітин. Показник експресії - індекс проліферації (ІП) – розраховувався як відсоток клітин з інтрануклеарною реакцією до всієї популяції клітин, що вивчалися (Pich A. et al., 2004).

Для оцінки експресії p53 враховувалось тільки специфічне коричневе забарвлення ядер. Незалежно від інтенсивності забарвлення, обчислювався відсоток клітин з інтрануклеарною реакцією до загальної кількості клітин у середньому за результатами всіх вивчених ділянок. Оцінка експресії р53 здійснювалась за наступною шкалою: негативна реакція – 0-10% забарвлених клітин, позитивна реакція - більше 10% клітин з імуногістохімічною міткою (Kizas P.A. et al., 2005).

При оцінці імуногістохімічної реакції з антитілами до онкопротеїну bcl-2 враховували коричневе забарвлення цитоплазми клітин різного ступеню інтенсивності. Також, незалежно від інтенсивності реакції, визначався відсоток клітин із специфічною реакцією до загальної кількості клітин, що були оцінені. Негативною вважалася експресія при забарвленні 0-10% клітин, позитивною - при специфічному цитоплазматичному забарвленні більше 10% клітин (Dabbs D.J., 2006).

Loading...

 
 

Цікаве