WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування школи академіка (автореферат) - Реферат

Формування школи академіка (автореферат) - Реферат

Ще одним аспектом застосування нейромереж при створенні систем штучного інтелекту була розробка робототехнічних систем. У 50-ті рр. групою московських науковців здійснювалися дослідження щодо використання біострумних сигналів у керуванні технічними пристроями. У 60-х рр. з'явилися багатоканальні пристрої біологічного керування рухами людини. Так, 1965 року в Інституті кібернетики АН УРСР був розроблений перший зразок такого пристрою – "Міотон". В основу його дії був покладений принцип багатоканальної електростимуляції м'язів реципієнта, що керувалися за програмами, складеними на основі біоелектричної активності м'язів донора. Крім "Міотону" у той же період, спільно з Азербайджанським інститутом курортології та фізіотерапії (Баку) та Інститутом поліомієліту та вірусних енцефалітів АМН СРСР (Москва), були розроблені біостимулятори БЕС-2 та БЕС-3, а також електронний пристрій "Біон".

В багатьох країнах світу розвиваються дослідження зі створення медичних інформаційних систем і телемедицини. В наш час робототехнічні системи знайшли широке застосування, зокрема в медичній практиці. Протягом 80-90-х рр. американськими вченими були розроблені пристрої ZEUS (призначений для дистанційної ендоскопічної хірургії) і DA VINCI (для застосування в кардіохірургії). Ці дві системи являють собою активних роботів з дистанційним керуванням. У 2002 р. кардіохірургами Колумбійського медичного центру було здійснене аортокоронарне шунтування з використанням системи DA VINCI, а на сесії американської Асоціації серцевої хірургії (American Heart Association) були представлені результати 15 операцій з видалення вродженого дефекту міжпередсердної перегородки, що започаткувало відкриту роботохірургію серця без розкриття грудної клітини. Отже, один з напрямів біологічної кібернетики, розвитку якого сприяв, у тому числі академік М.М. Амосов, отримав успішну реалізацію в хірургії, зокрема кардіохірургії, – галузі діяльності, якій вчений присвятив усе своє життя.

У підрозділі 2 здійснено аналіз впливу ідей академіка М.М. Амосова на розвиток біологічної та медичної кібернетики. Наведено приклади наукових центрів біологічної та медичної кібернетики в Україні та світі. Крім установ, у яких традиційно, починаючи з 60-х років минулого століття, займалися дослідженнями в галузі біологічної та медичної кібернетики, цей напрям почали успішно розвивати інститути підвищення кваліфікації лікарів, а також вищі навчальні заклади.

Подальшому розвиткові біологічної та медичної кібернетики в Україні сприяли саме колишні учні та прибічники ідей Миколи Михайловича Амосова. Причому потужний центр, яким був відділ біокібернетики, очолюваний вченим, дав початок багатьом осередкам біологічної та медичної кібернетики в Україні й на теренах колишнього СРСР. Так, за безпосередньої участі колишнього аспіранта і докторанта М.М. Амосова, доктора медичних наук О.П. Мінцера у 1986 році в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика була створена кафедра медичної інформатики і обчислювальної техніки, перейменована 1996 року на кафедру медичної інформатики. Відділ біокібернетики, очолюваний М.М. Амосовим, мав досить тісні й тривалі наукові контакти з ученими Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна, Харківського державного медичного університету. Отже, в Харкові також з'явився осередок біологічної та медичної кібернетики та інформатики. Зокрема, в Харківській медичні академії післядипломної освіти 1995 року було створено кафедру клінічної інформатики та інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я. Подібні кафедри з'явилися у Запорізькому, Донецькому державних медичних університетах та ін.

В Інституті кібернетики (ІК) ім. В.М. Глушкова НАН України, де виник відділ біологічної кібернетики, очолюваний М.М. Амосовим, та Міжнародному науково-навчальному центрі (МННЦ) інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, в якому існував згаданий напрям і до якого перейшов Микола Михайлович зі своїм відділом, також продовжуються дослідження в галузі біологічної та медичної кібернетики. Чимало розробок цих установ знаходять практичне застосування в медицині. Так, в ІК ім. В.М. Глушкова НАН України було розроблено й передано для медичного випробування до Українського науково-методичного центру ультразвукової медичної діагностики "Істина" портативний диференціальний барометр, який, крім абсолютної величини атмосферного тиску, вимірює його похідну в часі й дає звукове попередження про досягнення нею критичного рівня. Спільно з Інститутом кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України завершено магнітокардіографічну систему. Завдяки зазначеній розробці та напрацюванню спільно з лікарями діагностичних критеріїв в Україні з'явилась унікальна можливість застосувати інформаційну технологію магнітокардіографічної ранньої діагностики для вирішення глобальної медико-соціальної проблеми зниження смертності від серцево-судинних захворювань і профілактики раптової смерті. В МННЦ інформаційних технологій та систем НАН та МОН України спільно з Інститутом прикладної фізіології (Страсбург) групою фахівців під керівництвом колишніх аспіранток М.М. Амосова докторів біологічних наук І. Й. Єрмакової та К. Г. Лябах запропоновано засоби моделювання та здійснено оцінку теплового стану людини в різнорідних екстремальних температурних умовах, що дозволяє виготовляти ефективний захисний одяг для роботи людини в агресивних температурних середовищах. Під керівництвом доктора медичних наук О. С. Коваленка, який працював у відділі медичних інформаційних систем, розроблено методику аналізу медико-демографічних процесів на основі обробки демографічних і медичних статистичних даних.

Таким чином, у роботі продемонстровано взаємодію школи академіка М.М. Амосова з зарубіжними центрами біологічної та медичної кібернетики.

Результати проведеного дослідження узагальнені у висновках, основні з яких винесено на захист.

1. З'ясовано, що джерельна база, представлена архівними документами, друкованими науковими виданнями, а також результатами анкетування та інтерв'ювання, є достатньою для здійснення всебічного дослідження поставленої наукової проблеми. Історіографічний аналіз показав, що дотепер не було досліджено процес формування школи М.М. Амосова в галузі біологічної та медичної кібернетики, а також її значення для становлення цих напрямів в Україні.

2. На основі проведеного анкетування та інтерв'ювання відтворено творчий портрет М.М. Амосова, показано багатогранність і непересічність його особистості.

3. Колектив, очолюваний М.М. Амосовим, визначено як наукову школу в галузі біологічної та медичної кібернетики, представлено її персональний склад.

4. Здійснено історико-науковий аналіз формування школи М.М. Амосова в галузі біологічної та медичної кібернетики та наукової спадщини цієї школи. Зокрема, М.М. Амосовим вперше в колишньому СРСР розроблено стандартизовану історію хвороби з кардіохірургії і терапії. Колективом під керівництвом ученого вперше було створено комплексну цифрову модель регуляції взаємопов'язаних фізіологічних систем організму людини за нормальних умов та умов серцевої патології; розроблено метод евристичного моделювання; розпочалися роботи з моделювання психіки людини; вперше в колишньому СРСР розроблено нейрокомп'ютер на основі ансамблевих стохастичних нейромереж.

5. Вперше узагальнено досягнення українських учених у галузі біологічної та медичної кібернетики в контексті світової науки.

6. Вперше до наукового обігу введено матеріали особистого фонду М.М. Амосова.

Список публікацій за темою дисертації

  1. Гороховатська О. Історія розвитку, становлення та сучасні досягнення біологічної та медичної кібернетики. / Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. К., 2003. – Вип. 11. – С. 66-76.

  2. Гороховатська О.Я. Інформаційні технології в біологічних дослідженнях. Стан проблеми. // Наука та наукознавство, 2004. – № 2. – С. 74-79.

  3. Руда С.П., Гороховатська О.Я. До проблеми визначення та вивчення наукових шкіл. // Наука та наукознавство, 2004. – № 4. – С. 99-103.

  4. Гороховатська О.Я. Становлення та основні напрями діяльності школи академіка М.М. Амосова в галузі біологічної та медичної кібернетики. // Вісник Дніпропетровського університету, 2005. – Вип. 12. – № 1. – С. 83-87.

  5. Гороховатська О.Я. Внесок школи М.М. Амосова у розвиток досліджень в галузі робототехніки та систем штучного інтелекту. // Наука. Релігія. Суспільство, 2007. – № 2. – С. 234-239.

  6. Гороховатська О.Я. Історія створення та розвитку нейроподібних систем. // Вісті Академії інженерних наук України, 2005. – № 4 (27). – С. 60-62.

  7. Гороховатська О.Я. Роль жінок-вчених у становленні інформатики // Сучасні проблеми науки та освіти: IV Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція, 1-10 травня 2003 р. – Ялта; Харків, 2003. – С.10.

  8. Гороховатська О.Я. Напрямки розвитку медичної кібернетики // Х конгрес Світової федерації українських лікарських товариств, 26-28 серпня 2004 р. – Чернівці; К., 2003. – С. 674-675.

  9. Гороховатська О.Я., Руда С.П. Основні напрями розвитку біологічної та медичної кібернетики // Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція викладачів, студентів та молодих вчених, 22-23 квітня 2004 р. – Суми, 2004. – С.187.

  10. Гороховатська О.Я. Історія створення систем штучного інтелекту // Сучасні проблеми науки та освіти: VII міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція, 25 червня-2 липня 2006 р., Сімеїз; Харків, 2006. – С.12.

Loading...

 
 

Цікаве