WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування школи академіка (автореферат) - Реферат

Формування школи академіка (автореферат) - Реферат

У 1963 р., паралельно з вищезгаданими, розпочалася серія робіт зі створення моделей інтелекту, в результаті чого була запропонована гіпотеза щодо механізмів переробки інформації людським мозком; сформовано уявлення про структуру та механізми функціонування мозку, що пов'язано з психічною діяльністю людини. Принципово важливим кроком стало обрання за об'єкт моделювання не окремих структур, механізмів чи функцій, а в цілому роботи мозку людини як соціальної істоти. Таким чином, були зроблені перші кроки в моделюванні психіки людини. Одночасно проводилися дослідження з алгоритмічного моделювання мислення, що сприяло формуванню окремого напряму кібернетики – евристичного програмування. Цей метод передбачає вивчення феноменології процесів переробки інформації мозком людини при розв'язанні певних класів задач. Згадані роботи здійснювалися одними з перших аспірантів М.М. Амосова О.М. та Л.М. Касаткіними, а також Е.М. Куссулем, В.М. Бєловим, С.О. Талаєвим. М.М. Амосов і його співробітники стали авторами підходу, названого ними евристичним моделюванням.

Недосконалість обчислювальної техніки у 60-70-ті рр. значно ускладнювала роботи в галузі штучного інтелекту, але попри все вченими було створено низку спеціальних засобів – спеціалізовані алгоритмічні мови, фізичні елементи для моделювання нейронних мереж тощо. На початку 70-х рр. ХХ ст. в цій галузі склалася кризова ситуація: з одного боку, була можливість досить повно відображати властивості нервових клітин у технічних пристроях, з іншого, – були відсутні засоби використання точних моделей для розв'язання технічних завдань. Не дивлячись на все, дослідження можливостей створення роботів, що навчаються, з нейромережевими системами керування було здійснено на сконструйованому в 1979 р. макеті "МАЛЫШ". Пізніше було створено ще декілька роботів, на яких перевірялися різноманітні схеми керування рухами та взаємодії з навколишнім середовищем, а в 1980-1986 рр. були створені макети транспортного робота STAR, на якому відпрацьовувались алгоритми керування транспортним роботом.

Крім зазначених вище робіт, у відділі, яким керував М.М. Амосов, здійснювалися також роботи в галузі медичної кібернетики. 1971 р. в Інституті кібернетики АН УРСР з'явився відділ медичних інформаційних систем (керівник – А.О. Попов). Дослідження, які в ньому проводилися, привели до створення нової технології збирання, обробки й переробки даних та інформації на основі застосування медичних інформаційних систем. Останні являли собою сукупність засобів обчислювальної техніки, різноманітних математичних програм, що її забезпечували, та периферійних пристроїв, розрахованих на розв'язання задач зі збирання, обробки та збереження медичної інформації.

Ще одним напрямом діяльності колективу під керівництвом М.М. Амосова були дослідження в галузі психологічної та соціологічної кібернетики, якими займалися В.М. Бєлов, Д.М. Галенко, В.С. Ольшаніков, С.О. Талаєв, Ю.І. Яковенко. В результаті багаторічних досліджень ними було побудовано першу структурно-функціональну модель узагальненої людини СОЦІОН.

Підрозділ 3 стосується персонального складу наукової школи М.М. Амосова та результатів роботи спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук, яка включала дві спеціальності: біофізику і біологічну та медичну кібернетику. Зазначена рада була створена у 1982 р. при Інституті кібернетики АН УРСР і була єдиною на теренах колишнього СРСР, а з 1991 р. – єдиною в Україні.

У 2003 році з метою вшанування пам'яті видатного вченого – академіка НАН України М.М.Амосова – постановою Президії НАН України від 28.05.03 № 138 була заснована премія імені М.М.Амосова НАН України за видатні роботи в галузі біокібернетики, проблем штучного інтелекту, та розробки в цих галузях нових інформаційних технологій, а також теоретичної медицини, трансплантології та кардіології.

На основі глибокого аналізу результатів анкетування, інтерв'ювання колишніх учнів Миколи Михайловича, а також їх наукових праць колектив під керівництвом академіка М.М. Амосова визначено як наукову школу. Персональний склад школи: д.мед.н. Л.С. Алєєв, д.т.н. Т.М. Байдик, д.мед.н. В.М. Бєлов, к.т.н. Д.М. Галенко, к.т.н. Е.Т. Головань, к.т.н. О.Д. Гольцев, д.б.н. І.Й. Єрмакова, д.б.н. К.О.Іванов-Муромський, к.т.н. О.М. Касаткін, к.т.н. Л.М. Касаткіна, д.мед.н. О.С. Коваленко, д.т.н. В.О. Ліщук, д.т.н. Е.М. Куссуль, к.філос.н. О.Н. Лук, д.б.н. К.Г. Лябах, д.мед.н. О.П. Мінцер, к.т.н. В.С. Ольшаніков, д.б.н. Б.Л. Палець, д.мед.н. А.О. Попов, к.т.н. Д.А. Рачковський, д.е.н. В.П. Соловйов, В.С. Старинець, С.О. Талаєв, к.мед.н. В.Д. Фоменко.

До розділу 4 "Становлення та розвиток біологічної та медичної кібернетики в Україні" входить два підрозділи. У першому підрозділі розглядаються особливості розвитку біологічної та медичної кібернетики в Україні у світовому контексті. Здійснено аналіз робіт зарубіжних учених у галузі фізіологічної кібернетики, нейронних мереж та систем штучного інтелекту, робототехніки та медичної кібернетики. Проаналізовано результати, отримані у 70-90-х роках колективом під керівництвом М.М. Амосова. У колишньому СРСР роботи в багатьох напрямах біологічної та медичної кібернетики проводилися одночасно в різних наукових центрах. Так, паралельно з Амосовим, дослідження в галузі математичного моделювання фізіологічних систем здійснювалися в Інститутах проблем управління (Москва), експериментальної медицини ім. І.П. Павлова (Ленінград), фізіології (Новосибірськ) і в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця (Київ).

Одним з параметрів, за якими можна визначити стан здоров'я людини, є хімічний склад крові, зокрема, рівень глюкози, що міститься у плазмі. В середині 70-х рр. американськими вченими було створено глюкозний аналізатор крові – біостатор, а в 1985 р. в Інституті трансплантології та штучних органів (Москва) –автоматизовану систему "Біостатор"-ЕОМ-дозатор, де біостатор виконував функцію датчика глюкози, а керування введенням інсуліну через дозатор за індивідуально виявленим алгоритмом регуляції цукру у крові хворого здійснювала персональна ЕОМ. Разом з тим, на початку 80-х років вченими колишнього СРСР, Італії, Канади був запропонований новий методологічний прийом побудови складних математичних моделей системи вуглеводного обміну. Роботи співробітників М.М. Амосова викликали неабияку цікавість і здорову конкуренцію. Зокрема, в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України у 80-90-ті роки ХХ ст. були створені та досліджені математичні моделі системи регуляції захисних функцій організму з урахуванням стану імунної системи; модель керування за допомогою кровообігу процесами, що відбуваються в організмі під час захворювання на вірусний гепатит; розроблені математичні моделі кінетики гепатотропних інфікаторів для оцінки функціонального стану пацієнтів. У тому ж інституті був розроблений класифікатор захворювань на ВІЛ-СНІД, призначений для забезпечення оперативної допомоги лікарям.

Ще одним напрямом біологічної кібернетики було створення нейромереж і систем штучного інтелекту. Роботи в цій галузі розпочалися у 40-50-х рр. ХХ ст. в США і набули розповсюдження в багатьох країнах світу. У колишньому Радянському Союзі такі дослідження здійснювалися в Москві та Ленінграді (С.Н. Брайнес, А.В. Напалков, В.Б. Свечинський), Ростові-на-Дону (О.Б. Коган), Києві (М.М. Амосов). Київські дослідники активно й плідно працювали з ростовськими, обговорювали з ними спільні проблеми на всесоюзних, з міжнародною участю, конференціях з нейрокібернетики, що проводилися у 70-90-х рр. у Ростові-на-Дону. Треба зазначити, що в 1988 р. на конференції "Архітектура нейрокомп'ютерів", що проходила в Пущино-на-Оці (Росія), спеціалісти з Вірменії, Литви, Росії, України та деяких інших колишніх союзних республік вперше організували співтовариство з нейронних мереж, яке у 1991 році перетворилося на Російську асоціацію з нейроінформатики. Нині ця асоціація об'єднує дослідників нейронних мереж, які працюють в ближньому (зокрема, у Росії) та далекому зарубіжжі. Серед українських учених до складу правління Асоціації, обраного у 2005 р., входить доктор технічних наук, співробітниця Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, учениця академіка Амосова, Т.М. Байдик.

Loading...

 
 

Цікаве