WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою (автореферат) - Реферат

Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою (автореферат) - Реферат

Особливе місце в літературі останніх років займають перинатальні результати розродження у жінок з рубцем на матці. Згідно з нашими результатами середня маса новонароджених складала 2817,4104,1 г, що достовірне нижче (р<0,05). Оцінка стану новонароджених у вагітних з рубцем на матці свідчила, що частота тяжкого ступеня асфіксії була достатньо високою (17,5%), як і постгіпоксичної енцефалопатії (25,0%).

Таким чином, наявність рубця на матці є суттєвим чинником ризику розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень та перинатальної патології.

Наявність рубця на матці є також суттєвим чинником ризику розвитку плацентарної недостатності та ЗВУР плода, причому за асиметричним варіантом. Крім того, тут необхідно відмітити недостатню ефективність використовуваних лікувально-профілактичних методик ведення жінок з рубцем на матці, що, безумовно, вказує на необхідність їх удосконалення.

Результати допплєрометричних досліджень свідчать, що показники кровоплину в АП в 28-29 тижнів достовірно не змінювались у всіх досліджуваних підгрупах (р>0,05). В наступному досліджуваному терміні – 32-33 тижні, відмічали достовірне зменшення СДВ до 2,100,05 (р<0,05) і до 2,110,06 (р<0,05); ІП – до 0,720,03 (р<0,05) і – 0,710,04 (р<0,05), а також ІР – до 0,480,02 (р<0,05) і 0,470,02 (р<0,05). Надалі, в 37-38 тижнів ступінь вираженості порушення кровоплину в АП перед першим кесаревим розтином залишився незмінним (р<0,05), а у жінок з рубцем на матці дещо зменшився: СДВ – до 1,850,05 (р<0,01 і р<0,05); ІП – до 0,630,01 (р<0,01 і р<0,05) та ІР – до 0,400,01 (р<0,01 і р<0,05).В 28-29 тижнів не виявлено достовірних різниць швидкості кровоплину в аорті плода у всіх досліджуваних підгрупах. В 32-33 тижні мало місце достовірне зменшення СДВ – до 4,880,22 (р<0,05) і 4,870,21 (р<0,05); ІП – до 1,530,05 (р<0,05) і 1,540,04 (р<0,05), а також ІР – до 0,790,02 (р<0,05) і 0,780,02 (р<0,05). Незважаючи на це, в 37-38 тижнів у жінок з рубцем на матці відмічено подальше зниження всіх вивчуваних показників: СДВ – до 4,510,10 (р<0,01); ІП – до 1,400,02 (р<0,01) та ІР – до 0,600,02 (р<0,01).

При аналізі стану фетоплацентарного комплексу відмічено, що рівень П достовірно зменшувався тільки в 37-38 тижнів у вагітних з рубцем на матці – до 511,4112,73 нмоль/л (р<0,05). На відміну від цього, вміст естрогенів (ЕС і Е), а також ХГ і ПЛ знижувався вже з 28-29 тижнів (р<0,05). На заключному етапі досліджень – в 37-38 тижнів виявлено більш виражені зміни у жінок з рубцем на матці (р0,01).

Встановлені нами зміни ендокринного статусу свідчать про те, що у вагітних з рубцем на матці має місце виражена плацентарна недостатність з гіпофункцією плаценти як органа ендокринної системи. Характерною особливістю тут є той факт, що гіпоестрогенія має місце вже в 28 тижнів вагітності, в той час як ехографічні та допплєрометричні зміни – лише тільки з 32-33 тижні. Це вказує на необхідність комплексної корекції плацентарної недостатності в цій групі хворих вже після 20-го тижня, тобто після формування фетоплацентарного комплексу.

В механізмах імунологічної резистентності організму матері до семіалогенного плода важливу роль відіграють синтезовані плацентою білки. Володіючи могутньою імуносупресивною активністю, ці білки беруть участь у пригніченні трансплацентарної реакції матері, забезпечуючи розвиток імунологічної толерантності вагітної жінки до генетично чужорідного плода.

У даний час показано високу діагностичну цінність деяких із 40 сполук білкової структури: SР1; РР12; РР14; SSBG і α-ФП. Будучи маркерами як материнської (РР12 і РР14), так і плодової (SР1) частини плаценти, вони дозволяють оцінювати взаємовідношення у фетоплацентарній системі, проводити ранню діагностику гестаційних ускладнень та виявляти внутрішньоутробне страждання плода (С.О. Швиденко, 1997; А.Г. Савицький, Г.А. Савицький, В.В. Абрамченко, 1998). Так, при аналізі рівня SР1, що є маркером плодової частини плаценти, під час вагітності відмічалося достовірне зниження таких у групі жінок з рубцем на матці після 28 тижнів вагітності (до 114,112,1 мкг/мл; р<0,05) і аж до розродження (до 110,510,8 мкг/мл; р<0,05).

РР14, як і РР12, є маркером материнської частини плаценти. Динаміка РР14 протягом всього періоду спостереження в обох підгрупах має тенденцію до зниження в міру збільшення терміну вагітності. Тільки в 28-29 тижнів (до 131,816,2 нг/мл; р<0,05) і в 37-38 тижнів (до 114,610,1 нг/мл; р<0,05) вміст даного показника був достовірно вищим у жінок з рубцем на матці.

Таким чином, у жінок з рубцем на матці розвивається плацентарна недостатність поєднаного генезу (порушення мікроциркуляції, ендокринна недостатність і високий рівень мікробного засівання), основні ехографічні прояви якої починаються з 18-20-го тижня і прогресивно наростають аж до розродження. Високий рівень перинатальної патології зумовлений, в першу чергу, порушеннями в системі мати-плацента-плід, що зумовлює істотну частоту різноманітних акушерських ускладнень. Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи є недостатньо ефективними, що свідчить про необхідність їх удосконалення.

4 етап – прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з рубцем на матці.

При прогнозуванні патології репродуктивної системи використано технологію створення нейромережних експертних систем і програмний продукт (програма Statinfo-02 "Neuro-Master"), які розроблено й удосконалено на кафедрі медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освітиім. П.Л. Шупика під керівництвом професора О.П. Мінцера, якому автор висловлює глибоку вдячність за допомогу в роботі над цим розділом.

Навчальна вибірка складалася з 339 прикладів із заздалегідь відомими відповідями, що відповідають завданням програмування. Вхідними даними служили відомості про те, як перебігали вагітність та пологи; якими були показання до абдомінального розродження; клінічний перебіг післяопераційного періоду; особливості відновлення менструальної функції; клінічний перебіг лейоміоми матки; показання до оперативного лікування; клінічний перебіг раннього та віддаленого періодів після операції; результати лабораторних і функціональних методів обстеження. Для кожного виду прогнозу створювали самостійну нейронну мережу з 9 нейронів (відповідно кількості завдань), що навчалася на базі 182 вхідних параметрів. В результаті застосування процедури мінімізації з 129 початкових навчальних параметрів було залишено 37, на підставі яких усі нейромережі змогли навчитися поставленим перед ними завданням.

Після формування комплексу навчання нейромережею було створено комп'ютерну експертну систему, що складається з трьох основних блоків: блоку введення даних, блоку висновку розрахункових параметрів соматотипуювання і блоку висновку результатів прогнозу. За допомогою блоку введення первинних даних користувач може вносити інформацію про пацієнтку, що була зазначена вище. Натиснувши на панелі кнопку "тест", користувач може одержати інформацію про прогнозовану експертною системою різну патологію репродуктивної системи.

Програму протестовано на 37 прикладах пацієнток з різною патологією репродуктивної системи після кесарева розтину або консервативної міомектомії – з підгруп 1.1 і 1.2. Кількість правильних прогнозів щодо патології репродуктивної системи у пацієнток з оперованою маткою в середньому склала 86,6%.

Широке впровадження наведеної методики прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою дозволяє підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів.

5 етап – шляхи зниження патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою.

Відновлювальне лікування хворих, які перенесли ендометрит після операції кесарева розтину, за розробленою нами методикою починали, відразу після розродження. Гормональна корекція була пов'язана з періодом лактації й використовувалась через 2-3 місяці після її припинення. Спостереження за хворими проводили впродовж 2 років після розродження з періодичністю в 6 місяців. Кількість курсів відновлювального лікування залежала від клінічного стану хворих, але за 2 роки їх було, в середньому, 2-3 на одну жінку.

Серед основних клінічних симптомів ми виділили наступні: больовий синдром; порушення менструального циклу; диспаревнію; зміни сексуальної функції; порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринні симптоми. Так, через 6 місяців після розродження за використання запропонованої методики частота больового синдрому знизилась на 30,0%, дисбіозу піхви, диспаревнії та порушень сексуальної функції – відповідно на 10,0%. На наступному етапі, через 12 місяців, крім зазначених відмінностей відмічено зменшення рівня порушень менструального циклу і нейроендокринної симптоматики на 10,0%.

На наш погляд, дуже інформативним є показник середньої частоти клінічних симптомів "хвороби оперованої матки". Через 6 місяців після розродження цей показник був практично ідентичним в обох підгрупах (підгрупа 1.1 – 2,4 і 2.1 – 1,8). Надалі, вже через 1 рік констатовано в підгрупі 1.1 ріст даного показника до 3,2, а в 2.1 – зниження до 2,1. Встановлена закономірність збереглась і через 2 роки (4,1 і 2,2). Виходячи з отриманих клінічних даних, можна відмітити високу ефективність розробленого нами комплексу відновлювального лікування для жінок, які перенесли ендометрит після абдомінального розродження. Зміни показника середньої частоти нейроендокринних симптомів на одну жінку носили демонстративний характер. За першого обстеження хворих даний висновок знаходився в ідентичних межах: 2,2-2,3. Вже через 6 місяців спостерігалися суттєві зміни: в підгрупі 1.1 цей показник зріс до 3,2, а в 2.1 – знизився до 2,0. Надалі дана закономірність залишалась без змін: 2 роки – 4,1 і 1,1. Отже, включення до комплексного відновлювального лікування у жінок з "хворобою оперованої матки" спрямованої гормонотерапії з врахуванням особливостей змін ендокринного статусу дозволило суттєво знизити частоту нейроендокринної патології впродовж2 років після розродження.

Loading...

 
 

Цікаве