WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою (автореферат) - Реферат

Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою (автореферат) - Реферат

Розроблено і впроваджено методику індивідуального прогнозування патології репродуктивної системи у жінок після абдомінального розродження або консервативної міомектомії на підставі використання нейромережного комп'ютерного моделювання із використанням клінічних, ехографічних, ендокринологічних, імунологічних та мікробіологічних даних.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня прояву патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою на підставі диференційованого підходу до використання медикаментозної терапії.

Особистий внесок здобувача

Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором самостійно проаналізовано наукову літературу та патентну інформацію з проблеми патології репродуктивної системи у жінок з рубцем на матці.

Розроблено спеціальні програми спостережень, до яких відноситься карта з детальним визначенням основних клінічних особливостей преморбідного тла, перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених і клінічного перебігу віддаленого періоду після кесарева розтину і консервативної міомектомії. Проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 жінок після кесарева розтину або консервативної міомектомії, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи (1 група) і 100 пацієнток з аналогічною патологією, які одержували запропоновану методику лікувально-профілактичних заходів (2 група).

Лабораторні дослідження включали ендокринологічні (вміст естріолу – ЕС, прогестерону – П, кортизолу – К, пролактину – Прл, лютеїнізуючого гормону – ЛГ, фолікулостимулючого гормону – ФСГ, хоріонічного гонадотропіну – ХГ і плацентарного лактогену – ПЛ; імунологічні (СD3+; СD4+; СD8+; СD16+; СD20+; СD23+) та мікробіологічні методи.

Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображено в опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження

Основні положення роботи оприлюднено на наукових конференціях Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ; 2002; 2003; 2004; 2005, 2006); на засіданнях Київського обласного відділення асоціації акушерів-гінекологів України (2002; 2003; 2004; 2005, 2006); на IV та V пленумах, на ХI та ХІІ з'їздах акушерів-гінекологів України (м. Миколаїв, 2002;м. Харків, 2004; м. Львів, 2005; м. Донецьк, 2006); на конференціях: "Актуальні питання репродуктивного здоров'я жінок" (м. Київ, 2002; 2003; 2004; 2005, 2006); на ІV Всеукраїнській конференції з гінекологічної ендоскопії (Європейська школа з гінекологічної ендоскопії, м. Одеса, 2003); на науково-практичних конференціях: "Хірургічні методи лікування в акушерстві та гінекології" (м. Харків, 2004); "Ранні втрати вагітності – нове розуміння гормональних порушень" (м. Київ, 2006); "Здоровий розвиток – заради майбутніх поколінь" (м. Київ, 2006); "Кандидоз та здоров'я жінки" (м. Київ, 2006), "Актуальні питання підтримки репродуктивного здоров'я населення міста Києва" (м. Київ, 2006). Брала участь у тренінгах-семінарах: "Актуальные вопросы эндометриоза" (м. Київ, 2003); 8th Seminar of the European Society of Contraception "Sexual education: the key issue of reproductive health"(м. Варшава, Польща, 2005); "Перинатальна медицина: сучасні досягнення та перспективи розвитку" (м. Київ. 2006); "Сучасні досягнення в гінекологічній ендоскопії" (м. Київ, 2006). Матеріали роботи було представлено на 17th EUROPEAN CONGRESS OF OBSTETRICS AND GYNAECOLОGY EAGO/EBCOG 2002(м. Прага, Чехія, 2002); на XVII, XVIII та XIX Міжнародних конгресах з курсом ендоскопії "Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний" (м. Москва, Росія, 2004, 2005, 2006) та І Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини (м. Москва, Росія, 2006).

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Результати дослідження використовуються в практичній роботі Центру охорони здоровя матері та дитини Київської області; в пологових будинках м. Києва №1, 2 і 4; у відділенні репродуктивного здоров'я поліклініки №2 Шевченківського району м. Києва, кабінетах ендокринної гінекології м. Києва та в навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Публікації

За темою дисертації опубліковано 27 робіт, з яких 20 – у наукових провідних фахових журналах, причому 22 з них – самостійні; отримано 2 патенти.

Обсяг та структура дисертації

Дисертаційна робота викладена на 262 сторінках комп'ютерного друку та складається із вступу, огляду літератури, розділу, присвяченого методам досліджень та лікувально-профілактичним заходам; 6 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчика літератури, який нараховує 300 джерел, з яких 193 кирилицею та 107 латинкою.

Дисертація ілюстрована 76 таблицями та 64 рисунками, з яких 42 розташовані на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і завдань було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 260 пацієнток, яких було розподілено на наступні групи і підгрупи:

Контрольна 1 група – 30 гінекологічно і соматично здорових жінок репродуктивного віку;

Контрольна 2 група – 30 акушерськи і соматично здорових повторнородящих жінок, які народили через природні пологові шляхи;

1 група – 100 жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і консервативної міомектомії, проведених за загальноприйнятою прогностичною та лікувально-профілактичною методикою;

1.1 підгрупа – 30 жінок із гнійно-запальними ускладненнями після кесарева розтину;

1.2 підгрупа – 30 жінок після консервативної міомектомії;

1.3 підгрупа – 40 вагітних жінок з рубцем на матці та обтяженим репродуктивним анамнезом;

2 група – 100 жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і консервативної міомектомії, які одержували лікування згідно з розробленим прогностичним і лікувально-профілактичним алгоритмом.

2.1 підгрупа – 30 жінок із гнійно-запальними ускладненнями після кесарева розтину;

2.2 підгрупа – 30 жінок після консервативної міомектомії;

2.3 підгрупа – 40 вагітних жінок з рубцем на матці та обтяженим репродуктивним анамнезом.

Проведені лікувально-профілактичні та прогностичні заходи (загальноприйняті та пропоновані) містили в собі наступні моменти:

1) ведення пацієнток після консервативної міомектомії;

2) ведення вагітності та пологів у жінок з рубцем на матці та обтяженим репродуктивним анамнезом;

3) прогнозування патології репродуктивної системи;

4) прогнозування ускладнень вагітності та пологів.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні та прогностичні заходи:

1) комплекс заходів, який включав імуностимулюючу, розсмоктуючу, протизлукову, вітаміно- та фізіотерапію в поєднанні з гормональною корекцією;

2) використання гестагенів (оргаметрил у післяопераційному періоді протягом півроку); за наявності великих міоматозних вузлів чи їх великої кількості додаткове використання антигонадотропних препаратів данол (даназол) та імунокорекції;

3) профілактичне призначення антиоксидантів (вітамін Е); засобів, які поліпшують біосинтез білка в плаценті (гепа-мерц; цитохром-3; есенціалє); бета-адреноміметиків (партусистен, бриканіл); імунокоректорів (спленін, нуклеїнат натрію), а також метилксантинів (курантил, трентал, компламін);

4) прогнозування патології репродуктивної системи на підставі динаміки клініко-функціональних і лабораторних показників;

5) прогнозування ускладнень вагітності з урахуванням факторів перинатального ризику.

Пропоновані нами лікувально-профілактичні та прогностичні заходи включали наступні моменти:

1) після консервативної міомектомії використання препарату "Бусерелін" впродовж 3 місяців; використання препарату "Ярина" після відновлення менструального циклу протягом 1-2 років з метою контрацепції та корекції ендокринних порушень;

2) до та після операцій на матці профілактичне призначення гепатопротекторів;

3) після операцій на матці додаткове використання антигомотоксичної терапії для реабілітації репродуктивної функції та профілактики появи можливих рецидивів;

Loading...

 
 

Цікаве