WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

3. Показано, що гіпертонічна енцефалопатія започатковується рефлекторною пірамідною недостатністю за монотипом (15 %), що в поєднанні з особливостями патологічних рефлексів та ротових автоматизмів (24 %) вказує на страждання рухових та премоторних ділянок лобової частки на конвекситальному рівні, а з прогресуванням патології – завершується монопарезами (8 %). Відповідно при атеросклеротичній енцефалопатії відразу переважає рефлекторна недостатність за гемітипом (17 %), що поєднується з більш глибинними згинальними ножними та ручними ознаками, а також субкортикальними рефлексами, а на пізній стадії завершується геміпарезами (9 %).

4. Виявлено, що особливості окорухових феноменів доцільно використовувати для діагностики ранніх стадій патології, коли при гіпертонічній енцефалопатії вони можуть вказувати на кірково-мозочкову недостатність, а при атеросклеротичній – на недостатність кірково-палідарних зв'язків. А виразність аміостатичного синдрому та його особливості можуть використовуватися для діагностики другої (14 %) та третьої (24 %) стадій процесу, з огляду на те, що гіпертонічна енцефалопатія переважно характеризується пірамідно-пластичним типом м'язової гіпертонії в результаті вивільнення кортико-нігральних автоматизмів, в свою чергу, атеросклеротична – пірамідно-ригідним гіпертонусом, як наслідок ураження поряд з пірамідними системами ще й кортико-палідарних зв'язків.

5. Виявлені особливості проявів ураження екстрапірамідних систем у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію та запропоновані обгрунтування механізмів їх творення щодо використання як важливих критеріїв диференційної діагностики у визначенні причини та стадії судинного процесу, а також диференційної діагностики від подібних за ознаками нозологій іншої природи.

6. На основі представлених структурних змін речовини мозку за даними МРТ у обстежених хворих визначено, що критерієм першої стадії є розширення підпавутинного простору (85 %); другої – зростання зовнішньої гідроцефалії та приєднання внутрішньої (71 %) (при гіпертонічній – за рахунок лікворо-застійних явищ; при атеросклеротичній – за рахунок атрофії мозку); третьої за рахунок поєднання зазначених процесів. Паренхіматозні зміни започатковуються з другої стадії: при гіпертонічній – дрібні осередки формуються переважно поблизу лікворних шляхів (18 %), що поєдується з лейкоареозом (35 %), а на третій стадії ще й з лакунами; при атеросклеротичній – в глибинних відділах головного мозку (27 %), за присутності на третій стадії лакун.

7. Церебральна гемодинаміка при гіпертонічній енцефалопатії характеризується різким зростанням дикротичного (64 до 104 %) та діастолічного індексів (77 до 105 %), що свідчить про виразність негативних процесів на мікроциркуляторному руслі та вказує на формування венозно-лікворних дисциркуляцій, що корелює зі змінами на очному дні у вигляді ангіодистонії та застійної ангіоретинопатії; при атеросклеротичній спостерігається швидке зниження еластичності мозкових артерій та ангіосклероз з ознаками дистрофії нервових волокон на очному дні, що є відображенням сутності морфофункціональних розладів з боку судинної мережі.

8. На основі отриманих результатів обстеження пропонується вважати суб'єктивні прояви дисциркуляторних енцефалопатій такими критеріями оцінки здоров'я, що значною мірою можуть знижувати якість їх життя, вестибуло-атактичні в поєднанні з патологічними пірамідними ознаками – помірно, а формування аміостатичного, псевдобульбарного синдромів, а також зниження м'язової сили в кінцівках можуть значно впливати на якість життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В практичній роботі військового лікаря-невролога використовувати інтегративну оцінку клінічних і магнітно-резонансно-томографічно-нейровізуалізованих структурних та лікворо-застійних змін, з урахуванням нейроофтальмоскопічних і реоенцефалографічних досліджень, що є достатньо інформативними не тільки у визначенні провідної причини та стадії дисциркуляторної енцефалопатії, але й прогностичними та експертними критеріями встановлення ступеня втрати працездатності.

2. Для встановлення експертного діагнозу пацієнтам з дисциркуляторною енцефалопатією під час проходження ними військово-лікарської експертизи предметний неврологічний огляд невролога необхідно доповнювати МРТ-об-стеженням головного мозку, реоенцефалографічним, а також нейроофтальмоскопічним дослідженнями, на основі яких визначатися як щодо різновиду патології, так і щодо її стадії.

3. До інформативних критеріїв експертної оцінки військовослужбовців, які можуть дозволити встановити першу стадію дисциркуляторної енцефалопатії, слід відносити: характерні окорухові феномени, рефлекторну пірамідну недостатність в поєднанні з ротовими автоматизмами чи патологічними рефлексами; при МРТ – зовнішню гідроцефалію, а при атеросклеротичній – і внутрішню; нейроофтальмоскопічно при гіпертонічній енцефалопації – ангіодистонію з розширенням вен на очному дні, в поєднанні з реоенцефало-графічними ознаками: гіпертонія артерій за збереженості їх еластичності, венозне повнокрів'я; при атеросклеротичній – ангіосклероз на очному дні з РЕГ- ознаками зниження еластичності судинної стінки ( від 9 до 11 оціночних балів).

4. До інформативних критеріїв експертної оцінки військовослужбовців, які можуть дозволити встановити другу стадію дисциркуляторної енцефалопатії, слід відносити: пірамідну недостатність, ротові автоматизми; незначну гіпокінезію, невиразні пірамідно-пластичну гіпертонію при гіпертонічній енцефалопатії чи пірамідно-ригідну при атеросклеротичній; початкові прояви псевдобульбарного синдрому; МРТ-ознаки: зовнішньо-внутрішньої гідроцефалії, дрібних осередків, лейкоареозу, поодиноких лакун; нейроофтальмо-скопічно: ретинопатію з застійними явищами при гіпертонічній в поєднанні з відповідними РЕГ-ознаками (від 11 до 20 оціночних балів).

5. До інформативних критеріїв експертної оцінки військовослужбовців, які можуть дозволити встановити третю стадію дисциркуляторної енцефалопатії, слід відносити: зниження м'язової сили, аміостатичний, псевдобульбарний синдроми, які виявляються на тлі дифузної пірамідної недостатності, ротових автоматизмів; МРТ-ознаки: зовнішньо-внутрішньої гідроцефалії; дрібних осередків, лейкоареоз в поєднанні з лакунами; нейроофтальмо-скопічно: ангіосклероз, ангіоретинопатію, венозний застій, інколи дрібні крововиливи; РЕГ-ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, зниження еластичності судинної стінки (від 16 до 23 оціночних балів).

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Ярош О.О., Гребенюк О.П. Особливості клініки дисциркуляторних енцефалопатій // Сучасні аспекти військової медицини. – Вип. 11. – К., 2006. – С. 320–325.

Дисертант брав участь у аналізі результатів, формуванні висновків.

  1. Гребенюк О.П. Особливості аміостатичного синдрому у хворих з хронічною гіпертонічною енцефалопатією // Військова медицина України. – Т. 4. – Вип. 3. – К., 2004. – С. 45–51.

  1. Гребенюк О.П. Клініко-параклінічні зіставлення особливостей проявів хронічної гіпертонічної енцефалопатії на різних стадіях розвитку // Військова медицина України. – Т. 4. – Вип. 1–2. – К., 2004. – С. 69–73.

  1. Гребенюк О.П. Критерії діагностики стадійності хронічної гіпертонічної енцефалопатії на основі додаткових методів обстеження // Сучасні аспекти військової медицини. – Вип. 5. – К., 2000. – С. 283–286.

  1. Ярош О.О., Гребенюк О.П. Клініко-діагностичні особливості атеросклеротичних дисциркуляторних енцефалопатій // Сучасні проблеми клінічної і військової неврології. Збірн. праць наук.-практ. конференції (Київ, листопад 1999 року). – К., 1999. – С. 53–57

Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі клінічних спостережень атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії та проведенні клініко-діагностичних співставлень.

  1. Ярош О.О., Гребенюк О.П. Клінічні критерії початкових проявів нестачі кровопостачання мозку // Современные аспекты военной медицины. Вып. 4. – К., 1999. – С. 283–286

Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні та аналізі клінічного матеріалу.

  1. Гребенюк О.П. Клініко-експертна оцінка дисциркуляторних порушень у вертебрально-базилярній системі // Матер. наук.-практ. конф. "Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією" (Київ, 22–24.10.2000). – К., 1997. – С. 98–101.

  1. Ярош О.О., Гребенюк О.П. Особливості патогенезу аміостатичного синдрому при дисциркуляторних енцефалопатіях // Укр. вісник психоневрології. – Т. 15. – Вип. 1 (50), додаток. – Х., 2007. – С. 143–144.

Дисертант брав участь в аналізі результатів, формуванні висновків.

  1. Гребенюк О.П., Лозицька О.В. Лазеропунктура в лікуванні атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії. // Сучасні проблеми клінічної і військової неврології. Зб. праць наук.-практ. конференції (Київ, листопад 1999 року). – К., 1999. – С. 86–87.

Брав участь в аналізі результатів, підготував роботу до друку.

  1. Ярош О.О., Піневич Б.М., Гребенюк О.П.та ін. Вікові РЕГ і МРТ співставлення проявів дисциркуляторної енцефалопатії при артеріальній гіпотонії і гіпертонічній хворобі // Тези доповідей ІІІ Нац. конгр. геронтол. і геріатр. Укр. (Київ, 26–28.09.2000). – С. 54.

Дисертант брав участь у аналізі результатів, формуванні висновків.

Loading...

 
 

Цікаве