WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

Відмічено, що зазначені осередково-органічні зміни за своїми МРТ-ознаками переважають такі, як при відповідних стадіях АДЕ, за яких рідше виявляються лакуни та зливання осередків, а при прогредієнтному наростанні атрофічних змін кори та розширенні за рахунок цього шлуночкових систем прояви лейко-ареозу обмежуються передніми і задніми частинами шлуночків. Це дає підставу вважати, що при ХГЕ ІІІ-ї ст. особливості розвитку осередково-органічної патології обумовлені артеріосклеротичними змінами артеріальної мережі, які формуються за прогредієнції ГХ і наростають від кризу до кризу, а при АДЕ такі судинні зміни розвиваються тільки за умов виникнення АГ на пізніх етапах розвитку страждання, що і визначає в цілому їх більш сприятливий перебіг.

Аналіз візуальних та цифрових результатів РЕГ-досліджень показав, що при ХГЕ І-ї ст. передували дистонічні порушення з боку артеріальної мережі при збереженні еластичних властивостей стінок в поєднанні із започаткуванням венозних застійних явищ (табл. 2).

При ХГЕ ІІ-ї ст., хоч і відмічено зростання тонусу стінок артерій, але їх пружність залишалася достатньою, натомість венозні порушення набували більшого значення, що вело до формування внутрішньочерепної гіпертензії, а при ХГЕ ІІІ-ї ст. з боку стінок артерій відмічалася явна ригідність, за чого венозні застійні явища, а відтак прояви внутрішньочерепної гіпертензії, виявляли більш виразну прогредієнцію. На відміну від ХГЕ, при АДЕ, вже на ранніх стадіях її розвитку, відмічено зниження еластичності стінок артерій, а при наступній стадії формування їх ригідності без значних змін з боку венозної мережі, яка при АДЕ ІІІ-ї ст. (див. рис. 2) виявляла явну виразність в поєднанні з початковими проявами венозного застою.

При співставленні результатів РЕГ-дослідження зі змінами на очному дні, передусім з боку судин, встановлені певні кореляції, зокрема, на ранніх стадіях ХГЕ виявлялися ангіодистонічні розлади з боку артерій сітківки з тенденцією до початкових проявів венозного застою, чого при АДЕ не спостерігалося. У розвинутій стадії ХГЕ мали місце ознаки зростаючої ангіопатії, в поєднанні з окремими проявами ангіоретинопатії та розмитістю меж диска зорового нерва, що вказує на прогредієнцію ангіодистонічних розладів, з якими пов'язаний розвиток гіпертензійно-гідроцефального синдрому. На пізніх стадіях ХГЕ зміни очного дна відповідали ангіосклеротичним змінам, за яких розвивалась порозність стінок з наростанням застійних явищ, а в окремих випадках з втягненням в процес нервових волокон сітківки. При розвинутій і пізній стадіях АДЕ зміни з боку артерій сітківки відтворювали глибину атеросклеротичного розвитку процесу, який переважав над застійними явищами і за першої проявлявся у вигляді своєрідної ангіопатії, а за другої – ангіоретинопатії з наростанням ішемії і як її наслідку – ознак дистрофії нервових волокон, а за рахунок порозності стінок судин – в поєднанні з дрібними геморагіями.

Таблиця 2

Результати цифрового аналізу реоенцефалограми у хворих при різновидах ДЕ

Перелік ознак

Контроль-на група

Дисциркуляторні енцефалопатії n=233

Стадії ХГЕ n=144

Стадії АДЕ n=89 (38,2 %)

ХГЕ-І

ХГЕ-ІІ

ХГЕ-ІІІ

АДЕ-І

АДЕ-ІІ

АДЕ-ІІІ

N=53

(36,8 %)

n=44

(30,6 %)

N=47

(32,6 %)

n=28

(31,5 %)

n=34

(38,2 %)

n =27

(30,3 %)

1. Час поширення пульсової хвилини

0,186

0,03 сек.

0,185

0,05 сек.

0,182

0,03 сек.

0,175

0,09 сек.

0,175

0,04 сек.

0,145

0,06 сек.

0,096

0,011 сек.

2. Кут анакроти

92,3

1,1 град.

84,3

0,54 град.

80,5

1,2 град.

76,1

0,9 град.

79,5

0,31 град.

72,3

7,8 град.

61,5

5,1 град.

3. Час тривалості висхідної частини (α)

0,10

0,03 сек.

0,11

0,07 сек.

0,16

0,05 сек.

0,17

0,02 сек.

0,13

0,04 сек.

0,21

0,08 сек.

0,27

0,02 сек.

4. Відношення висхідної частини до тривалості всієї хвилі (α/Т)

15,2

0,3 %

16,5

0,5 %

21,8

5,4 %

24,3

5,1 %

18,3

3,7 %

23,4

5,4 %

29,1

4,3 %

5. Дикротичний індекс (ДКІ)

62,0

5,2 %

64,7

8,7 %

89,3

11,2 %

104,2

10,5 %

62,5

2,5 %

72,1

2,8 %

78,7

2,5 %

6. Діастолічний індекс (ДСІ)

72,3

5,5 %

76,9

7,1 %

95,6

15,7 %

105,4

19,3 %

65,4

1,5 %

71,1

2,5 %

79,9

10,5 %

Примітна. Для всіх параметрів р<0,05

Отримані результати РЕГ та нейроофтальмоскопічних досліджень підтверджують висловлені думки щодо особливостей патогенезу формування осередково-органічної патології і пов'язаних з нею клінічних проявів, властивих різним стадіям ДЕ, що вивчаються.

Аналіз отриманих даних проведених досліджень з урахуванням пропозицій щодо принципів діагностики ДЕ та виділення їх стадій дозволив сформулювати нові принципи освідчення військовослужбовців при проведенні військово-лікарської експертизи та встановити критерії їх здоров'я. Згідно з опитуваннями, які співставлені з клінічними та параклінічними результатами обстеження кожного конкретного пацієнта, виділені критерії, які незначно, помірно і значною мірою знижують якість їх життя. Встановлено, що суб'єктивні прояви ДЕ незначною мірою можуть знижувати якість життя військовослужбовців, що, очевидно, пояснюється передусім стійкістю їх психоемоційної сфери. Водночас їх вагомість може зростати в залежності від тривалості та виразності присутніх скарг. На неврологічне здоров'я військовослужбовців більш виразно можуть впливати вестибуло-атактичні розлади, які поєднуються з пірамідними патологічними ознаками. Відповідно формування аміостатичного, псевдобульбарного синдромів, а також зниження м'язової сили в кінцівках в залежності від їх виразності відносяться до критеріїв, що значною мірою впливають на якість життя військовослужбовців.

Принципи освідчення військовослужбовців при проведенні військово-лікарської експертизи базувалися на розробці найбільш інформативних критеріїв окремих стадій ДЕ, в тому числі з врахуванням їх різновидів. Експертні критерії розподілені на визначальні, – які визначають діагноз, і провідні, – які безпосередньо впливають на ступінь втрати працездатності, а відтак на кінцевий експертний висновок. Враховувались клінічні (лише предметні неврологічні ознаки), а також параклінічні критерії (МРТ, РЕГ, нейроофтальмоскопічні). Споріднені за валідністю критерії імперичним шляхом отримували певну кількість оціночних балів за 3-бальною шкалою. Встановлені більш чіткі межі стадій як ХГЕ, так і АДЕ: ДЕ I-ї ст. від 9 до 11 балів; ДЕ II-ї ст. – від 11 до 20; і ДЕ II-ї ст. – від 16 до 23 балів, які і покращать достовірність і якість експертної оцінки осіб, які оглядаються на ВЛК, що, в свою чергу, дозволить приймати правильне рішення щодо придатності чи непридатності військово-службовців до військової служби.

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні ефективності діагностики та вій-ськово-лікарської експертизи при дисциркуляторній енцефалопатії на підставі виявлення клініко-патогенетичних механізмів розвитку захворювання.

2. Встановлені особливості клінічного перебігу дисциркуляторній енцефалопатії у військовослужбовців в залежності від виду етіології і стадії захворювання: при гіпертонічній енцефалопатії формується гіпертензивно-гідроцефальний синдром, який на другій стадії розвитку проявляється частими (15 %), гострими (7 %) та пульсуючими (6 %), дифузними (10 %) та розпираючими (4 %) головними болями, важкістю в голові (6 %), зоровими явищами (12 %), системним запамороченням (21 %). Атеросклеротичній енцефалопатії характерне переважання несистемного запаморочення: при першій стадії – 17 %; при другій – 18 %.

Loading...

 
 

Цікаве