WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців (автореферат) - Реферат

Державна установа

"Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України"

ГРЕБЕНЮК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

УДК 616.831-005:355.415.6

Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров'я військовослужбовців

14.01.15 – нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Ярош Олександр Олександрович,

Українська військово-медична академія,

професор кафедри військової терапії,

керівник курсу військової неврології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Міщенко Тамара Сергіївна,

Державна установа "Інститут неврології,

психіатрії та наркології АМН України",

завідувач відділу судинної патології

головного мозку

доктор медичних наук, професор

Карабань Ірина Миколаївна,

Інститут геронтології АМН України,

завідувач відділу фізіології і патології

екстрапірамідної нервової системи

Захист відбудеться 24.10.2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Державній установі "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України" за адресою: 61068,м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий 22.09.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз вітчизняної і закордонної літератури свідчить про неспадаючу зацікавленість наукової неврологічної спільноти щодо проблем цереброваскулярної патології, оскільки їх питома вага серед найбільш поширених на нашій планеті захворювань системи кровообігу складає від 30 до 49 % і виявляє чітку тенденцію до свого зростання, в тому числі за рахунок осіб середнього, та навіть і молодого віку (Шмідт Є.В. та співавт., 1980; Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2002; Lopez A.D., Murray T.T., 1998). На сьогодні в Україні нараховується близько 3 млн хворих з цереброваскулярними захворюваннями. За останні 10 років темпи зростання хронічних форм судинної патології головного мозку збільшилися майже в 2 рази (Міщенко Т.С., 2007).

В основному зусилля клінічної неврології спрямовані на вивчення причин і патогенезу, а отже і пошук ефективних засобів лікування гострих порушень мозкового кровообігу – фіналу судинної дисциркуляції, коли в речовині мозку відбуваються незворотні деструктивні зміни. Багато досліджень виконано з проблеми хронічних порушень мозкового кровообігу (Самосюк І.З., Лисенюк В.П., 1987; Западнюк Б.В., 1996; Григорова І.А., 1998; Вінничук С.М., 1999; Карабань І.М., Кузнєцова С.М., Бучинська Н.М., 2003; Морозова О.Г., 2005). Але механізми розвитку хронічних ішемічних порушень мозкового кровообігу мають дискусійний характер (Ярош О.О., 1999; Кузнєцова С.М., 2003; Дзяк Л.А., 2005; Зозуля І.С., 2005).

Дослідження зазначеної патології, проведені за останні десятиріччя, показали, що в їх формуванні поряд з гіпертонічною хворобою (далі – ГХ) велике значення має атеросклеротичне (далі – АС) ураження судин головного мозку (Головченко Ю.І., 1987; Верещагін Н.В., 2003; Зозуля І.С., 2005). В свою чергу вважається, що ГХ і АС, як провідні фактори ризику дисциркуляторних енцефалопатій (далі – ДЕ), на певному етапі свого розвитку поєднуються, що призводить до більш глибинних патоморфологічних змін з боку судин, а отже і структур головного мозку (Одинак М.М., Кузнєцов А.Н., 1998; Грицай Н.М., 2005; Євтушенко С.К., 2006). Саме цим науковці і обумовлюють складність диференціації гіпертонічної енцефалопатії від атеросклеротичної, а тому зазначена патологія і не розглядається окремо, за чого не розроблені особливості патогенезу їх формування, вирізняльних клінічних проявів, механізмів їх творення, а отже і диференціальних підходів у діагностиці, в тому числі із застосуванням сучасних параклінічних методів. Особливо актуальною є проблема ДЕ у військовослужбовців, оскільки за відсутності чітких меж окремих стадій прогресування патології, а також чітких клінічних критеріїв початкових її форм значно утруднюється експертиза таких осіб. Окрім того, в умовах переходу армії України на контрактну службу зростає вимогливість до стану здоров'я військовослужбовців, а відповідно у них і збільшуються мотивації щодо можливості продовжувати військову службу, отримувати відповідне матеріальне забезпечення. Все це ускладнює роботу неврологічних військово-лікарських комісій, потребує удосконалення, а можливо й перегляду певних положень їх діяльності щодо винесення кінцевих експертних рішень відносно військовослужбовців, хворих на судинні захворювання головного мозку. Вивчення даних питань диктується необхідністю більш глибокого розуміння сутності причинно-наслідкових взаємин щодо розвитку хронічних цереброваскулярних процесів, а отже потребами практичної медицини, що і складає актуальність проведеного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до плану наукової та науково-технічної діяльності Збройних Сил України на 2001–2005 роки, в межах циклу науково-дослідних робіт, що виконувалися в Українській військово-медичній академії (УВМА) (шифр "Здоров'я") (№ державної реєстрації 0103U000029Т).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення патогенетичних особливостей розвитку та перебігу ДЕ у військовослужбовців, з подальшою розробкою критеріїв їх експертної оцінки.

Для досягнення мети дослідження в роботі вирішувались такі завдання:

1. Виявити клініко-неврологічні особливості ДЕ у військовослужбовців.

2. Вивчити структурні зміни головного мозку методом магнітно-резонансної томографії в залежності від стадії патології.

3. Встановити особливості церебральної гемодинаміки і змін на мікроциркуляторному рівні у обстежених хворих .

4. Співставити та провести аналіз по стадіях патологічного процесу, дослідити клініко-неврологічні особливості, структурні зміни головного мозку та стан церебральної гемодинаміки.

5. На основі отриманих результатів розробити критерії оцінки здоров'я та військово-лікарської експертизи військовослужбовців.

Об'єкт дослідження – хворі на хронічну гіпертонічну та атеросклеротичну ДЕ.

Предмет дослідження – клінічні прояви, структурні зміни утворів головного мозку, розлади з боку його судин при різних стадіях ДЕ.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено ретельне клініко-неврологічне обстеження всіх хворих за спеціально розробленою анкетою, а також опитування згідно з адаптованим до контингенту обстежуваних опитувальником "Зміна якості життя у зв'язку із захворюванням".

Також було проведене магнітно-резонансне обстеження головного мозку (МРТ) з визначенням стану не тільки паренхіматозних, а й лікворовміщуючих його утворів з оцінкою виразності та поширеності патології. Параклінічні методи включали реоенцефалографічні та нейроофтальмоскопічні дослідження. За допомогою перших визначали стан артеріальної і венозної мережі, в тому числі на мікроциркуляторному рівні, а другі застосовували для отримання опосередкованої підтверджуючої інформації про судинні зміни головного мозку. Застосовувалися статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у військовослужбовців встановлено особливості суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів при різних за причинними чинниками ДЕ та їх стадіях. Описані неупереджені ви-значальні ознаки клінічних проявів патології в залежності від анатомо-топічної поширеності процесу за різних стадій та причини форм ДЕ. Проведений аналіз клінічних проявів патології та їх співставлення з інструментальними методами обстеження дав змогу визначитися щодо поглядів на патогенез їх формування та пояснити механізми творення аміостатичного синдрому при різних за причиною ДЕ. На основі нейровізуальних методів дослідження систематизовано структурні зміни з боку паренхіми головного мозку і його лікворовміщуючих утворів, як провідних ознак визначення стадій та форм ДЕ, що вивчаються. Визначені особливості механізмів формування змін структури головного мозку в залежності від виразності церебральних гемодинамічних розладів при різних формах та стадіях ДЕ.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особливості клінічних проявів ДЕ у військовослужбовців, з огляду на клінічні і якісні її прояви та анатомо-топічну поширеність процесу, дають змогу більш чітко визначитися щодо стадій страждання та можливої провідної його причини;

визначені особливості механізмів формування клінічних проявів патології з огляду на етіологічний чинник та стадії ДЕ, які дозволяють проводити патогенетично обґрунтовану диференційовану терапію;

удосконалені підходи до проведення військово-лікарської експертизи

хворих на ДЕ, які передбачають оцінку клінічної картини захворювання, структурних змін з боку утворів головного мозку, виразності церебральних

Loading...

 
 

Цікаве