WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування артеріальних аневризм головного мозку у людей похилого віку (автореферат) - Реферат

Лікування артеріальних аневризм головного мозку у людей похилого віку (автореферат) - Реферат

Примітка: статистично достовірні відмінності показників (р<0,05) позначені символом (*).

Найбільш сприятливі результати оперативного втручання у хворих похилого віку спостерігались при його виконанні у віддаленому періоді САК. З 63 хворих, яким операція була виконана на 13-14 добу після розриву АА, 35 (55,5%) повністю одужали (повне відновлення), тоді як при хірургічному лікуванні на 1-3 добу після САК - тільки 11 (26,8%). Також статистично достовірна різниця між групами дослідження виявлена в кількості глибокої інвалідизації хворих в післяопераційному періоді: 12 хворих - 29,2% в перші групі, 7 (11,1%) - в другій. Хоча розбіжності в частоті летальних випадків статистично недостовірні між групами, але відмічена тенденція до її зниження при виконанні операції у віддаленому періоді САК. Аналіз вищеописаних кінцевих критеріїв ефективності запропанованної тактики ведення хворих похилого віку з неускладнанними САК, що обумовлені розривом АА, показав, що вибір строків проведення оперативного втручання значно впливає на прогноз захворювання. Найбільш сприятливі наслідки лікування та ефективніше відновлення якості життя спостерігається при виконанні операцій на 13-14 добу після розриву АА. Ускладнення в післяопераційному періоді спостерігались в обох групах, їх частота представлена в таблиці (табл. 7).

Таблиця 7

Післяопераційні ускладнення в групах дослідження

Ускладнення/Групи

1 група

2 група

р

Набряк головного мозку

5 (12,2%)

3 (4,7%)

>0,05

Менінгоенцефаліт

1 (2,4%)

-

>0,05

Ішемічний інсульт

7 (17,1%)

5 (7,9%)

>0,05

Соматична патологія

9 (21,9%)

4 (6,3%)

<0,05*

Всього ускладнень

22 (53,6%)

12 (19%)

<0,01*

Всього хворих

38

55

Примітка: статистично достовірні відмінності показників (р<0,05) позначені символом (*).

Загальна летальність в післяопераційному періоді склала 7,7%. Достовірних розбіжностей між групами не виявлено. Основними причинами її були ішемічні порушення головного мозку з розвитком його набряку та соматична патологія, зокрема гострий інфаркт міокарда та госпітальна пневмонія.

Серед 11 хворих, яким виконані ендоваскулярні втручання, результати операцій в цілому були задовільними. Повне відновлення неврологічного стану при використанні різних методик виключення АА з кровотоку в післяопераційному періоді спостерігали у 7 хворих. Помірна інвалідизація зафіксована у одного хворого з аневризмою ПМА, якому виконана емболізація АА відокремлюваним балон-катетером, внаслідок розвитку ішемії мозку в басейні оперованої артерії. Грубої інвалідизації при виконанні ендоваскулярних операцій не спостерігали. Післяопераційна летальність склала 18,1% - 2 хворих. Один пацієнт з АА ПМА та атеросклерозом судин головного мозку загинув внаслідок ІОК, яка виникла при введенні мікроспіралей в порожнину аневризми. Один хворий з аневризмою М1 загинув внаслідок обширного ішемічного ушкодження головного мозку лівої скроневої долі, що виник як результат емболії відокремлюваним балоном крупної гілки СМА. В двох випадках ендоваскулярні втручання не досягли мети. У одного хворого не вдалося завести мікропровідник в порожнину АА, внаслідок атеросклеротичного пришийкового стенозу, який на ангіограмах виглядав як вузька шийка. У другого хворого виникли складності при проведенні провідника по магістральним судинам шиї, внаслідок їх патологічних деформацій. Післяопераційний період у цих хворих супроводжувався негативним психоемоційним станом і їм була виконана операція відкритим методом. Таким чином, оцінюючи цю проблему, ми вважаємо, що у хворих похилого віку при описаних змінах в судинах головного мозку необхідно надавати перевагу відкритим операціям чи вдосконаленню ендоваскулярної техніки та інструментарію.

ВИСНОВКИ

У роботі на підставі морфологічного та клінічного досліджень представлене теоретичне і практичне обґрунтування вирішення актуальної задачі – покращення якості лікування хворих похилого віку з аневризматичними субарахноїдальними крововиливами, шляхом вибору оптимальних термінів і методів хірургічного втручання.

  1. У хворих похилого віку відзначаються виражені процеси склерозу та гіалінозу стінок мозкових артерій з одночасним зменшенням кількості м'язових та еластичних волокон, поширеність фіброзно- ліпідних бляшок.

  2. У хворих похилого віку у зв'язку з вираженим артеріосклерозом, фіброзом і ригідністю стінки артеріальний судинний спазм носить менш виражений характер, супроводжується меншим звуженням просвіту артерій, проте у разі виникнення, за рахунок дистрофічно- деструктивних змін, носить стійкий характер.

  3. Клінічний перебіг неускладненого субарахноїдального крововиливу аневризматичного ґенезу у хворих похилого віку має свої особливості, які полягають в меншій на 19,7% частоті та вираженості головного болю, ніж у молодих пацієнтів, меншою на 7,2% частотою виникнення судомного синдрому, на 19% - виникнення артеріального судинного спазму, на 8,8% - ішемічних ускладнень. В зв'язку з вираженим артеріосклерозом вазоспазм носить менш виражений характер, ніж у молодих.

  4. При неускладнених субарахноїдальних крововиливах у хворих похилого віку тяжкість стану за шкалою Ханта-Хесса не відрізняється від молодих, що обумовлено віковими особливостями центральної нервової системи і, поряд з цим, наявністю вираженої соматичної патології.

  5. У хворих похилого віку інтракраніальна операція по виключенню артеріальних аневризм з кровотоку, що виконана в перші три доби після субарахноїдального крововиливу супроводжується на 21% більшою частотою інтраопераційних соматичних ускладнень, на 34,6% - загальних післяопераційних ускладнень, на 15,6% - тих, що пов'язані з соматичними чинниками та на 28,7% більшою частотою загальної інвалідизації в післяопераційному періоді, ніж аналогічна операція, що виконана після 13-14 доби субарахноїдального крововиливу.

  6. Ендоваскулярні операції по виключенню артеріальних аневризм з кровотоку, як малоінвазивні, більш переважні, але їх можливості у хворих похилого віку обмежені внаслідок високої частоти атеросклеротичних уражень та деформацій брахіоцефальних судин.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. При надходженні в стаціонар хворого похилого віку з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом аневризматичного ґенезу необхідне ретельне його обстеження для визначення тяжкості неврологічного стану, наявності й вираженості соматичної патології з метою вирішення питання про метод та строки оперативного втручання по виключенню аневризми з кровотоку.

  2. Оперативні втручання, що направлені на виключення АА з кровотоку у хворих похилого віку, повинні проводитись після стабілізації соматичних чинників.

  3. Оптимальними строками проведення інтракраніальних операцій вважається 13-14 доба після САК.

  4. У хворих похилого віку при вирішенні питання щодо необхідності використання превентивного тимчасового кліпування артерій, що несуть аневризму, з метою попередження можливих ішемічних ускладнень слід враховувати ступінь атеросклеротичного стенозування артерій основи мозку та особливості колатерального кровообігу.

  5. Ендоваскулярні операції по виключенню артеріальних аневризм з кровотоку у хворих похилого віку можуть бути проведені в умовах відсутності виражених атеросклеротичних уражень та грубих патологічних деформацій магістральних артерій голови.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Григорук А.П., Марек О.Д. Особенности хирургического лечения артериальных аневризм головного мозга при атеросклеротическом поражении магистральных артерій головы у лиц старших возрастных групп // Український нейрохірургічний журнал. – 2003.- № 1.- С. 47-52.

Автором проведено оперативні втручання, виготовлення макропрепаратів, статистична обробка матеріалу.

2. Григорук А.П. Морфологические особенности артерий основания мозга, артериальных аневризм и развития вазоспазма в возрастном аспекте // Український нейрохірургічний журнал. – 2005.- № 2.- С. 26-29.

3. Дзяк Л.А., Зорін М.О., Григорук С.П, Григорук О.П., Марек О.Д. Артеріальна гіпертонія, атеросклероз і субарахноїдальні крововиливи // Медичні перспективи. - 2004. – Т. ІX, № 4. - С. 22-27.

Автором самостійно проведено клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка одержаних результатів.

4. Григорук П.Т., Григорук С.П., Григорук А.П., Симоненко О.В., Холодков К.А. Судорожные синдромы у больных с сосудистой патологией головного мозга // Бюлетень Української Асоціації Нейрохірургів. – 1998.- № 5.- С. 107-108.

Loading...

 
 

Цікаве