WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування артеріальних аневризм головного мозку у людей похилого віку (автореферат) - Реферат

Лікування артеріальних аневризм головного мозку у людей похилого віку (автореферат) - Реферат

Стінка основної маси аневризм була представлена рубцевою волокнистою тканиною, з явищами ліпоїдозу, звапнування і гіалінозу, іноді зі збереженням окремих м'язових та еластичних волокон. Внутрішня поверхня майже не мала ендотеліального покриву. В ділянці шийки аневризми виявлялися інтимальні потовщення, спостерігалось зникнення або значна деформація структур, які характерні для нормальної судинної стінки, переривання внутрішньої еластичної мембрани. У пацієнтів похилого віку стінка аневризми була представлена рубцовою волокнистою тканиною часто з явищами ліпоїдозу, звапнення та гіалінозу, іноді зі збереженням окремих м'язових та еластичних волокон. Внутрішня поверхня стінки аневризми характеризувалася виразними дистрофічно – дегенеративними змінами ендотеліального шару до його вогнищевої десквамації. В ділянці шийки аневризми виявлено "інтимальні" потовщення, втрата, або значна деформація аргірофільних волокон та фрагментація внутрішньої еластичної мембрани артерії. Такі зміни у будові аневризматичних розширень притаманні пацієнтам літнього віку. Серед пацієнтів молодого віку аневризми були більшими за розмірами, із частковим збереження еластичних волокон і навіть внутрішньої еластичної мембрани з різним ступенем її деформації, велика кількість невпорядковано розміщених колагенових волокон, скупчення гладком'язових клітин, особливо масивні в ділянці шийки аневризми.

При проведенні клінічного дослідження встановлено, що хворих без порушення свідомості головний біль був першим симптомом захворювання, розвивався раптово, був різним по характеру та інтенсивності. Це проявлялося великим розбігом в балах при оцінці за ВАШ, але частіше головний біль був помірно вираженим і його числова характеристика у більшості хворих складала 50-70 балів. Взагалі головний біль зустрічався у 47,9% хворих похилого віку, у 28,84% - супроводжувався проявленням ангіовегетодистонії та невротичного синдрому. Поряд з цим, у молодих пацієнтів цефалгію спостерігали в 79,3% випадків, що було достовірно частіше (р<0,05), ніж в похилому віці. Треба зазначити, що інтенсивність головного болю також була достовірно вищою в групі молодих обстежених і найчастіше складала 80-100 балів– 89,9% (табл. 2)

Таблиця 2

Порівняльна характеристика вираженості головного болю у хворих різних вікових груп

Бали за ВАШ/групи

Контрольна група

Основна група

Р

<50

2 (2,9%)

18 (32,1 %)

<0,01*

50-70

7 (10,1%)

22 (39,3%)

<0,01*

70-80

3 (4,3%)

9 (16,1%)

<0,05*

80-100

57 (82,6%)

7 (12,5%)

<0,01*

Всього

69

56

Примітка: статистично достовірні відмінності показників (р<0,05) позначені символом (*).

Нудота та блювання, які є характерними симптомами на початку захворювання, виникали поряд з САК у 41,34% хворих похилого віку і в основному розвивалися в момент найбільш вираженої цефалгії. Менінгеальний синдром при розривах АА виявлявся в залежності від об'єму крові, що вилилася в субарахноїдальний простір, і зустрічався у 51,3% обстежених основної групи. У хворих похилого віку він був помірно вираженим і супроводжував головний біль у 44 пацієнтів без порушення свідомості. Він також зустрічався у 50% хворих з порушенням свідомості. У молодих пацієнтів менінгеальний синдром був в основному яскраво виражений, зустрічався достовірно частіше за показник групи порівняння (р<0,05) і супроводжував головний біль у 71,3% хворих. Частота виявлення ністагму не залежала від віку пацієнтів, він зустрічався в 69,2 % випадків у хворих похилого віку і в 77% - у молодих. В основній групі порушення свідомості спостерігали у 17,9% пацієнтів, в першій групі у 19,5% хворих, в другій - у 13 20,6%. За шкалою Глазго середній бал в обох групах склав 91,1 бали. У хворих з ІІ та ІІІ ступенем тяжкості за шкалою Х-Х порушень свідомості не було. Поряд з цим, у них спостерігалась осередкова неврологічна симптоматика. У 71,8% пацієнтів виявлялась недостатність черепно-мозкових нервів. Виявлялась і загальномозкова симптоматика: фотофобія – в 57,3%, анізорефлексія - в 27,4 %, недостатність конвергенції – в 13,7 %. У хворих з IV ступенем тяжкості за шкалою Х-Х порушення свідомості відповідало помірному та глибокому оглушенню з проявами загальномозкової симптоматики та вираженої неврологічної симптоматики: у 29% хворих виявлений геміпарез, у 25,6% – порушення больової та температурної чутливості. При порівнянні наявності та вираженості осередкової неврологічної симптоматики у хворих контрольної та основної групи було встановлено, що у пацієнтів похилого віку вона зустрічалась достовірно рідше. Так, порушення свідомості спостерігали у 40,2% хворих, геміпарез виявлявся в 56,3% випадків, окорухові порушення – 50,6% Таким чином, враховуючи достовірно більшу частоту супутньої соматичної патології і більш легкий клінічний перебіг САК можна говорити про співпадіння тяжкості стану за Х-Х у хворих різних вікових груп, у молодих хворих вона обумовлена неврологічною симптоматикою, а в похилому віці –наявністю соматичної патології. Судоми спостерігалися у 7,7% хворих похилого віку. Виявлена залежність частоти виникнення судомного синдрому від віку хворих, найчастіше (р<0,05) він спостерігався у молодих пацієнтів і зустрічався в 14,9%. У 11,9% пацієнтів похилого віку виявлялись різні психічні порушення: дезорієнтація, психомоторне збудження, деліріозний стан. Гіпертермія до фебрільних значень спостерігалась у 7,7% хворих з переважною локалізацією аневризм в ПМА-ПСА. Відмінностей від аналогічних показників у молодих хворих не знайдено. Більшість хворих похилого віку, які були включені в дослідження, мали супутню патологію. Достовірних розбіжностей в основних групах порівняння не виявлено. Серед оперованих та обстежених хворих найбільш часто спостерігалася гіпертонічна хвороба – 70,2%, атеросклероз МАГ – 57,7%, ішемічна хвороба серця – 89,4%. 31,7% обстежених мали сполучення декількох нозологій. У молодих хворих супутня патологія зустрічалась достовірно рідше – взагалі у 36,8%, а нозологією, що превалювала, була лише гіпертонічна хвороба. Артеріальний судинний спазм (АСС) був виявлений у 41,9% хворих основної групи. Частота виявлення АСС при ТКДГ у всіх хворих була більшою, ніж при ЦАГ. Так за даними ТКДГ вазоспазм був виявлений у 41,9% хворих, за даними ЦАГ – тільки у 33,4%. В першій групі вазоспазм зустрічався у 39,6% пацієнтів, в другій - у 31,7%, в групі хворих, що не оперувалися – в 84,6% випадках. В контрольній групі вазоспазм зустрічався достовірно частіше і виявлявся у 60,1% хворих. Поширеність АСС залежала від локалізації аневризми, що й обумовлювало розвиток та прояви змін в неврологічному статусі (табл.3)

Таблиця 3

Loading...

 
 

Цікаве