WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

Примітка:* – p < 0,05 між віковими підгрупами;

** – p < 0,05 у межах однієї підгрупи.

У передстаречому віці в структурі клінічних проявів ОДР достовірно частіше, ніж у похилому віці, зустрічалися слухові галюцинації (14 пацієнтів – 38,9%, p < 0,01), суїцидальні думки (17 пацієнтів – 47,2%, p < 0,01) і тривога (25 пацієнтів – 69,4%, p < 0,01). Психометричні показники шкал HDRS і HADS відповідали помірному депресивному епізоду з клінічно виявленою тривогою. У пацієнтів похилого віку частіше спостерігалися незначне зниження пам'яті (38 пацієнтів – 84,4%, p < 0,01), маревні ідеї (23 пацієнти – 51,1%, p < 0,01), апатія (22 пацієнти – 48,9%, p < 0,01) і вісцеро-вегетативні порушення (33 пацієнти – 73,3%, p < 0,01). Вони відрізнялися субклінічним рівнем тривоги; депресія була помірно виявленою.

На відміну від НДР, при ОДР достовірно частіше спостерігалися поодинокі прості слухові галюцинації (26 осіб – 32,1%, p < 0,01), порушення когнітивних функцій у вигляді незначного погіршення пам'яті (50 осіб – 61,7%, p < 0,01), тривога (37 осіб – 45,7%, p < 0,05) і вісцеро-вегетативні порушення (48 осіб – 59,3%, p < 0,05), рідше – уповільнення мислення (49 осіб – 60,5%, p < 0,05) і апатія (23 особи – 28,4%, p < 0,01). Частота патологічних ідей і суїцидальних думок не мала достовірних відмінностей (p < 0,05). Спостерігалися поодинокі вербальні галюцинації та уривчасті, несистематизовані марення депресивного змісту (самозвинувачення, самоприниження, іпохондричне тощо). Ці симптоми спостерігалися в структурі депресивного синдрому, не належали до основних і відображали психотичний регістр депресивного синдрому.

Порівняльний аналіз показників у різних вікових підгрупах (табл. 2) виявив, що в пацієнтів похилого віку з ОДР рівень тривоги був найбільш виявленим (p < 0,05), про що свідчать результати дослідження за обома клінічними шкалами (HDRS і HADS), а рівень тривоги –найменш виявленим (p < 0,05). У підгрупах передстаречого віку з ОДР і НДР достовірних відмінностей виявлено не було (p < 0,05).

Інтерпретація даних, отриманих за допомогою методики багатопрофільного дослідження особи Міні-Мульт на етапі розгорнених проявів хвороби, показала, що для пацієнтів з ОДР характерною була наявність виявленого тривожно-депресивного стану на фоні хронічної соціальної дезадаптації. Пацієнти з НДР відрізнялися суміжним рівнем депресивних і іпохондричних проявів. Обидва профілі характеризувалися низькими показниками за шкалою Психопатії (імпульсивності), що свідчить про зниження мотивації досягнення, відсутність спонтанності, безпосередність поведінки, про добрий самоконтроль, невиявлене честолюбство, про відсутність лідерських рис і незалежності, про прихильність до загальноприйнятих норм поведінки, конформізм. У поєднанні з високими показниками за шкалою Депресії це говорить про низький суїцидальний ризик. Обидві групи хворих на депресії пізнього віку характеризувалися потребою в емоційному контакті, тобто якістю, пов'язаною зі здатністю до емоційного співпереживання, що має найважливіше значення при проведенні психотерапії, як індивідуальної, так і групової.

Особистісні профілі пацієнтів передстаречого й похилого віку з ОДР істотних відмінностей не мали, їх конфігурація була ідентичною, за винятком показника шкали Психопатії, який указує на велику соціальну дезадаптацію хворих передстаречого віку.

Порівнюючи пацієнтів передстаречого віку з ОДР і НДР, слід відзначити достовірно більш високі показники за шкалами Депресії й Істерії у хворих основної групи, які більшою мірою відчувають соціальну дезадаптацію.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика афективних розладів при депресіях органічного і неорганічного ґенезу у пацієнтів передстаречого і похилого віку

Методики

ОДР

НДР

Достовірність

Передстаречий

вік

Похилий

вік

Передстаречий

вік

Похилий

вік

HDRS

24,94,6

19,75,0

25,63,6

13,04,3

p1 < 0,05; p2 < 0,05;

p3 > 0,05; p4 < 0,05

HADS A

12,63,9

9,04,6

11,93,7

12,53,7

p1 > 0,05; p2 < 0,05;

p3 > 0,05; p4 < 0,05

HADS D

14,73,4

15,14,2

14,43,6

11,00,4

p1 > 0,05;p2 > 0,05;

p3 > 0,05; p4 < 0,05

Примітка: p1 – у межах групи ОДР між віковими підгрупами;

p2 – у межах групи НДР між віковими підгрупами;

p3 – між групами ОДР і НДР, передстаречий вік;

p4 – між групами ОДР і НДР, похилий вік.

Більш високий показник за шкалою Шизоїдності у пацієнтів похилого віку свідчить про їх схильність до підвищеної чутливості з емоційною холодністю і відчуженістю в міжособистісних стосунках. Отримані результати свідчать про те, що хворим з ОДР (порівняно з НДР) більш властива депресія з тривожним компонентом і виявленість емоційного дискомфорту з труднощами адаптації хронічного характеру, особливо в передстаречому віці.

За допомогою методики UCLA був оцінений рівень соціальної ізольованості (СІ) в групах, що вивчаються. Проведений аналіз показав, що стан СІ більш інтенсивно відчували особи пізнього віку, що хворіли на депресії різного ґенезу, особливо самітні пацієнти з НДР. У пацієнтів основної групи особливих відмінностей не виявлено: відчуття СІ досягало у них максимального рівня, трохи сильніше відчували себе ізольованими від суспільства особи похилого віку, і практично не було ніяких відмінностей у рівні СІ між самітними і тими, що проживали в сім'ях. Це дає підставу віднести відчуття самітності до вітальних проявів ОДР. Незалежно від сімейного стану хворі з ОДР відчували себе абсолютно ізольованими від суспільства і оцінювали навколишню ситуацію, "що змінилася", недостатньо реально. Це свідчить про необхідність на фоні їх медикаментозного лікування застосовувати психотерапевтичні методи.

Інтегроване дослідження ЯЖ включало вивчення суб'єктивного враження пацієнта і об'єктивну оцінку його соціального функціонування. Нами також був проведений аналіз загального показника якості життя (У-ЯЖ) і показника соціального функціонування залежно від соціально-демографічних рис осіб, що були об'єктом дослідження.

Особливості соціального функціонування вивчалися за допомогою шкали рівня соціального функціонування в різних сферах (ШСФРС). Вона дозволяє оцінити об'єктивний рівень ЯЖ особи. Дані аналізувалися дослідником після детального опитування випробовуваного.

Найнижчий рівень соціального функціонування був виявлений у хворих з ОРД, особливо в похилому віці. Ці дані поєднуються з максимальною виявленістю у цих хворих тривожно-депресивних розладів і соціальної дезадаптації, виявленою в процесі багатопрофільного дослідження особи. Мабуть, депресивний спектр афектних розладів у поєднанні із симптомами органічної мозкової дисфункції створюють сприятливий ґрунт для стійкого зниження рівня соціальної активності пацієнтів і обмеження їх зв'язків із навколишнім середовищем.

З метою суб'єктивної оцінки ЯЖ використовувався скорочений опитувальник ВООЗ якості життя (ЯЖ-26). Оцінювалися загальне сприйняття ЯЖ і сприйняття ЯЖ в чотирьох сферах: фізичний стан, психологічний стан, соціальні стосунки, навколишнє середовище.

Отримані дані вказують на те, що серед хворих пізнього віку з депресивними розладами різного ґенеза рівень суб'єктивного показника ЯЖ, як загального (У-ЯЖ), так і в різних сферах, був нижчим, ніж у здорових осіб цього ж віку. Балова оцінка свідчить про те, що у хворих з ОДР рівень ЯЖ був нижчим, ніж у хворих з НДР, але ця відмінність не є статистично достовірною. Пацієнти похилого віку з ОДР давали більш низьку оцінку ЯЖ в порівнянні з пацієнтами передстаречого віку. Особливо низькими були оцінки у сферах психологічного стану, фізичного стану і навколишнього середовища. При НДР більш низьку оцінку ЯЖ давали пацієнти передстаречого віку, особливо у сферах психологічного стану і соціальних стосунків.

У пацієнтів з ОДР був встановлений зв'язок таких соціально-демографічних особливостей як "самітне проживання" і "обтяжена спадковість" із низьким рівнем оцінки свого сумарного показника У-ЯЖ – p  0,05. Обмежена здатність соціального функціонування (СФ) корелювала з такими показниками як "похилий вік", "чоловіча стать", "початкова освіта", "незадовільний матеріальний стан" і "самітне проживання". Взаємостосунки в сім'ї і спадковість на рівень СФ істотно не впливали.

Loading...

 
 

Цікаве