WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

Доведена доцільність використання патогенетично обґрунтованих лікувально-реабілітаційних програм, що включають інтенсивну медикаментозну терапію, фіто- і психотерапію. Важливим результатом дослідження стало зменшення кількості загострень, подовшання ремісій і зниження тривалості стаціонарного лікування, поліпшення якості життя осіб з органічними депресивними розладами судинного ґенезу в передстаречому й похилому віці.

Розроблена система лікування та реабілітації хворих упроваджена в роботу лікувально-профілактичних установ: Донецької обласної клінічної психіатричної лікарні, Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні. Матеріали та основні положення дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрі психіатрії і медичної психології Донецького державного медичного університету, на кафедрі психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету та на кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Авторкою самостійно визначені мета і завдання дослідження, проведений аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури з обраної теми. За період із 2001 по 2005 р. особисто здобувачкою проведені клініко-психопатологічне, соціально-психологічне і катамнестичне обстеження 116 пацієнтів пізнього віку з депресіями різного ґенезу (81 з ОДР), аналіз 668 історій хвороби. Самостійно створена база даних, проведена їх статистична обробка, виконані інтерпретація і аналіз отриманих результатів, оформлені таблиці та ілюстративний матеріал, написані всі розділи дисертації. Авторкою самостійно розроблені основні практичні і теоретичні положення роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи докладалися на конференціях Донецького обласного товариства невропатологів і психіатрів (2004, 2005), на II Національному конгресі невропатологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2002), на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих науковців "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини" (Донецьк, 2003), на Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Психосоматичні розлади. Психотерапія" (Чернівці, 2005), на засіданні Проблемної комісії МОЗ і АМН України "Психіатрія" – протокол № 3 (62) від 24.03.2005 р.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 8 друкованих роботах у виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 робіт виконані претендентом самостійно.

Обсяг та структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 151 сторінці, складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, списку літературних джерел. Робота ілюстрована 39 таблицями і 7 діаграмами. Список літератури налічує 260 джерел (60 вітчизняних, 200 – іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Протягом п'яти років (2001-2005 рр.) в обласній клінічній психіатричній лікарні (ОКПЛ) м. Донецька нами спостерігалися 116 пацієнтів з органічними (ОДР) та неорганічними (НДР) депресивними розладами. В основну групу ввійшов 81 пацієнт з ОДР судинного ґенезу, у групу порівняння 35 пацієнтів з НДР, з них 14 – з депресивним епізодом і 21 – з рекурентними депресивними розладами. Вік обстежених – від 45 до 74 років, в основному це були жінки (95 осіб, 81,9%). Контрольну групу склали 37 осіб цього ж віку без клінічних проявів депресії. У кожній групі всі обстежувані були розділені на дві вікові підгрупи: підгрупа працівників старших вікових груп, позначена як передстаречий вік (45-59 років) і підгрупа пацієнтів похилого віку (60-74 роки). Крім того, були вивчені історії хвороби 668 пацієнтів: 386 з ОДР і 282 з НДР. З дослідження виключалися хворі з виявленим погіршенням когнітивних здібностей, значним зниженням пам'яті.

За допомогою розробленої нами уніфікованої експрес-анкети проведений клініко-статистичний аналіз архівних історій хвороби осіб передстаречого (354 пацієнти – 53,0%) і похилого (314 пацієнти – 47,0%) віку, що лікувалися в ОКПЛ м. Донецька у 2001 і 2002 рр. Середній вік склав 588 років. Серед них переважали жінки (71,8%). Середній вік чоловіків і жінок був приблизно однаковим (588 і 589 років відповідно).

По діагностичних категоріях хворі розподілилися так: ОДР – 386 осіб, НДР – 282 особи (у тому числі 208 осіб із рекурентними депресивними розладами і 74 особи з первинним депресивним епізодом).

Порівняльна оцінка соціально-демографічних особливостей хворих з органічними й неорганічними депресивними розладами в передстаречому та похилому віці показала, що в обох групах переважали жінки (ОДР – 64,8% і НДР – 81,6%), причому в групі НДР їх переважання було достовірним (p < 0,05). Серед хворих з ОДР переважали особи похилого віку (266 пацієнтів – 68,9%), тоді як у групі НДР – передстаречого (234 пацієнт – 83,0%, p < 0,05).

Пацієнти з ОДР частіше за все мали середню та неповну середню освіту (166 осіб – 43,0% і 154 особи – 39,9% відповідно), нервово-емоційні і фізичні перевантаженнями на роботі спостерігалися у 84 осіб – 21,7% і 114 осіб – 29,5% відповідно. Більшість пацієнтів відзначала задовільний матеріальний стан (284 особи – 73,6%, p < 0,01). Слід підкреслити, що для 43 пацієнтів (11,1%) чинник самітності був вітальним переживанням. Загальноклінічна картина характеризувалася підвищеною тривожністю (282 особи – 73,1%, p < 0,01), іпохондричністю (267 осіб – 69,2%), частими суїцидальними думками (178 осіб – 46,1%), незначним зниженням пам'яті (264 особи – 68,4%, p < 0,01) і вісцеро-вегетативними порушеннями (243 особи – 62,9%). Отримані дані дозволяють розглядати ОДР у осіб пізнього віку як варіант тривожної депресії на фоні органічних змін особистісних рис. У період між нападами у них не відбувалося повного відновлення психічних функцій.

Пацієнти з ОДР, які дебютували в передстаречому віці, відрізнялися більш частими конфліктами в сім'ях (50 осіб – 41,7%, p < 0,01) і схильністю до зловживання алкоголем під час загострень (42 особи – 35,0%, p < 0,01). Пацієнти похилого віку, серед яких частіше зустрічалися жінки (186 осіб – 69,9%,), відмічали спокійні і доброзичливі стосунки в сім'ях (96 осіб – 36,1%). У передстаречому віці достовірно частіше зустрічалися слухові галюцинації (48 осіб – 40,0%, p < 0,05) і суїцидальні думки (56 осіб – 46,7%, p < 0,01), тоді як деяке зниження пам'яті (223 пацієнти 83,8%, p < 0,01), маревні ідеї (138 пацієнтів – 51,9%, p < 0,05) і вісцеро-вегетативні порушення (194 пацієнти – 72,9%, p < 0,05) частіше спостерігалися в осіб похилого віку. Тяжкість захворювання з віком слабшала, але тривалість збільшувалася, частота загострень у середньому залишалася незмінною.

Пацієнти з НДР характеризувалися більш високою освітою (середня – 52,5% і вища – 30,5%), гіршим матеріальним станом (132 пацієнти – 46,8%) і відносно спокійним ставленням до своєї самітності. Клінічно вони відрізнялися виявленим уповільненням психічних процесів (221 пацієнт – 78,4%, p < 0,01) і апатією (190 пацієнтів – 67,4%, p < 0,01), що дозволило розглядати їх стан як варіант апатичної депресії. У передстаречому віці особи з НДР характеризувалися спокійними і доброзичливими стосунками в сім'ях (112 пацієнтів – 47,9%) і схильністю до формування маревних ідей депресивного змісту (95 пацієнтів – 40,6%). У хворих похилого віку відзначено деяке погіршання пам'яті (30 пацієнтів – 62,5%, p < 0,01), почастішання суїцидальних думок (21 пацієнт – 43,8%, p < 0,01) і вісцеро-вегетативних порушень (30 пацієнтів – 62,5%, p < 0,05). З віком спостерігалося поважчання захворювання; тривалість і частота госпіталізацій практично не змінювалися.

Поглиблене вивчення клініко-психопатологічних особливостей депресивних розладів проводилося на етапі розгорнених проявів хвороби. Початок психічного захворювання не виходив за межі вікового періоду, що вивчається.

Клініко-психопатологічні особливості депресій у пізньому віці характеризувалися поступовим збільшенням у міру старіння питомої ваги пацієнтів з ОДР за рахунок зменшення кількості пацієнтів із депресивними епізодами і рекурентними депресіями. За результатами досліджень були виділені чотири синдромальних варіанти ОДР (табл. 1): тривожно-депресивний (32,1%), тривожно-іпохондричний (22,2%), депресивно-іпохондричний (21,0%) і астено-депресивний (24,7% випадків).

Таблиця 1

Частота різних психопатологічних синдромів при органічних депресивних розладах судинного ґенезу пізнього віку

Синдроми

Передстаречий

вік

n = 36

Похилий

вік

n = 45

Усього

n = 81

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Тривожно-депресивний

16

44,4*

10

22,2

26

32,1**

Тривожно-іпохондричний

10

27,8

8

17,8

18

22,2

Депресивно-іпохондричний

5

13,9

12

26,7*

17

21,0

Астено-депресивний

5

13,9

15

33,3*

20

24,7

Усього:

36

100,0

45

100,0

81

100,0

Loading...

 
 

Цікаве