WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

Органічні депресивні розлади судинного ґенезу в пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування) (автореферат) - Реферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АМН УКРАЇНИ"

ГОЛОДЕНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.895.4-053.9-07-085

Органічні депресивні розлади судинного ґенезув пізньому віці (діагностика, клініка, механізми формування, лікування)

14.01.16 – психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології

Офіційні опоненти:

  • доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України", керівник відділу клінічної, соціальної та дитячої психіатрії.

  • доктор медичних наук, професор Скрипніков Андрій Миколайович, Українська медична стоматологічна академія, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться "19" вересня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при ДУ "Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України" (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ "Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України" (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46).

Автореферат розісланий " 17 " серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 64.566.01,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку геронтопсихіатрії однією з ключових є проблема депресивних розладів. Це пов'язано не лише зі значною їх поширеністю, але й з необхідністю підвищення ефективності лікування і покращання якості життя пацієнтів [В.А. Абрамов, 2000]. Накопичений досвід свідчить про наявність клінічної своєрідності депресивних розладів у людей пізнього віку (передстаречого – 45-59 років і похилого – 60-74 роки) [О.І. Сердюк, Б.В. Михайлов, 2000], поліморфних етіопатогенетичних механізмів [Н.О. Марута, 2001], про велику роль ситуаційно-середовищних чинників у їх виникненні [О.К. Напреєнко, 2002]. Відзначена тенденція до затяжного перебігу депресій у пізньому віці, а також відсутність стандартизованих підходів до лікувально-відновної і реабілітаційної тактики [Л.М. Юр'єва, А.І. Мамчур, 2000]. Передбачена МКХ-10 диференціація депресивних розладів на невротичні, органічні і ендогенні вимагає поглибленого вивчення клініко-психологічних і клініко-психопатологічних особливостей хворих із депресивними розладами різного ґенезу, що виникають у пізньому віці [С.Є Казакова, 2003].

Незважаючи на те, що питання депресій пізнього віку висвітлюються давно [Г.Л. Воронов зі співав. 1983; В.П. Войтенко зі співав. 1984; Н.Ф. Шахматов, 1986], недостатньо вивчені вплив афектних розладів на якість життя пацієнтів передстаречого і похилого віку [В.Ф. Москаленко, Є.М. Горбань, С.І. Табачніков, 2001], питання стосовно частоти, тривалості і клінічної структури цих станів. Одні автори [Є.С. Телешова, 1991; G. Stoppe et al. 1993] відзначають затяжний характер депресивних фаз у пізньому віці з їх почастішанням і покоротшанням світлих проміжків між ними. За даними інших авторів [А.М. Полюхов зі співав. 1992; S. Kanowski, D.I. Dunner, A.H. Glassman, 1994] тривалість депресивних фаз у пізньому віці зменшується разом із їх почастішанням і покоротшанням інтермісій і ремісій. Немає достатніх відомостей про вікові особливості клініки і перебігу органічних депресивних розладів у передстаречому й похилому віці [І.Й. Влох зі співав. 2001]. У багатьох роботах наводяться дані про вплив чинника самітності на формування й перебіг психогенних і ендогенних депресій пізнього віку [Н.О. Марута, О.С.Чабан, 1996; Ю.І. Поліщук зі співав. 1999; В.Ф. Друзь, І.М. Олейнікова, 2000], але практично не вивчена його роль у виникненні депресій органічного ґенезу [В.С. Бітенський, А.А. Мідько, 2002; D. Kessler et al. 2000].

Відомості про особистісно-психологічні риси хворих на органічні депресивні розлади (ОДР) судинного ґенезу передстаречого й похилого віку фрагментарні, мають переважно описовий характер [Є.П. Березіна, 2004; А.М. Полюхов зі співав. 2004]. Вимагають подальшого вивчення механізми складного патоґенезу цих захворювань і обґрунтовування психотерапевтичних дій. Дискусійним також залишається питання про вибір медикаментозних засобів для лікування органічної депресії в осіб пізнього віку, побічних дій антидепресантів і особливостей їх взаємодії з іншими терапевтичними засобами [В.С. Підкоритов, Ю.Ю. Чайка, 2003].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри психіатрії і медичної психології ДонДМУ з теми: "Клініко-епідеміологічна і клініко-психопатологічна характеристика психічних розладів у дорослого населення регіону. Сучасні можливості лікувально-реабілітаційної тактики" (№ державної реєстрації 0101U007970).

Мета дослідження: на основі результатів комплексного соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного і соціально-психологічного дослідження хворих з ОДР судинного ґенезу в пізньому віці визначити сучасні клінічні форми їх проявів, патогенетичні механізми, особливості динаміки і розробити систему лікувально-реабілітаційних заходів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити соціально-демографічні особливості хворих з органічними депресивними розладами судинного ґенезу в пізньому віці.

2. Виявити вікові особливості клініки і перебігу органічних депресивних розладів судинного ґенезу в осіб передстаречого і похилого віку.

3. Оцінити вплив депресивних розладів у осіб передстаречого й похилого віку на якість життя та особливості їх соціального функціонування.

4. Визначити роль особистісних рис і специфічних психогенних чинників у формуванні і перебігу органічних депресій судинного ґенезу у осіб передстаречого й похилого віку.

5. Розробити та оцінити ефективність патогенетично обґрунтованої системи лікування та реабілітації хворих з органічними депресивними розладами судинного ґенезу в пізньому віці.

Об'єкт дослідження: клінічні варіанти органічних депресивних розладів судинного ґенезу в передстаречому і похилому віці.

Предмет дослідження: соціально-психологічні, клініко-психопатологічні і патопсихологічні характеристики і якість життя хворих з органічними депресивними розладами судинного ґенезу в пізньому віці; терапевтична ефективність лікувально-реабілітаційних заходів.

Методи дослідження: Соціально-демографічне дослідження пацієнтів проводилося з використанням спеціально розробленої уніфікованої експрес-анкети. При експериментально-психологічному дослідженні застосовувалися: опитувальник Міні-Мульт (Березін Ф.Б., Мірошников М.П., 1976) – скорочений варіант міннесотського багатовимірного особистісного тесту MMPI (Hathaway S., McKinley J., 1956), методика UCLA (Russel D et al. 1980) для оцінки кількісного степеня виявленості стану самітності, скорочений варіант ЯЖ-26 опитувальника якості життя ВООЗ (1996), шкала рівня соціального функціонування в різних сферах ШСФРС (Зайцев В.В., 1999). При клініко-психопатологічному дослідженні використовувалися: госпітальна шкала тривоги й депресії HADS (Zigmond A.S., Snaith R.P., 1983), шкала Гамільтона для оцінки важкості депресії HDRS (Hamilton M., 1967), лічба за Крепеліним (Craepelin E, 1895) для оцінки інтелектуально-мнестичних спроможностей. Статистичне опрацювання результатів досліджень виконувалося з використанням пакету аналізу MS Excel.

Наукова новизна дисертації. У роботі вперше проведено порівняльне дослідження органічних (судинного ґенезу) і неорганічних депресивних розладів у осіб пізнього віку, виділені основні психопатологічні синдроми, окремі ланки патоґенезу, проведена оцінка соціально-демографічних особливостей цієї категорії пацієнтів.

Визначені вікові особливості клініки і перебігу ОДР судинного ґенезу в пізньому віці, вивчений вплив депресивних розладів на якість життя і соціальне функціонування пацієнтів.

Встановлена роль особистісних рис і специфічних психогенних чинників у формуванні і перебігу органічних депресивних розладів.

Вперше розроблена і впроваджена в практику патогенетично обґрунтована система лікування і реабілітації хворих з ОДР судинного ґенезу в пізньому віці, оцінена її ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані про соціально-демографічні і клініко-психопатологічні особливості органічних депресивних розладів судинного ґенезу у пацієнтів передстаречого й похилого віку; уточнена роль специфічних для пізнього віку психогенних чинників у формуванні депресій; конкретизований вплив депресивних розладів на особистісні риси та якість життя хворих і розроблений ефективний комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів, адаптованих до вікових особливостей пацієнтів.

Loading...

 
 

Цікаве