WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ускладненої перфорацією експериментально-клінічне дослідження (автореферат - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ускладненої перфорацією експериментально-клінічне дослідження (автореферат - Реферат

В 4-х випадках поряд з неповною кишковою метаплазією спостерігалась помірно виражена вогнищева повна (тонкокишкова) метаплазія, коли крім келихоподібних клітин в складі епітелію залоз в дні ямок спостерігався базофільний епітелій з клітинами Панета – трапецієподібними клітинами з еозинофільною цитоплазмою.

У 7-ми пацієнтів із хронічним атрофічним гастритом, переважно з кишковою метаплазією, в слизовій спостерігалось формування лімфоїдних фолікулів. В 3-х випадках хронічного атрофічного гастриту при спеціальному забарвленні слизової були виявлені бактерії Helicobacter pylory. В 6-ти випадках атрофічний гастрит був активним, тобто в інфільтраті строми були нейтрофільні лейкоцити.

В другій групі хворих, через 6 місяців після висічення перфоративної виразки дванадцятипалої кишки в поєднанні із передньою стовбуровою ваготомією у 6-ти з 8-ми хворих зміни в слизовій оболонці були практично відсутні. У 22-х пацієнтів цієї групи знаходили хронічний неатрофічний гастрит. Активним – з наявністю в інфільтраті строми крім лімфоцитів, макрофагів і плазматичних клітин нейтрофільних лейкоцитів – гастрит був у 7-ми пацієнтів. В 6-ти випадках цієї групи хворих гастрит був хелікобактерним – в слизовій оболонці знаходили невеликі лімфоїдні фолікули і при забарвленні виявляли Helicobacter pylory.

У 32-х досліджуваних в даній групі знаходили хронічний атрофічний гастрит; в 14-ти випадках – з неповною кишковою метаплазією залоз, в 6-ти випадках – з повною кишковою метаплазією. В частині випадків в стромі відмічалась тенденція до утворення лімфоїдних фолікулів. В 10 випадках хронічний атрофічний гастрит був хелікобактерним. Загострення хронічного атрофічного гастриту було знайдено у 7-ми хворих. При дослідженні слизової оболонки шлунка у пацієнтів через 12 місяців після оперативного лікування в 1-ій групі хворих, після зашивання виразки, спостерігалось на 2 випадки більше хронічного неатрофічного гастриту, з них 3 було хелікобактерних і 6 активних. Випадків хронічного атрофічного гастриту було 20, з них 10 випадків з неповною кишковою метаплазією, 5 – з повною. Хелікобактерний гастрит був знайдений у 5-ти пацієнтів; активний гастрит – у 8.

В 2-ій групі хворих, яким під час операції виконувалась також передня стовбурова ваготомія, було знайдено 23 випадки хронічного неатрофічного гастриту, серед них 5 хелікобактерних і 5 активних. Хронічний атрофічний гастрит було діагностовано у 33 пацієнтів, з них 16 випадків були з неповною кишковою метаплазією, 6 – з повною. У 8-ми пацієнтів був знайдений хелікобактерний гастрит, у 6-ти активний гастрит.

В групі хворих, після зашивання перфоративної виразки і в групі хворих, яким виконувалась також передня стовбурова ваготомія кількість випадків хронічного неатрофічного і хронічного атрофічного гастриту є практично однаковою як через 6 місяців, так і через 12 місяців після операції, тобто немає тенденції зростання випадків хронічного атрофічного гастриту в групі хворих з передньою стовбуровою ваготомією. Таким чином можна стверджувати, що передня стовбурова ваготомія не має впливу на порушення морфофункціонального стану слизової оболонки шлунка.

Отже, приймаючи до уваги віддалені результати лікування, дані морфологічного дослідження гастробіоптатів пацієнтів оперованих з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки можна стверджувати, що застосування передньої стовбурової піддіафрагмальної ваготомії патогенетично обгрунтоване. В клінічній ситуації, коли немає протипоказів до висічення перфоративної виразки, а також відомо, що хворий страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і це підтверджено даними рН-метрії при ендоскопічному обстеженні показане виконання запропонованого типу ваготомії, з метою попередження рецидиву виразкової хвороби. Пацієнтам молодого віку до 30-ти років із встановленим діагнозом перфорація "німої" дуоденальної виразки, а також перфоративна гостра виразка, яка виникає внаслідок прийому нестероїдних протизапальних препаратів ваготомія не показана.

ВИСНОВКИ

      1. Отриманими результатами експериментальних досліджень доведено, що передня стовбурова ваготомія знижує стимульовану інсуліном шлункову секрецію соляної кислоти на 54% в гострому експерименті та на 64,6% через три місяці після операції.

      2. Гістологічні зміни в стінці шлунку щурів після передньої стовбурової ваготомії вказують на вірогідне зменшення кількості парієтальних клітин в залозах слизової оболонки шлунку щурів досліджуваної групи до 204,830,6 на 1 мм2 у порівнянні з контрольною групою, у якій даний показник складав 298,622,4 на 1 мм2.

      3. Рецидив виразкової хвороби в групі пацієнтів, котрим було виконано висічення перфоративної виразки , дуоденопластика доповнена передньою стовбуровою ваготомією спостерігався у 3,5%, в контрольній групі пацієнтів яким виконувалось зашивання перфоративного отвору при виразковій хворобі рецидив спостерігався у 48,1% випадків, при призначенні антихелікобактерної терапії хворим обох груп.

      4. В порівняльній та дослідній групах хворих кількість випадків хронічного неатрофічного і хронічного атрофічного гастриту є практично однаковою як через 6 так і через 12 місяців після операції, тобто немає тенденції зростання випадків хронічного атрофічного гастриту в групі хворих з передньою стовбуровою ваготомією.

      5. Пересічення лівого стовбуру блукаючого нерва призводить до зниження моторно-евакуаторної функції шлунку в ранній післяопераційний період, проте в віддаленому вона відновлюється.

      6. При застосуванні передньої стовбурової ваготомії не відбувається глибоке і незворотнє пригнічення секреції кислоти в шлунку, що вигідно відрізняє даний тип ваготомії від інших, особливо в ургентній ситуації в умовах перитоніту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Отримані в даному дослідженні результати вказують на те, що передня стовбурова піддіафрагмальна ваготомія впливає на шлункову секрецію вагальної природи, оптимально знижуючи її, що дає наукове підгрунтя до її застосування при лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

2. Прямим показанням до застосування даного типу ваготомії є перфоративна виразка дванадцятипалої кишки у хворих на виразкову хворобу з частими рецидивами, а також при неефективності консервативного лікування згідно стандартів Маастрихтського консенсусу.

3. Морфологічні зміни в шлунку, які виникають після передньої стовбурової ваготомії не призводять до збільшення випадків атрофічного гастриту в порівнянні з пацієнтами після простого зашивання перфорації, що вказує на помірне пригнічення секреції кислоти. Цей доведений факт вказує на значну перевагу передньої стовбурової ваготомії над двобічною стовбуровою, яка глибоко і незворотньо пригнічує шлункову секрецію кислоти, а це в свою чергу є фоновим станом для виникнення неопластичних процесів.

4. Передня стовбурова ваготомія є патогенетичним доповненням оперативного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки лапароскопічно.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оптимізація хірургічної тактики при проривних виразках дванадцятипалої кишки // А.І. Суходоля, В.В.Власов, М.С.Гойда, М.М.Зюбрицький, О.О.Костюк, О.М. Гриб / Харківська хірургічна школа.- 2003.-№1(6).- С. 52-54. (дисертантом виконана статистична обробка матеріалу, написано текст статті та подано її друку).

2. Передня стовбурова ваготомія в хірургічному лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки / А.І. Суходоля, Т.В.Берегова, Л.Я.Штанова, О.М.Гриб, Т.М.Фалалєєва // Вісник Вінницького національного медичного університету.-2004.- N8(1).-С. 304-306.(дисертантом виконано статистичну обробку матеріалу, самостійно виконано експериментальну частину, оформлено статтю та подано її до друку).

3. Деклараційний патент на винахід 70526 А UA Спосіб лікування проривної пілородуоденальної виразки / А.І.Суходоля, Т.В.Берегова, О.М.Гриб, В.В.Власов, О.О.Підмурняк.- №2003119928; Заявл. 04.11.2003; Опубл. 15.10.04; Бюл.№10. (дисертантом описано методику операції, обгрунтовано покази до її виконання, оформлено усю необхідну документацію).

Loading...

 
 

Цікаве