WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ускладненої перфорацією експериментально-клінічне дослідження (автореферат - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ускладненої перфорацією експериментально-клінічне дослідження (автореферат - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА

Гриб Олександр Михайлович

УДК 616.33-002.44-089

Оптимізація хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки ускладненої перфорацією

експериментально-клінічне дослідження

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата медичних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України

Суходоля Анатолій Іванович,завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти лікарів Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України

Годлевський Аркадій Іванович,завідувач кафедри факультетської хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України

доктор медичних наук, професор

Слонецький Борис Іванович,

професор кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Захист дисертації відбудеться "_13___" __червня___2007 р.о__15__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий "_10___" __травня__2007р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради доктор. мед. наук, професор Хіміч С.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблема лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки була й залишається актуальною і сьогодні, незважаючи на значні досягнення практичної та теоретичної медицини (Атаев С.Д. та співавт., 1998; Белов С.Г., 1998; Голубчиков И. В., 2000; Сацукевич В.Н., 2001; Трач В.М., 2004; Malfertheiner P. et al., 2002) Виразка дванадцятипалої кишки в багатьох країнах стала соціальною проблемою, вражаючи протягом життя до 15% дорослого населення (Мовчан К.Н., 1993; Лупальцов В.И., 2002).

Незважаючи на певні успіхи в консервативному лікуванні виразкової хвороби останнього часу з використанням антибіотиків та інгібіторів протонового насосу або блокаторів Н2 рецепторів гістаміну, захворюванність за останні десятиріччя зросла в 2,5 рази з очевидним збільшенням її ускладнених форм і летальності (Саенко В.Ф. и соавт., 2002).

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки ускладнена перфорацією продовжує складати одну з головних проблем в ургентній хірургії в зв'язку з досить високою післяопераційною летальністю, яка залежить від ступеня розвитку перитоніту та віку хворого, а також наявності супутньої патології. .В західній Європі вона складає 5-24% (Schein M., 1995; Soll H., 1998), в Україні 3.6% (Саенко В.Ф. и соавт., 2002; Суходоля А.І. та співавт., 2003) по даним російських авторів в Росії летальність сягає від 3 до 7% (Сацукевич В.Н., 2001; Хаджиев О.Ч., Лупальцев В.И., 2001).Частота виконання операцій з приводу перфоративної виразки складає 12,5 на 100 тис. населення і не має тенденції до зниження (Донец Н. П., 1996; Короткий В.М. та співавт., 2003).

Існує три основних методи оперативного лікування даної патології.

Просте зашивання перфоративного отвору має більш ніж столітню практику примінення, і по даним багатьох авторів її застосовують у 80% хворих (Хаджиев О.Ч., 2001; Хаджиев О.Ч., и соавт., 2001)

Однак загоєння виразки після ушивання перфоративного отвору відбувається лише у 15-20% хворих. В 50-85% із них виникає рецидив захворювання в різні строки після операції, а 30-70% - потрібно повторно виконувати оперативне втручання, часто з приводу стеноза виходу з шлунка, кровотечі з зашитої виразки, повторної перфорації та інших ускладнень (Тутченко М.І. та співавт., 1998; Світличний Е.В., 1999). Даний вид оперативного втручання виключає можливість ревізії задньої стінки ДПК, де може знаходитись друга виразка.

Більшість хірургів пропонують висічення виразки, що перфорувала, як основного субстрату виразкової хвороби (Бобров О.Є. та співавт., 2000; Зайцев В.Т. и соавт., 1998; Кадышев Ю.Г., 2001).

Радикальний метод операції - резекція шлунку - усуває причину та субстрат розвитку виразки, але не може використовуватись у всіх пацієнтів по ряду причин: розлитий перитоніт; похилий та старечий вік хворих; виражена супутня патологія; недостатня кваліфікація хірургів (Оноприев В.И., 1995; Панцирев Ю.М. и соавт., 2000; Панцирев Ю.М. и соавт., 2003)

Резекція шлунку характеризується найвищими показниками післяопераційної летальності при всіх формах перитоніту. Після цього виду хірургічного втручання на фоні місцевого перитоніту летальність становить 22,2%, в реактивній фазі розповсюдженого перитоніту 36,3%. Загальна летальність після резекції шлунку сягає 30% (Кадышев Ю.Г., 2001; Короткий В.М. та співавт., 2000). У 10-30% хворих є ризик виникнення постгастрорезекційних синдромів в післяопераційному періоді (Хаджиев О.Ч. и соавт., 2001).

До теперішнього часу не розроблено чітких критеріїв та показів до ваготомії в хірургічному лікуванні перфоративних виразок дванадцятипалої кишки. Рекомендоване деякими авторами виконання селективної проксимальної ваготомії в умовах інфікування черевної порожнини можливе лише за певних умов – молодий вік хворого, час з моменту перфорації не більше 12 ти годин, технічна підготовка оперуючого хірурга, відсутність суб або декомпенсованої супутньої патології. Стовбурова ваготомія призводить до глибокого і незворотнього пригнічення секреції кислоти в шлунку, що може стати причиною розвитку неопластичних процесів в шлунку.

Вище викладене стало передумовою для проведення нашого дослідження по вивченню впливу передньої стовбурової ваготомії на шлункову секрецію соляної кислоти в експерименті та клініці та моторно-евакуаторну функцію шлунка у хворих прооперованих з приводу перфоративної дуоденальної виразки та її запобіганню рецидиву виразкової хвороби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової роботи кафедри хірургії факультету післядипломної освіти лікарів Вінницького національного медичного університету, м.Хмельницький - № держреєстрації 0104U003541 від 01.01.2004 Профілактика транслокації мікроорганізмів та її корекція при невідкладних станах – перфоративна виразка, защемлена кила, порушення мезентеріальної прохідності з інфарктом кишки ускладнена перитонітом та кишковою непрохідністю. Автором самостійно виконані експериментальні дослідження впливу передньої стовбурової ваготомії на шлункову секрецію у щурів. Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького національного медичного університету 20 листопада 2003 року, протокол №3.

Мета дослідження. Покращення результатів оперативного лікування хворих на перфоративну виразку дванадцятипалої кишки шляхом застосування передньої стовбурової ваготомії.

Задачі дослідження.

  1. Вивчити зміни секреторної функції шлунку після передньої стовбурової ваготомії в експерименті.

  2. Вивчити морфологічні зміни в слизовій шлунку після передньої стовбурової ваготомії

  3. Обгрунтувати необхідність та впровадити в клініці лівобічну (передню) стовбурову піддіафрагмальну ваготомію в лікуванні перфоративної дуоденальної виразки

  4. Вивчити найближчі та віддалені результати застосування лівобічної (передньої) стовбурової піддіафрагмальної ваготомії після операції з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки.

  5. Вивчити морфофункціональні зміни слизової оболонки шлунку у пацієнтів після передньої стовбурової піддіафрагмальної ваготомії.

Об'єкт дослідження - особливості структурно-функціонального стану шлунково-кишкового тракту після операції з приводу перфоративної дуоденальної виразки.

Предмет дослідження - пацієнти з діагнозом перфоративна дуоденальна виразка, яким виконувалась передня стовбурова піддіафрагмальна ваготомія. Шлунки щурів, котрим виконана передня стовбурова ваготомія.

Loading...

 
 

Цікаве