WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування та профілактика спайкової хвороби очеревини на основі прогностичних критеріїв її виникнення (автореферат) - Реферат

Прогнозування та профілактика спайкової хвороби очеревини на основі прогностичних критеріїв її виникнення (автореферат) - Реферат

Примітка: Ч – чоловіки; Ж – жінки; р1-2 – достовірність відмінностей між здоровими та хворими на спайкову хворобу очеревини; р1-3 – між здоровими та оперованими без подальшого розвитку спайкової хвороби; р2-3 – між оперованими без подальшого розвитку спайкової хвороби і хворими на спайкову хворобу очеревини; ш/ж – шкірно-жирова складка; компоненти соматотипу вимірюються в балах.

Між здоровими та хворими на спайкову хворобу жінками встановлено групу достовірних відмінностей дерматогліфічних показників, серед яких на увагу заслуговують наступні.

У хворих жінок на І та ІІІ пальцях правої кисті на 63,43% і 39,78% відповідно частіше зустрічається завиток (W), ніж у здорових. На лівій кисті у хворих на ІІІ пальці на 45,7% рідше, на І пальці на 19,9% частіше зустрічається ульнарна петля (U), ніж у здорових. Тотальний гребеневий рахунок (TRC) на 14,11 гребенів менший у хворих жінок за рахунок меншого FRC на І та IV пальцях обох кистей. Показники долонної дерматогліфіки також суттєво відрізняються у здорових та хворих жінок. Так, на правій кисті у хворих жінок величина кутів atd на 1,50 та atb на 1,70, на лівій кисті – кута atd на 1,90, більша в порівнянні зі здоровими жінками. У хворих жінок відмічено зменшення величини міжпальцевого гребеневого рахунку bcна 1,6 на правій та на 3,7 гребені на лівій кисті.

Між групами хворих та оперованих на органах черевної порожнини без розвитку спайкової хвороби очеревини чоловіків виявлена тенденція, подібна до відмінностей між здоровими та хворими чоловіками.

Відмінні достовірні ознаки пальцевої та долонної дерматогліфіки між хворими та оперованими на органах черевної порожнини без розвитку спайкової хвороби жінками.

Відмінність показників пальцевої дерматогліфіки між даними групами обстежених аналогічні відмінностям пальцевої дерматогліфіки між здоровими та хворими жінками. Відміна полягає лише в збільшенні частоти зустрічання ульнарної петлі (U) на пальцях оперованих жінок за рахунок її більш частого виявлення на V пальці лівої кисті. Відмінності показників долонної дерматогліфіки аналогічні відмінностям між здоровими та хворими жінками.

Найменше відмінностей показників дерматогліфіки встановлено між групами здорових та оперованих без розвитку спайкової хвороби очеревини, де достовірні відмінності наявні лише у чоловіків серед показників долонної дерматогліфіки. Вони полягають в збільшенні величини кутів atb і atc на правій кисті та кутів atb, atc і atd на лівій кисті у оперованих чоловіків порівняно зі здоровими чоловіками.

Підводячи підсумок дерматогліфічних досліджень слід відмітити, що описаний дерматотип хворих чоловіків і жінок не містить патологічних ознак і, по суті, є варіантом нормальної дерматогліфіки. Отримані результати підтверджують цінність виділення "дерматогліфічних типів" для вивчення індивідуальних і типологічних особливостей виникнення спайкової хвороби очеревини.

Для побудови математичних моделей, які дозволяють передбачити, до якої сукупності (хворі на спайкову хворобу або здорові чоловіки і жінки) буде належати той чи інший індивід, був застосований метод покрокового дискримінантного аналізу.

Встановлено, що модель, яка враховує показники дерматогліфіки, будови і розмірів тіла у чоловіків другого зрілого віку коректна в 74,8% випадків.

Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь, в яких віднесення до здорових чоловіків можливе при значенні Df, близькому до 90,8; віднесення до хворих на СХО чоловіків можливе при значенні Df, близькому до 79,6.

Df (для здорових чоловіків) = ендоморфний (F) компонент соматотипу  0,54 + міжпальцевий гребеневий рахунок bc на правій кисті  16,94 + величина кута atd на правій кисті  1,83 + поле закінчення лінії В на правій кисті  10,51 + гребеневий рахунок на 2-му пальці лівої кисті  0,06 – 90,83.

Df (для хворих на СХО чоловіків) = міжпальцевий гребеневий рахунок bc на правій кисті  22,48 - ендоморфний (F) компонент соматотипу  0,61 + величина кута atd на правій кисті  1,51 + поле закінчення лінії В на правій кисті  9,18 + гребеневий рахунок на 2-му пальці лівої кисті  0,23 – 79,57.

Де, ендоморфний компонент – в абсолютних одиницях; величина кута atd на правій кисті – в градусах; міжпальцевий гребеневий рахунок bc – в абсолютних одиницях; гребеневий рахунок – в абсолютних одиницях; поле закінчення лінії В – в абсолютних одиницях.

Модель, яка враховує антропометричні та дерматогліфічні показники у жінок другого зрілого віку, коректна в 75,47% випадків.

Показники класифікації (Df) для різних груп жінок в залежності від особливостей будови тіла і показників дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових жінок) = міжпальцевий гребеневий рахунок bc на лівій кисті  12,53 + величина кута atd на лівій кисті  1,69 + величина кута atb на правій кисті  1,98 - величина кута atb на лівій кисті  1,33 + гребеневий рахунок на 2-му пальці лівої кисті  0,18 + гребеневий рахунок на 4-му пальці правої кисті  0,09 + обхватний розмір грудної клітки  0,57 - товщина шкірно-жирової складки на правій поверхні живота  3,97 – 76,55.

Df (для хворих на СХО жінок) = міжпальцевий гребеневий рахунок bc на лівій кисті  7,82 + величина кута atd на лівій кисті  2,14 + величина кута atb на правій кисті  2,56 - величина кута atb на лівій кисті  1,91 + гребеневий рахунок на 2-му пальці лівої кисті  0,39 - гребеневий рахунок на 4-му пальці правої кисті  0,199 + обхватний розмір грудної клітки  0,46 - товщина шкірно-жирової складки на правій поверхні живота  5,87 – 84,91.

Віднесення до здорових жінок можливе при значенні Df, близькому до 76,6; віднесення до хворих на СХО жінок можливе при значенні Df, близькому до 84,9.

Де, величина долонних кутів – в градусах; міжпальцевий гребеневий рахунок bc – в абсолютних одиницях; окружність грудної клітки – в см; величина гребеневого рахунку – в абс. одиницях; товщина шкірно-жирової складки – в мм.

Друга частина нашого дослідження присвячена лікуванню ентеральної інтоксикації при гострій спайковій непрохідності кишечника та профілактиці спайкоутворення.

В післяопераційному періоді у хворих основної групи в комплекс лікувальних заходів було включено проведення череззондової лікувальної програми, яку виконували наступним чином (деклараційний патент України на винахід 63417 А). Через інтубаційний зонд шприцом Жане вводили 2% розчин натрію хлориду 1-1,5 л, фракційно по 200-300 мл з експозицією по 10-15 хвилин. Після введення кожної фракції до зовнішнього кінця зонда підключали електровідсмоктувач. Далі вводили 1% розчин полісорбу 200 мл, його експозиція також 10-15 хвилин, кишковий вміст з сорбентом також видалявся електровідсмоктувачем. Після закінчення аспірації через зонд послідовно вводили 200 мл розчину реополіглюкіну, 0,5 г цефокситину та 100 мл метроджилу. Процедуру повторювали 3-4 рази на добу. Інтестінальне лікування проводили до відновлення перистальтики, відходження газів і покращення стану хворого.

Ефективність запропонованої череззондової програми лікування оцінювали на 2-гу добу післяопераційного періоду на фоні післяопераційного пареза кишечника до його розв'язання, яке, як правило, наступає на 3-4 добу після операції.

У хворих основної групи після операції спостерігається достовірне зниження ряду показників інтоксикації. А саме, зниження лейкоцитозу (р<0,01), лейкоцитарного індексу інтоксикації (р<0,05), концентрації в крові сечовини (р<0,01), креатиніну (р<0,05), концентрації молекул середньої маси (р<0,5), частоти серцевих скорочень (р<0,001), підвищення протромбінового індексу (р<0,05).

Відновлення перистальтики у цій групі відбулось через 40,65 1,32 годин після операції, тривалість перебування в стаціонарі склала 8,4 1,1 ліжко-днів.

У цих хворих спостерігались наступні ускладнення: нагноєння післяопераційної рани у 1 хворого, що склало 9,09 2,99%. Помер 1 хворий, прооперований з приводу гострої спайкової непрохідності кишечника, у якого розвинулись множинні тонкокишкові нориці. Летальність склала 2,2 0,2%.

Показники цієї групи хворих було порівняно з показниками хворих контрольної групи.


 
 

Цікаве

Загрузка...