WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В (автореферат) - Реферат

Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В (автореферат) - Реферат

Статеворольова форма дезадаптації розвивається при девіації статеворольової поведінки – її трансформації або гіперрольової поведінки – в одного чи обох подружжів та за відсутності її комплементарності зі статеворольовою поведінкою другого подружжя. Характерною при цьому є невідповідність не тільки їхньої сексуальної поведінки, але й сімейно-рольових позицій, хоча причиною позашлюбних зв'язків жінок найчастіше буває неможливість прояву своєї індивідуальності в сексуальній поведінці. Як і попередні форми, статеворольова форма дезадаптації розвиваєть-ся поступово.

Сексуально-еротична форма подружньої дезадаптації є наслідком розбіжності діапазону прийнятності подружжів, невідповідності сексуальної поведінки одного з них, у тому числі під час статевого акту, очікуваного або бажаного для другого, що зумовлено низьким рівнем знань у питаннях психогігієни статевого життя. Причини подружніх зрад жінок при цьому – найчастіше пошуки повноцінного сексу. Починається дана форма дезадаптації з перших статевих актів подружжів.

Конституціональна форма дезадаптації подружжів виникає при невідповідності типів статевої конституції чоловіка та дружини, у наших пацієнтів – через слабку статеву конституцію чоловіків. Особливістю прояву цієї форми є те, що в жінок у відповідь на сексуальну незадоволеність розвиваються невротичні розлади, тоді як для самих чоловіків сексуальна сфера є мало значущою і в більшості випадків вони беруть участь у статевому житті формально. При конституціональній формі дезадаптації спостерігалася найбільша тривалість позашлюбних зв'язків (інколи майже рік) і жінки мали по 5-6 партнерів, тобто жили нормальним статевим життям поза шлюбом.

Загалом розглянуті результати досліджень наочно свідчать про багатофакторну зумовленість феномена подружньої дезадаптації. Соціальні, психологічні, соціально-психологічні та біологічні чинники, які беруть участь у його формуванні, відіграють роль й у виникненні позашлюбного сексу, проте вирішальне значення в його реалізації належить особистісним відмінностям та настановам жінки. Причинно-наслідкові зв'язки подружньої дезадаптації та позашлюбного сексу дуже складні, і нам уявляється, що точно визначити, чи є дезадаптація подружжів причиною зради дружини, чи навпаки – зрада, що зумовила венеричне захворювання, призвела до їхньої дезадаптації, можна лише в кожному конкретному випадку на підставі аналізу її причин та умов формування.

Серед наших обстежених позашлюбні зв'язки жінок були первинним дезадаптуючим чинником у 247% подружніх пар із соціально-психологічною дезадаптацією, а у решти, тобто в переважній більшості випадків, навпаки, подружня дезадаптація стала причиною позашлюбних зв'язків дружин.

Складний генез і поліморфність проявів досліджуваного феномена диктують необхідність системного підходу не тільки до його діагностики, але й до психокорекції та психопрофілактики.

Розроблена нами система психокорекції подружньої дезадаптації у найзагальнішому вигляді складається з трьох основних етапів, які відповідають трьом компонентам структури міжособистісної взаємодії – інформаційному, емоційному та поведінковому. На першому етапі у пацієнтів унаслідок підвищення їхньої поінформованості в питаннях культури спілкування, в тому числі сексуального, формуються нові, здорові психологічні настанови. З цією метою використовуються раціональна, інформаційна психокорекція та бібліотерапія. Другий етап – подолання невротичних реакцій подружжів на дезадаптацію – передбачає застосування, окрім раціональної психокорекції, таких лікувальних методів, як гіпносугестія, аутогенне тренування, особистісно-орієнтована психокорекція. Ми використовуємо також метод опосередкованого коригувального самоаналізу і, за необхідності, – медикаментозну терапію невротичних розладів. Третій етап полягає у навченні пацієнтів успішного міжособистісного та сексуального спілкування, що досягається за допомогою парної, групової психокорекції, комунікаційного, рольового психосексуального та сексуально-еротичного тренінгу. Конкретний зміст застосовуваних методів психокорекції залежить від форми та конкретних проявів подружньої дезадаптації.

Запропонована система психокорекції дала високий ефект у 817% подружніх пар із соціально-психологічною та у 972% пар зі сексуальною дезадаптацією, у решти було досягнуто часткове поліпшення. Рецидиви протягом 2 років настали у 115% пар з аверсією й у 62% – із конституціональною формою дезадаптації. Повторних венеричних захворювань не було ні в кого з подружжів, а подружні зради дозволили собі лише дві жінки (22%). Отже, в переважній більшості випадків удалося ліквідувати конфліктний характер стосунків подружжів, адекватно змінити стереотип їхньої сексуальної поведінки, підвищити відсоток оргастичності жінок і досягнути їхнього відмовлення від позашлюбних зв'язків.

Позитивні результати проведеної корекції, таким чином, самі по собі є заходом психопрофілактики позашлюбного сексу та венеричних захворювань, що, проте, не розв'язує цієї важливої проблеми. Грунтуючись на даних проведеного дослідження, ми вважаємо, що головними напрямами психопрофілактики мають бути запобігання внутрішньоособистісним та деструктивним міжособистісним конфліктам, формування у молоді настанови на міцні сімейно-шлюбні стосунки та робота з молодим подружжям, спрямована на вироблення навичок правильного міжособистісного та сексуального спілкування.

ВИСНОВКИ

  1. У роботі наведено теоретичне обгрунтування й дано нове розв'язання проблеми подружньої дезадаптації при позашлюбних зв'язках та венеричних захворюваннях у жінок. Проблему розв'язано з позицій чотирифакторної концепції забезпечення подружньої адаптації та системного підходу до розробки її психодіагностики та психотерапевтичної корекції.

  2. Подружня дезадаптація при позашлюбних зв'язках і венеричних захворюваннях у жінок існує у двох варіантах – соціально-психологічному (385%) та сексуальному (625%). При першому варіанті розвиваються комунікативна форма дезадаптації (817%), зумовлена внутрішньоособистісним та міжособистісним конфліктом подружжів, та аверсійна форма (197%), що являє собою крайній ступінь комунікативної. Другий варіант має більш поліморфний вираз: статеворольова форма (235%) виникає при девіації статеворольової поведінки та відсутності її комплементарності в подружній парі; сексуально-еротична форма (336%) є наслідком зумовленої низьким рівнем поінформованості в питаннях психогігієни статевого життя, невідповідності діапазону прийнятності подружжів та проведення статевого акту; конституціональна форма дезадаптації (446%) розвивається при слабкій статевій конституції чоловіка та її невідповідності середній або сильній статевій конституції дружини.

  3. Основними спонукальними мотивами і найчастішими причинами подружніх зрад жінок є при соціально-психологічному варіанті дезадаптації – незадоволеність міжособистісними стосунками з чоловіком, відсутність любові до нього, цікавість; при сексуальному варіанті – незадоволеність статевим життям із чоловіком, бажання перевірити свої сексуальні можливості, пошуки повноцінного сексу. До подружніх зрад нерідко призводить також занадто ліберальний погляд на сексуальні стосунки. Про безвідповідальність жінок свідчить характер їхніх сексуальних зв'язків: малі терміни знайомства з позашлюбними партнерами (від одного дня до 2-3 тижнів), випадковість сексуальних контактів, часто у стані алкогольного сп'яніння, велика кількість партнерів (від 3-5 до 10 і більше) й та обставина, що жінки на застосовують засоби запобігання венеричним захворюванням.

  4. Подружня дезадаптація та позашлюбний секс формуються під впливом негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних та біологічних чинників, проте вирішальну роль у реалізації позашлюбного сексу відіграють дисгармонійні особистісні відмінності жінки. За здобутими нами даними, позашлюбні зв'язки жінки є первинним дезадаптуючим чинником у 247% подружніх пар із соціально-психологічною дезадаптацією, а у решти, тобто в переважній більшості випадків, навпаки – подружня дезадаптація стає причиною зради жінки.

  5. Подружня дезадаптація, позашлюбні зв'язки жінок і зумовлені ними венеричні захворювання призводять до розвитку у подружжя невротичних розладів, у жінок – найчастіше короткочасної (405%), рідше пролонгованої (224%) депресивної реакції, у чоловіків, окрім цих реакцій (відповідно 234 і 275%), також неврастенії (194%) та соматизованого розладу (134%).

  6. Суттєвим дезадаптуючим чинником у подружніх стосунках є спостережуваний у всіх подружжів дисгармонійний тип сексуальної культури, що пов'язаний із неправильним статевим вихованням і багато в чому визначає їхні морально-етичні настанови: ліберальний варіант у всіх жінок та в чоловіків із соціально-психологічною дезадаптацією, невротичний та примітивний типи – у чоловіків із сексуальною дезадаптацією.

  7. Система психокорекції подружньої дезадаптації при позашлюбних зв'язках та венеричних захворюваннях у жінок має складатися з трьох основних етапів. На першому у подружжів формуються нові, здорові психологічні настанови на основі підвищення їхніх знань у питаннях культури спілкування, в тому числі сексуального, що досягається методами раціональної, інформаційної психотерапії та бібліотерапії. Другий етап – подолання невротичних реакцій подружжів на дезадаптацію, він передбачає застосування, окрім раціональної психотерапії, що включає метод опосередкованого коригувального самоаналізу, гіпносугестію, аутогенне тренування, особистісно-орієнтовану психотерапію, за необхідності – медикаментозне лікування невротичних розладів. Третій етап полягає у навченні подружжя успішного міжособистісного та сексуального спілкування за допомогою тренінгових методик – тренінгу спілкування в парі і в групі, комунікаційного, рольового психосексуального та сексуально-еротичного тренінгу.

Loading...

 
 

Цікаве