WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В (автореферат) - Реферат

Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В (автореферат) - Реферат

Вивчення загального і статевого виховання показало, що воно було неправильним у всіх подружжів. При цьому було виявлено певну залежність між типом загального виховання і наявним у обстежуваного типом акцентуації характеру. Так, особи з істеричною акцентуацією здобули виховання за типом "кумир сім'ї", переважна більшість осіб з астенічною та психастенічною акцентуацією виховувалися в умовах домінуючої гіперопіки, а шизоїдні особистості – в умовах парадоксальної комунікації, бездоглядність призводила до формування гіпертимної акцентуації характеру. Тип статевого виховання, як правило, визначав тип сексуальної культури: гуманістичне виховання (в контролі) зумовлювало формування аполлонівського її типу, ліберальне – ліберального тощо, лише при ігноруючому вихованні виникали різні типи сексуальної культури, які формувалися, очевидно, під впливом соціальних чинників та найближчого оточення поза сім'єю.

Психодіагностичні дослідження дали змогу визначити, що всім подружжям із дезадаптацією притаманні дисгармонійні риси характеру та особистості. У всіх жінок і приблизно у 1/3 чоловіків першої групи були дезадаптивні риси характеру (егоцентризм, небажання адаптуватися до оточення, нереалізм сприйняття); у другій групі ці риси траплялися набагато рідше. Проте ті чи інші риси порушеної самоактуалізації спостерігалися у всіх обстежених обох груп. Найчастіше це були нерозважливість, центрація на неістотних деталях, недозрілість особистості, неадекватна самооцінка, у чоловіків першої групи – залежність і несамостійність, другої – самоприниження, ригідність. Із дисгармонійних якостей особистості у всіх жінок обох груп можна було відзначити такі, як непорядність, безсовісність, брехливість, невірність, у першій групі, крім того, егоїзм, черствість, злобність, у другій – песимізм, пожадливість. Злобність, безсовісність та невірність часто (до 50%) мали місце і в чоловіків першої групи, а у другій групі для них був характерним песимізм. Ні в кого з подружжя основних груп не спостерігалося саногенних антиципаційних патернів поведінки, характерних для обстежених контрольної групи.

У домінуючій мотивації всіх чоловіків і жінок переважало забезпечення життєвих інтересів, такі категорії, як творчість, самоудосконалення, посідали дуже мало місця, що говорить про невисокий духовний рівень подружжів. Це підтверджували й їхні ціннісні орієнтації: культурні інтереси подружжя ставили на останні місця за значущістю. Водночас сексуальна сфера була найзначущою для переважної більшості (до 896%) подружжів першої групи і особливо для жінок другої групи – 100%, але лише для половини чоловіків цієї групи.

Вивчення статеворольової поведінки наших пацієнтів виявило залежність відношення маскулінності/фемінінності від типу акцентуації характеру. У жінок з епілептоїдною та гіпертимною акцентуацією була велика маскулінність на рівні Я-концепції і біогенному рівні, найнижчий рівень маскулінності був у осіб з астенічним характером. З'ясувалися також суттєві відмінності на різних рівнях між досліджуваними показниками в осіб з істероїдним характером: висока маскулінність на соціогенному і низька – на біогенному рівні, що свідчить про наявність у цих осіб статеворольової дискордантності, яка призводить до розвитку внутрішньоособистісного конфлікту.

У подружжів із соціально-психологічною дезадаптацією було різко порушено виконання практично всіх сімейних функцій (крім сексуально-еротичної), особливо духовної, емоційної, рольової, реабілітаційної; при сексуальній дезадаптації функціонування сім'ї порушувалося набагато рідше і значно меншою мірою, за винятком сексуально-еротичної функції, яка погано або дуже погано виконується у всіх пар другої групи. У першій групі в подружжів особливо часто виникали й були найбільш виражені деструктивні подружні конфлікти. У цій групі не використовувався і правильний спосіб урегулювання конфліктів – співробітництво, який у другій групі використали понад 1/3 подружжів. Конфлікти призводи-ли до послаблення міцності шлюбу, причому думали про розлучення або робили спроби розлучитися здебільшого чоловіки – 715% у порівнянні з 294% жінок.

У процесі вивчення спонукальних мотивів позашлюбних зв'язків жінок було здобуто дані, наведені в таблиці. Відповідаючи на питання про причини зради, пацієнтки найчастіше називали незадоволеність міжособистісними стосунками з чоловіком у першій та статевим життям з ним, його сексуальною поведінкою – у другій групі подружніх пар, а також відсутність любові до чоловіка, цікавість, при сексуальній дезадаптації – бажання перевірити свої сексуальні можливості, пошуки повноцінного сексу. Зазвичай називалися не одна, а декілька об'єктивних та суб'єктивних причин. Окрім того, нерідко до подружньої зради призводив занадто ліберальний погляд на сексуальні стосунки.

Характеристика мотивів позашлюбного сексу у жінок

Мотиви подружніх зрад

Кількість обстежених, %

Соціальні

Невідповідність у подружжя рівня загальної і типів сексуальної культури

854

Невідповідність сексуальної поведінки подружжя суспільним нормам та заведеним формам сексуальної поведінки

295

Психологічні

Наявність у чоловіка сексуальних комплексів

355

Неможливість правильного прояву особистості

та індивідуальності в сексуальній поведінці

435

Психосексуальна незадоволеність

962

Цікавість

254

Бажання урізноманітнити статеве життя

254

Самоствердження

325

Негативний вплив особистісних відмінностей чоловіка на сексуальну поведінку дружини

395

Акцентуації характеру у подружжя та психопатологічні риси у дружини

100-1

Соціально-психологічні

Небажання сексуальних контактів із чоловіком

93

Відсутність у подружжя почуття любові та глибоких емоційних зв'язків

675

Відсутність оптимального міжособистісного контакту в інтимних стосунках

744

Невідповідність спрямованості особистості та рольових позицій подружжя

515

Невідповідність у подружжя проведення дозвілля

655

Невідповідність у подружжя сексуальної настанови, мотивації та мотивів статевого акту

825

Біологічні

Невідповідність типів статевої конституції чоловіка і дружини

395

Про безвідповідальність жінок, які практикують позашлюбний секс, свідчать малі терміни знайомства з позашлюбним партнером (від одного дня до 2-3 тижнів), випадковий характер сексуальних контактів, часто у стані алкогольного сп'яніння, велика кількість партнерів (від 3-5 у 657% випадків до 10 і більше – у решти) і та обставина, що жінки не застосовували засобів запобігання венеричним захворюванням.

Проведене нами системне обстеження подружніх пар дало змогу виявити такі варіанти та форми порушення їх адаптації при позашлюбних зв'язках у жінок та захворюванні подружжів на венеричну хворобу.

І. Соціально-психологічний варіант подружньої дезадаптації (385%): 1) комунікативна форма (817%); 2) аверсійна форма (197%).

ІІ. Сексуальний варіант подружньої дезадаптації (625%): 1) статеворольова форма (235%); 2) сексуально-еротична форма (336%); 3) конституціональна форма (446%).

Кожна з виявлених форм має свої причини, механізми розвитку, перебіг та специфічні клінічні прояви. Проте у складному генезі подружньої дезадаптації можна виокремити основні ланки: для соціально-психологічного її варіанта це різке зниження адаптаційних можливостей особистості подружжів, а для сексуального варіанта, залежно від форми дезадаптації, – невідповідність статеворольової, сексуально-еротичної поведінки або статевої конституції подружжів. До того ж при обох варіантах дезадаптації у подружжів виникають невротичні розлади як особистісна реакція на дисгармонійні стосунки.

Комунікативна форма подружньої дезадаптації виникає внаслідок внутрішньоособистісного конфлікту та міжособистісного конфлікту, зумовлених розглянутими вище чинниками, і розвивається, як правило, поступово. Наявне у подружжів із даною формою дезадаптації ураження психологічного та соціально-психологічного компонента сексуального здоров'я не впливає на рівень їх сексуальної адаптації, який залишається високий. Аверсійна форма дезадаптації являє собою подальший розвиток комунікативної форми і виникає в тих випадках, коли негативне ставлення одного з подружжів до одного досягає крайнього ступеня, поширюючись і на сексуальну сферу.

Loading...

 
 

Цікаве