WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

– У харківський період діяльності відбулося становлення М. Кащенка як вченого-біолога. Його роботи в галузі ембріології стали безпосереднім продовженням і доповненням досліджень І. Мечникова і О. Ковалевського. М. Кащенко виступив послідовним захисником і провідником еволюційної теорії Ч. Дарвіна, започаткував мікроскопічне вивчення ранніх патологічних онтогенезів людини. У Харкові він став доктором медицини, визначив пріоритети, що спричинили розвиток нових напрямів біологічної науки. Деякі з відкриттів вченого названо його ім'ям.

– Томський період увібрав наукову, громадську та педагогічну діяльність М. Кащенка на російському грунті. Вчений доклав значних зусиль до створення кафедри зоології Томського університету, організації Зоологічного музею. Завдяки М. Кащенку університет з перших років свого існування став центром зоологічної науки Сибіру. Там виникла наукова зоологічна школа, з якої вийшли відомі зоологи. Усі праці М. Кащенка, присвячені зоологічним дослідженням, грунтувалися на науково перевірених даних – особистих зборах та вивченні матеріалу, здобутого під час численних експедицій.

– У Томську М. Кащенко здобув високий науковий та громадський авторитет. Там він став професором, доктором зоології, дійсним статським радником, що надало йому права привілейованого спадкового дворянства.Він брав участь у розробці правил захисту докторських дисертацій та порядку заміщення викладацьких посад в університетах. Як відомий знавець зоології в Сибіру, він мав наукові досягнення, які сприяли розвитку нових напрямів зоологічної науки як у Росії, так, згодом, і в Україні. М. Кащенко започаткував наукове плодівництво в Сибіру, створив наукову школу, яка пізніше утвердила садівництво як галузь сільськогосподарського виробництва. Особливістю науково-просвітницької діяльності вченого було прагнення якнайшвидше ознайомити громадськість з новітніми відкриттями науки і результатами досліджень. За редакцією М. Кащенка видано публічні лекції "Научные очерки Томского края". Він залучав до наукової діяльності широкий аматорський загал. Особливістю громадської діяльності М. Кащенка у цей період була активна участь у створенні та функціонуванні багатьох наукових товариств.

– Найбільша активність М. Кащенка у громадській та суспільно-політичній сфері припала на роки Першої російської революції (1905–1907 рр.). М. Кащенко, як член партії октябристів, очолював бюро томського відділу "Союз 17 октября", що представляв праве крило російського лібералізму і виступав за конституційну монархію. Основною діяльністю відділу була підготовка до виборів у Державну думу – перший російський парламент, що відіграв певну роль у демократичному розвитку Росії. Вчений активно боровся проти будь-якої соціальної, статевої, національної дискримінації в освіті. Зокрема, він один з перших виступив за розвиток вищої освіти для жінок, був ініціатором створення і одним із перших викладачів Сибірських вищих жіночих курсів.

– В Україні М. Кащенко став одним з дванадцяти фундаторів-засновників Української академії наук. Провідними сферами його діяльності стали: участь у Комісії по виробленню законопроекту про заснування Українській академії наук та діяльність на посаді голови ІІ фізико-математичного відділу УАН. Як дійсний член УАН, він доклав багато зусиль до становлення біологічної галузі академічної науки в Україні. Вчений виявив талант організатора і керівника Акліматизаційного саду та Зоологічного музею УАН. Видатною заслугою М. Кащенка у розвитку акліматизації було виведення нових сортів персиків, абрикосів, винограду та інших плодових рослин, селекційна робота з лікарськими і технічними рослинами. На честь вченого названі сорти плодових культур (персики та абрикоси – "Пам'ять Кащенка"), сорт яблуні – Багрянка Кащенка. М. Кащенко розробив теоретичні, методологічні та наукові основи акліматизації, які стали класичними і сприяли подальшому розвитку даного наукового напряму в Україні.

– Майже чотири десятиліття свого життя М. Кащенко віддав педагогічній діяльності, яку підпорядкував головному завданню – єднанню теоретичних знань з практичною роботою майбутніх фахівців. Основна мета, яку переслідував професор, – давати глибокі знання та удосконалювати матеріальну базу навчального процесу (кабінети, лабораторії, музеї). Він "до самозабуття" був закоханий у викладацьку діяльність. Вчений розробив авторські лекційні та практичні курси, схему організації навчальної частини вищого Інституту садівництва, пропагував наочний принцип навчання. Як вчений-педагог керував науковими роботами студентів та аспірантів. На думку М. Кащенка, важливою складовою організації наукової роботи вищого навчального закладу мала бути науково-просвітницька діяльність, популяризація наукових знань. Він зробив вагомий внесок у розвиток музейної справи, зокрема посилення ролі музеїв як науково-освітніх установ.

– В радянський час, незважаючи на доволі складні і неоднозначні суспільні умови, М. Кащенко продовжував самовіддано служити науці. Він являв собою зразок ученого-громадянина, а також сумлінного працівника, який в умовах тоталітарного режиму не пристосовувався, а був самодостатньою особистістю. Лише умови виживання в тоталітарному світі спонукали вченого до стилю надмірно академічного та практичного, тобто найменш доступного для партійних контролерів.

– Діапазон наукових інтересів М. Кащенка яскраво демонструє його творча спадщина. Праці академіка високо цінувались сучасниками, вони не втратили свого значення дотепер, будучи важливим джерелом подальшого розвитку таких наук, як ембріологія, зоологія, ботаніка та ін. М. Кащенко був ученим-енциклопедистом, людиною широкої ерудиції й високої культури, що давало йому можливість заявити про себе не тільки як про дослідника в різних галузях біології, а як про вченого-гуманіста, громадського діяча, художньо-обдаровану людину, інтелігента. Вченому належить ряд літературних творів: п'єси, вірші, оповідання та дві фантастичні повісті, які свідчать про багатий духовний світ академіка. Як вчений і громадянин, М. Кащенко належав до тієї частини української інтелігенції, яка відіграла важливу роль у відродженні національної науки і культури та склала могутній потенціал для формування нової української еліти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

  1. Готра О.Б. Неопубліковані матеріали з архівної спадщини М.Ф. Кащенка // Міжвідомчий збірник наукових праць: Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – К., 2003. – Випуск 6. – С. 111 – 118.

  2. Готра О.Б. М.Ф. Кащенко – один із засновників Української академії наук // Україна XX ст. : культура, ідеологія, політика. – К.: Інститут історії України НАН України, 2004. – №7. – С. 245 – 255.

  3. Готра О.Б. Історіографія життєвого і творчого шляху академіка М.Ф. Кащенка // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. – К.: НАН України. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, 2004. – № 13. – С. 118–127.

  4. Готра О.Б. Біографія вченого в контексті гуманізації навчання та виховання студентів // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика. – К.: Інститут історії України НАН України, 2005. – № 8. – С. 81– 88.

  5. Готра О.Б. Матеріали до Українського біографічного словника. Кащенко Микола Феофанович // Українська біографістика. – Вип. 3. – К., 2005. – С. 60 – 62.

  6. Готра О.Б. Біографія вченого у формуванні національної свідомості студентської молоді // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (11–12 грудня 2002 р.) "Формування національних, ціннісних орієнтацій студентської молоді". – К., 2002. – С. 279 – 282.

  7. Готра О.Б. Біографія вченого як джерело формування гуманістичних цінностей у студентів // Матеріали Ірпінських науково- практичних читань (22–23 травня 2003 ) "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти". – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – С. 91 –105.

  8. Готра О.Б. Історія в особах у контексті гуманізації навчання та виховання // Матеріали Других Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань на тему: "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти". – Ірпінь: НА ДПС України, 2004. – ІІ част. –С. 49 – 54.

  9. Готра О.Б. Феномен історичної постаті в контексті гуманізації навчання та виховання // Матеріали Третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань на тему: "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти". – Ірпінь: НА ДПС України, 2005. – С. 293 – 299.

  10. Готра О.Б. Біографістика як орієнтир у пошуці ідеалу // Матеріали Четвертих Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань на тему: "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти". – Ірпінь: НА ДПС України, 2006. – С. 307 – 310.

АНОТАЦІЯ

Готра О.Б. Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855-1935 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2007.

Loading...

 
 

Цікаве