WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

У процесі дослідження розглянуто драматизм процесу "українізації", який був зумовлений тим, що партійний і державний апарат, з одного боку, і національна інтелігенція – з іншого, підходили до нього по-різному. Проаналізовано на фоні історичних подій діяльність М. Кащенка в роки сталінського тоталітарного режиму, переслідування вченого. У дисертації стверджується, що, саме працюючи в Києві, найбільш повно і всебічно М. Кащенко розкрився як науковець, організатор, громадський діяч та педагог.

У підрозділі 3.2 "М. Кащенко як організатор роботи Акліматизаційного саду" розглянуто історію створення Акліматизаційного саду. Зазначено, що він спочатку був створений на приватній території, де М. Кащенко разом із сім'єю оселився у будинку, який належав Київському політехнічному інституту (1912). Потім вчений отримав право тимчасово користуватися територією колишнього інститутського помологічного саду. У 1918 р. Акліматизаційний сад увійшов до складу наукових установ УАН. У роботі зазначено, що вчений розробив теоретичні, методологічні та наукові основи акліматизації. Видатною заслугою М. Кащенка у розвитку акліматизації було виведення нових сортів персиків, абрикосів, винограду та інших плодових рослин. Співробітники Акліматсаду проводили велику просвітницьку діяльність, брали участь у формуванні сільськогосподарської виставки (1927). У 1928 р. Акліматизаційний сад було виділено в окрему установу, у ВУАН створено кабінет акліматизації. З ініціативи М. Кащенка у 1929 р. відкрито музей акліматизації.

Багатогранна діяльність Акліматизаційного саду АН України переконливо засвідчили високий рівень організаторських здібностей М. Кащенка і цілеспрямованість фундатора цієї установи.

У підрозділі 3.3"Громадська та педагогічна діяльність"проаналізовано громадську та педагогічну діяльність М. Кащенка в Україні. Зазначено, що діяльність М. Кащенка припала на складний період історії українського народу, який на доленосному зламі ХІХ і ХХ століть виборював свою державність, зазнаючи великих випробувань. М. Кащенко, в першу чергу, був науковцем, його творча діяльність сприяла утвердженню життєвого оптимізму, впевненості у корисності своєї праці, усвідомленню соціального обов'язку, спонукала до активної участі в освітянському і громадському житті.

Активну громадську позицію займав учений при створенні Української академії наук. Він підготував ряд важливих документів під час роботи в Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук, брав участь в організації та роботі різних академічних структур, зокрема природничого профілю. У роботі простежено участь М. Кащенка у роботі Комісії по вивченню природних багатств України, Комітету по вивченню фауни України, Зоологічного музею УАН, який згодом було перетворено на Зоологічний кабінет. М. Кащенка обирали почесним головою першої та другої Всеукраїнських зоологічних конференцій (1922). Він очолював біологічну секцію (Комісію для вивчення біології тварин), яку зорганізував Комітет по вивченню фауни України. М. Кащенко разом з академіком В. Липським очолював секцію "Лікарських рослин та лікарсько-технічних рослин і акліматизації" в Комісії ВУАН для вивчення продукційних сил України. У дисертації зазначається, що М. Кащенко ініціював створення наукових видань: "Вісник Фізично-математичного відділу", "Записки Фізично-математичного відділу", серії "Праці Акліматизаційного саду", "Видання Київського Акліматизаційного саду " та ін.

Автором зазначається, що у Києві, як і в Сибіру, академік М. Кащенко брав участь у роботі різних наукових товариств. Зокрема, був обраний членом товариств природодослідників при Харківському, Київському університетах, Харківського товариства дослідних наук, Київського товариства дослідників природи, членом відділу садівництва Київського товариства сільського господарства, акціонерного товариства "Держмедторгпром" та багатьох інших.

Чільне місце в діяльності М. Кащенка займала педагогічна діяльність, яку вчений поєднував з науковими дослідженнями. Розпочинав педагогічну діяльність М. Кащенко у Харківському університеті: викладав порівняльну анатомію, проводив теоретичні і практичні курси з гістології і ембріології, читав на фізико-математичному факультеті курс порівняльної гістології. Викладаючи зоологію у Київському політехнічному інституті, він укомплектував кабінет, лабораторію і музей зоології. М. Кащенко читав лекції на курсах лікарських рослин у фармакологічному інституті та медичній школі. Він розробив програми викладання курсів "Сравнительная анатомия", "Элементарный курс анатомии и физиологии человека". Педагогічній діяльності М. Кащенко присвятив 37 років свого життя. Оцінюючи її, ми дійшли висновку, що педагогічний досвід ученого становить не лише історико-пізнавальну цінність, а й є документальним свідченням розвитку педагогічної думки того часу, спрямованої в майбутнє.

М. Кащенко користувався великим авторитетом серед викладачів Київського політехнічного інституту. Протягом чотирьох років він був головою професорського дисциплінарного суду при інституті, брав участь у ХІІІ з'їзді російських природознавців та лікарів, І Всеукраїнському аграрно-економічному з'їзді та Всеукраїнському з'їзді садоводів.

Здійснений аналіз життя та творчої діяльність академіка М. Кащенка в роки "українізації" дали підстави стверджувати про піднесення української науки, хоча вчений жив і працював у досить складних і неоднозначних суспільних умовах. У науковому середовищі це проявилося у безкінечних реорганізаціях, чистках, репресіях. М. Кащенко протягом багатьох років прагнув ухилитися від адміністративних посад, навіть уникав контактів з владою. Він формально не належав до певної політичної партії або суспільно-політичного об'єднання, що значною мірою пов'язано з його безмежною відданістю науці, широтою його поглядів, постійним пошуком найбільш ефективних шляхів розв'язання наукових проблем. Національно-просвітницька позиція українського біолога була невід'ємна від демократичних принципів і підходів, на основі яких передбачалось перебудувати освіту, науку і суспільство.

У дисертації зазначається, що для життєвої позиції М. Кащенка, як і для багатьох інших українських вчених, характерними були намагання робити професійну кар'єру, жити своїм духовним життям, займати помірковану політичну позицію, сприймати офіційну владу як даність, і, водночас, знаходитися в духовній опозиції, відстоювати в міру сил і можливостей українську культуру, своє національне коріння. Незважаючи на несприятливі умови, М. Кащенко зробив дуже багато. Як педагог-новатор, вчений-практик, він самовіддано працював на благо народу. Як вчений-громадянин, він і в умовах тоталітарного режиму залишався самодостатньою особистістю.

Творчий шлях академіка М. Кащенка увібрав у себе типову характеристику професорів того часу. Він цікавився всім, що стосувалося природи та людини. М. Кащенко не був "кабінетним" вченим. Великих зусиль він докладав для популяризації наукових знань серед широкого загалу громадськості. Його широка ерудиція і ґрунтовні знання знаходили свою реалізацію в активній просвітницькій діяльності. У дисертації зазначено, що, незважаючи на надмірне завантаження працею, плідною науковою роботою, М. Кащенко приділяв особливу увагу публічній діяльності – часто виступав з лекціями, доповідями, промовами перед громадськістю. У своїх виступах піднімав важливі філософські, природознавчі проблеми.

Значний інтерес виявляв М. Кащенко до художньої літератури. У роботі зазначається, що перу М. Кащенка належать літературні твори: чотири п'єси (1870–1880), вірші "Признание" (1886), оповідання "Паштет", "Два Попова", "Щеколда" (недатовані), "Таинственное" (1921), "Библейская семья" (1926) та дві фантастичні повісті "Миражи" і "Через тысячу лет" (1922).

Таким чином, громадська, педагогічна і просвітницька діяльність М. Кащенка засвідчили масштабність його особи. Своєю невтомною багатогранною діяльністю вчений сприяв розвитку вітчизняної науки і культури, історичному поступу українського суспільства.

У висновках викладені підсумки дослідження, сформульовані положення, що становлять сутність дисертаційної роботи. Вони зводяться до наступного:

– Аналіз літератури з досліджуваної теми засвідчив відсутність комплексного дослідження науково-організаційної, громадської, педагогічної та просвітницької діяльності М. Кащенка. В архівах і опублікованих джерелах автором виявлено достатньо документів і матеріалів з цієї проблеми, що дає можливість більш повно представити особистість ученого, проаналізувати його життєвий і творчий шлях.

– Науковий світогляд М. Кащенка формувався у 70 – 80-ті роки ХІХ ст., в період інтенсивного розвитку світової та вітчизняної науки. Величезну роль у цьому відіграла сім'я, найближче оточення. Обставини та спосіб родинного життя сприяли ранньому формуванню національної свідомості, любові до знань та рідної природи. До активної наукової діяльності М. Кащенко прийшов через наполегливу самоосвіту та навчання у Харківському університеті. Наукові уподобання молодого вченого утверджувались та міцніли в процесі наполегливої та копіткої праці, внаслідок самостійних наукових пошуків та під впливом спілкування в колі видатних науковців.

Loading...

 
 

Цікаве