WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

Науково-педагогічна й громадська діяльність М.Ф. Кащенка (1855–1935 рр.) (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні положення дисертації відображені у десяти публікаціях, п'ять з яких – у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (семи параграфів), висновків, списку джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації – 251 сторінка, з них основний текст – 179 сторінок, 36 сторінок – список джерел та літератури (397 найменувань), 37 сторінок – додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі„Література і джерела" проаналізовано стан наукової розробки та джерельної бази теми.

У підрозділі 1.1 "Історіографія життєвого і творчого шляху академіка М. Кащенка" подано історіографічний огляд проблеми. Науковий доробок вчених, які досліджували різні аспекти життя та творчості М. Кащенка, для більш повного розгляду поділено на три хронологічні періоди: І – кінець ХІХ століття – 1920-ті роки; ІІ – 1930-ті р. – перша половина 1950-х років; ІІІ – кінець 1950-х р. – 2006 р. Автором проаналізовано праці раннього періоду діяльності М. Кащенка, що мали швидше джерелознавче, ніж історіографічне значення. Це передусім публікації автобіографічного та довідкового характеру1.

Значним етапом вивчення життя та діяльності М. Кащенка була наукова конференція з нагоди 95-ї річниці з дня народження та 15-річчя з дня смерті, проведена в Томському державному університеті в 1950 р. За результатами конференції видано збірник праць, присвячений пам'яті М. Кащенка. Життєвий та творчий шлях ученого висвітлювали Б. Іоганзен2, М.М. Кащенко3, А. Ковальонок4, І. Лаптєв5, О. Тяжельников6 та інші.

Важливим джерелом інформації є збірник праць Томського університету, який вийшов до 100-річчя з дня народження М. Кащенка, зокрема стаття Б. Іоганзена7, що дала найповнішу характеристику життя та наукового доробку вченого. Дослідник доповнив список праць М. Кащенка, а також подав цінний перелік літератури про вченого.

Певним внеском в історіографію є статті-передмови до перевиданих книг М. Кащенка. Зокрема, це стаття академіка М. Лісавенка у книзі „Сибирское садоводство", де надруковані найважливіші роботи М. Кащенка (1963)8.

Підсумком вивчення 50-річної роботи Київського акліматизаційного саду стала книга Л. Коханової і Г. Павленка "Південні рослини крокують на північ"9. У ній характеризується діяльність вченого у Києві. При висвітленні окресленої проблеми було проаналізовано доробок вченого в окремих галузях біологічних знань у книгах С. Шахова10, Г. Шмідта11 та ін. Серед останніх видань принципово новим підходом до викладу історії науки відзначається видання "Члени-засновники НАН України", зокрема цінною з цієї точки зору є стаття С. Рудої12.

Важливі грані наукової діяльності М. Кащенка розкриває дисертаційне дослідження О. Романець "М.Ф. Кащенко – вчений, педагог, організатор науки (1855–1935)" (2003)13, у якому вперше розглянуто доробок вченого у галузі геронтології, музейної справи, розкрито екологічні погляди, показано подальший розвиток його ідей у конкретних наукових установах. У роботі О. Романець подано аналіз діяльності вченого в наукознавчому контексті.

Ім'я академіка на сьогодні досить відоме в колах учених-біологів та істориків науки, і ми, звичайно, не можемо стверджувати, що воно забуте. Певна спроба аналізу наукової діяльності М. Кащенка зустрічається в наукових, науково-популярних виданнях, ювілейних статтях та в узагальнюючих працях із розвитку біологічних наук. Разом з тим лише в загальних рисах відомо про дитинство, юність, роки навчання в університеті та перші кроки в науці М. Кащенка. У сучасних умовах набуває особливого значення вивчення громадської, педагогічної та науково-організаційної діяльності академіка. Важливо простежити процес становлення особистості М. Кащенка в конкретному соціальному середовищі. Потрібно виявити історичні умови, що відігравали визначальну роль у формуванні його суспільних поглядів, якостей особи; визначити історичну роль особистості та її вплив на суспільство; показати коло однодумців і соратників М. Кащенка. Недостатньо вивчено світоглядні позиції М. Кащенка, його професійні й позапрофесійні інтереси, уподобання, захоплення, взаємини з оточенням.

Такий стан справ підтверджує необхідність подальшого осмислення основних етапів життя та різнобічної діяльності М. Кащенка. Актуальним є завдання пошуку і об'єктивної інтерпретації нових архівних документів.

У підрозділі 1.2"Джерельна база та методологія дослідження" проаналізовано стан джерельної бази теми, обґрунтовано методологічні засади дисертації. Зазначається, що джерельна база складається з комплексу архівних документів і матеріалів. Вони представлені різноманітними біографічними матеріалами, документами громадських і наукових товариств та організацій. Багаті фактичні матеріали щодо окремих аспектів біографії містять свідоцтва, атестати, дипломи, протоколи, грамоти, офіційні повідомлення, характеристики громадської та педагогічної діяльності вченого. Найбільший пласт інформації містить особовий фонд М. Кащенка в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ф. 11). У роботі використано матеріали Державного архіву міста Києва. Автором досліджено цінну джерельну інформацію в Інституті рукопису НБУВ. Частина документів запроваджується у науковий обіг вперше.

Документи особового фонду М. Кащенка складають 4 описи. До першого віднесено наукові і науково-популярні праці вченого, ілюстрації до праць (малюнки, фотографії, негативи) та літературні твори (од. зб. 223). Документи другого опису мають біографічний характер, містять фотографії і спогади про М. Кащенка (од. зб. 128). Серед них основними є кілька варіантів автобіографії і автобіографічних спогадів. Значну інформацію складають джерела про становлення вченого та його шлях у науку. Окрему групу становлять документи, представлені брошурами, журнальними публікаціями, статтями з газет, які зберегли помітки вченого, засвідчують його ставлення до міжнародних, наукових та суспільних подій. Важливим джерелом є документи, які висвітлюють педагогічну діяльність вченого: організацію лекційної справи, академічних дослідів. Додатковим джерелом аналізу наукової діяльності є звіти про роботу академіка, доповідні записки про розвиток садівництва та діяльність кафедри акліматизації ВУАН(1927–1933); про роботу на посаді директора Акліматизаційного саду.

До третього опису належить епістолярна спадщина вченого (од. зб. 73). Серед документів – листи М. Кащенка до секретаря Петербурзької академії наук С. Ольденбурга, сибірського садовода О. Олониченка, директора Британського музею С. Хармера. Цінну інформацію про участь М. Кащенка в організації УАН розкриває його листування з міністром освіти Української держави М. Василенком.

До документів четвертого опису належать статті М. Кащенка з акліматизації рослин, документи про розведення лікарських рослин, матеріали з історії створення Української академії наук за 1918 рік(од. зб. 31).

Серед фондів Державного архіву міста Києва найзмістовнішим з даної тематики є ф. 18. – Київського політехнічного інституту, де знаходиться особова справа (формулярний список) М. Кащенка, автобіографія вченого, дані про сім'ю, нагороди (оп. 2). Виявлені документи відображають напружену, творчу та різноманітну роботу вченого.

Джерельну базу нашого дослідження розширили документи Інституту рукопису НБУВ. Це протоколи спільного зібрання Української академії наук, які свідчать про ініціативність та авторитет М. Кащенка. У дисертації ми проаналізували листи М. Кащенка до А. Кримського та О. Старицького. Джерелознавчу цінність становлять листи М. Кащенка до першого президента УАН В. Вернадського (ф. 1). Доповнили інформацію документ М. Кащенка "Коротка автобіографія" (1920) та спогади академіка про свого брата "Из жизни А.Ф. Кащенко" (1920).Ціла низка документів пов'язана з науковою та організаційною діяльністю вченого: лист Організаційного комітету І Всеукраїнського аграрно-економічного з'їзду до М. Кащенка з приводу його участі у роботі з'їзду (1917),матеріалипро діяльність комісії для розробки плану розподілу приміщень між установами УАН, окремими академіками та інші.

Окрему групу джерел складають опубліковані документи. Це – збірки матеріалів і документів про перші кроки становлення Української академії наук, щорічні звіти Академії та її установ. На особливу увагу заслуговують опубліковані збірники документів і матеріалів "Історія Академії наук України. 1918–1923" (К., 1993), "Історія Національної академії наук України. 1924–1928" (К., 1998), "Історія Національної академії наук України. 1929–1933" (К., 1998). У цих виданнях на основі архівних документів відтворено історію створення Української академії наук та роль перших академіків в організації наукової діяльності. Багаті на інформацію протоколи спільних зібрань УАН та засідань фізико-математичного (ІІ) відділу УАН. Важливими є щорічні "Звідомлення про діяльність Української академії наук у Києві", у яких висвітлено практичну діяльність Української академії наук, роботу фізико-математичного (ІІ) відділу. Крім названих видань, значну цінність для дисертаційного дослідження має "Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук у Києві" (1919) та інші.

Loading...

 
 

Цікаве