WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії (автореферат) - Реферат

Зважаючи на те, що в підтриманні ниркової гемодинаміки бере участь САС, підвищення активності якої стимулює еферентні ниркові нерви та призводить до зниження НК й підвищення ниркового опору, представлялося доцільним вивчити нефропротекторні ефекти комбінованої терапії еналаприлом і бета-адреноблокатором небівололом, який стимулює синтез NO, або метопрололом, що не володіє цими властивостями.

Комбінована терапія еналаприлом з метопрололом (I група) або з небівололом (II група) привела до подальшого покращення самопочуття, достовірного зменшення (р=0,02) ЧСС на 19,1 % у хворих I групи та на 18,3 % у пацієнтів II групи. Всі пацієнти задовільно переносили терапію. Рівні САТ та ДАТ в обох групах не перевищували 140/90 мм рт. ст., а у більшості були нижче 130/80 мм рт. ст. Додаткове призначення до еналаприлу метопрололу на тлі покращення добового ритму АТ, не викликало достовірних змін з боку центральної та ниркової гемодинаміки, а також дисфункції ендотелію.

Призначення хворим на ЕГ комбінованої терапії еналаприлом з небівололом супроводжувалося позитивними змінами індивідуальних добових профілів АТ. В II групі здебільшого спостерігали ДІ АТ, що характерний для Dipper (94,0 % хворих). Значно зменшилася кількість хворих з надмірним підвищенням та недостатнім зниженням АТ вночі. На тлі комбінованої терапії еналаприлом і небівололом у хворих II групи знизилися (p<0,05) середній добовий САТ на 10,9 % та ДАТ на 9,2 %. Збільшився СНЗ АТ в середньому на 42,8 % (p<0,05). Середні денні показники САТ та ДАТ знизилися (p=0,04) на 10,1 % та 14,1 % відповідно. Терапія еналаприлом в комбінації з небівололом не супроводжувалася відхиленнями показників центральної гемодинаміки. На тлі додаткового прийому небівололу відмічали зменшення (р<0,05) діастолічної дисфункції ЛШ на 17,9 %.

На тлі додаткового прийому небівололу виявлялося підвищення НК на 25,3 % (p<0,05). Це відбулося завдяки зниженню загального ниркового опору на 26,2 % не стільки за рахунок зменшення АфРН на 11,8 %, скільки внаслідок вираженого зниження опору еферентних судин на 63,3 % (p<0,01). Терапія еналаприлом і небівололом привела до зниження (p<0,05) частки ЕфРН в ЗРН у хворих II групи з 47,8 % до 36,7 %. Це відмічалося завдяки здатності небівололу стимулювати ендотеліальний синтез NO.

Спостерігається висока здатність небівололу при додатковому його призначенні до еналаприлу коригувати дисфункцію ендотелію. Відмічали підвищення концентрації нітритів в плазмі крові на 22,2 % (p<0,05). В більшій мірі (на 48,8 %), ніж системний синтез NO, збільшилася (p<0,01) ниркова екскреція нітритів. Рівень вазодилатації наприкінці курсу терапії еналаприлом з небівололом підвищився на 39,3 % (p<0,05). Відмічали зниження частоти реєстрації дисфункції ендотелію.

Завдяки додатковому стимулюючому ефекту небівололу на внутрішньонирковий синтез NO у обстежених II групи зменшувався внутрішньогломерулярний гідростатичний тиск, наслідком чого було зменшення (р=0,04) МАУ на 22,5 %. Показник добової екскреції альбуміну у всіх хворих II групи наприкінці спостереження був нижчим за 30 мг/24 год. Цей феномен відмічався завдяки зменшенню опору еферентних судин, що обумовлює падіння гідростатичного тиску в клубочках та, як наслідок цього, знижується проникність базальної мембрани для альбумінів. Окрім цього ступінь протеїнурії зменшується завдяки додатковому вивільненню NO з ендотелію ниркових судин.

Таким чином, комбінована терапія еналаприлом і небівололом чинить патогенетично зумовлену нефропротекторну дію, бо коригуючи знижений нир-ковий ендотеліальний синтез NO зменшує еферентну ниркову резистентність, завдяки чому покращує ниркову гемодинаміку і усуває мікроальбумінурію.

Висновки

В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на есенціальну гіпертензію з досягненням нефропротекторного ефекту антигіпертензивної терапії; доведено, що у хворих на есенціальну гіпертензію корекція порушеного системного та ниркового синтезу оксиду азоту на тлі комбінованої блокади ренін-ангіотензинової та симпато-адреналової системи оптимізує добовий ритм артеріального тиску та призводить до покращення ниркової гемодинаміки і зниження рівня екскреції альбуміну, що попереджує прогресування гіпертензивної нефропатії.

  1. Хворим на есенціальну гіпертензію властиві порушення ниркової гемодинаміки, що проявляються зниженням ниркового кровотоку внаслідок підвищеного загального ниркового судинного опору. На відміну від здорових осіб з нормальним артеріальним тиском, у яких загальний нирковий судинний опір представлений опором аферентних і еферентних артеріол в рівній мірі, у хворих на есенціальну гіпертензію підвищений нирковий судинний опір на 2/3 зумовлений підвищенням опору аферентних судин.

  2. Ступінь зниження ниркового кровотоку у хворих на есенціальну гіпертензію істотно розрізнюється, що не залежить від стану центральної гемодинаміки, а визначається внутрішньонирковими чинниками. Зниження ниркового кровотоку більше, ніж на 30 % зумовлене підвищеним тонусом еферентних артеріол, внесок яких в загальний нирковий опір зростає до 50 %. Такі глибокі порушення ниркової гемодинаміки спостерігаються у хворих з недостатнім (менше 10 %) нічним зниженням артеріального тиску, тобто з його добовим ритмом типу Night-peaker і Non-dipper і супроводжуються більш частим виявленням і більш високим рівнем мікроальбумінурії.

  3. У хворих на есенціальну гіпертензію відмічається системна дисфунк-ція ендотелію зі зниженням інтенсивності синтезу оксиду азоту, про що свід-чить зменшення ступеню ендотелійзалежної релаксації плечової артерії з реак-тивною гіперемією, концентрації метаболітів оксиду азоту нітритів в крові та їх ниркової екскреції. Глибокі порушення ниркової гемодинаміки при есенціаль-ній гіпертензії з надлишковим підвищенням еферентної резистентності зумов-лені значним зниженням локального ниркового синтезу оксиду азоту і дисфунк-цією ниркового ендотелію, що проявляється зростанням мікроальбумінурії.

  4. Лікування еналаприлом призводить до адекватного зниження артеріального тиску, позитивної динаміки його добового профілю переважно у хворих з добовим ритмом Non-dipper і Night-peaker зі збільшенням рівня нічного зниження артеріального тиску, зменшення діастолічної дисфункції лівого шлуночка і покращення стану центральної і ниркової гемодинаміки. Підвищення ниркового кровотоку відбувається завдяки зниженню не тільки аферентної, але і еферентної резистентності нирок. У хворих зі значним зниженням ниркового кровотоку менше 600 мл/хвх1,73 м2 і перевагою еферентної резистентності, незважаючи на виражений в рівній мірі антигіпертензивний ефект, нефропротекторна ефективність еналаприлу недостатня, про що свідчить відсутність зниження рівня мікроальбумінурії.

  5. На тлі терапії еналаприлом підвищується інтенсивність системного і ниркового синтезу оксиду азоту. У хворих на есенціальну гіпертензію з нирковим кровотоком менше 600 мл/хвх1,73 м2 потрібної стимуляції ниркового синтезу оксиду азоту не досягається, внаслідок чого еферентна судинна резистентність не знижується, нирковий кровотік не зростає і рівень мікроальбумінурії не зменшується.

  6. У хворих на есенціальну гіпертензію комбінована терапія еналаприлом і метопрололом, незважаючи на додаткове пригнічення активності симпато-адреналової системи та задовільний антигіпертензивний ефект, не здатна адекватно протидіяти системній та внутрішньонирковій вазоконстрикції, особливо в умовах зниженого внутрішньониркового синтезу оксиду азоту.

  7. Корекція зниженого внутрішньониркового синтезу оксиду азоту у хворих на есенціальну гіпертензію на тлі блокади ренін-ангіотензинової і симпато-адреналової системи за допомогою комбінованої антигіпертензивної терапії еналаприлом і небівололом сприяє адекватному контролю добового ритму артеріального тиску, поліпшенню ниркової гемодинаміки завдяки зниженню еферентної ниркової резистентності і зменшує альбумінурію.

Практичні рекомендації

Loading...

 
 

Цікаве