WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії (автореферат) - Реферат

міністерство охорони Здоров'я україни

кримський державний медичний університет ім. с.і. георгієвського

ГРОНА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК: 616.12–008.331.1+616.61]:612.124/127–071–092

Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії

14.01.11 – кардіологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор,

Коломієць Вікторія Володимирівна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Хомазюк Тетяна Анастасіївна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

доктор медичних наук, професор,

Фуштей Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології і ендокринології

Захист відбудеться „26" жовтня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий „24" вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Есенціальна гіпертензія (ЕГ) є найбільшою неінфекційною пандемією, фактором ризику, що визначає структуру серцево-судинної захворюваності та смертності, і однією з головних причин термінальної стадії ниркової недостатності у 10-30 % хворих (Амосова Є.М., 2006; Горбась І.М., 2006; Коваленко В.М. і співавт., 2005).

Очевидно, що прогноз щодо життя хворого на артеріальну гіпертензію (АГ) регламентується в першу чергу залученням в патологічний процес органів-мішеней і ступенем їх морфо-функціональних змін (Арутюнов Г.П., Чернявська Т.Г., 2005; Яновський Г.В., 2005; Levey A.S. et al., 2007). Ураження нирок при ЕГ виявляється після тривалого латентного періоду ниркової дисфункції (Ігнатов A.M. і співавт., 2004; Радченко Г.Д. і співавт., 2005; Adamczak M. et al., 2002). На цьому етапі функціональні тести оцінки стану нирок, які широко застосовуються в терапевтичній практиці (рівень креатиніну сироватки крові, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), рівень протеїнурії та ін.) майже не змінені й не дозволяють судити про тяжкість ураження нирок (Некрасова А.А., 2003; Сіренко Ю.М. і співавт., 2005; Tedesco M.A. et al., 2007). Такий стан може тривати десятиріччями та поступово переростати в патологію, що проявляється клінічними маркерами ниркової недостатності (Дмитрова Т., Котовская Ю., 2002; Мухин Н.А. і співавт., 2003; Нанчикеева М.Л. і співавт., 2004). Тому важливо визначити початковий період ниркової дисфункції, коли агресивна терапевтична тактика може сповільнити процес деструкції ниркового клубочка і принципово змінити долю пацієнта (Сіренко Ю.М. і співавт., 2006; Frohlich E.D., 2004).

Актуальність даної проблеми пов'язана з досить великою кількістю пацієнтів, у яких є особливі показання до призначення препаратів з нефро-протекторними властивостями (Конради А.О., 2004; De Jong P.E., De Zeeuw D., 2005). Під час обговорення органопротекторних ефектів антигіпертензивної терапії основна увага приділяється діастолічній дисфункції й гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ЛШ) (Єна Л.М., Кондратюк В.С., 2004; Матова Е.А., Свіщенко Е.П., 2003; Маколкин В.И., 2003). Здатність препаратів до нефропротекції розглядається набагато рідше у зв'язку з меншим внеском ниркової недостатності в структуру смертності хворих на ЕГ. Проте, розвиток нефроангіосклерозу у хворих на ЕГ, незалежно від наявності або відсутності інших факторів ризику й супутніх захворювань, приводить до прогресуючого зниження функції нирок (Amann K. et al., 2006; Cupples W.A., Braam B., 2007).

Ефективна профілактика ураження органів-мішеней потребує адекватно-го контролю артеріального тиску (АТ) з постійним підтриманням його добового ритму й варіабельності на нормальному рівні (Сіренко Ю.Н. і співавт., 2006; CuspidiC. et al., 2005). Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) адекватно впливають на добовий ритм АТ, водно-електролітний обмін, трива-лість і якість життя хворих і володіють доведеною органопротекторною, а саме нефропротекторною дією (Коваль Е.А., 2005; Сіренко Ю., Радченко Г., 2005; Griffin K.A., 2006). Але у частини хворих ефективна антигіпертензивна терапія з використанням інгібіторів АПФ не забезпечує адекватної нефропротекції.

Часто предиктором ураження органів-мішеней є дисфункція ендотелію зі зниженням синтезу оксиду азоту (NO) (Мартынов А.И., Гороховская Г.Н., 2005; Небиеридзе Д.В., 2006, Tatematsu S. et al., 2007). Проте їх значення в ураженні нирок вивчено недостатньо, доцільність корекції не обговорювалась, а методи не розроблені.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася за основним планом науково-дослідної роботи кафедри внутріш-ніх хвороб №2 Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України та є фрагментом планової наукової теми „Клініко-патогенетична характеристика функціонального стану нирок при артеріальній гіпертензії і су-путніх захворюваннях" (№ Держреєстрації 0104U010572, Шифр УН 05.02.01).

Мета дослідження. Підвищення нефропротекторних ефектів антигіпертензивної терапії на підставі корекції порушень ниркового та системного синтезу оксиду азоту у хворих на есенціальну гіпертензію.

Задачі дослідження.

  1. Вивчити добовий профіль АТ, центральну та ниркову гемодинаміку, наявність мікроальбумінурії (МАУ) у хворих на ЕГ та їхній взаємозв'язок.

  2. Охарактеризувати системний та нирковий ендотеліальний синтез NO та функцію ендотелію судин у хворих на ЕГ та їхній взаємозв'язок з розладами ниркової гемодинаміки.

  3. Проаналізувати зміни добового ритму АТ, центральної та ниркової гемодинаміки, рівня МАУ у хворих на ЕГ на тлі лікування інгібітором АПФ еналаприлом.

  4. Дослідити системний та нирковий ендотеліальний синтез NO та функцію ендотелію судин у хворих на ЕГ на тлі лікування інгібітором АПФ еналаприлом.

  5. Оцінити нефропротекторну дію антигіпертензивної терапії, що включає блокаду ренін-ангіотензинової (РАС) і симпато-адреналової системи (САС) за допомогою інгібітору АПФ еналаприлу та селективного бета-адреноблокатору метопрололу у хворих на ЕГ.

  6. Оцінити антигіпертензивний і нефропротекторний ефект комбінованої терапії інгібітором АПФ еналаприлом та селективним бета-адреноблокатором небівололом у хворих на ЕГ.

Об'єкт дослідження. Нефропротекція у хворих на есенціальну гіпертензію.

Предмет дослідження. Стан ниркової та центральної гемодинаміки, рівень МАУ, нирковий і системний синтез NO, ступінь дисфункції ендотелію, порушення добового профілю АТ та їх корекція за допомогою різних схем антигіпертензивної терапії.

Методи дослідження. Загальноклінічні, анамнестичні; добове монітору-вання АТ; електрокардіографія, ехокардіографія для визначення параметрів кардіо- і гемодинаміки, ультразвукова доплерографія ниркової артерії, а також плечової артерії на тлі реактивної гіперемії; лабораторні (визначення ШКФ за кліренсом ендогенного креатиніну), спектрофотометричні, тест-система для визначення добової екскреції альбумінів; розрахункові; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано у частини хворих на ЕГ значення переваги еферентного гломерулярного опору над аферентним тонусом ниркових судин в розвитку гіпертензивної нефропатії.

Вперше доведений зв'язок між зниженим ендотеліальним нирковим синтезом NO і підвищенням еферентної резистентності нирок у хворих на ЕГ.

Вперше встановлено, що недостатня нефропротекторна ефективність еналаприлу зумовлена глибоким порушенням синтезу NO ендотелієм нирок.

Вперше патогенетично обґрунтована доцільність корекції порушеного ниркового ендотеліального синтезу NO в підвищенні нефропротекторної ефективності антигіпертензивної терапії.

Loading...

 
 

Цікаве