WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

Примітки: у числівнику приведені дані до, у знаменнику – після лікування

  1. * - р<0,05 при порівнянні показників до та після лікування в групах дослідження

  2. ** - р<0,01 при порівнянні показників до та після лікування в групах дослідження

  3. # - р<0,001 при порівнянні показників до та після лікування в групах дослідження

  4. Є - р<0,05 при порівнянні показників I-A і I-Б груп після лікування

  5. ° - р<0,01 при порівнянні показників I-A і I-Б груп після лікування

  6. χ - р<0,001 при порівнянні показників I-A і I-Б груп після лікування

При порівнянні показників I-А та I-Б груп дослідження після 6 місяців лікування виявили, що параметри, які характеризують вегетативний тонус – ТР за добу та денний період у жінок I-Б групи, які отримували комплексне лікування були вірогідно вищими, ніж у I-А групі, яка вживала лізиноприл у монотерапії (р<0,05). Також виявили, що у жінок I-Б групи показники LF/HF за добу та день були вірогідно нижчими у порівнянні з I-А групою (р<0,05), що було свідченням того, що комплексне лікування сприяє, окрім підвищення загального тонусу ВНС, відновленню вегетативної рівноваги у жінок з ГХ та КС. При детальному аналізі показників ВСР після 6 місяців монотерапії лізиноприлом у жінок II групи з ГХ без проявів КС зареєстровано вірогідне збільшення ТР за добу, день і ніч (р<0,05), а також тонусу симпатичного (LF) і парасимпатичного (HF) відділів ВНС за періоди доби (р<0,01).

При аналізі динаміки стратифікації ризику під впливом лікувальних програм у було виявлено зменшення категорії загального серцево-судинного ризику у 20,0% хворих І-А групи, 16,2% хворих 1-Б групи та 5% хворих ІІ групи за рахунок зниження цифр АТ. Серед хворих ІІІ групи після лікування лише 8,6% проти 34,3% до лікування мали високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.

Лікування призводило до позитивної динаміки показників сфер та субсфер якості життя всіх груп хворих: у групах жінок з КС у складі захворювання було зареєстровано вірогідне збільшення показників фізичної сфери (р<0,05), що було наслідком покращення самопочуття, зменшення втоми, підвищення життєвої активності (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка показників якості життя у групах дослідження під впливом лікування (Мm)

Сфери якості життя

Групи дослідження

I-A

(n=30)

I-Б

(n=31)

II

(n=20)

III

(n=35)

Фізична сфера

11,931,85

13,391,61*

12,191,80

15,671,24*,°

15,122,43

15,642,26

13,712,40

15,262,18*

Психологічна сфера

12,071,41

13,441,39

11,931,33

14,821,78*,Є

14,842,37

16,792,22*

13,622,28

16,832,19*

Рівень незалежності

13,212,43

14,261,23

13,042,60

15,732,16*,Є

14,491,99

16,021,26*

15,862,36

16,311,81

Соціальні взаємовідносини

12,491,81

13,641,20

12,882,29

13,272,24

14,182,42

14,371,24

13,342,44

14,481,84

Навколишнє середовище

12,211,34

12,991,39

11,981,28

12,351,21

13,462,38

13,842,27

12,852,40

13,062,24

Духовна сфера

13,041,49

13,281,24

13,271,63

13,921,18

14,732,34

15,492,26

15,222,52

15,612,28

Загальна ЯЖ і стан здоров'я

12,231,43

13,871,23*

11,791,40

14,341,19*

13,962,37

15,622,24*

13,642,39

15,872,22*

Примітки: у числівнику приведені дані до, у знаменнику – після лікування

  1. - р<0,05 при порівнянні показників до та після лікування в групах дослідження

  2. Є - р<0,05 при порівнянні показників I-A і I-Б груп після лікування

  3. ° - р<0,01 при порівнянні показників I-A і I-Б груп після лікування

Звертало увагу, що показник фізичної сфери у жінок I-Б групи після 6 місяців лікування був вірогідно вищим за такий у І-А групі (р<0,01). Також у I-Б та III групі під впливом лікувальних програм спостерігали підвищення показників психологічної сфери та сфери рівню незалежності (р<0,05), у I-А групі зареєстровано лише тенденцію до підвищення означених параметрів, показники сфер були вірогідно нижчими у порівнянні з І-Б групою (р<0,05). В усіх групах хворих після 6 місяців лікування реєстрували вірогідне збільшення показника сфери загальної ЯЖ і стану здоров'я, що було свідченням адекватності проведеної терапії після лікування (р<0,05).

При детальному аналізі показників субсфер ЯЖ у жінок I-A та I-Б груп відмічали вірогідне підвищення показників субсфери F12 (р<0,05), тобто поліпшення здатності до роботи та діяльності у повсякденному житті під впливом лікування. Також у I-Б, II та III групах лікування відмічали вірогідну позитивну динаміку субсфер F6, F8, F10, F21, F24 (р<0,05), тобто підвищення самооцінки, зменшення негативних почуттів у повсякденному житті, поліпшення здатності виконувати повсякденні справи, можливостей для відпочинку/дозвілля та їх використання, а також збільшення ваги особистих переконань у повсякденному житті, що свідчило про адекватну корекцію проявів КС та ефективну антигіпертензивну терапію. У жінок I-А групи, під впливом монотерапії лізиноприлом збільшення параметрів цих субсфер було невірогідним, оскільки лізиноприл, забезпечуючи ефективну антигіпертензивну дію, лише частково нормалізував прояви вегетативного дисбалансу на тлі КС.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі визначено особливості перебігу гіпертонічної хвороби у жінок, обтяженої клімактеричним синдромом в період перименопаузи, з порушенням добового профілю та варіабельності артеріального тиску на тлі симпатикотонії, вегетативних пароксизмів та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у підвищенні ефективності лікування при комплексному призначенні інгібітору АПФ та препарату фіто-СЕРМ, а також визначено когорту "нормотензивних" жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі проявів КС щодо ризику становлення артеріальної гіпертензії.

  1. Клімактеричний синдром суттєво погіршує перебіг гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи. За даними добового моніторування артеріального тиску порушення добового профілю залежать від ступеню важкості клімактеричного синдрому, характеризуються підвищенням варіабельності систолічного і діастолічного артеріального тиску, величини ранкового підйому систолічного артеріального тиску, а також показників "навантаження тиском" та порушенням циркадного ритму. Показники варіабельності серцевого ритму характеризуються значним зниженням загального тонусу вегетативної нервової системи, недостатністю парасимпатичних впливів та вираженою симпатикотонією.

  2. У "нормотензивних" жінок на тлі клімактеричного синдрому в період перименопаузи можливі епізодичні підйоми артеріального тиску, підвищення варіабельності систолічного артеріального тиску та величини його ранкового підйому на тлі вираженої симпатикотонії протягом всієї доби. Порушення добового профілю артеріального тиску та структури варіабельності серцевого ритму залежать від ступеню важкості перебігу клімактеричного синдрому.

  3. Погіршення якості життя жінок у перименопаузі проявляється пригніченням життєвої активності, нестачею позитивних відчуттів, зниженням пізнавальних функцій, відсутністю задоволеності своїм зовнішнім виглядом, переважанням негативних емоцій, неспроможністю виконувати повсякденні справи, зменшенням впевненості у подоланні життєвих труднощів. При поєднанні гіпертонічної хвороби та клімактеричного синдрому у жінок домінує зниження працездатності, відчуття перешкод до отримання необхідної медичної та соціальної допомоги, що призводить до значного зниження загальної якості життя.

  4. Монотерапія інгібітором АПФ лізиноприлом призводить до вірогідного зниження рівня офісного артеріального тиску у пацієнток з гіпертонічною хворобою та клімактеричним синдромом. За даними добового моніторування артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму вона сприяє адекватному зниженню систолічного і діастолічного артеріального тиску, частково впливає на вегетативний дисбаланс, не забезпечуючи нормалізації варіабельності артеріального тиску, величини його ранкового систолічного підйому та суттєво не впливає на динаміку нейровегетативних та психоемоційних показників менопаузального індексу.

  5. Фіто-СЕРМ екстракт циміцифуги у "нормотензивних" жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому призводить до регресу нейровегетативних і психоемоційних проявів, а також сприяє нормалізації вегетативного балансу зі зниженням варіабельності артеріального тиску та величини його ранкового систолічного підйому.

  6. Призначення жінкам з гіпертонічною хворобою та клімактеричним синдромом у перименопаузі комплексного лікування інгібітором АПФ лізиноприлом у сполученні з фіто-СЕРМ екстрактом циміцифуги призводить до вірогідного зменшення нейровегетативних та психоемоційних складових менопаузального індексу, сприяє суттєвому зниженню систолічного і діастолічного артеріального тиску за добу, нормалізації показників варіабельності артеріального тиску та величини його ранкового систолічного підйому, підвищенню загального тонусу вегетативної нервової системи, відновленню вегетативної рівноваги за рахунок зменшення вираженості симпатикотонії. На тлі лікування протягом 6 місяців покращуються показники якості життя жінок, як свідчення ефективності комплексної програми медичної реабілітації.

Loading...

 
 

Цікаве