WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає в розробці програми медичної реабілітації жінок при поєднанні ГХ з КС та епізодах підйомів артеріального тиску на тлі КС. Науково обґрунтовано ефективність комплексного лікування іАПФ лізиноприлом і екстрактом циміцифуги у жінок з ГХ та клімактеричним синдромом для адекватного контролю артеріального тиску та корекції проявів клімактеричного синдрому за нейровегетативними та психоемоційними показниками менопаузального індексу. Доведена доцільність застосування екстракту циміцифуги у жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі КС як заходу профілактики становлення артеріальної гіпертензії. Результати дослідження дають підставу рекомендувати більш ретельно обстежувати жінок з клімактеричним синдромом з метою виявлення додаткових факторів ризику, а також „замаскованої" артеріальної гіпертензії.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджено в кардіологічному відділенні міської клінічної лікарні №11 м Дніпропетровська, терапевтичному відділенні міської клінічної лікарні №2 м Дніпропетровська, кардіологічному відділенні Дорожньої лікарні на ст. Дніпропетровськ, кардіодиспансерному відділенні Дніпропетровського обласного клінічного діагностичного центру.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз наукової літератури, що стосується проблеми дослідження, інформаційно-патентний пошук, на підставі чого був визначений напрямок наукового дослідження, мета й завдання. Автором самостійно проведено клінічне обстеження 194 жінок з використанням методик ДМАТ з аналізом ВСР, вивчення якості життя пацієнток за допомогою опитувальника ВООЗЯЖ–100, призначення антигіпертензивної терапії та контроль її ефективності, проаналізовані дані клініко-функціональних досліджень, проведена статистична обробка отриманих даних, теоретичний аналіз та узагальнення результатів досліджень, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації, оформлення публікацій за матеріалами дисертації, виступи на наукових конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено на науково-практичній конференції УкрДержНДІМСПІ "Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань", (Дніпропетровськ, 2002), 10-тій науково-практичній конференції "Актуальні проблеми терапії", (Вінниця, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Клініка, діагностика та лікування симптоматичних артеріальних гіпертензій" (Запоріжжя, 2004), конференціях молодих вчених Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 6 статей у наукових журналах, що рекомендовані ВАК України (2 без співавторів), 5 – у матеріалах наукових конференцій, тезах доповідей, 1 патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, загальної характеристики обстежених жінок, опису методів дослідження і лікування, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел (206 джерел: 108 - кирилицею, 98 - латиницею). Текст ілюстровано 24 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Проведено скрінінгове обстеження 194 жінок, з яких у дослідження відібрано 116 за критеріями включення (перименопаузальний період; ГХ ІІ стадії без асоційованих клінічних станів, КС середнього та важкого ступеню; наявність епізодичних підйомів АТ на тлі проявів КС за даними офісних вимірів). Критеріями виключення були: наявність ІХС, інфаркт міокарду, інсульт в анамнезі, органічні ураження клапанів серця, тяжкі порушення ритму та проводимості серця, серцева недостатність III-IY ф.к., виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні захворювання органів дихання, хронічні захворювання нирок, гінекологічні захворювання, симптоматичні АГ. Всі пацієнтки були обстежені гінекологом, мали інтактну матку та яєчники. Групи дослідження жінок з ГХ склали пацієнтки, переважно, які отримували антигіпертензивну терапію (бета-блокатори, діуретики, антагоністи кальцію тривалої дії, окрім іАПФ), але мали неконтрольовану АГ на тлі лікування, інші – взагалі не лікувалися. До І групи дослідження включено 61 хвору з ГХ II ст. та КС, яких за програмою лікування було розподілено на І-А (30 жінок) і І-Б групу дослідження (31 жінка). У ІІ групу дослідження включено 20 хворих з ГХ II стадії з фізіологічним перебігом перименопаузи без проявів КС - 1-а контрольна група порівняння щодо особливостей перебігу ГХ у сполученні з КС. У ІІІ групу дослідження включено 35 „нормотензивних" жінок з епізодичними підйомами АТ на тлі проявів КС середнього та важкого ступеню, які знаходилися на диспансерному обліку з діагнозом нейроциркуляторної дистонії за гіпертензивним типом. 20 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом перименопаузи склали 2-гу контрольну групу порівняння щодо якості життя. Середній вік хворих І групи дослідження становив 48,62,2 років, ІІ – 49,42,4 років, ІІІ – 48,82,4 роки, 2-ої контрольної – 49,31,7 років, тобто групи дослідження були відповідні за віком. У всіх пацієнток І та ІІ груп дослідження за результатами клінічних та параклінічних досліджень було діагностовано ГХ II стадії за ознаками ураження органів-мішеней, відповідно до Рекомендацій УТК з профілактики та лікування АГ (2004) та наказу №436 Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2006 р. Тривалість ГХ у обстежених хворих І групи дослідження становила 15,83,8 років, ІІ групи – 14,13,3 років. Пацієнтки ІІІ групи відмічали епізоди підвищення АТ протягом 2,10,8 років. Всі пацієнтки знаходились у перименопаузі, тобто мали або прояви КС або/та коливання менструального циклу, чи відсутність менструацій протягом 2-11 міс. Діагноз КС та періоду перименопаузи у обстежених хворих встановлювали на підставі загальноприйнятих критеріїв (Сметник В.П., 2000, Татарчук Т.Ф., 2005). Тривалість КС складала: у І – 1,050,63 років, у ІІІ – 1,20,6 років.

Всім хворим було проведено об'єктивне клінічне обстеження та загальноприйняті інструментальні та лабораторні дослідження за стандартами рекомендацій УТК з профілактики та лікування АГ (2004) та наказу №436 МОЗ України від 03.07.2006 р. Ступінь важкості КС оцінювали за допомогою індексу Kupermann et al. у модифікації Є. В. Уварової – ММІ, а саме його нейровегетативної та психоемоційної складових. Важкість суб'єктивних проявів вегето-судинних порушень у жінок усіх груп дослідження визначали за спеціальним опитувальником А.М. Вейна. Добове моніторування АТ і ЕКГ з обчисленням ВСР здійснювали за допомогою апаратів "CardioTens-01" та "АВРМ-02" (Meditech, Угорщина) в автоматичному режимі в умовах вільного рухового режиму за загальноприйнятою методикою. Показники ДМАТ аналізували за рекомендаціями Л.І. Ольбінської та співавт. Розраховували середні значення систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) за добу, активний (день) та пасивний (ніч) періоди, варіабельність АТ (Вар АТ) – за розміром стандартного відхилення між послідовними відхиленнями САТ і ДАТ окремо для доби, дня та ночі, індекс часу (ІЧ) – відсоток вимірів АТ, що перевищують верхню межу норми від загального числа вимірів, індекс площі – площу фігури, що обмежена кривою підвищеного АТ і лінією його порогових нормальних значень, добовий індекс – за відсотковим відношенням середньоденного і середньонічного рівня АТ та виділяли хворих з нормальним та порушеним добовим профілем АТ. Величину ранкового підйому САТ розраховували як різницю між максимальними та мінімальними значеннями АТ в період с 4 до 10 годин ранку. Показники ВСР аналізували за рекомендаціями Європейського товариства кардіологів і Північноамериканського товариства з електростимуляції та електрофізіології. Вивчали дані часового і спектрального аналізу ВСР за добовий період: SDNN (мсек) – стандартне відхилення величин інтервалів NN за весь період, що розглядається; SDANN (мсек) – стандартне відхилення усереднених величин інтервалів NN, що отримані за усі 5–хвилинні ділянки, на які поділений період реєстрації; HRVti – тріангулярний індекс, оцінка форми і параметрів гістограми розподілу інтервалів NN за досліджений проміжок часу; RMSSD (мсек) – квадратний корінь із суми квадратів різностей величин послідовних пар інтервалів NN, загальну потужність (ТР) у діапазоні 0-0,4 Гц в мсек2, спектральну потужність високочастотного компоненту (HF) у діапазоні 0,15-0,4 Гц в мсек2, потужність низькочастотного компоненту (LF) у діапазоні 0,05-0,15 Гц в мсек2, а також співвідношення спектральної потужності низькочастотного і високочастотного компонентів (LF/HF). Розрахунки показників ДМАТ та ВСР проводили за допомогою програмного забезпечення обладнання MEDIBASE. Оцінку показників ЯЖ проводили за допомогою української версії опитувальника Всесвітньої організації охорони здоров'я ВООЗЯЖ–100 (Пхіденко С.В., 2001). Визначали загальний рівень ЯЖ та оцінку шести великих сфер ЯЖ: фізичні, психологічні функції, рівень незалежності, соціальні відносини, навколишнє середовище та духовної сфери. Проводили також оцінку складаючих субсфер – більш вузьких і конкретних аспектів життя, пов'язаних зі станом здоров'я пацієнта: F1 (фізичний біль і дискомфорт), F2 (життєва активність, енергія, втома), F3 (сон і відпочинок), F4 (позитивні емоції), F5 (пізнавальні функції), F6 (самооцінка), F7 (образ тіла і зовнішність), F8 (негативні емоції), F9 (рухливість), F10 (здатність виконувати повсякденні справи), F11 (залежність від ліків і лікування), F12 (здатність до роботи), F13 (особисті відносини), F14 (практична соціальна підтримка), F15 (сексуальна активність), F16 (фізична безпека і захищеність), F17 (навколишнє середовище будинку), F18 (фінансові ресурси), F19 (медична і соціальна допомога), F20 (можливості для придбання нової інформації і навичок), F21 (можливості для відпочинку і розваг і їхнє використання), F22 (навколишнє середовище), F23 (транспорт), F24 (духовність/релігія/особисті переконання).

Loading...

 
 

Цікаве