WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ГОРАЧ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 618.173:616.12-008.331.1

Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України,

м. Дніпропетровськ

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Хомазюк Тетяна Анастасіївна,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології;

доктор медичних наук, професор Кузнєцов Микола Степанович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,

професор кафедри внутрішньої медицини №2.

Провідна установа:

Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України, відділ ессенціальної гіпертензії.

Захист дисертації відбудеться 25.05. 2007 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7)

Автореферат розісланий 23.04. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) як есенціальна артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з найбільш розповсюджених серцево–судинних захворювань (ССЗ) сьогодення в Україні і в усьому світі (Сіренко Ю.М., 2007). Прогноз на 2030 р. свідчить про зростання АГ на 64% серед населення світу (Claude Lenfant, 2005). За останні роки спостерігається зростання частки жінок у структурі захворюваності на АГ, а також зростання розповсюдженості цієї патології серед жінок в період перименопаузи (Татарчук Т.Ф., 2005, Баранова Е.И., 2005).

Гормональний континуум у жінок в період перименопаузи є підґрунтям розвитку АГ, визначає особливості патогенезу і клінічних проявів з високими цифрами систолічного артеріального тиску (АТ), підвищеною лабільністю АТ, гіпертензивними кризами (Баранова Е.И., Маслова Н.П., 2004, Подзолков В.И., 2004). На тлі прогресуючого естрогенного дефіциту виникають вазомоторні, ендокринно-обмінні та нервово-психічні порушення, що є складовими клінічного симптомокомплексу клімактеричного синдрому (КС), які суттєво погіршують якість і прогноз життя цієї когорти жінок (Татарчук Т.Ф., 2005).

На сьогодні немає єдиної стратегії лікування жінок з ГХ та КС. Вибір раціональної антигіпертензивної терапії у жінок в період перименопаузи має базуватися на тлі особливостей, які властиві жіночому організму у цьому віковому періоді (Свищенко Е.П., Мищенко Л.А., 2006). За результатами багатоцентрових досліджень доведена ефективність інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) з урахуванням зменшення проявів КС, кращої переносимості, позитивного впливу на інсулінорезистентність, відсутності негативного впливу на метаболічні процеси, покращення якості життя (ЯЖ) пацієнток (MADAM, 1999).

„Золотим стандартом" для корекції проявів КС у жінок в період перименопаузи є ЗГТ. Проте, до сьогоднішнього часу немає єдиної думки про необхідність та ефективність застосування ЗГТ у жінок з ССЗ, не конкретизовані показання до їх застосування. Ряд досліджень, що цілеспрямовано вивчали дію замісної гормональної терапії (ЗГТ) на серцево-судинну систему жінок у менопаузі показали, що ефект позитивного впливу ЗГТ на загальну і серцево-судинну смертність, частоту інфаркту міокарду відсутній (PEPI, 1995, HERS ІІ, 2000, WHI, 2002). Крім того, були отримані негативні результати в порівнянні з групою плацебо у вигляді збільшення кількості інсультів, серцевих нападів, частоти венозної тромбоемболії, випадків раку молочної залози. Все вищенаведене вказує на актуальність пошуку нових підходів до лікування жінок з ГХ та КС. В останній час особливу увагу привертають селективні модулятори естрогенових рецепторів (СЕРМ) та, особливо, фіто-СЕРМ. Дослідження, що проводилися з екстрактом циміцифуги показали, що він є фіто-СЕРМ з естрогеноподібним ефектом на кісткову, серцево-судинну та інші системи організму жінки, має доведену ефективність, мінімізує ризик розвитку ускладнень лікування (Wuttke W., 2003, Сметник В.П., 2003).

Таким чином, продовження наукових досліджень у напрямку визначення особливостей перебігу ГХ у жінок з КС в перименопаузальному періоді дозволить оптимізувати лікувальні програми з метою зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідницького проекту МОЗ України "Діагностика та лікування гіпертонічної хвороби в залежності від гіпертрофії лівого шлуночка та ремоделювання міокарда" (№ державної реєстрації 0102V001316).

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування та покращення якості життя жінок з гіпертонічною хворобою та клімактеричним синдромом на підставі комплексного клініко-інструментального дослідження особливостей перебігу захворювання в період перименопаузи.

Задачі дослідження:

  1. Вивчити особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи з клімактеричним синдромом та структуру синдрому артеріальної гіпертензії за даними добового моніторингу артеріального тиску.

  2. Дослідити структуру добового коливання артеріального тиску у „нормотензивних" жінок на тлі клімактеричного синдрому в період перименопаузи за даними моніторування.

  3. Визначити особливості варіабельності серцевого ритму у жінок в період перименопаузи з гіпертонічною хворобою і клімактеричним синдромом та жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому.

  4. Оцінити „якість життя" у жінок в період перименопаузи з гіпертонічною хворобою та клімактеричним синдромом і у жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому.

  5. Встановити вплив монотерапії інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту лізиноприлом та комплексного лікування лізиноприлом у сполученні з фітоСЕРМ екстрактом циміцифуги на перебіг гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи з клімактеричним синдромом.

  6. Вивчити вплив фітоСЕРМ екстракту циміцифуги на перебіг клімактеричного синдрому у жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску в період перименопаузи.

Об'єкт дослідження:зміни добової структури АТ та варіабельності серцевого ритму (ВСР) під впливом КС у жінок з ГХ, а також у „нормотензивних" жінок з епізодичними підйомами АТ в період перименопаузи, якість життя.

Предмет дослідження: показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), варіабельності серцевого ритму (ВСР),якості життя, взаємозв'язок показників ДМАТ, ВСР, ступеню важкості КС, маси тіла; дослідження впливу іАПФ лізиноприлу, фітоСЕРМ екстракту циміцифуги на клінічний перебіг гіпертонічної хвороби, прояви клімактеричного синдрому та показники якості життя (ЯЖ).

Методи дослідження: у роботі здійснювали клінічні спостереження з урахуванням суб'єктивних даних (аналіз скарг, ретро- і проспективний аналіз анамнестичних даних, визначення модифікованого менопаузального індексу, суми балів опитувальника А.М.Вейна), об'єктивних клінічних даних (рівень АТ на обох верхніх кінцівках, частота серцевих скорочень (ЧСС) за одну хвилину, визначення індексу маси тіла (ІМТ) та коефіцієнту талія/стегно). Стратифікацію ризику розвитку серцево-судинних ускладнень проводили за рекомендаціями ЄТГ/ЄТК(2003) та УТК (2004). Зміни АТ та вегетативної регуляції діяльності серцево-судинної системи в умовах вільного рухового режиму вивчали за даними ДМАТ з реєстрацією ВСР. Проводили оцінку показників ЯЖ за допомогою української версії опитувальника Всесвітньої організації охорони здоров'я ВООЗЯЖ–100.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено особливості перебігу ГХ у жінок з клімактеричним синдромом та особливості порушень добової структури артеріального тиску і варіабельності серцевого ритму у групі жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому в період перименопаузи за даними показників добового моніторування артеріального тискуз аналізом варіабельності серцевого ритму, оцінки якості життя. Доведено, що застосування комплексного лікування іАПФ лізиноприлом і екстрактом циміцифуги у жінок з ГХ та клімактеричним синдромом є ефективним щодо нормалізації показників добового моніторування артеріального тискута варіабельності серцевого ритму. Науково обґрунтована доцільність призначення екстракту циміцифуги "нормотензивним" жінкам в перименопаузі з клімактеричним синдромом для корекції епізодів підвищеного артеріального тиску та проявів клімактеричного синдрому. Вперше за допомогою української версії опитувальника Всесвітньої організації охорони здоров'я ВООЗЯЖ–100 визначені особливості якості життя жінок з ГХ та клімактеричним синдромом, доведено сприятливий вплив лікування іАПФ та екстрактом циміцифуги на якість життя жінок у перименопаузі.

Loading...

 
 

Цікаве