WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки (автореферат) - Реферат

Лікування загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки (автореферат) - Реферат

Практичне значення роботи: Розроблено критерії прогнозування можливості розвитку загрози переривання та невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки та запропоновано новий комплекс лікувальних заходів для цих вагітних із застосуванням гомеопатичних засобів.

Особистий внесок здобувача: Автором був проведений патентний пошук, огляд і узагальнення сучасних літературних даних з проблеми невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки. Проведено клініко-статистичний аналіз історій хвороб вагітних із загрозою переривання вагітності та невиношуванням при наявності лейоміоми матки за 5 років (1996-2000), які перебували на лікуванні у акушерських відділеннях Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Автором самостійно проведено відбір жінок з лейоміомою матки і загрозою переривання вагітності, клініко-функціональне обстеження, спостереження та лікування 120 вагітних з лейоміомою матки та обстеження 30 здорових вагітних (контрольна група). Вивчено психоемоційний стан вагітних з лейоміомою матки анкетним методом. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з лейоміомою матки з метою запобігання репродуктивним втратам, здійснювався контроль за ефективністю лікування та запропоновано критерії прогнозування невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки.

Проведена статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи, висновки та практичні рекомендації для лікарів.

Апробація роботи. Результати даної роботи обговорено на: Пленумі Європейської асоціації акушерів-гінекологів (Prague, 2002), науково-практичній конференції в м. Тернопіль (2002), засіданнях відділення патології вагітності і пологів Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (2004, 2006), конференції молодих вчених Інституту ПАГ (Київ, 2003)

Впровадження: Практичні рекомендації, що випливають з проведеного дослідження, впроваджено у роботу міського клінічного пологового будинку м. Полтава, пологового будинку № 1 м. Кіровограда, пологових будинків мм. Харкова, Ужгорода, Донецька, акушерських відділень Київської обласної і гінекологічного відділення дорожньої клінічної лікарні № 1.

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці, 1 деклараційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, розділу клініко-статистичних досліджень, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який містить 278 джерела, що займає 28 сторінок. Робота ілюстрована 47 таблицями, 10 рисунками, які займають 21 сторінку.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі завдань було проведено комплексне обстеження 120 жінок з лейоміомою матки в І та ІІ триместрах вагітності та 30 здорових вагітних без лейоміоми матки (контрольна група). Вагітні з лейоміомою були поділені на 2 групи в залежності від кількості лейоматозних вузлів: 1 група – 75 вагітних з одним лейоматозним вузлом і 2 група – 45 вагітних з множинною лейоміомою.

В залежності від терапії вагітні також були розподілені на дві групи: І група – 62 вагітні отримували загальноприйняту терапію, ІІ група – 58 вагітних отримували розроблений нами комплекс терапії.

При підборі груп вагітних використовувався принцип рандомізації. Групи вагітних жінок були репрезентативними.

Для встановлення діагнозу загрози переривання вагітності використовували показники: скарги вагітної, клінічні дані, УЗД і дані кольпоцитологічного дослідження. Всі жінки мали скарги на болі внизу живота і в попереку. У 23 (19,2%) були кров'янисті виділення, тонус матки підвищувався у 81 (67,5%) вагітних, у 18 (15%) вагітних за даними УЗД було часткове відшарування плідного яйця, причому у 6 (5%) без кров'янистих виділень ззовні. Некрозу вузлів і виражених маткових кровотеч протягом всього терміну нагляду не було. Ультразвукове дослідження здійснювалось за допомогою апарату Aloka SSD- 630. Оцінювались збудливість матки, локалізація плаценти, її розмір, наявність патологічних змін. Статеві гормони яєчників та гормони фетоплацентарного комплексу (естрадіол, прогестерон, естріол) визначались радіоімунним методом за допомогою діагностичних наборів ХОП І БОХ АНБ (Білорусь), наборів „Стерон Е2 –І 125", „Стерон Е3 - І 125", „Стерон П – І 125", а пролактин та хоріонічний гонадотропін – імуноферментним методом з використанням тест-систем виробництва Equpar (Італія). Функціональний стан симпато-адреналової системи оцінювався за екскрецією із сечею катехоламінів – адреналіну і норадреналіну за методом Матліної та співавт. (1975). Вміст серотоніну в крові визначався флюориметичним методом С. Юденфреда (1965). Концентрація кортизолу в крові – радіоімунним методом ( лічильник гамма -12, стандартні тести-набори для визначення кортизолу у сироватці крові, виробництво ХОП ІБОХ АНБ (Білорусь). Фарбування піхвових мазків проведено за методом Шора. Психоемоційний стан вивчався шляхом визначення стресостійкості за методикою Айрапетяна, тестів Ч.Д.Спілбергера (США) в модифікації Ю.Л. Ханіна (1988) та тесту за методикою М. Люшера.

Для встановлення взаємозв'язку між величиною вузлів та показниками деяких гормонів визначався об'єм вузла за формулою р d 3/6, якщо вузли були кульоподібні, і за формулою G.B. Healy, де обє'м вузла:

V (см3) = р/6 АВС, якщо вузли мали еліпсоідну форму, А – повздовжний, В – поперечний, С – передньо-задній розміри вузла. Якщо вузлів було 2 і більше, то об'єми додавались.

Всі жінки з загрозою переривання вагітності та лейоміомою матки отримували комплексну терапію згідно існуючим рекомендаціям (С.П. Писарєва, 2000; В.М. Сидельникова, 2000) і протоколів МОЗ України "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги" (Наказ МОЗ № 582, 2003, м. Київ), до якої входили: препарати прогестеронової дії (прогестерон, дуфастон, утрожестан), спазмолітики (но-шпа, свічки з вібурколом, Магне В6), антиоксиданти (вітамін Е), вітаміни (прегнавіт, пренатал). Комплекс терапії призначався з появи клініки загрози переривання вагітності. В залежності від клініки спочатку вводився прогестерон 1 або 2,5% по 1 мл внутрішньом'язово 10 днів або утрожестан перорально по 1 капсулі вранці і ввечері і 1 капсула на ніч інтравагінально. Магне В6 вживався по 1 таблетці тричі на добу, но-шпа по 1 таблетці тричі на день, вітамін Е призначався по 200 мг на добу. Курс лікування тривав 3 тижні. При необхідності через 2 тижні курс повторювався. Утрожестан, Магне В6 та спазмолітики у 21 вагітної призначались до 36 тижнів вагітності. Цю терапію отримували також і жінки групи порівняння. Хворим основної групи поряд з таким лікуванням призначались гомеопатичні препарати: агнус кастус (авраамове дерево) – засіб, який впливає на гіпоталамо – гіпофізарну систему, стимулює синтез прогестерону; магніум муріатікум, який має антиестрогенну дію; вібурнум опулюс, який є спазмолітиком. Дози препаратів були наступні: агнус кастус 30СН 5 гранул 3 рази на день, вібурнум опулюс 30СН 5 гранул 3 рази на день та магніум муріатікум 30СН 5 гранул 3 рази на тиждень. Одночасно призначались седативні препарати (екстракт валеріани, персен). Вказані гомеопатичні препарати, які мають прогестероноподібну і спазмолітичну дію, призначались до 36 тижнів. Ці препарати не мають побічних дій та протипоказань у вагітних.

Всі цифрові дані оброблені методами варіаційного та кореляційного аналізу з використанням критерію Ст'юдента та методу кутового перетворення Фішера. Обчислення виконувались на персональному комп'ютері PENTIUM ІІІ згідно з рекомендаціями О.П. Мінцер і програми "Stat/Soft STATISTICA- 6,0". Побудова графіків та рисунків проведена за допомогою пакета програм "Microsoft Office – 2000" .

Результати досліджень та їх обговорення

З метою встановлення частоти загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки за матеріалами клінік І ПАГ проведено клініко-статистичний аналіз 133 історій пологів за 1996-2000р. У жінок з лейоміомою матки відмічено багато ускладнень при вагітності і в пологах. Найбільш частим ускладненням вагітності була загроза переривання, вона зустрічалась у 64,1% жінок. Також, частіше, ніж у здорових жінок, відмічались: прееклампсія – 17(12,8%); анемія – 60(45,1%); плацентарна недостатність – 54 (40,6%); порушення живлення у вузлах (в тому числі з дегенеративними змінами) спостерігались у 17(12,8%). Дослідження наслідків вагітностей проведено у 121 вагітної. З них у 5 жінок вагітність перервалась у І триместрі, у 3 жінок – в ІІ триместрі. Пологи відбулися у 113 вагітних, народилося 114 дітей (1 двійня). Перебіг пологів ускладнився слабкістю пологової діяльності у 15(13,3%) жінок, стрімкими пологами у 13(11,5%), внутрішньоутробною гіпоксією плода в у 8 (7,1%) жінок.

Loading...

 
 

Цікаве