WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

Примітки:

1. Нормальні значення ТК 0-6 Од/л (середнє нормальне референтне значення ТК дослідницької лабораторії 3,10,55 Од/л).

2. ДІ означає довірчий інтервал.

Серед усіх випадків переважали ранні рецидиви – 28 (58,3%), пізніх рецидивів спостерігалось 20 (41,7%). Середній вік хворих склав 42,254,817 років. 77,2% пацієнтів були молодшими за 60 років, термін перебування хворих в ремісії до моменту діагностики рецидиву ГМЛ становив 1824,5 дні для хворих з раннім рецидивом та 71811,2 – для пацієнтів, у яких розвинувся пізній рецидив.

Значення ТК у сироватці крові при виникненні рецидиву ГМЛ коливались у широкому діапазоні (від 11,45 до 106,9 Од/л), але в жодному випадку не були зафіксовані у межах нормальних показників (0-6 Од/л) (р<0,005). Середній рівень склав 25,685,96 Од/л (95% ДІ 12,97-38,39 Од/л). Вміст ТК у сироватці крові хворих із раннім рецидивом перевищував аналогічний показник при пізньому рецидиві удвічі (p<0,005). В подальшому спостереженні за цими пацієнтами виявлено, що, як і в першому гострому періоді, рівень сироваткової ТК передбачає відповідь на лікування та корелює з вірогідністю досягнення ремісії (r =-0,956, p<0,05). Відсоток повторної ремісії в групі хворих з пізнім рецидивом ГМЛ, де середній показник ТК становив 15,9 Од/л (проти 31,1 Од/л у ранньому рецидиві, р<0,005), майже у чотири рази вище (55% проти 14,3%), ніж у групі з раннім рецидивом (p<0,01).

За досліджуваний період спостереження зареєстровано 40 смертельних випадків серед хворих на ГМЛ. Встановлено, що підвищення вмісту ТК корелює із загрозою летального витоку хвороби (r=0,987, p<0,05). Доведено, що середній рівень сироваткової ТК у групі хворих, де не було зареєстровано смертельних випадків, виявився значно нижчим, ніж у померлих (14,231,46 Од/л проти 43,957,46 Од/л, р<0,01). Виявлена істотно значуща різниця (p<0,005) щодо значень сироваткової ТК у пацієнтів, які загинули внаслідок прогресії хвороби (52,288,22 Од/л), та у осіб, що померли від ускладнень лікування (11,9251,165 Од/л). Вміст бластних клітин у кістковому мозку у померлих від прогресії лейкемії становив 83,535,54%, що значуще більше (p<0,005) у порівнянні із хворими, котрі загинули від ускладнень, і у яких аналогічний показник склав 11,253,43%. Ці дані лінійно корелюють із показниками активності сироваткової ТК (r = 0,97, p<0,05).

В рамках дослідження встановлено, що показники безподійного (рецидив, смерть) та трьохрічного виживання є найвищими у хворих із ініціальним вмістом ТК у сироватці крові <10,0 Од/л та найнижчими у пацієнтів, в яких рівень ТК>30,0 Од/л (p<0,001). Доведено, що чим нижче показник активності сироваткової ТК при маніфестації захворювання, тим довше тривалість безрецидивного періоду та вище імовірність трьохрічного виживання (r = -0,891, p<0,05).

ВИСНОВКИ

1. В дисертації на основі вивчення клінічних і гематологічних особливостей проявів ГМЛ у дорослих хворих в залежності від вмісту ферменту тимідинкінази (ТК) у сироватці крові представлено нове вирішення важливого наукового завдання – оптимізації прогнозування перебігу та підвищення ефективності лікування ГМЛ на підставі розробки нових критеріїв прогнозу і, відповідно, створення індивідуальних підходів до призначення ХТ.

2. Встановлено, що при рівні ТК менше 10,0 Од/л спостерігається сприятливий перебіг ГМЛ. Хворі, що мають в дебюті ГМЛ рівень ТК у сироватці крові від 10,1 до 20,0 Од/л, відповідають групі прогнозу середнього ризику. Значення ТК більше 20,0 Од/л вказують на значну поширеність лейкемічного ураження та поганий прогноз. Найбільш злоякісний перебіг ГМЛ та вкрай несприятливий прогноз спостерігається при рівні сироваткової ТК більше 30,0 Од/л.

3. ТК є незалежним прогностичним фактором щодо відповіді на ХТ. Чим нижче рівень сироваткової ТК на момент діагностики ГМЛ, тим вище вірогідність отримання клініко-гематологічної ремісії. Найбільша імовірність досягнення ремісії при застосуванні стандартної індукційної ХТ спостерігається при значеннях ТК менше 20,0 Од/л. При вмісті ТК у сироватці крові більше 20,0 Од/л слід очікувати на резистентність до стандартної ХТ та вчасно змінити тактику лікування в бік застосування більш агресивних схем ХТ.

4. ТК є важливим критерієм ефективності лікування. Визначення активності сироваткової ТК дає можливість більш об'єктивно оцінити результати терапії ГМЛ: зниження вмісту ТК у сироватці крові після завершення індукційної ХТ до нормальних значень (0-6 Од/л) свідчить про досягнення клініко-гематологічної ремісії. У випадку відсутності ремісії показники вмісту ТК хоча і знижуються, але не досягають нормальних значень.

5. Наявність інфекційно-запального процесу у хворого на ГМЛ не впливає на рівень сироваткової ТК.

6. Підвищення рівня ТК у сироватці крові в період ремісії ГМЛ більше 6,0 Од/л прогнозує розвиток рецидиву захворювання незалежно від клініко-гематологічних показників.

7. Встановлена пряма корелятивна залежність між рівнем ТК у сироватці крові та кількістю бластних клітин у кістковому мозку і наявністю проліферативного синдрому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплекс обстежень хворих на ГМЛ доцільно включати визначення рівню ТК у сироватці крові за допомогою радіоімунного аналізу (РІА). Це має особливе значення при відсутності можливості стратифікувати пацієнта згідно аналізу каріотипу, імунофенотипування та молекулярно-біологічних особливостей лейкемічних клітин.

2. Визначати групи ризику хворих на ГМЛ в залежності від вмісту ТК у сироватці крові. З урахуванням взаємозв'язку клініко-гематологічних характеристик ГМЛ із рівнем сироваткової ТК в дебюті захворювання запропоновано вважати: групою низького ризику хворих із показниками активності ТК менше 10,0 Од/л, групою середнього ризику – пацієнтів із вмістом ТК у сироватці крові від 10,1 до 20,0 Од/л, групою високого ризику – при рівні сироваткової ТК більше 20,0 Од/л.

3. Для коректного планування індивідуальної лікувальної тактики на етапах цитостатичної терапії доцільне проведення моніторингу показників ферментної активності сироваткової ТК.

4. При виявленні на момент діагностики ГМЛ рівня ТК у сироватці крові, який перевищує 20,0 Од/л, застосовувати для індукції ремісії схеми ХТ, що розроблені для лікування резистентних форм ГМЛ (RACOP, FLAG, COMP, COAP, HAM та ін.).

5. Для визначення загрози та профілактики розвитку рецидиву ГМЛ пропонується досліджувати динаміку вмісту сироваткової ТК в період ремісії: при виявленні підвищеного рівня (більше 6,0 Од/л) слід інтенсифікувати лікування.

6. При рівні сироваткової ТК більше 30,0 Од/л, з метою запобігання розвитку важких ускладнень ХТ, доцільно приділяти особливу увагу супровідній, трансфузійній та детоксикаційній терапії з обов'язковим проведенням префазного лікування.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горяинова Н.В., Третяк Н.Н. Прогностическое значение тимидинкиназы в онкологии и гематологии // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2005. - №2. – С. 5-11.

Здобувачем здійснено підбір і аналіз опублікованих наукових праць, написано огляд літератури, наведені дані власних досліджень за темою.

2. Горяінова Н.В., Миронова О.В., Третяк Н.М. Радіоензиматичний аналіз в гематології: визначення тимідинкінази при гострій мієлобластній лейкемії // Променева діагностика, променева терапія. Актуальні питання ядерної медицини. – 2006. – С. 59-63.

Здобувачем проведено клініко-гематологічне обстеження та лікування частини хворих, встановлено діагнози, зібрано зразки біологічного матеріалу для проведення лабораторних досліджень, створено електронну базу даних, написано статтю.

3. Горяінова Н.В., Третяк Н.М., Миронова О.В. Відповідь на стандартну індукційну хіміотерапію хворих з гострою мієлобластною лейкемією залежно від вмісту тимідинкінази у сироватці крові // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2006. - №5. – С. 20-25.

Здобувачем здійснено відбір та опрацювання методик дослідження, проведено клініко-гематологічне обстеження та лікування частини хворих, зібрано зразки біологічного матеріалу для проведення лабораторних досліджень, створено електронну базу даних, проаналізовані результати дослідження, написано статтю.

4. Горяінова Н.В., Третяк Н.М., Миронова О.В. Взаємозв'язок між рівнем тимідинкінази у сироватці крові хворих на гостру мієлобластну лейкемію та рецидивом захворювання // Український радіологічний журнал. – 2006. - №4. – С. 427-431.

Здобувачем проведено клініко-гематологічне обстеження та лікування частини хворих, зібрано зразки сироватки крові для визначення ТК, створено електронну базу даних, проаналізовані результати, написано статтю.

5. Третяк Н.Н., Горяинова Н.В., Киселева Е.А., Миронова Е.В. Тимидинкиназа как фактор риска рецидива и лейкемического поражения центральной нервной системы при острой миелобластной лейкемии // Нове в гематології та трансфузіології. – 2006. – Вип. 5. – С. 259-265.

Loading...

 
 

Цікаве