WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

Практичне значення роботи. Запропонована стратегія прогнозування перебігу ГМЛ на підставі значень сироваткової ТК рекомендована для впровадження в роботу гематологічних відділень і в практичну роботу лікарів-гематологів. Це дасть змогу вносити корективи до протоколів лікування хворих на ГМЛ і призначати адекватні програми цитостатичної терапії, враховуючи високий ризик первинної резистентності до хіміопрепаратів, вчасно прогнозувати виникнення рецидиву захворювання. Впровадження в практичну медицину розробленої програми буде сприяти збільшенню кількості досягнутих ремісій, продовженню терміну та покращенню якості життя пацієнтів. Результати дисертаційної роботи відображені у методичних рекомендаціях для лікарів "Прогностическая значимость тимидинкиназы в онкологии и онкогематологии" (Миронова Е.В., Кундин В.Ю., Горяинова Н.В., Третяк Н.Н.) та в інформаційному листі "Визначення динаміки вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині хворих на гострі лейкемії для прогнозування перебігу захворювання та призначення оптимальних програм лікування" (Третяк Н.М., Горяінова Н.В., Кисельова О.А., Миронова О.В.).

Особистий внесок здобувача. Здобувачеві належить ідея дисертаційної роботи. Автор особисто визначила і обґрунтувала актуальність та ступінь вивчення проблеми за даними наукових публікацій, визначила перелік аналізованих факторів, здійснила відбір та опрацювання методик дослідження. Дисертант сформулювала мету і задачі роботи, запланувала і виконала представлені у роботі дослідження відповідно до груп спостереження, особисто проводила пункційну біопсію кісткового мозку та забір матеріалу для радіоензиматичного аналізу, встановлювала діагноз за комплексом клінічних та клініко-гематологічних даних, приймала безпосередню участь у проведенні програм ХТ та супровідного лікування хворих на ГМЛ. Дисертантом створено електронну базу даних, статистично оброблено отримані дані, розроблено таблиці, діаграми та інтерпретовано результати досліджень. Виявлені закономірності сформульовані у наукових висновках.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладені й обговорені на науково-практичній конференції "Сучасний стан гематологічної служби в Україні" (Яремче, 2004 р.), на IX щорічному конгресі Європейської асоціації гематологів (Женева, Швейцарія, 2004 р.), на X щорічному конгресі Європейської асоціації гематологів (Стокгольм, Швеція, 2005 р.), на науково-практичній конференції "Актуальні проблеми гематології та трансфузійної медицини" (Львів, 2005 р.), на науково-практичній конференції "Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання" (Київ, 2005 р.), на VIII Міжнародній спеціалізованій виставці "ІНМЕД-2005" в рамках засідання круглого столу "Мієлопроліферативні захворювання: етіологія, патогенез, діагностика та лікування" (м. Київ, 2005 р.), на VІІ-ій Міжнародній конференції молодих онкологів "Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології" (Київ, 2006 р.), на XI щорічному конгресі Європейської асоціації гематологів (Амстердам, Нідерланди, 2006 р.), на науковому симпозіумі "Acute leukemias XI" (Мюнхен, Німеччина, 2006 р.), на науковому симпозіумі "Актуальні та невирішені проблеми в гематології та трансфузіології" (Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції "Актуальні питання практичної гематології" (Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання ядерної медицини" (Севастополь, 2006 р.), на Міжнародній конференції-школі "Стовбурова клітина та перспективи її клінічного застосування" (Київ, 2006 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молекулярні основи і клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів" (Київ, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових робіт: 5 статей, з яких 4 – у фахових журналах та збірниках, рекомендованих ВАК України; 10 тез доповідей в матеріалах науково-практичних конференцій, конгресів і симпозіумів, в тому числі 5 – зарубіжних; 2 деклараційні патенти (на винахід та на корисну модель).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали і методи дослідження", розділів за результатами власних досліджень та заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 207 першоджерел. Робота ілюстрована 32 таблицями та 9 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У розділі розкрита значущість прогностичних факторів в онкогематології, сучасні фактори прогнозування перебігу гострої мієлобластної лейкемії, висвітлена фізико-хімічна характеристика, біологічна роль та діагностична цінність ТК.

Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз радіоензиматичного визначення вмісту ТК у сироватці крові, а також клінічних проявів, результатів цитоморфологічного і цитохімічного досліджень крові і кісткового мозку 123 хворих на ГМЛ. Діагноз встановлювався на підставі клінічної картини, цитоморфологічного аналізу периферичної крові та цитологічного дослідження кісткового мозку. Мієлоїдна належність бластів виявлялась за допомогою цитохімічного дослідження мазків кісткового мозку і крові. Захворювання класифікували відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань 10-го перегляду. Морфологічні варіанти ГМЛ визначали за критеріями ФАБ-класифікації.

Клініко-лабораторні (в тому числі рівень ТК у сироватці крові) та клінічні дані визначали на момент первинної діагностики ГМЛ до початку курсу індукційної ХТ, після завершення першого та другого курсів ХТ, в період ремісії та при виникненні рецидиву.

Для створення однорідної групи хворих в обстеження були включені тільки ті пацієнти, лікування яким у першому гострому періоді проводилось за стандартною схемою індукції ремісії "7+3". Контрольне дослідження кісткового мозку виконували на 15-21 добу після закінчення курсу. При відсутності досягнення ремісії після 1-го курсу лікування починали наступний курс індукційної ХТ "7+3". При наявності ремісії переходили до її консолідації. Відповідь на індукційну ХТ оцінювалась згідно загальноприйнятих критеріїв після 1-го та 2-го курсів лікування.

Для вирішення задач роботи виконували ряд досліджень, зокрема:

– загальноклінічні: об'єктивне обстеження з констатацією клінічних проявів захворювання (анемія, геморагічний синдром, гепато- та/або спленомегалія, лімфаденопатія, осалгії, інфекційно-запальні ускладнення, ураження ЦНС); цитоморфологічне дослідження крові з підрахунком лейкограми у паноптично забарвлених мазках за методом Мей-Грюнвальд-Гімза;

– спеціальні гематологічні: цитоморфологічне дослідження кісткового мозку з підрахунком мієлограми; цитохімічного дослідження бластних клітин кісткового мозку та периферичної крові для верифікації цитоморфологічного варіанту ГМЛ за ФАБ-класифікацією;

– радіологічні: визначення ТК у сироватці крові методом радіоензиматичного аналізу з використанням 5-125І-дезоксіуридину.

Статистична обробка результатів виконувалась за допомогою програм SPSSv12 та "Statistica for Windows 5,0". Аналіз безподійного та безрецидивного трьохрічного виживання проводився за методом Каплан-Мейера.

Результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення. У першому гострому періоді ГМЛ обстежено 79 осіб. Переважну кількість склали пацієнти із М2, М4, М5 варіантами захворювання (17, 31, 19 випадків відповідно), М0, М6 та М3 діагностовано по 2 випадки, М1 – у 6. Середній вік хворих склав 42,69 років, 77,2% пацієнтів були молодшими за 60 років.

При статистичному аналізі не виявлено значущої розбіжності між середніми рівнями ТК у сироватці крові чоловіків та жінок (22,754,11 та 25,123,95 Од/л відповідно), діапазон коливання цього показника в обох групах був дуже широким (від 5,0 до 176,5 Од/л).

Оскільки рівень лейкоцитозу визначається в переважній більшості бластною проліферацією та супроводжується, в залежності від цього, пригніченням нормальних паростків гемопоезу, ми припустили наявність зв'язку вмісту ТК у сироватці крові з кількістю бластних клітин у кістковому мозку. Дослідження в цьому напрямку з'ясувало, що із зростанням відсотку бластних клітин у кістковому мозку зростає рівень ТК у сироватці крові (r = 0,988, p < 0,005). Отримані результати побічно свідчать, що лейкемічні клітини містять набагато активнішу ТК, ніж нормальні [Doi S., Naito K., Yamada K., 1999].

Дослідження вмісту ТК у сироватці крові в дебюті ГМЛ встановило, що рівень цього ферменту на момент верифікації діагнозу був істотно підвищений при всіх морфологічних варіантах. Середній показник, який склав 24,63,16 Од/л (95% ДІ 18,26-30,85 Од/л), достовірно відрізнявся (р<0,005) від показника здорової людини (референтне середнє значення дослідницької радіологічної лабораторії – 3,10,55 Од/л, діапазон нормальних показників – 0-6 Од/л). При М0, М1 та М6 ФАБ-варіантах ГМЛ лабораторні ознаки активності ТК виявилися найбільш високими.

Проведено порівняльний аналіз основних лабораторних показників, в тому числі вмісту ТК у сироватці крові, у хворих на ГМЛ у першому гострому періоді в залежності від наявності інфекційно-запальних ускладнень в дебюті захворювання. Встановлено, що істотно значуща різниця між лабораторними показниками пацієнтів з інфекційно-запальними ускладненнями та осіб, у яких хвороба ініціально перебігала без інфекцій, виявлена лише стосовно вмісту бластних клітин у кістковому мозку (66,535,54% проти 41,253,43%, р<0,05). Показник ТК в обох групах при статистичному аналізі вірогідно не відрізнявся.

Майже у половини хворих в дебюті захворювання зареєстровані ознаки проліферативного синдрому. Збільшення лімфатичних вузлів відмічено у 18 (22,8%) осіб, ініціальна гепатомегалія спостерігалась у 38 (48,1%) пацієнтів, у 25 хворих (31,6%) була виявлена спленомегалія. Зазначені клінічні прояви ГМЛ найчастіше виявлялись при морфологічних варіантах М4 та М5. Наявність проліферативного синдрому корелювала із рівнем сироваткової ТК (r = 0,956, p<0,05). Результати, які ми отримали, підтверджують дані літератури, що ТК є ферментом проліферації і відображує швидкість ділення злоякісних клітин, розповсюдженість та агресивність лейкемічного клону.

Статистичних відмінностей між основними гематологічними показниками за морфологічними варіантами не виявлено, але встановлена різниця між показниками ТК у сироватці крові та ФАБ-варіантом ГМЛ. Проведений аналіз рівня сироваткової ТК у хворих на ГМЛ у першому гострому періоді свідчить, що значення ТК достовірно підвищені при всіх морфологічних варіантах, але найбільш за все при М0, М1 та М6 ФАБ-варіантах ГМЛ. Названі варіанти ГМЛ відрізняються несприятливим перебігом хвороби та поганою відповіддю на ХТ, що корелює в нашому дослідженні із значеннями ТК у сироватці крові (r = 0,979, p<0,05).

Проведений аналіз клініко-гематологічних проявів хвороби в залежності від рівня сироваткової ТК виявив, що у осіб (22,8%), які мали відносно невисокий вміст ТК у сироватці крові (від 5,0 до 10,0 Од/л), незалежно від морфологічного варіанту ГМЛ, перебіг захворювання мав менш агресивні характеристики. У цих хворих спостерігалось підвищення температури тіла до фебрільних цифр лише в 5,5%, була відсутньою наявність проліферативного синдрому (лімфаденопатія, гепатоспленомегалія), в процесі лікування не спостерігалось тумор-лізис синдрому, не діагностовано інфекційно-запальних процесів, не зафіксовано ранніх смертей. При вмісті ТК у сироватці крові менше 10,0 Од/л найчастіше виявлявся рівень Нв більше 100,0 г/л (в 38,9% випадків) (p<0,05), та, навпаки, дуже рідко менше 50,0 г/л (5,55%). Кількість лейкоцитів більша за 30,0 Ч 109/л спостерігалась у 22,2% пацієнтів (проти 76,2%

при ТК більше 20,0 Од/л, р<0,005). Пацієнти, у яких ТК не перевищувала 10,0 Од/л, в 22,2% випадків мали кількість тромбоцитів більше 100,0 Ч 109/л, в той час як при значеннях ТК 20,1 Од/л і більше таких випадків не зареєстровано зовсім (p<0,001). Глибока тромбоцитопенія серед цих хворих (вміст тромбоцитів менше 50,0 Ч 109/л) констатована лише y 11,1% осіб.

При рівні ТК від 10,1 до 20,0 Од/л (31,6% хворих) також не спостерігалось екстрамедулярних уражень та тумор-лізис синдрому. Майже всі хворі із зазначеними показниками ТК скаржились на загальну слабкість, 64% відмічали гіпертермію тіла, 12% вказували на наявність осалгій та/або артралгій. В цій групі хворих вже спостерігались ознаки проліферативного синдрому, а саме: лімфаденопатія в 4% випадків, гепатомегалія – в 32%, спленомегалія – в 16% випадків. Майже у половини пацієнтів (48%) були діагностовані різноманітні інфекційно-запальні процеси. Рідше, ніж серед пацієнтів з вмістом ТК менше 10,0 Од/л, виявлявся рівень Нв більше 100,0 г/л (24% проти 38,9%) та частіше – Нв менше 50,0 г/л (16% проти 5,55%). Кількість лейкоцитів більша за 30,0 Ч 109/л та менша за 3,0 Ч 109/л спостерігалась приблизно в 24% і 12% відповідно. Декілька рідше, в порівнянні з даними попередньої групи, нараховувалась кількість тромбоцитів більша за 100,0 Ч 109/л (16% проти 22,2%), та частіше – менша за 50,0 Ч 109/л (16% проти 11,1%). В одному випадку, що склало 4% від групи, зареєстрована рання смерть.

Loading...

 
 

Цікаве