WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ТРАНСФУЗІОЛОГІЇ

ГОРЯІНОВА Надія Валеріївна

УДК: 616.155.392:616-006+577.156.6

Прогностичне значення тимідинкінази сироватки крові при гострих мієлобластних лейкеміях

14.01.31 – гематологія та трансфузіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті гематології та трансфузіології АМН України.

Науковий керівникЗаслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор

Третяк Наталія Миколаївна,

Інститут гематології та трансфузіології

АМН України, завідувач відділення

захворювань системи крові.

Офіційні опоненти Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор

Гайдукова Світлана Миколаївна,

Національна медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гематології та трансфузіології;

доктор медичних наук, професор

Виговська Ярослава Іллівна,

Інститут патології крові та трансфузійної медицини

АМН України,

провідний науковий співробітник.

Провідна установа

Інститут онкології АМН України, науково-дослідне відділення системних пухлинних захворювань, АМН України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться „ 15 " травня 2007 р. о 13 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 в Інституті гематології та трансфузіології АМН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 12).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гематології та трансфузіології АМН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 12).

Автореферат розісланий „ 6 " квітня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гащук Г.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прогностичні фактори в онкогематології досліджуються та використовуються з метою формування груп ризику пацієнтів та таких змін програм хіміотерапії (ХТ), які б підвищили її ефективність у певній категорії хворих. З накопиченням даних про прогностичну значущість окремих біологічних маркерів лейкемічної пухлини стала очевидною доцільність диференційованого підходу до лікування хворих на гострі лейкемії із застосуванням ХТ різної інтенсивності в залежності від багатофакторного прогностичного ризику без невиправданого посилення токсичності лікування [Савченко В.Г., Паровичникова Е.Н., 2004].

В останній час, із появою в онкогематології нових методів досліджень та більш глибокого вивчення патогенезу клональних захворювань, з'являється можливість виявити нові особливості перебігу процесу та використовувати їх в якості факторів прогнозу, що в подальшому дозволяє опрацювати більш конкретизований підхід до лікування. Одним з таких відносно нових методів є визначення у сироватці крові хворих на гостру лейкемію ферменту клітинної проліферації – тимідинкінази (ТК).

ТК належить до групи онкофетальних ензимів. Її рівень значно підвищується у випадках, коли пухлинні клітини контактують безпосередньо з біологічними рідинами. Активність ТК в сироватці крові при гострій та хронічній лейкеміях значно вище, ніж при інших видах неоплазій і може досягати декількох десятків Од/л [Hengstschlager M. et al., 1998; Hannigen B.M. et al., 1999; He Q. et al., 2005; Birringer M.S. et al., 2006].

ТК досить добре вивчена і є важливим діагностичним маркером при різних видах лімфопроліферативних захворювань, в першу чергу при хронічній лімфолейкемії (ХЛЛ) [Hallek M. et al., 1999; Magnac C. еt al., 2003; Montillo M. et al., 2005] та неходжкінських злоякісних лімфомах (НЗЛ) [Hagberg H. et al., 1984; Martinsson U. et al., 1989; Hallek M. et al., 2000]. При цих захворюваннях рівень ТК значно підвищений і добре корелює із стадією, перебігом і прогнозом захворювання.

Дослідження останніх десятиріч показали, що сироваткова ТК може мати широкий діапазон застосування в гематологічній практиці [Hagberg H., Gronowitz J.S., 2003], насамперед при гострих лейкеміях, при яких активність ТК виявляється найбільш суттєво підвищеною [Doi S. et al., 1999; Musto P. et al., 1995; Sadamori N. et al., 1995]. Але майже не має даних, окрім поодиноких зарубіжних наукових публікацій [Doi S. et al., 1999; Aul C. et al., 1994], як рівень сироваткової ТК хворих на гостру мієлобластну лейкемію (ГМЛ) асоціюється з періодом перебігу хвороби, загальною кількістю лейкоцитів і вмістом бластних клітин у кістковому мозку та периферичній крові. Крім того, не доведено, чи може рівень ТК у сироватці крові прогнозувати відповідь на індукційну ХТ та тривалість виживання після встановлення діагнозу ГМЛ. Вищенаведене зумовило потребу поглибленого вивчення динаміки вмісту ТК в сироватці крові хворих на ГМЛ в процесі лікування та створення на підставі цього нових критеріїв прогнозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов'язаний з НДР Інституту гематології та трансфузіології АМН України: 1) "Розробити комплекс мікробіологічних, імунологічних, клінічних критеріїв прогнозування та діагностики інфекційних ускладнень і засоби етіотропного лікування у хворих на гострі лейкемії" (Шифр теми АМН. П.02.01, № Державної реєстрації 0102Г000815); 2) "Розробити нові критерії прогнозу перебігу гострої мієлобластної лейкемії в залежності від цитогенетичних порушень, імунологічних та ферментативних змін, показників метаболічноїінтоксикації"(Шифр теми АМН. П.01.06, № Державної реєстрації 0106U000836).

Мета дослідження. Розробити критерії прогнозування та індивідуального підходу до лікування хворих на ГМЛ в залежності від вмісту онкофетального ферменту ТК у сироватці крові.

Задачі дослідження.

  1. Вивчити особливості клініко-гематологічного перебігу ГМЛ в залежності від вмісту сироваткової ТК.

  2. Оцінити ефективність лікування хворих на ГМЛ в залежності від рівня сироваткової ТК.

  3. Встановити корелятивний зв'язок між вмістом ТК у сироватці крові хворих на ГМЛ та проявами захворювання.

  4. Вивчити вплив інфекційно-запальних ускладнень на вміст ТК у сироватці крові хворих на ГМЛ.

  5. Розробити критерії прогнозування перебігу ГМЛ на підставі значень сироваткової ТК до початку лікування, а також в період ремісії (відповідь на індукційну ХТ, тривалість ремісії, загроза рецидиву, тривалість безрецидивного виживання).

Об'єкт дослідження: хворі на ГМЛ на різних стадіях перебігу процесу та їх біологічний матеріал (периферична кров, кістковий мозок, сироватка крові).

Предмет дослідження: вміст ТК у сироватці крові хворих на ГМЛ та клінічні і гематологічні характеристики проявів захворювання в різні періоди, відповідь на індукційну ХТ, визначення безподійного виживання та трьохрічного безрецидивного виживання у кореляції із значеннями активності ТК у сироватці крові в дебюті ГМЛ.

Методи дослідження:клінічні (збір анамнезу, об'єктивний статус, інструментальне дослідження), гематологічні (загальний аналіз крові), цитологічні (дослідження кісткового мозку з підрахунком мієлограми), цитохімічні дослідження периферичної крові та кісткового мозку; радіометричні (визначення ТК у сироватці крові хворих на ГМЛ за допомогою радіоензиматичного аналізу з використанням аналога тимідину 125I-iodedeoxy uridine); математичні (статистична обробка результатів).

Наукова новизна. Вперше визначені клініко-гематологічні особливості перебігу ГМЛ в залежності від вмісту сироваткової ТК, виявлено зв'язок між рівнем ТК у сироватці крові в дебюті захворювання та важкістю перебігу ГМЛ. Встановлено, що чим вище значення ТК, тим більш злоякісним виявляється лейкемічний клон.

Вперше отримані чіткі критерії прогнозування відповіді на стандартну індукційну ХТ на підставі початкових значень ТК, оцінено ефективність лікування хворих на ГМЛ в залежності від динаміки вмісту ТК до та після проведення курсу стандартної ХТ. Доведено, що при значеннях ТК менше 20,0 Од/л на момент діагностики ГМЛ передбачається швидка позитивна відповідь на стандартне лікування (після одного-двох курсів індукційної ХТ). Рівень ТК у сироватці крові більше, ніж 20,0 Од/л дозволяє прогнозувати первинно-резистентну форму захворювання, що потребує змін в тактиці лікування. Зменшення вмісту сироваткової ТК після завершення індукційної ХТ до нормальних показників відповідає досягнутій ремісії та підтверджує її.

Встановлено відсутність впливу інфекційно-запальних ускладнень на вміст ТК у сироватці крові хворих на ГМЛ. Розроблено критерії прогнозування рецидиву ГМЛ в залежності від рівня сироваткової ТК в період ремісії.

Доведена необхідність внесення змін до стратегії індукції ремісії у певної групи хворих і теоретично обґрунтовані напрямки її удосконалення: запропоновано застосування більш агресивних схем лікування в першому гострому періоді при виявленні значень сироваткової ТК більше, ніж 20 Од/л.

Loading...

 
 

Цікаве