WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патоморфологія проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки (автореферат) - Реферат

Патоморфологія проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки (автореферат) - Реферат

При вивчені стану БМ інвазивних раків виявлено, що в ділянках інвазії вона або повністю відсутня, або фрагментована, розпушена, місцями розщеплена слабко ШИК-позитивна, зі значною метахромазією при фарбуванні толуїдиновим синім. Ретельніше дослідження БМ з використанням імуногістохімічного типування колагену IV типу виявляло нерівномірну слабку експресію чи негативну реакцію в зоні інвазії. Отже, при інвазивних плоскоклітинних раках, незалежно від ступеня диференціювання, спостерігаються виражені зміни з боку БМ, що особливо наочне при застосуванні гістохімічних та імуногістохімічних методик.

Значні труднощі виникають при диференційній діагностиці між карциномами in situ і мікроінвазивними процесами. Додатковими обставинами, що утрудняють постановку діагнозу, є маленькі шматочки і тангенціальні зрізи. При початковій інвазії в покривному епітелії має місце картина внутрішньоепітеліального раку з вогнищевим потовщенням епітелію, з наявністю акантотичних розростань чи без них. Границя між епітелієм і стромою була нечіткою із-за вогнищевого руйнування БМ, де пухлинні клітини вступали у безпосередній контакт з підлеглою стромою. При ретельному дослідженні БМ виявлено, що в ділянках початкової інвазії вона або зовсім відсутня, або слабко ШИК-позитивна, зі значною метахромазією при забарвленні толуїдиновим синім. При імуногістохімічному дослідженні з МАТ до колагену IV типу така мембрана демонструє або негативну, або слабку експресію. В описаних випадках мікроінвазивного раку дослідження БМ з використанням гістохімічного та імуногістохімічного методів є основним і найінформативнішим для диференційної діагностики з внутрішньоепітеліальними неоплазіями. В деяких випадках, крім патологічних змін в епітелії та БМ, в субепітеліальній стромі спостерігались скупчення атипових клітин, підозрілих на пухлинні (або у вигляді дрібних комплексів (крапель), або цуг, анастомозуючих між собою (сітковидний тип інвазії), чи ж у вигляді окремих, розрізнених клітин). У таких спостереженнях ми вважали за необхідне, незалежно від стану БМ, проводити додаткове дослідження для визначення їх генезу. У двох випадках "підозрілі" клітини в стромі давали позитивну ШИК-реакцію, у чотирьох - виявлена позитивна імуногістохімічна реакція на панцитокератини, що остаточно підтвердило їх плоскоепітеліальну природу і наявність інвазії.

Таким чином, дослідження БМ в інвазивних карциномах, в тому числі і у випадках мікроінвазії, із застосуванням гістохімічних методик забарвлення та імуногістохімічного типування компонентів БМ є інформативним і в багатьох ситуаціях основним методом для диференційної діагностики між інвазивними процесами та внутрішньоепітеліальними ушкодженнями (проліферативні дисплазії, рак in situ). В ряді випадків необхідно застосовувати додаткові методики, спрямовані на визначення гістогенезу "підозрілих" клітин в стромі, та оцінювати зміни клітинно-волокнистих структур у зоні інвазії.

Дослідження строми проліферативної дисплазії, початкових та інвазивних плоскоклітинних раків шийки матки показало наявність виражених змін і судин, і клітинно-волокнистих структур. Так, порівняльний аналіз волокнистих структур показав, що строма у всіх випадках була представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною з наявністю ретикулінових, колагенових та еластичних волокон в різному співвідношенні. Волокнисті структури при проліферативних дисплазіях, початкових та інвазивних плоскоклітинних раках зазнають аналогічних змін, різниця полягає лише в їх виразності, яка поступово наростає при підвищенні ступеня тяжкості пошкодження. Спостерігаються набряклість і розпушеність субепітеліальних відділів строми, стовщення та колагенізація ретикулінових волокон, нерівномірне забарвлення, набрякання, потовщення або стоншення підепітеліальної сітки еластичних волокон, формування поодиноких спайок між ними, безладне розташування, фрагментація і розщеплення колагенових та еластичних волокон. При мікроінвазивних карциномах патологічні зміни волокнистих структур мають вогнищевий характер, що можна використовувати як додаткову діагностичну ознаку при ідентификації початкової інвазії.

Дослідження кровопостачання показало, що якісні характеристики судин МГЦР суттєво не відрізняються при проліферативній дисплазії, початковому та інвазивному плоскоклітинних раках. Водночас спостерігаються значні зміни кількісного показника кровопостачання – питомого об'єму судин. Має місце чітка тенденція до збільшення цього показника із підвищенням ступеня тяжкості ушкодження від проліферативної дисплазії (0,07850,0093) до карциноми in situ (0,09640,0102) та інвазивного раку (0,11970,0087). Причому, міжгрупова різниця показника є достовірною (р<0,05). Це не лише інформативний об'єктивний диференційно-діагностичний критерій, а й несприятливий прогностичний показник в плані прогресії від дисплазії до інвазивного раку.

Дослідження клітинних інфільтратів строми проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного плоскоклітинного раків показало, що у всіх випадках інфільтрати були представлені однаковим складом імунокомпетентних клітин. Різниця ж полягала в їх інтенсивності, відсотковому співвідношенні різних клітин та особливостях розташування тих чи інших груп клітин. За вийнятком випадків гострого гнійного запалення, які мали місце при дослідженні всіх трьох видів неоплазій, і де переважною клітинною популяцією були нейтрофіли, у всіх випадках проліферативних дисплазій, початкових та інвазивних раків, незалежно від інтенсивності інфільтрації і ступеня диференціювання пухлини, домінували лімфоцити. В переважній більшості випадків в інфільтратах мала місце домішка різної кількості плазмоцитів, макрофагів, сегментоядерних лейкоцитів і тканинних базофілів. В більшості досліджень тяжкої дисплазії і початкового плоскоклітинного раку виявлені крупновогнищеві та дифузні інфільтрати. Характер розташування різних клітин в інфільтраті суттєво не відрізнявся при різних видах неоплазій. Значна частина клітин розташовувалася в субепітеліальних відділах і периваскулярно. Менша кількість клітин виявлялася навколо цервікальних залоз і в глибоких відділах строми. При цьому лімфоцити в більшості випадків були розташовані більш-менш рівномірно, місцями формували дрібні скупчення, а домішку нейтрофілів та плазмоцитів можна було побачити скрізь: під епітелієм, навколо капілярів, біля цервікальних залоз. Макрофаги частіше локалізувались у вигляді дрібних скупчень, переважно під багатошаровим плоским епітелієм та навколо судин і пухлинних комплексів. Тучні клітини частіше спостерігалися у глибоких відділах строми. У деяких випадках в інфільтратах виявлялася домішка невеликої кількості еозинофілів. При мікроінвазивних процесах і навколо дрібних пухлинних комплексів відзначалася більш виразна і поліморфна клітинна інфільтрація, ніж при просунутих інвазивних раках. В безпосередньому контакті з осередками початкової інвазії розташовувалися вогнищеві інфільтрати з лімфоцитів з поодинокими плазмоцитами, сегментоядерними лейкоцитами і скупченнями макрофагів, що в ряді випадків служило додатковою морфологічною діагностичною ознакою. При імуногістохімічному дослідженні переважаючою клітинною субпопуляцією і при проліферативній дисплазії, й при раку in situ, і при інвазивних раках були Т-лімфоцити з різним співвідношенням CD4+ та CD8+.

Порівняльний аналіз якісних і кількісних характеристик клітинних інфільтратів строми проліферативних дисплазій, початкового та інвазивного плоскоклітинних раків шийки матки показав, що зі збільшенням ступеня тяжкості неоплазії має місце чітка тенденція до підвищення щільності розподілу клітинного інфільтрату, про що свідчить збільшення кількості клітин на 1 ммІ з 107,676,38 при проліферативній дисплазії до 123,356,21 – при раку in situ і 136,705,48 – при інвазивному плоскоклітинному раку, а середнього числа клітин в полі зору з 12,340,64 до 14,470,71 і 15,230,78, відповідно. Міжгрупова різниця показників між проліферативною дисплазією, початковим та інвазивним плоскоклітинним раком є достовірною (р<0,05), що можна використовувати як додатковий інформативний об'єктивний критерій при диференційній діагностиці. Присутня тенденція до збільшення показника питомої ваги лімфоцитів з 85,285,16% в дисплазіях до 87,674,93% - в карциномах in situ і 91,795,35% - в інвазивних раках, однак міжгрупова різниця показника не достовірна (р>0,05), тому він неінформативний для диференційної діагностики. В структурі лімфоцитів при проліферативній дисплазії, початковому та інвазивному раку найменший відсоток складають В-лімфоцити (СD20+), причому показник їх питомої ваги практично не відрізняється при різних неоплазіях, маючи мінімальне значення при раку in situ (3,310,14%) і максимальне – при інвазивному раку (3,350,13%), тому як відмітна ознака він не інформативний. Більш виразні зміни відбуваються в субпопуляції Т-лімфоцитів. У всіх трьох групах неоплазій питома вага СD8+лімфоцитів перевищує питому вагу СD4+, однак співвідношення їх відмінне при різних видах неоплазій. При важкій дисплазії питома вага СD8+лімфоцитів незначно перевищує таку СD4+лімфоцитів (відповідно 41,192,37% і 40,762,53%); співвідношення СD4+/СD8+ складає 0,99. При початковому раку має місце виразніша, але не достовірна різниця у питомій вазі СD8+ і СD4+ (відповідно 43,632,42% і 40,732,56%); співвідношення СD4+/СD8+ - 0,94. При інвазивному раку різниця в питомій вазі СD8+ і СD4+ достовірна (р<0,05), відповідно 49,912,35% і 38,532,47%; співвідношення СD4+/СD8+ - 0,78, що можна використати в якості додаткового інформативного критерію у діагностиці інвазивних раків. Зменшення співвідношення СD4+/СD8 від дисплазій до інвазивного раку обумовлено протилежною тенденцією в зміні показників питомої ваги СD4+ і СD8+: зменшення СD4+ і збільшення СD8+. Причому, збільшення показника питомої ваги СD8+лімфоцитів від внутрішньоепітеліального раку до інвазивної карциноми (відповідно 43,632,42% і 49,912,35%) є достовірною інформативною ознакою, яку можна використовувати в диференційній діагностиці між цими процесами. Серед інших клітин інфільтратів значні зміни відбуваються у питомій вазі плазмоцитів. При проліферативній дисплазії плазмоцити є другою клітинною популяцією після лімфоцитів, їх питома вага складає 9,190,03%, що достовірно перевищує загальну питому вагу макрофагів, тканинних базофілів і нейтрофілів. Найменшою клітинною популяцією при дисплазіях є тканинні базофіли. Питома вага останніх достовірно збільшується з 1,130,03% до 1,610,05% при карциномі in situ. Присутня тенденція до різкого достовірного зниження питомої ваги плазмоцитів до 3,860,06% при внутрішньоепітеліальному раку і 1,130,05% - при інвазивному. Достовірне зниження питомої ваги плазмоцитів є інформативним додатковим критерієм в диференційній діагностиці усіх видів неоплазій. Питома вага макрофагів має тенденцію до підвищення від 2,640,17% (при проліферативній дисплазії) до 2,750,14% - (при карциномі in situ) і 3,290,15% - при інвазивному плоскоклітинному раку. Різниця цього показника між початковим та інвазивним раком є достовірною (р<0,05), що є додатковим морфологічним критерієм в діагностиці цих станів.

Таким чином, основною структурною ознакою проліферативної дисплазії шийки матки є порушення стратифікації і вертикальної анізоморфності багатошарового плоского епітелію за рахунок тотальної базально-клітинної гіперактивності, порушення дозрівання і диференціювання епітеліальних клітин. Внутрішньоепітеліальні раки, маючи формальну подібність до проліферативних дисплазій, відрізняються більш виразним клітинним поліморфізмом і значною проліферативною активністю, що документується достовірним збільшенням мітотичного індексу (з 12,420,87‰ при дисплазіях до 17,980,87‰ - при карциномі in situ) і відсотка патологічних мітозів (з 6,210,13% при дисплазіях до 82,642,81% - при карциномі in situ).

Loading...

 
 

Цікаве