WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патоморфологія проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки (автореферат) - Реферат

Патоморфологія проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Встановлення характерних ознак проліферативної (важкої) дисплазії, карциноми in situ та інвазивного раку шийки матки з визначенням найінформативніших морфологічних показників прогнозу на підставі результатів кількісного та якісного порівняльного аналізу з задіянням сучасних методів може бути використане і вже використовується в роботі патологоанатомічних відділень для оптимізації діагностики та диференційної діагностики вищезазначених станів. У клінічній практиці гінекологічних та онкологічних стаціонарів ці дані корисні для прогнозування клінічного перебігу патологічних процесів й розробки обґрунтованої індивідуальної тактики лікування пацієнток. Результати дослідження можна також використати у педагогічному процесіна кафедрах патологічноїанатомії, акушерства і гінекології та онкології.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова література за темою дисертації, оброблений архівний матеріал, виконані дослідження з комплексного якісного та кількісного гістологічного, гістохімічного, імуноморфологічного та морфометричного вивчення біопсійного й операційного матеріалу хворих на проліферативну дисплазію, початковий та інвазивний рак шийки матки. Проведений порівняльний аналіз передракових станів та раку шийки матки, статистично оброблений фактичний матеріал, узагальнені результати, написані та проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані всі положення і висновки роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на ХІ з'їзді онкологів України (Київ-Судак, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів" (Тернопіль, 2006), засіданні Донецького обласного відділення асоціації патологів України (2006), засіданнях Донецького обласного відділення асоціації онкологів України (2005, 2006), а також на наукових семінарах відділу патоморфології ЦНДЛ при Дон ДМУ ім. М. Горького (2005-2006) й засіданні РПК "Патологічна анатомія" МОЗ й АМН України (2005).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 5 статтях фахових наукових журналів а також у матеріалах та тезах з'їзду і наукової конференцій (дві роботи).

Структура та обсяг дисертації. Результати дисертації викладено українською мовою на 161 сторінці принтерного тексту (обсяг тексту основної частини - 117 сторінок). Робота складається із вступу, огляду літератури, розділу "Матеріал та методи дослідження", трьох розділів за результатами власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих даних, висновків, списку використаних джерел (всього 174 посилання) вітчизняних та зарубіжних авторів. Дисертацію проілюстровано 14 таблицями, 42 рисунками (з 61 фотографією і 3 графіками).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. Передусім нами було предметно вивчено 150 випадків патології шийки матки. Основну групу для клініко-морфологічного аналізу склав матеріал, отриманий у патологоанатомічному відділенні Інституту невідкладної та відновної хірургії ім. В.К Гусака АМН України. Решта була надана патологоанатомічним відділенням Донецького обласного протипухлинного центру. Для роботи використано гістологічні препарати, парафінові блоки, мокрий залишок та свіжий операційний і біопсійний матеріал хворих на дисплазії, початковий та інвазивний рак шийки матки за десятирічний період (з 1996 по 2006 роки). З доступних архівних документів (амбулаторних карт, історій хвороб, журналів реєстрацій біопсійного та операційного матеріалу) було взято всю необхідну інформацію, включаючи вік пацієнток, клінічні та кольпоскопічні дані.

Всі 150 спостережень розподілені нами на три основні групи залежно від типу патології. Першу групу склали 75 випадків дисплазії різного ступеня важкості: 20 – легкого ступеня, 20 – помірного ступеня важкості, а 35 припадали на тяжку дисплазію. Другу групу складали 40 спостережень початкового, інтраепітеліального раку шийки матки (рак in situ). Третя група кумулювала 35 спостережень інвазивного плоскоклітинного раку різного ступеня катаплазії.

Інвазивні плоскоклітинні карциноми шийки матки залежно від гістологічного типу (згідно з класифікацією ВООЗ) були розподілені на три основні групи: 1) високодиференційовані плоскоклітинні зроговілі; 2) великоклітинні незроговілі; 3) низькодиференційовані дрібноклітинні незроговілі. Більшість випадків складали великоклітинні незроговілі раки (16 випадків). Найменша кількість припадала на низькодиференційовані дрібноклітинні незроговілі карциноми (8 випадків).

Група хворих на рак in situ шийки матки також була неоднорідною за ступенем диференціювання: 22 випадки склали високодиференційовані інтраепітеліальні карциноми, 13 cпостережень були віднесені до низькодиференційованого плоскоклітинного раку in situ; 5 випадків мали морфологічні ознаки і високодиференційованої, і низькодиференційованої плоскоклітинної карциноми, тобто належали до змішаного типу. Аналіз розподілу хворих за віком показав, що значну частину наших спостережень становили жінки працездатного та соціально-активного віку. Більшість випадків дисплазій припадають на вікову категорію 31-40 років (27 спостережень, або 36%). Більша частина спостережень початкового (13 випадків, 32,5%) та інвазивного плоскоклітинного раку (11 випадків, або 31,4%) відмічена у віковій групі 41-50 років, що співпадає з даними світової статистики.

Нами проведено комплексне гістологічне, гістохімічне, імуногістохімічне та морфометричне дослідження тканини шийки матки. Шматочки фіксували в 10% розчині холодного нейтрального формаліну (pH 7,4) протягом 24 годин. Після дегідратації їх заливали у високоочищений парафін з полімерними добавками (Richard-Allan Scientific, США) при температурі не вище 60°С. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі Microm HM325 з системою переносу зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина) виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною (51 мкм), які потім забарвлювали гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, на еластику заВейгертом, толуїдиновим синім при рН 2,6 і 5,3 й ставили ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілазою. З кожної групи методом випадкових чисел відібрані дослідження для імуногістохімічного типування. Парафінові зрізи наносили на предметне скло зі спеціальним адгезивним покриттям, далі депарафінували у ксилолі за стандартною схемою та проводили регідратацію. При цьому зрізи піддавали, так званій, тепловій індукції епітопного повернення (HIER). Для демаскування антигенів (відновлення антигенної структури) регідратовані зрізи підлягали термічній обробці в розчині Target Retrieval Solution (DAKO, Данія) і прогріванню їх на водяній випарній бані GFL1023 при t = 90-95є С протягом 20-30 хвилин або у мікрохвильовій печі з урахуванням рекомендацій фірми виробника антитіл. Після блокування неспецифічного зв'язування білка протеїновим блоком (DAKO) та ендогенної пероксидазної активності – пероксидазним блоком (DAKO) проводили трьохетапну імуноферментну реакцію. На першому етапі наносили немічені первинні антитіла. Використовували мишачі моноклональні антитіла (МАТ) до панцитокератинів (клон АЕ1/АЕ3). Для виявлення елементів базальної мембрани використовували мишачі моноклональні антитіла до колагену IV типу (клон CIV22). Для характеристики клітинних інфільтратів строми використовували специфічні антитіла до антигенів різних субтипів лімфоцитів, макрофагів, фібробластів. Для ідентифікації Т-лімфоцитів наносили мишачі моноклональні антитіла до CD3 (клон F7.2.38, DAKO), Т-хелперів - до CD4 (клон 1F6-Novocastra), T-лімфоцитів супресорів – моноклональні антитіла до CD8 (клон 1А5-Novocastra), В-лімфоцитів – моноклональні антитіла до CD20 (клон L26, DACO) макрофагів - антитіла до CD68 (клон PG-M1, DAKO). Для виявлення фібробластів використовували мишачі моноклональні антитіла до віментину (клон Vim3V4, DACO). Кращому виявленню судин мікроциркуляторного русла сприяло нанесення антитіла до CD31 (клон JC70A, DACO). Для визначення проліферативного потенціалу клітин застосовували мишачі антитіла до PCNА, ядерного антигену проліферації (клон PC10, DACO). На другому етапі додавали сполучні вторинні біотильовані мишачі антитіла, потім – стрептавідин, кон'югований з пероксидазою хрону. Кількість пероксидази, котра зв'язувалася з гістологічним препаратом, визначали за допомогою гістохімічної реакції, за субстрат використовували діамінобензидин DAB+ (DAKO). Візуалізацію первинних антитіл проводили за допомогою полімерної cистеми детекції DAKO ENVISION+. Препарати дозабарвлювали гематоксиліном Маєра. Далі забарвлені зрізи заключали в напівсинтетичне середовище Permanent Mounting Medium (DAKO). Гістологічне дослідження здійснювалось за допомогою мікроскопа Olympus AX 70 (Японія).

Loading...

 
 

Цікаве