WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розвиток і становлення топографії структур ротової діля-нки в ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

Розвиток і становлення топографії структур ротової діля-нки в ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

піднижньощелепної слинної залози.

У плодів 8-10 місяців майже всі структури ротової ділянки набувають дефінітивної форми. Разом з тим, верхня щелепа ще не повністю сформована – на її передній поверхні в ділянці коміркового краю помітні коміркові виступи, всередині яких знаходяться комірки із зачатками молочних зубів. Горб верхньої щелепи не виражений. Нижня щелепа розташована дещо дозаду відносно верхньої, складається із двох половин, з'єднаних тонким сполучнотканинним прошарком. Це також зазначається в дослідженнях Масної З.З (2002). Комірковий край розвинутий слабко. Його довжина не перевищує 35,0 мм. Величина нижньощелепного кута – 140о. Гілка нижньої щелепи квадратної форми, висота її тіла – 10,00,5 мм.

Порожнина рота невелика за розміром і низька, внаслідок малих розмірів щелеп, коротких гілок нижньої щелепи, незначного розвитку коміркових відростків. Склепіння твердого піднебіння майже відсутнє. Товщина слизової оболонки передніх і бічних відділів більша, ніж у задніх і середніх. Поперечні піднебінні складки розвинуті добре, деякі з них розташовані ближче до серединного піднебінного шва, інші – розповсюджуються на зубні горбки. М'яке піднебіння розташоване майже в горизонтальній площині, представлене слизовою і підслизовою оболонками та м'язовою основою. Між піднебінними дужками знаходяться піднебінні мигдалики, вкриті капсулою. Язик відносно великий, широкий і короткий. Слизова оболонка має велику кількість лімфатичних фолікулів і всі види сосочків. Вуздечка язика коротка. Язиковий мигдалик не відмежований від прилеглих структур. Перегородка язика спостерігається у вигляді тонкої вертикальної пластинки, не досягає спинки на 3-4 мм. Торочкувата складка добре виражена за рахунок великої кількості ворсинок. М'язові шари язика виражені добре. Грибоподібні сосочки мають булавоподібну форму. Висота ниткоподібних сосочків значно перевищує висоту грибоподібних. Проміжна частина губ вузька, її слизова частина виступає допереду. Перехідна частина губ дуже вузька, за рахунок виступаючого переднього краю слизової частини, і виглядає подвійною. Нижня губа дещо вивернута донизу та допереду, у порівнянні з верхньою містить більше змішаних слизових і серозних залоз. Вздовж вільних країв ясен проходять виражені складки слизової оболонки у вигляді щільних валків, які краще виражені в місцях зачатків різців та ікол. Ясенні краї, які представлені слизовою оболонкою, відокремлюють порожнину рота від власне ротової порожнини. Глибше ясен по комірковій дузі проходить комірковий жолобок. Слизова оболонка передньої поверхні ясен поділяється вертикальними складками на п'ять частин, складки язикової поверхні виражені менше, вони розмежовують зачатки майбутніх молочних зубів. Відповідно на кожній половині щелеп розташовано по п'ять зубних горбків.

М'язи, що утворюють ротову ділянку, розвинуті добре. Дно ротової по-

рожнини сформоване м'язами. Найбільш поверхнево розташовані щелепно-під'язикові м'язи, які по середній лінії утворюють шов. Місце початку задніх

пучків щелепно-під'язикових м'язів розташовується в ділянці зачатка шостого зуба. По ходу м'язових пучків в ряді випадків виявляються щілини. Над м'язами розташовані парні вмістища під'язикової слинної залози і непарний міжм'язовий простір між двома підборідно-язиковими м'язами. Під слизовою оболонкою дна ротової порожнини розташована під'язикова слинна залоза трикутної форми.

Наприкінці плодового періоду кількість ацинусів слинних залоз збільшується. Під'язикова слинна залоза представлена 6-12 самостійними часточками з вивідними протоками, які відкриваються на слизовій оболонці в ділянці під'язикової складки. Між присередньою поверхнею залози і м'язами розташовані: протока піднижньощелепної залози, язиковий нерв, глибокі артерія і вена язика, кінцеві гілки під'язикового нерва. Піднижньощелепні слинні залози набувають більш вираженої форми. Залозиста тканина та її капсула стають щільними. Більш вираженою стає підшкірно-жирова клітковина. Частіше трапляється овальна форма привушної залози. Вона розташована не тільки в позащелепній ямці, але й в бічній ділянці обличчя. Нижній край залози розташований нижче кута нижньої щелепи. Вивідна протока привушної залози відкривається на рівні зачатка першого малого кутнього зуба. Сосочок навколо отвору ледь виражений.

У новонароджених присінок рота представляє собою порожнину, яка ззовні обмежена губами і щоками, а від ротової порожнини відокремлена ясенним краєм. Це стовщена слизова оболонка з вираженою сіткою еластичних волокон. Слизова оболонка в місці переходу губ на ясна утворює склепіння і фіксована до окістя. Нижня щелепа відносно вузька. Добре виражений її кут. Ротова порожнина обмежена твердим і м'яким піднебінням, діафрагмою рота і м'язами язика, ясенним краєм щелеп. Майже всі структури ротової ділянки набувають дефінітивної форми. Морфологічні особливості ротової порожнини новонароджених пов'язані насамперед з актом смоктання. При зімкнутих губах порожнина рота невелика, тому що розміри щелеп малі, відсутні зуби, гілки нижньої щелепи короткі, коміркові відростки недостатньо розвинуті. Відсутнє склепіння твердого піднебіння. Порожнина рота майже повністю заповнена язиком, який має відносно великі розміри, широкий і короткий. При закритому роті краї останнього торкаються ясен, а спинка - твердого піднебіння. Слизова оболонка язика на нижній поверхні більш гладка і по середній лінії утворює коротку вуздечку, яка натягнута між язиком і нижньою щелепою. З боків від вуздечки розташовані вивідні протоки піднижньощелепних і під'язикової слинних залоз. На верхній губі по середній лінії розташований горбок, розміром 3,0-5,0 мм. Дозаду від нього знаходиться складка слизової оболонки – вуздечка верхньої губи. Верхня губа виступає допереду.

М'язи ротової добре ділянки розвинуті. Жирові тіла надають їм певної пружності. Щоки опуклі, містять значний шар жирової основи. Жирове тіло розташоване між шкірою і щічним м'язом. Воно має висоту 25,00,8 мм, шири-

ну – 18,00,6 мм і товщину - 22,00,8 мм. Слизова оболонка губ і щік тонка і представлена 2-3 шарами клітин. Слизова оболонка, що вкриває коміркові дуги, товста і малорухома. Коміркова частина гребеня ясен відокремлена від іншої частини бічною та присередньою борознами. Частина гребеня ясен вужча на рівні зачатків різців і ширша на рівні зачатків корінних зубів. На кожній половині щелеп розташовано по 5 зубних горбків. Чітко виражені м'язові шари язика. Грибоподібні сосочки мають булавоподібну форму. Ниткоподібні сосочки значно вище за грибоподібні. Морфогенез жолобуватих сосочків повністю ще не завершений.

Найбільш поверхнево розташовані щелепно-під'язикові м'язи, які по середній лінії утворюють шов. Місце початку задніх пучків щелепно-під'язикових м'язів розташовується в ділянці зачатка шостого зуба. Над щелепно-під'язиковими м'язами, з боку ротової порожнини знаходяться парні вмістища під'язикової слинної залози, які обмежені зверху слизовою оболонкою, знизу – щелепно-під'язиковим м'язом, зсередини – підборідно-під'язиковим і підборідно-язиковим м'язами, ззовні – окістям нижньої щелепи. Під'язикова слинна залоза має трикутну форму. Досередини від під'язикової залози розташований судинно-нервовий пучок, який на значному відрізку прямує разом з головною вивідною протокою піднижньощелепної залози. Доступ до піднижньощелепної слинної залози можливий після послідовного препарування під- нижньощелепної ділянки. Підшкірна жирова клітковина має товщину 3,0-5,0 мм. Залоза розміщена у верхньоприсередній частині піднижньощелепного трикутника. У новонароджених людини привушна слинна залоза трикутної або чотирикутної форми. Розміри часточок залози продовжують збільшуватися, значно помножуєтся кількість кінцевих відділів. Останні розташовані близько один до одного, внаслідок чого товщина прошарків сполучної тканини між ними зменшується. Повної диференціації епітелію вивідних проток все ще не відбувається. Цей процес продовжується після народження.

ВИСНОВКИ

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні джерел, місць і термінів закладки, з'ясуванні топографії структур ротової ділянки в ранньому онтогенезі людини. Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.

1. Закладка майбутньої ротової порожнини людини починається у зародків 4,5 мм тім'яно-куприкової довжини шляхом утворення ротової ямки. Наприкін-

Loading...

 
 

Цікаве