WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розвиток і становлення топографії структур ротової діля-нки в ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

Розвиток і становлення топографії структур ротової діля-нки в ранньому періоді онтогенезу людини (автореферат) - Реферат

У передплодів 34,0-42,0 мм ТКД з боків від вуздечки язика виявляються добре виражені під'язикове м'ясце і сосочок. Визначається швидкий ріст лицевого скелета. У зв'язку із зміщенням серця донизу і виникненням простору для вільного розвитку, нижньощелепна дуга значно збільшується в розмірах. Язик різко опускається донизу. Кількість шарів епітелію і кількість сосочків збільшується. Слизова оболонка язика набуває характерного вигляду. В сполучній тканині визначаються ніжні волокнисті структури. Чітко виявляються міофібрили. Діаметр м'язових волокон збільшується. Нижня щелепа в цілому зберігає форму попередньої стадії розвитку, але визначається місце розташування кута щелепи, виявляються її тіло і гілка. Вертикальний розмір нижньої щелепи значно перевищує поперечний. Коміркові пластинки широко розходяться, наближуючись до поверхні нижньощелепної дуги, охоплюють зачатки зубів, доходячи майже до епітеліальної вистилки нижньощелепної дуги. Тіло нижньої щелепи витягується донизу. На вільному його кінці в середніх відділах виникають виступи, які являють собою результат фіксації щелепно-язикового і двочеревцевого м'язів. Різко зростає кількість судин. Стінка судин ще не сформована і представлена тільки ендотелієм.

У передплодів кінця 9 тижня розвитку починається процес реканалізації

Кінцевого відділу спільної вивідної протоки слинних залоз у ділянці сосочка

язика. Останній стає ще більш вираженим. Чітко прослідковується перехід епітелію ротової порожнини в епітелій, який вистеляє стінки спільної вивідної протоки піднижньощелепної та під'язикової слинних залоз. Характерним є те, що в місці переходу епітелію втрачається двошаровість, а виявляється 3-5 шарів клітин. Підборідно-язикові і підборідно-під'язикові м'язи представлені м'язовими пучками, які розділені тонкими прошарками сполучної тканини.

У передплодів 42,0-56,0 мм ТКД ротова порожнина повністю сформована. У ній виділяється присінок і власне порожнина рота. Вона вистелена багатошаровим плоским епітелієм. У місцях початку зубних пластинок кількість шарів епітелію значно більша в порівнянні з іншими відділами ротової порожнини. Визначаються зачатки двох верхніх та нижніх різців. Піднебіння представлене піднебінними відростками верхньої щелепи і горизонтальними пластинками піднебінних кісток, оточених сполучною тканиною, вкритих слизовою оболонкою. Поперечний розмір піднебіння дорівнює 3,50,02 мм, передньозадній – 8,00,04 мм. Будова піднижньощелепних і під'язикових слинних залоз ускладнюється. Вони представлені системою розділених епітеліальних тяжів. Місце початку їх спільної вивідної протоки розташоване в під'язиковій ділянці з боків від вуздечки язика. Виявляється 8-14 самостійних часточок під'язикової слинної залози. За формою вони мають вигляд простого тяжа або тяжа, який дихотомічно поділяється чи деревоподібно галузиться. Одночасно відбувається незначне збільшення діаметрів і товщини вивідних проток всіх порядків. Діаметр спільної вивідної протоки цих слинних залоз становить 508 мкм, піднижньощелепної залози – 464 мкм, під'язикової – 444 мкм. Стінка головних вивідних проток утворена двошаровим епітелієм. Товщина епітеліального шару дорівнює 17-23 мкм. В епітеліальних тяжах другого порядку виражені просвіти. В тяжах третього та четвертого порядків просвіт ще не виявляється. Починається формування порожнини скронево-нижньощелепного суглоба. Визначається концентрація мезенхіми на місці суглобової поверхні нижньої щелепи. Товщина даного шару дорівнює 22-26 мкм. В середньому його відділі відбувається концентрація клітин мезенхіми (місце розташування суглобового диска).

Наприкінці передплодового періоду розвитку добре виражені коміркові відростки. На кожному з них знаходяться зубні пластинки. Ротова порожнина вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Найбільша кількість шарів епітелію нараховується між нижніми комірковими відростками і щокою. Язик представлений поперечними, поздовжніми і вертикальними м'язовими волокнами.

Упродовж 3-5 місяців внутрішньоутробного розвитку верхня стінка ротової порожнини представлена кістковим піднебінням, передньозадній розмір якого дорівнює 9,50,3 мм, поперечний – 6,00,2 мм, товщина – 1,00,08 мм. Чітко виявляються м'язові волокна язика. Під'язикова і піднижньощелепні слинні залози представлені системою проток і кулястими за формою кінцевими утвореннями. Місце впадання спільної вивідної протоки залоз в ротову порож-

нину відмежовано від порожнини рота шаром епітеліальних клітин. Спільна ви-

відна протока даних залоз майже каналізується. Товщина її стінки дорівнює 44-50 мкм. Кровоносні судини прямують як по ходу головної вивідної протоки, так і по її розгалуженням. Частина судин має ще малодиференційовану стінку, яка представлена тільки ендотелієм. Деякі артерії, окрім ендотелію, представлені декількома шарами компактно розташованих клітин видовженої форми, що слід розцінювати як початкову стадію формування м'язової оболонки судин. Тіло під'язикової слинної залози має еліпсоподібну або веретеноподібну форму. Поздовжня вісь залози розташована паралельно гілці нижньої щелепи. Розширений кінець залози розташований спереду, а звужений – позаду. Вона має дві поверхні: зовнішню і внутрішню, два краї – верхній і нижній, два кінці – передній і задній. Нижня частина залози прилягає до підборідно-язикового м'яза. Поруч проходить головна вивідна протока піднижньощелепної слинної залози. Вона вступає в проміжок між залозою і м'язами відповідно її нижньозадньому кінцю.

У середині плодового періоду (7 місяців) будова стінок ротової порожнини поступово наближується до дефінітивної. М'яке піднебіння представлено слизовою, підслизовою оболонками і м'язовою основою. Позаду воно закінчується язичком. Порожнина рота невелика і низька, розміри щелеп малі, відсутні зуби, незначно розвинуті коміркові відростки, гілки нижньої щелепи короткі. Вона майже повністю заповнена язиком. Краї останнього торкаються ясен, а спинка прилягає до твердого піднебіння. Ці дані узгоджуються з дослідженнями Малоголовки О.А. та ін. (2006). Добре виражені сосочки язика. Слизова оболонка язика нижньої поверхні більш гладка у порівнянні зі слизовою спинки і по середній лінії утворює коротку вуздечку. На нижній поверхні язика простежується добре виражена торочкувата складка з великою кількістю ворсинок. На верхній губі, по середній лінії, розташований горбок, розміром 2,0-3,0 мм. Дозаду від нього знаходиться складка слизової оболонки – вуздечка верхньої губи. Верхня губа дещо виступає допереду. Щоки опуклі, містять значний шар жирової основи. Слизова оболонка губ і щік тонка і представлена 2-3 шарами клітин. Слизова оболонка, що вкриває коміркові дуги, товста і малорухома. Коміркова частина гребеня ясен відокремлена від інших частин бічною та присередньою борознами. Частина гребеня ясен вужча на рівні зачатків різців і ширша на рівні зачатків корінних зубів. Добре виражені м'язові шари язика. Грибоподібні сосочки мають булавоподібну форму. Ниткоподібні сосочки значно вище грибоподібних. Дно ротової порожнини утворене м'язами. Найбільш поверхнево розташовані щелепно-під'язикові м'язи, які по середній лінії утворюють шов. Місце початку задніх пучків щелепно-під'язикових м'язів розташовується в ділянці зачатка шостого зуба. Над щелепно-під'язиковими м'язами знаходяться парні вмістища під'язикових слинних залоз, які обмежені зверху слизовою оболонкою, знизу – щелепно-під'язиковим м'язом, зсередини - підборідно-під'язиковим і підборідно-язиковим м'язами, ззовні – окістям нижньої ще-

лепи. Досередини від під'язикових залоз розташований судинно-нервовий пучок, який на значному відрізку прямує разом з головною вивідною протокою

Loading...

 
 

Цікаве