WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки (авторефер - Реферат

Формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки (авторефер - Реферат

Розроблено методику проведення занять із формування дослідницьких умінь студентів під час вивчення дисциплін природничо-математичного циклу: постановка проблеми; групове обговорення; формування гіпотез; вибір кінцевої гіпотези; самостійний пошук шляхів розв'язування задачі; планування експерименту; запис рівнянь хімічних реакцій та розрахунків; проведення експерименту; обґрунтування розв'язку задачі; використання методів аналізу, синтезу, дедукції, аналогій; проектування нових проблемно-пошукових досліджень професійного спрямування. Результативність цієї роботи оцінюється за такими критеріями: навчальна активність студентів під час занять; якість засвоєння матеріалу дисципліни; прояв творчості і самостійності в навчальному процесі; сформованість умінь розв'язувати дослідницькі задачі різного рівня складності; результативність оцінного контролю.

Актуальність проблеми реалізації інноваційних технологій полягає у створенні у вищих навчальних закладах умов якісної підготовки фахівця, який володіє не лише фундаментальними знаннями, а й уміє творчо їх застосувати у своїй професійній діяльності. Це обумовило застосування модульно-рейтингової технології на дидактичному, предметному і локальному рівнях, створення продуктивного, творчого середовища, з поелементним рейтинговим контролем навчальних досягнень, атмосферу пошуку нового. Такий підхід сприяв формуванню в студентів інтересу та готовності до пізнавально-дослідницької діяльності. Гнучка та динамічна багатобальна шкала оцінювання забезпечила обґрунтування правомірності оцінки, диференціацію за рівнями знань студентів і виявлення їх творчо-аналітичних здібностей у процесі розв'язування дослідницьких задач, що внесло певний елемент змагальності в навчальний процес.

Уміння студента розв'язувати дослідницькі задачі з хімії, фізики та біології визначають його функціональну готовність до творчого наукового виконання пізнавальних професійних завдань. Саме тому використовувалися задачі екологічного, технологічного та економічного змісту, які реалізовували такі дидактичні функції: навчальну, інтеграційну, мотиваційну, пояснювально-прогнозуючу, розвивальну і контролюючу. Розв'язування таких задач забезпечило можливість застосовувати знання з базових дисциплін природничо-математичного циклу в нових професійних ситуаціях, що сприяло формуванню уявлень про реальні процеси в навколишньому середовищі. Останнє сприяло розв'язанню низки вагомих педагогічних завдань: забезпечити розвиток у студентів навичок самостійної роботи та пізнавальної активності; закріпити нові знання і сформувати вміння творчо, нестандартно розв'язувати не лише навчальні завдання, а й практичні проблеми, що можуть виникати у майбутній професійній діяльності; стимулювати розвиток пізнавального інтересу до природничо-математичних дисциплін; застосовувати норми й правила екологічної етики, використовувати отримані знання для виконання конкретних практичних завдань, пов'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції.

Зазначимо, що вміння застосувати набуті знання у професійній діяльності формувалися поступово, за допомогою запропонованих задач дослідницького характеру, для розв'язання яких необхідні нестандартне аналітичне мислення, творчий підхід до з'ясування професійних проблем. Дослідження виявили важливість самостійності студентів у процесі розв'язування дослідницьких задач з хімії, біології, фізики, оскільки самостійна робота передбачає велике різноманіття форм діяльності студентів, забезпечує найвищий рівень засвоєння навчального матеріалу і є основою самовдосконалення фахівця, позаяк формує відповідну мотивацію та навички самоосвіти.

За результатами дослідження розроблено модель формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів (рис.1).

У моделі відображено: етапи дослідження (підготовчий, виконавчий і результативний), кожний з яких реалізувався через певні види діяльності викладача і студентів. На підготовчому етапі викладач розробляє інтегровані плани з дисциплін за модульним принципом, обґрунтовує форми організації самостійної роботи. На виконавчому етапі – організовує спільну діяльність "викладач–студент" у формі консультацій, лабораторних і самостійних робіт, визначає рівні складності дослідницьких задач, специфіку їх професійного змісту. На результативному етапі - здійснює діагностику рівнів сформованості дослідницьких умінь, розробляє комплекс дослідницьких задач професійного змісту.

У ході експерименту з'ясовано ефективність моделі формування в студентів умінь розв'язувати дослідницькі задачі в ЕГ (порівняно з традиційним навчанням у КГ), проаналізовано результати дослідно-експериментальної перевірки з використанням параметричних методів на основі зіставлення нульової гіпотези з альтернативною у процесі вивчення курсів хімії, фізики та біології

У першокурсників визначено вхідний рівень сформованості дослідницьких умінь розв'язувати задачі (вхідний контроль), періодично проводились контрольні зрізи знань і вмінь студентів у ході поточного контролю в ЕГ і КГ та підсумковий контроль після завершення ви

вчення курсу природничо-математичних дисциплін.

Встановлено чотири рівні сформованості дослідницьких умінь розв'язувати задачі: низький (студент не вміє виконувати складніші лабораторні досліди); середній (студент виконує лабораторні досліди, але не може зробити висновків зі спостережень); достатній (студент уміє виконувати певні види демонстраційних експериментів і встановлювати взаємозв'язок між дослідом і його наслідками, а також робити з цього висновки); високий (студент опановує усі види експериментів: лабораторний, практичний, демонстраційний і теоретичний, усвідомлює мету проведення досліду, вміння встановлювати можливі взаємозв'язки між проведенням дослідження і майбутньою професійною діяльністю).

Оскільки результати реалізації моделі та педагогічних умов формування дослідницьких умінь студентів-аграрників були ідентичними з фізики, хімії і біологічних дисциплін, то опис експерименту проводився на основі вивчення хімії. Для формування дослідницьких умінь на кожному рівні використано різні методи: повторювальний (низький рівень); синтетичний (середній рівень); аналітичний (достатній рівень) і евристичний (високий рівень).

У ході формувального експерименту було визначено рівні сформованості дослідницьких умінь розв'язувати задачі (Табл.1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості в студентів дослідницьких умінь розв'язувати задачі з хімії під час вхідного і підсумкового контролю

Групи, етапи дослідження

Рівні сформованості дослідницьких умінь розв'язувати задачі

Середній бал

Низький

Середній

Достатній

Високий

бали: 3-4

бали: 5-7

Бали: 8-10

бали: 11-12

КГ (240 ст.)

Вхідний

76 (31,67%)

129

(53,75%)

35

(14,58%)

-

5,53

Підсумковий

68

(28,33%)

130

(54,17%)

42

(17,5%)

-

5,72

ЕГ (241 ст.)

Вхідний

81

(33,61%)

125

(51,87%)

34

(14,11%)

-

5,50

Підсумковий

14

(5,81%)

134

(55,6%)

85

(35,27%)

8

(3,32%)

6,97

Аналіз отриманих даних свідчить про динаміку рівнів сформованості дослідницьких умінь: на низькому рівні - зменшення кількості студентів на 3,34% в КГ і на 27,8% в ЕГ; збільшення кількості студентів із середнім рівнем сформованості дослідницьких умінь в КГ – на 0,42%, а в ЕГ – на 3,73%; із достатнім рівнем – збільшення студентів в КГ на 2,92%, а в ЕГ – на 21,15%. Водночас в КГ не виявлено студентів з високим рівнем сформованості дослідницьких умінь, а в ЕГ таких було 3,32%. Спостерігалось зростання середнього балу успішності студентів ЕГ (6,97), що на 1,47 бала вище показника за результатами вхідного контролю (5,53 бала). В КГ зростання відбулося від 5,53 до 5,72 бала (на 0,19 бала).

Результати експерименту з перевірки педагогічних умов формування в студентів умінь розв'язувати дослідницькі задачі з дисциплін природничо-математичного циклу дали змогу підсумувати, що мета дослідження досягнута, а результати організації навчального процесу за запропонованою моделлю підтвердили висунуту гіпотезу.

Loading...

 
 

Цікаве