WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки (авторефер - Реферат

Формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки (авторефер - Реферат

- теоретичних: системно-структурний аналіз педагогічної, філософської, психологічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення навчально-методичної та нормативної документації; узагальнення досвіду викладачів навчальних закладів різних рівнів акредитації і власного досвіду для визначення педагогічних умов формування в студентів дослідницьких умінь шляхом розв'язування дослідницьких задач з хімії, фізики та біології;

- емпіричних: цілеспрямоване спостереження за педагогічним процесом; опитування, бесіди, анкетування студентів; колективні обговорення, тестування, порівняння рейтингового й традиційного оцінювання вмінь студентів для визначення реального стану проблеми та корекції шляхів формування в студентів умінь розв'язувати дослідницькі задачі з дисциплін природничо-математичного циклу;

- педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз його результатів із застосуванням методів математичної статистики для перевірки ефективності визначених педагогічних умов і розробленої моделі формування дослідницьких умінь у студентів агротехнічного інституту.

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні положення теорії пізнання про взаємозв'язок та взаємозалежність явищ і процесів, необхідність їх вивчення в конкретних умовах; основні положення сучасних концепцій навчання (цілісність, єдність теорії та практики, забезпечення об'єктивності щодо теоретико-емпіричного й експериментального вивчення предметів і явищ); законодавчі акти й нормативні документи України з проблем професійної освіти. Теоретичною базою дослідження є праці з формування активної пізнавальної діяльності студентів, розвитку й удосконалення різних аспектів дослідницьких умінь студентів (Т.Алексеєнко, В.Андреєв, П.Лузан, А.Дьомін), дисертаційні дослідження (С.Балашової, М.Коротяєвої, В.Литовченко та інших). Залежність формування дослідницьких умінь від методики й організації навчально-пізнавальної діяльності студентів та використання дослідницьких задач як засобу досягнення цілей навчальної програми відображено у працях Г.Балла, М. Князян, Н.Кушнаренко, Н.Шунди та інших.

Експериментальна база дослідження. Пошуково-дослідницька робота з вивчення проблеми формування у студентів дослідницьких умінь шляхом розв'язування дослідницьких задач з дисциплін природничо-математичного циклу тривала з 2000 року по 2006 рік у Бережанському агротехнічному інституті та Ніжинському агротехнічному інституті Національного аграрного університету. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 538 студентів і 16 викладачів названих вище навчальних закладів. У дослідженні передбачено три етапи.

І етап (2000-2002 рр.) - аналітико-констатувальний – вибір та обґрунтування теми дисертації, визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань; вивчення теоретичного стану досліджуваної проблеми завдяки аналізові філософської, психолого-педагогічної, наукової та навчально-методичної літератури; організація і проведення констатувального експерименту для визначення педагогічних умов формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів.

ІІ етап (2003-2005 рр.) - дослідно-експериментальний – теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів у процесі розв'язування дослідницьких задач з дисциплін природничо-математичного циклу, розробка та обґрунтування моделі формування дослідницьких умінь студентів, проведення формувального експерименту.

ІІІ етап (2006-2007 рр.) - завершально-узагальнюючий – перевірка результатів формувального експерименту, підведення підсумків, здійснення статистичної обробки результатів дослідження, оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

- обґрунтовано сукупність педагогічних умов формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів у ході розв'язування задач із дисциплін природничо-математичного циклу (реалізація компонентного складу дослідницької діяльності студентів з дисциплін природничо-математичного циклу; впровадження модульно-рейтингової технології навчання; використання дослідницьких завдань професійного спрямування; організація самостійної роботи студентів) та розроблено модель формування дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів з дисциплін природничо-математичного циклу в процесі розв'язування задач, що враховує поетапність процесу, структуру дослідницьких умінь та комплекс дослідницьких завдань, диференційованість задач, професійну спрямованість програмного матеріалу; інноваційні форми занять і діагностику рівнів засвоєння знань;

- визначено зміст і структуру дослідницьких умінь у студентів агротехнічних інститутів, ураховуючи вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього аграрника;

- конкретизовано уміння розв'язувати дослідницькі задачі під час професійної підготовки фахівця-аграрника згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Подальшого розвитку дістало питання про критерії і показники рівнів сформованості дослідницьких умінь розв'язувати задачі з дисциплін природничо-математичного циклу студентами агротехнічного інституту.

Практичне значення дослідження полягає в реалізації педагогічних умов формування дослідницьких умінь у студентів вищих аграрних навчальних закладів. Створений комплекс диференційованих дослідницьких задач є перспективним та доступним для масового впровадження і використовується у практичній роботі викладачів вищих начальних закладів агротехнічного профілю, а також для розробки підручників, методичних посібників і практикумів щодо організації дослідницької діяльності студентів.

Результати досліджень впроваджені в практику навчально-виховного процесу Бережанського агротехнічного інституту НАУ (довідка № 569 від 11.12.2006 року); Ніжинського агротехнічного інституту НАУ (акт № 196 від 24.02.2006 року); Мелітопольського технікуму гідромеліорації й механізації сільського господарства Таврійської державної агротехнічної академії (акт про впровадження за № 17 від 27 січня 2006 року); Демидівського ліцею Рівненської області (довідка за № 28 від 15 січня 2004 року), Рівненського державного аграрного технікуму (довідка № 334 від 29.05. 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Усі отримані в роботі наукові результати є особистим внеском автора. У працях, написаних у співавторстві з В.Качурівським, автору належить розробка методики організації самостійної роботи. У статті, написаній з В.Арестенком і Л.Романишиною, дисертанткою розроблено принцип модульності при використанні нових інформаційних технологій. У співавторстві з В.Качурівським, В.Арестенко і Л.Романишиною дисертанткою підготовлений теоретичний огляд нових освітніх технологій.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю теми, відповідністю форм і методів організації навчально-виховного процесу меті й завданням дослідження, багаторазовою і всебічною перевіркою загальних висновків, ефективністю реалізації модульних навчальних програм, позитивними відгуками викладачів, результатами експерименту.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднювались у виступах на конференціях: міжнародних - "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2005); "Наука и образование"( Дніпропетровськ, 2007); всеукраїнських – "До 125-річчя Мирона Кордуби" (Тернопіль, 2001); "Новые информационные технологии в учебных заведениях Украины" (Одеса, 2005); "Хімічна освіта в контексті Болонського процесу: стан і перспективи" (Київ, 2006). Результати дослідження обговорювалися на звітних конференціях викладачів кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 9 публікаціях, усі – в наукових фахових виданнях України, з них 5 праць – одноосібні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури з 233 найменувань (з них 5 - іноземною мовою) і 8 додатків на 10 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки машинописного тексту, з яких 173 сторінки – це основний текст. Робота містить 17 таблиць, 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вивчення обраної проблеми; визначено об'єкт, предмет, методи наукового пошуку; сформульовано мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну та значущість отриманих результатів, а також визначено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – "Формування дослідницьких умінь у студентів вищої школи як психолого-педагогічна проблема" – проаналізовано зміст й охарактеризовано основні дефініції дослідження; розглянуто теоретичні основи формування дослідницьких умінь у процесі розв'язування задач студентами вищих навчальних закладів агротехнічного профілю й з'ясованостан сформованості дослідницьких умінь студентів агротехнічних інститутів.

Loading...

 
 

Цікаве