WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Тест Спілберга дозволив оцінити рівень реактивної (РТ) та особистісної (ОТ) тривожності. Результати розрахунків з подальшим співставленням їх з нормативними межами різних ступенів тривоги показали наявність високого ступеня тривоги, як реактивної, так і особистісної.

Таблиця 2

Показники окисної модифікації білків сироватки крові вагітних з прееклампсією і хронічною гіпертензією (Мm)

п/п

Групи вагітних

n

Спонтанна окисна модифікація білка;

од.опт.щільн./мл

Металкаталізована окисна модифікація білка; од.опт.щільн./мл

356 нм

370 нм

430 нм

530 нм

356 нм

370 нм

430 нм

530 нм

1

Здорові вагітні

55

2,490,10

2,350,09

1,340,11

0,430,05

4,550,15+

4,360,13+

3,040,15+

0,950,08+

2

Вагітні

з хронічною гіпертензією І ст.

60

2,610,13

2,270,18

1,550,21

0,730,15*

4,750,28+

4,540,27+

3,500,25+

1,340,13*+

3

Вагітні з прееклампсією легк. ст.

130

3,500,09*•

3,170,16*•

2,130,16*•

0,710,09*

6,440,31+•*

6,040,42+•*

4,440,39+•*

1,430,10*+

4

Вагітні з прееклампсією середн. ступеня

60

4,230,04*•∆

3,750,28*•

2,080,21*

0,810,18*

6,400,80*•+

5,730,93+

3,890,65+

1,330,26*+

Примітка: * - вірогідність різниці відносно здорових вагітних (р<0,05);

• - вірогідність різниці відносно групи вагітних з ХГ І ст. (р<0,05);

∆ - вірогідність різниці відносно групи вагітних з прееклампсією легкого ступеня (р<0,05);

+ - вірогідність різниці показників до і після ініціації в межах групи (р<0,05).

Середні значення в досліджуваних групах були наступні: 35,2 0,5 балів при хронічній гіпертензії І ст. для реактивної тривоги, що відповідає середньому рівню реактивної тривожності і 40,0 0,5 балів для особистісної тривоги, що відповідає середньому рівню особистісної тривожності; при прееклампсії легкого ступеня тяжкості 40,3 0,4 бали для реактивної тривоги, що відповідає середньому рівню реактивної тривожності і 42,2 0,6 бали для особистісної тривоги, що відповідає середньому рівню особистісної тривожності; при прееклампсії середнього ступеня тяжкості 51,66 0,6 балів для реактивної тривоги, що відповідає високому рівню реактивної тривожності і 54,0 0,5 бали для особистісної тривоги, що відповідає високому рівню особистісної тривожності. Таким чином, анкетування вагітних із гіпертензивними розладами виявило наявність психовегетативних розладів, представлених вегетативно-судинними, больовими, емоційно-афективними розладами.

Наступним етапом була оцінка індексу стресостійкості. Отримані результати свідчать про значні зміни в показниках стресостійкості у вагітних з гіпертензивними розладами. Таким чином, порівняно із здоровими, в яких 50,0 % мають високий і 30,0 % – низький індекс стресостійкості, у вагітних з гіпертензивними розладами переважав низький та помірний індекси стресостійкості. Це вказує на зниження процесів адаптації до стресових впливів у даних групах вагітних.

Нами також було вивчено механізми нейроендокринних порушень на рівні гіпоталамічної і лімбічної систем в динаміці, шляхом оцінки показників серотонінергічної, що відноситься до стрес-лімітуючої, та норадренергічної і адренергічної, що відносяться до стрес-індукуючих систем.

В ході проведеного дослідження нами були отримані наступні результати. В групі жінок з хронічною гіпертензією І ст. концентрація серотоніну в сироватці крові мала тенденцію до зниження в порівнянні з нормативними показниками і становила 1,150,09 нмоль/л. У вагітних з легкою прееклампсією відмічалось достовірне, в порівнянні з контролем (р < 0,05), зниження концентрації серотоніну, яка становила 0,820,05 нмоль/л. При прееклампсії середнього ступеня тяжкості відмічалося достовірне зниження (0,620,06 нмоль/л) концентації серотоніну (р < 0,05), як в порівнянні із контролем (1,410,11 нмоль/л), так і в порівнянні з вагітними із хронічною гіпертензією Іст.. Отже найбільш виражені порушення в стані серотонінергічної системи спостерігалися при прееклампсії середнього ступеня тяжкості.

Нами проведено порівняння концентрації у плазмі крові адреналіну та норадреналіну у вагітних з гіпертензивними розладами. В ході проведеного дослідження ми отримали такі результати. У вагітних з хронічною гіпертензією І ст. та прееклампсією легкого ступеня тяжкості концентрація адреналіну в плазмі крові була дещо підвищеною і становила відповідно 2,68 0,62 і 3,05 0,84 нмоль/л, але вони достовірно не відрізнялися від величин у здорових.

Лише при прееклампсії середнього ступеня тяжкості відмічалося достовірне зростання рівня адреналіну в порівнянні зі здоровими. В даної групи жінок рівень адреналіну складав 4,52 0,58 нмоль/л проти 2,260,86 нмоль/л у здорових ( р<0,05).

Концентрація норадреналіну в плазмі крові вагітних з хронічною гіпертензією І ст., прееклампсією легкого та середнього ступенів тяжкості достовірно відрізнялося від здорових (4,75 1,2 нмоль/л) і відповідно складало: 7,62 1,05, 7,86 1,23 та 8,26 1,11 нмоль/л (р < 0,05). Достовірної відмінності між окремими групами вагітних з гіпертензивними розладами не було, хоча існувала тенденція до зростання рівня норадреналіну в залежності від ступеня тяжкості.

Таким чином, нами виявлена статистично достовірна різниця концентрацій адреналіну та норадреналіну у вагітних із гіпертензивними розладами.

Отримані дані об'єктивно доводять підвищення концентрації вказаних гормонів у сироватці крові, що свідчить про високий рівень стресогенності, емоційності та напруженості і призводить до виражених порушень в адаптаційному процесі вагітних із гіпертензивними розладами.

Анкетування вагітних з гіпертензивними розладами виявило наявність психовегетативного синдрому, представленого вегето-судинними, больовими, мотиваційними та емоційно-афективними розладами. Показники гормонального статусу вказують на низьку резистентність до стресорного впливу і високий рівень стресогенності, емоційності і напруженості.

Всі етапи досліджень, які розглядалися вище, оцінювали розвиток ПН непрямим шляхом, тому для прямої, об'єктивної, найбільш точної оцінки ПН у вагітних із гіпертензивними розладами ми проводили органометричне, макроскопічне, гістологічне, гістохімічне та імуногістохімічне дослідження плацент: із них І група – 20 плацент від здорових вагітних, ІІ група – 22 плаценти від жінок з хронічною гіпертензією І ст., ІІІ група – 22 плаценти від жінок з прееклампсією легкого ступеня тяжкості і ІV група – 23 плаценти від жінок з прееклампсією середнього ступеня.

У жінок з хронічною гіпертензією І ст. та прееклампсією легкого ступеня тяжкості при дослідженні плацент встановлено, що їх маса була в межах 150,0-700,0 г., середні розміри плацент були 15,8 х 14 х 1,5 см, іноді товщиною 0,3-0,8 см. Тканина сірувато-червоного кольору. Переважно спостерігалися на 1/2-3/4 всієї поверхні плаценти білі інфаркти, іноді крововиливи, на розрізі – часом кістоподібні порожнини (0,1-0,2 см), місцями ділянки обвапнування. Амніон і гладенький хоріон – криваво-рожевого кольору, напівпрозорі, іноді (у 2-х спостереженнях) імбібовані меконієм.

Гістологічно децидуальна оболонка всіх плацент цих груп частково або повністю була змінена, набрякла, місцями різко витончена. По ходу децидуальної оболонки зустрічалися потовщені ділянки, з вогнищами некрозу, некробіозу, фібриноїдних мас, що захоплювали майже усю децидуальну оболонку, крововиливами. Децидуальні клітини з дистрофічними змінами виявлялися у переважній більшості спостережень. Артерії та артеріоли часто мали потовщені гомогенізовані стінки із звуженим просвітом. Судини децидуальної оболонки були повнокровні.

Loading...

 
 

Цікаве