WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Кількість дітей з втратою ваги більше 9,0 % збільшувалася при прееклампсії легкого, середнього ступенів і хронічній гіпертензії відповідно в 3,9; 7,8; і 4,0 рази у порівнянні з контрольною групою.

Необхідно відзначити, що гіпертензивні розлади у вагітних негативно впливали на стан дітей і перебіг періоду новонародженності. Це залежить, можливо, від безпосереднього негативного впливу гіпертензивних розладів у вагітних на стан дітей, а також від значної кількості ускладнень та акушерських операцій, які спостерігаються при вагітності та в пологах.

Порівнюючи вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, періоду новонародженності, можна вважати, що при гіпертензивних розладах у вагітних різко порушуються взаємовідносини між організмом матері та плода, не характерні для фізіологічного перебігу вагітності.

Аналізуючи перебіг післяпологового періоду, можна відзначити збільшення частоти деяких ускладнень. Гнійно-запальні захворювання у післяпологовому періоді були діагностовані у 7,5% породіль, що страждали прееклампсією середнього ступеня і у 4,5% породіль, що страждали прееклампсією легкого ступеня тяжкості та у 3,2% породіль з хронічною гіпертензією І ст.

На основі вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності достовірно частіше (порівнюючи з жінками з фізіологічною вагітністю і пологами) зустрічалися різні види ускладнень, причому за частотою ускладнень перше місце займали плацентарна недостатність та маткові кровотечі в послідовому та ранньому післяпологовому періодах.

Отримані результати підтверджують те, що гіпертензивні розлади у вагітних – стан, який часто порушує перебіг як вагітності, так і пологів, післяпологового періоду, що є досить небезпечним як для матері, так і для плода.

Такі вагітні повинні бути своєчасно взяті на облік в жіночій консультації і протягом вагітності мають комплексно лікуватися.

Для кращого розуміння патогенезу гіпертензивних розладів у вагітних і вивчення їх впливу на внутрішньоутробний стан плода нами були вивчені зміни метаболічних та окисно-відновних процесів в організмі обстежених вагітних. Для досягнення поставленої мети нами були проведені дослідження по вивченню активності ферментативних систем, стану системи L-аргінін/NO та окисної модифікації білка.

У результаті дослідження ферментної активності сироватки крові жінок з нормальним перебігом вагітності було отримано такі дані: активність АСТ у жінок з фізіологічним перебігом вагітності в середньому складала 20,5 од., активність АЛТ – 14,5 од.; активність ЛДГ – 279 од.; ЛФ – 188,4 од. При фізіологічному перебігу вагітності активність вищеперерахованих ферментів дещо підвищувалась, але їхні величини знаходилися в межах середніх величин активності ферментів крові здорових невагітних жінок.

Згідно з отриманими даними у всіх групах хворих спостерігалося наростання активності ферментів крові, хоча достовірне зростання (р < 0,05) спостерігалося лише при прееклампсії, до того ж найвищий ступінь активності всіх ферментів був при прееклампсії середнього ступеня і складав (АЛТ – 44,8 5,35 од.; АСТ – 45,6 5,7 од.; ЛДГ – 496,2 48,5 од.; ЛФ – 293,8 50,3 од). Підвищення активності ферментів АЛТ, АСТ вказує на постгіпоксичне та аутоімунне враження печінки. Зростання активності ЛДГ ілюструє посилення анаеробного гліколізу, що призводить до розвитку лактат-ацидозу, що викликає прогресуюче пошкодження клітин. Наростання активності ЛФ може свідчити не тільки про враження печінки, але й про пошкодження плацентарної тканини, оскільки в останній знаходиться велика частина загального фонду даного ферменту.

Окрім вивчення абсолютних величин ферментів, ми оцінювали і їх співвідношення, а саме (АСТ/АЛТ) – коефіцієнт де Рітіса.

Аналізуючи дані дослідження, при гіпертензивних розладах у вагітних спостерігалося зменшення даного показника, який при прееклампсії середнього ступеня досягав критичної величини (0,970,07), що вказує на грубі пошкодження клітин при даній патології.

Виходячи із отриманих результатів можна сказати, що зафіксовані нами зміни активності ферментів пов′язані з наростаючим напруженням метаболічних процесів і функціонального стану печінки. Враховуючи велику роль даного органу в процесах синтезу білка в організмі, доречно очікувати не тільки на окремі відхилення в їх протіканні, але й на можливі постсинтетичні модифікації білків.

Наступним кроком оцінки метаболічних процесів було вивчення системи синтезу оксиду азоту. Для оцінки стану системи L-аргінін/NO ми вивчили концентрації L-аргініну і сумарних нітратів і нітритів крові (табл. 1).

Таблиця 1

Стан системи L-Аргінін/NOу вагітних з гіпертензивним синдромом

Групи вагітних

n

L-Аргінін мкмоль/л

NO2- + NO3-

мкмоль/л

Здорові

55

190,259,16

38,452,1

Хронічна гіпертензія І ст.

60

170,489,87

34,121,24

Легка прееклампсія

130

155,7210,05*

28,301,16*

Середнього ступеня прееклампсія

60

147,1810,28*

25,671,33*

Примітка: * – р < 0,05 в порівнянні із здоровими

Так як зменшення рівня L-аргініну в наших дослідженнях не співпадало із зростанням показників сумарних нітритів і нітратів крові, то логічно було припустити, що зниження L-аргініну відбувається в більшій мірі за рахунок підвищеного використання його для синтезу сечовини і, в меншій мірі – для синтезу оксиду азоту.

Порівнюючи показники L-аргініну у вагітних з прееклампсією легкого та середнього ступеня достовірної різниці знайдено не було. Це вказує не на зменшення аутоімуноагресії, а на декомпенсацію функції ендотелію. Досліджуючи показники сумарних запасів нітратів і нітритів крові, що відображають загальний рівень NO, було виявлено тенденцію до їх зниження у вагітних з хронічною гіпертензією І ст. і достовірне зменшення (р < 0,050 у вагітних з прееклампсією (при прееклампсії легкого ступеня важкості він складав 28,301,16 мкмоль/л, а при прееклампсії середнього ступеня – 25,671,33 мкмоль/л). Наростаючий дефіцит оксиду азоту ми пояснюємо зменшенням його синтезу або підвищеним використанням при зростанні активних форм кисню. Це вказує на розвиток у досліджуваних групах вагітних вираженого оксидантного стресу і відповідно плацентарної недостатності.

Для вивчення стану окисно-відновних процесів у вагітних з гіпертензивними розладами ми досліджували стан окислювальної модифікації білка.

З метою вивчення стану окисної модифікації білка ми визначали рівень карбонільних похідних при різних довжинах хвиль у вагітних з хронічною гіпертензією І ст. і прееклампсією (таблиця 2). Після аналізу показників спонтанної окисної модифікації білка було встановлено достовірну її активацію (р < 0,05) у вагітних з преклампсією, особливо при середньому ступені її важкості. При порівнянні показників металкаталізованої окисної модифікації білка також було виявлено достовірну її активацію (р < 0,05) у вагітних з прееклампсією. Особливо достовірними зміни були на довжині хвилі 356 нм, тобто тій, яка знаходиться в ультрафіолетовій ділянці.

Ці показники вказують на наявність оксидантного стресу, зміни в структурно-функціональній організації білка, накопичення в організмі вагітних з гіпертензивними розладами низькомолекулярних продуктів деградації білка, які забезпечують токсичний вплив на всі органи і системи вагітних.

У завдання проведеного нами дослідження входило вивчення стану репродуктивної системи вагітних із гіпертензивними розладами, їхнього неврологічного статусу, що включало уточнення особливостей психо-вегетативних порушень з урахуванням характеру знепритомнення, больового синдрому і розладів сну, а також вивчення емоційно-афективної сфери зазначених хворих.

Психовегетативні розлади проявляються психічними порушеннями, серед яких домінували тривожні, депресивні, іпохондричні, астенічні, істеричні феномени, і вегетативні розлади, що виявлялися в багатьох системах. З метою уточнення емоційно – афективних розладів у жінок з гіпертензивними розладами нами проаналізовано результати тестів Бека і Спілберга. Тест Бека визначає ступінь депресії.

Середній бал по тесту Бека у жінок з хронічною гіпертензією І ст. складав 12,86 0,65, що відповідає легкій депресії. При прееклампсії легкого ступеня середній бал складав 13,05 0,12, що відповідає також легкій депресії, а при прееклампсії середнього ступеня тяжкості - 18,86 0,48, що відповідає вираженій депресії.

Loading...

 
 

Цікаве