WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

З метою вивчення частоти гіпертензивних розладів у вагітних, впливу його на перебіг пологів, післяпологового періоду і стану новонароджених, нами проведено ретроспективний аналіз 8450 історій пологів із акушерського відділення пологового будинку № 2 м. Вінниці за 1990-2000 роки.

Групи хворих, що були відібрані для дослідження повністю відповідають сучасній класифікації (ISSHP, 2000, міжнародного товариства з вивчення гіпертензії у вагітних) – наказ № 676 (від 31.12.2004 р.) „Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги".

Для розробки системи лікувальних і профілактичних заходів та досягнення поставленої мети нами були висунуті наступні робочі гіпотези:

  1. Розбалансування регуляторних факторів багатьох систем у вагітних з гіпертензивними розладами, на нашу думку, може ініціюватись дефіцитом окисних сполук азоту, забезпечуючи процеси дилятації судинного русла, а отже оксигенації організму та зростаючим за цих умов посиленням окисної деструкції білків, що, в свою чергу, може призводити до їх деполімеризації, порушень не тільки мембрано-транспортних функцій клітини, але й загибелі останніх. При цьому ми не виключаємо можливість індукції процесів апоптозу клітин плаценти, що може відігравати вирішальну роль у розвитку плацентарної недостатності, а отже, ускладненому перебігу вагітності.

  2. Враховуючи механізми активації апоптозу можна оцінити переважаючий тип ураження фетоплацентарного комплексу (гіпоксичний чи аутоімунний).

  3. При складанні плану лікування вагітних з гіпертензивними розладами необхідно враховувати не лише рівень артеріальної гіпертензії, але і ступінь метаболічних, окисно-відновних та нейроендокринних порушень, оскільки останні являються ключовим поштовхом у виникненні фетоплацентарного дисбалансу.

  4. Впровадження програми лікувально-профілактичних заходів при гіпертензивних розладах із диференційованим підходом на різних етапах надання допомоги сприяє зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

Дослідження проводилося за розробленою нами програмою, яка включала 6 етапів.

На І етапі з метою вивчення частоти гіпертензивних розладів у вагітних, впливу її на перебіг пологів, післяпологового періоду і стану новонароджених, нами було проведено ретроспективний аналіз 8180 карт вагітних та історій пологів у пацієнтів з нормотонією та гіпертензивними розладами із акушерського відділення пологового будинку № 2 м. Вінниці за 1990-2000 роки.

На ІІ етапі проведено комплексні дослідження 250 вагітних з гіпертензивними розладами і 55 жінок з фізіологічною вагітністю і нормальним артеріальним тиском. Дослідження проводились у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Вагітні з гіпертензивними розладами були розподілені на 3 групи: І групу склали 130 вагітних з легкою прееклампсією, ІІ групу склали 60 жінок з прееклампсією середньої тяжкості, а в ІІІ групу увійшли 60 жінок з хронічною гіпертензією І стадії. Діагноз хронічної гіпертензії встановлювали за даними фізикального анамнезу та клініко-лабораторних методів дослідження.

На ІІІ етапі з метою оцінки стану плацент, ступеня їх гіпоксичного ураження нами було проведено морфологічне, гістохімічне та імуногістохімічне обстеження 67 плацент від породіль з гіпертензивними розладами і 20 плацент від породіль з фізіологічним перебігом вагітності.

На ІV етапі для виявлення впливу гіпертензивних розладів на стан плода нами було проведено комплексне дослідження плодів від 250 породіль з гіпертензивними розладами і 55 породіль з фізіологічним перебігом вагітності.

На V етапі з метою раннього виявлення порушень плода та ефективної її корекції при гіпертензивних розладах у вагітних нами була створена на 150 вагітних з гіпертензивними розладами математична модель прогнозування порушень стану плода та перевірена її достовірність, ефективність та адекватність на 100 вагітних з гіпертензивними розладами. Для доведення практичної цінності, результативності та доцільності використання створеної моделі прогнозування порушень плода у вагітних з гіпертензивними розладами, нами було проведено порівняльно-аналітичне дослідження з використанням даної моделі. В даному дослідженні брали участь дві групи вагітних. Перша група – основна: до неї входило 30 вагітних з прееклампсією легкого ступеня тяжкості, які були відібрані із раніше створеної групи, що включала 130 вагітних з легкою прееклампсією.

Друга група – порівняння, до складу якої входило 30 вагітних з прееклампсією легкого ступеня тяжкості. Вона була створена додатково з метою порівняльної оцінки ефективності раннього прогнозування та раннього застосування запровадженої терапії.

На VІ етапі був досліджений вплив запропонованої терапії на психоемоційний стан, стан метаболічних, окисно-відновних процесів, рівень експресії анти- і проапоптозних рецепторів, колагенів І та ІІІ типів у вагітних з гіпертензивними розладами та стан плода і новонародженого.

На даному етапі брали участь 250 вагітних з гіпертензивними розладами, які були розподілені на дві групи: І група – порівняння, до складу якої входили 120 вагітних, яким була призначена тільки базова терапія (60 вагітних з легкою прееклампсією, 30 вагітних з прееклампсією середньої тяжкості і 30 вагітних з хронічною гіпертензією); ІІ група – основна, до складу якої входили 130 вагітних, яким була призначена і базова, і запропонована нами терапія (70 вагітних з легкою прееклампсією, 30 вагітних з прееклампсією середньої тяжкості і 30 вагітних з хронічною гіпертензією). Новонароджені від матерів, яким було проведено базову і запропоновану нами терапію були розподілені на такі ж групи.

Для визначення стану плода застосовувалась кардіотокографія. За допомогою кардіомонітору „Біомедіка" (Італія) протягом 30-ти хвилин зі швидкістю руху стрічки 1 см/хв. проводили запис кардіотокограм. Кардіотокограма оцінювалась за шкалою Fischer (1973) за наступними показниками: базальна частота серцевих скорочень, варіабельність ритму – амплітуда та частота осциляцій, кількість, глибина та тривалість акцелерацій та децелерацій.

Для діагностики матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу використовували допплерографічне дослідження з визначенням максимальної систолічної швидкості кровообігу і кінцевої швидкості діастолічного кровообігу та вираховуванням систоло-діастолічного (С/Д) співвідношення (коефіцієнту), індексу резистентності (ІР), пульсаційного індексу (ПІ). Для оцінки стану плода також вивчали вміст гормонів та білків плацентарного комплексу. Кількісне визначення ПЛ, естріолу, естрадіолу, прогестерону в сироватці крові проводилось методом твердофазного імуноферментного аналізу (ЕИ8А), сендвіч-типу з використанням наборів Рlасеntal Lactogen Diagnostic Кіt НРL ЕІА КІТ (ВСМ-Diagnostics, США), ІФА-набору 449-3700 Ultra-Sensitive Unconjugated Estriol (DSL-10-3700) (Diagnostic Systems Laboratories, США), "Стероид ИФА-кортизол" (Санкт-Петербург, Росія). Концентраціюспецифічних білків вагітності АМГФ, ПАМГ, ПАПП-А, IGF-I в сироватці венозної крові, а також ц-АМФ в плазмі крові вагітних також визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу "сендвіч"-варіанту з використанням моноклональних антитіл тест-системи АМГФ - ферти тест М (ДІА-М, Москва, Росія), тест ПАМГ-1-Фертитест-М (ДИА-М, (Москва, Росія), ПАПП-А - Elisa (DRG Diagnostics), ІФА-наборів для визначення IGF-I без екстракції (DSL-10-2600) (Diagnostic System Laboratories, Texac, США) та ІФА-АФ-цАМФ (ДИА-М, Москва, Росія). Оцінку активності ферментних систем АСТ і АЛТ проводили за допомогою динітрофенілгідразинового методу Ратмана-Френкеля.

Активність лактатдегідрогенази визначалася за допомогою реакції з 2,4-динітрофенілгідразином (метод Севела-Товарека), а лужної фосфатази - за допомогою уніфікованого методу визначення активності фосфатази по реакції гідролізу п-нітрофенілфосфату.

Вміст вільного L-аргініну в сироватці крові визначали класичним методом Сакагучі, в основі якого лежить механізм утворення кольорового комплексу аргініну з б-нафтолом в присутності окислювача. Кількість аргініну розраховували користуючись калібрувальним графіком, складеним у відповідності до умов проведення досліду і який являє собою криву залежності оптичної щільності від кількості аргініну. Кількість вільного L-аргініну в сироватці виражали в мкмоль/л.

Про вміст NO в сироватці крові судили по рівню його продуктів метаболізму – сумарних нітритів (NO2-) і нітратів (NO3-). Для визначення рівня метаболітів NO в зразках проводили реакцію відновлення нітрат-іонів в нітрит-іони з попередньою депротеінізацією і наступною реакцією з реактивом Грісса. Спектрофотометрування досліджуваного зразка проводили на СФ-26 при d=540 нм в кюветі товщиною шару 1 см проти контрольної проби. Вміст метаболітів NO визначали використовуючи калібрувальний графік, побудований у відповідності з умовами проведення досліду і виражали в мкмоль/л.

Loading...

 
 

Цікаве