WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

Науково-дослідний інститут медичних ПРОБЛЕМ сім'ї

ГАЙСТРУК НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 618.36;618.3-16,155.194.5.021

Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування)

14.01.01 – акушерство та гінекологія

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

-2007

Роботу виконано Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України

Наукові консультанти:

- доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, Київський інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний співробітник відділення патології вагітності та пологів

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Задорожна Тамара Данилівна, Київський інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач лабораторії патоморфології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерології медичного факультету, Луганський державний медичний університет МОЗ України

- член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

- член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика м. Київ, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться "_27_" _квітня__2007 р. о _12.00_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, проспект Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)

Автореферат розісланий "_27_" _березня__2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцентДолгошапко О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Антенатальна охорона плода – одна з найбільш важливих проблем сучасного акушерства і перинатології, основним завданням якої є зниження перинатальної захворюваності та смертності (Вихляева Е.М., Хотжаева З.С., 2004).

Відомо, що перинатальна захворюваність та смертність залежить від стану здоров'я вагітної, функції плацентарного комплексу, перебігу та ведення вагітності і пологів, впливу на організм жінок соціально-біологічних факторів зовнішнього середовища.

В сучасних умовах при екологічних навантаженнях, економічної нестабільності, незважаючи на втілення в життя Законів України „Про охорону дитинства", важливих державних програм „Репродуктивне здоров'я", „Безпечне материнство", демографічна ситуація в країні несприятлива, смертність перевищує народжуваність, здоровґя населення в стані психоемоційної напруги, в тому числі і у жінок репродуктивного віку, зберігаються тенденції до збільшення кількості ускладнень вагітності і погіршення стану плода (Макаров О.В., Николаев Н.Н., Волкова Е.В., 2004).

З літератури відомо, що одним із найбільш серйозних ускладнень вагітності, які несприятливо впливають на вагітну та плід є прееклампсія (Роговая О.Н., 2000).

За даними МОЗ України, до останнього часу в структурі материнської смертності прееклампсія займала одне з перших місць (Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я., 2002).

Перинатальна смертність при цьому ускладненні вагітності також висока і складає від 24 до 67%о, а перинатальна захворюваність сягає 46,3-78,0‰(Фролова О.Г., Токова З.З., Пугачева Т.М., 2004).

Кожна п'ята дитина, яка народилася від жінки з прееклампсією, має соматичні або неврологічні розлади, а також тією чи іншою мірою відстає у фізичному та психоемоційному розвитку тривалі роки (Савельева Г.М., 2004).

Відомо, що ведучим симптомом при прееклампсії являються гіпертензивні розлади.

Серед багатьох причин підвищення АТ у вагітних найбільш часто зустрічається і гіпертонічна хвороба, яка також несприятливо впливає на внутрішньоутробний розвиток плода (Лук'янова І.С., Гутман Л.Б., 2002).

Перинатальна смертність складає 12,4 ‰ у вагітних з прееклампсією і 12,3‰ у вагітних з гіпертонічною хворобою. Звертає на себе увагу той факт, що в структурі перинатальної смертності провідне місце займає антенатальна загибель плода.

Як відомо, основною причиною порушень внутрішньоутробного стану плода є плацентарна недостатність і гіпоксія (Серов В.Н., Сидельникова В.Н. 2003).

Патологічні зміни, які відбуваються в плаценті при гіпертензивних розладах призводять до порушень материнсько-плацентарно-плодового кровотоку, зниження артеріального кровопостачання плаценти і плода, обмеження газообміну і метаболізму у фетоплацентарному комплексі, порушення процесів дозрівання плаценти. Все це призводить до плацентарної недостатності і зниження витривалості плода до гіпоксії (Савельева Г.М., Шалина Р.И., 2000).

За даними авторів (Дашкевич В.Є., Коломійченко Т.В., Янюта С.М., 2004) у вагітних з прееклампсією плацентарна недостатність розвивається в 40% випадків. Плацентарна недостатність це не хвороба, а патологічний синдром при вагітності, який розвивається внаслідок порушення транспортної, трофічної, ендокринної і метаболічної функції плаценти і призводить до гіпоксії плода та затримки його внутрішньоутробного розвитку (Чепка Ю.Л., 2001).

Значна частота ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних з гіпертензивними розладами свідчить не тільки про актуальність, але і про нез'ясованість до теперішнього часу механізмів розвитку даної патології, що супроводжується багатоплановою розрегуляцією метаболічних процесів. Дані обставини вказують на необхідність продовження пошуків цих механізмів з метою їх нормалізації і ліквідації несприятливих впливів на організм матері і плода.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової теми, затвердженої МОЗ України, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова „Вивчення функціонального стану та адаптаційних можливостей системи мати-плацента-плід при акушерській та екстрагенітальній патології з подальшим прогнозуванням перебігу вагітності та пологів" (№ державної реєстрації 0101U007215). Тема дисертаційної роботи затверджена експертною комісією АМН та МОЗ України „Акушерство і гінекологія" (Протокол № 4 від 06.06.2002 р.). Тема дисертації відповідає основним напрямкам Національної програми „Репродуктивне здоров'я 2001-2005" (Наказ Президента України №203/2001 від 26.03.2001 р.)

Мета дослідження: знизити частоту перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з гіпертензивними розладами шляхом розробки науково обгрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію нейроендокринних, метаболічних порушень та процесів регуляції апоптозу в плаценті.

Завдання дослідження:

  1. Провести ретроспективний та проспективний аналіз перебігу пологів, післяпологового періоду і стану новонароджених у жінок з гіпертензивними розладами.

  2. Вивчити особливості метаболічних процесів в організмі вагітних з гіпертензивними розладами та стан білково-синтезуючої функції плаценти при плацентарній недостатності.

  3. Дослідити психоемоційний стан і нейроендокринну адаптацію у обстежених вагітних.

  4. Оцінити морфологічний, гістохімічний стан плацент, особливості системи регуляції апоптозу та експресії компонентів екстрацелюлярного матриксу в послідах породіль з гіпертензивними розладами.

  5. На підставі показників біофізичних (КТГ, УЗД, БФП, допплерографії) та гормональних методів проаналізувати материнсько-плодові взаємовідносини.

  6. Створити алгоритм і математичну модель індивідуалізованого прогнозування порушень плода та перевірити її ефективність.

  7. Патогенетично обґрунтувати, розробити та впровадити в практику систему організаційних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на антенатальну профілактику ускладнень вагітності, порушень стану плода та оцінити їх ефективність.

Loading...

 
 

Цікаве