WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників (автореферат) - Реферат

Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників (автореферат) - Реферат

Примітка.* - кількість штамів в абсолютних одиницях.

Проведеними нами дослідженнями встановлено збільшення питомої ваги резистентних до антибактеріальних препаратів штамів в сучасній популяції шигел Зонне і Флекснера, а також зростання ступеню резистентності актуальних штамів до антибактеріальних препаратів (табл.4б).

Таблиця 4б

Спектр чутливості до антибіотиків актуальних штамів шигел, %

(n S.sonnei=106, n S.flexneri=124)

Найменування антибіотика

R-штами

I-штами

S-штами

S.flexneri

S.sonnei

S.flexneri

S.sonnei

S.flexneri

S.sonnei

1.

Ампіцилін

34,74,34

100

65,34,28

0

0

0

2.

Тетрациклін

100

84,93,48

0

15,13,46

0

0

3.

Рифампіцин

89,52,75

100

10,52,75

0

0

0

4.

Левоміцетин

45,27,28

45,34,84

36,35,46

0

18,63,49

54,74,83

5.

Стрептоміцин

81,83,47

40,64,77

18,23,47

15,13,46

0

44,34,83

6.

Фузидін

100

100

0

0

0

0

7.

Еритроміцин

100

100

0

0

0

0

8.

Карбеніцилін

91,02,57

50,04,86

8,92,56

50,04,86

0

0

9

Канаміцин

0

0

0

5,72,25

100

94,32,12

10.

Доксіциклін

91,02,57

35,04,63

8,92,56

65,14,63

0

0

11.

Гентаміцин

0

0

81,53,48

80,23,87

18,63,49

10,42,96

12.

Ципробай

0

0

27,44,01

10,42,97

72,64,1

89,62,96

13.

Офлоксацин

0

0

29,84,11

27,34,33

70,24,12

72,74,32

14.

Цефазолін

0

0

54,04,48

84,93,48

46,04,53

15,13,46

Головуючі позиції у формуванні антибіотикорезистентності у бактеріальній популяції займають шигели Флекснера. У наших дослідженнях цей вид шигел виявився стійким до 8 з 14 використаних препаратів (Am, Te, Ri, St, Fu, Er, Cb, Do). Шигели Зонне показали стійкість до 7 з 14 досліджених препаратів (Am, Te, Ri, Fu, Er, Cb, Do). Не знайдені штами, чутливі до всіх використаних антибіотиків.

Терморезистентність. Виявлене підвищення стійкості актуальних штамів шигел до температурного фактору. 96% шигел періоду 1944-1972 рр. були чутливими до температури 70оС при експозиції 1хв. Більше 80% актуальних культур залишалися життєздатними після 45 хв. нагрівання при 70оС. 83,9 % актуальних штамів шигел Флекснера й 54,7 % актуальних штамів шигел Зонне виявили стійкість до температури 90оС при експозиції 20 сек. (Р<0,05).

Резистентність до дезінфектантів. В нашому дослідженні всі архівні штами шигел виявили чутливість до використаних в експерименті дезінфектантів. Більшість аналізованих дезінфікуючих засобів показала спроможність пригнічувати ріст і розмноження шигел у рекомендованому виробниками діапазоні концентрацій. Стійкими до дії хлорвмісних дезінфектантів виявлялися лише ізоляти актуальних штамів шигел Зонне. Нами встановлена резистентність 32 % актуальних штамів шигел цього виду до рекомендованих режимів дезінфекції препаратами "Хлорамін" та "Хлорантоїн".

Плазмідний профіль. В сучасній популяції шигелл у 2,2 – 4,6 рази збільшалась частка штамів, які вміщують дрібні плазміди величиною 3,0, 7,5, 16,0 т.п.н. Зазначені плазміди кодують множинну лікарську стійкість бактерій (р<0,05). Встановлена наявність у сучасних ізолятів шигел багатотиражних дрібних плазмід; що вказує на високу ступінь експресії плазмідних детермінантів резистентності у актуальних штамів. Зустрічаємість у актуальних штамів шигел важкої плазміди 210 т.п.н., яка детермінує вірулентні властивості, зменшалася у 2 рази (р<0,05) .

З врахуванням отриманих даних еволюція епідемічного процесу шигельозів уявляється наступним чином. Тісний зв'язок і взаємодія паразита із організмом хазяїна примушує патоген швидко і, головне, доцільно, реагувати на зміни, які відбуваються у його екологічній ніші. На початку ХХ сторіччя перевагу перед іншими мали штами шигел, які спричиняли тяжкий перебіг захворювання з масивним обсіменінням довкілля, що сприяло поширенню інфекції, яку викликали високо вірулентні штами шигел. Щільність бактеріальної популяції у довкіллі підтримувалася епідемічними спалахами і численними спорадичними захворюваннями з переважно маніфестним перебігом. Енергійні та ефективні протиепідемічні заходи, поліпшення загальної санітарної ситуації, успіхи антибактеріальної терапії значно звузили екологічну нішу шигел. Це поставило під загрозу само існування шигел як виду. У цих умовах еволюція популяцій шигел різко прискорилася: підвищилася резистентність до дії різноманітних фізичних та хімічних чинників середовища та спроможність до персистенції в організмі хазяїна. Під тиском природного відбору перевагу набули ті штами шигел, які були спроможні до переживання у довкіллі, чим пояснюється різке підвищення терморезистентності сучасної популяції шигел. Здобутком певної частини популяції шигел стала стійкість до хлорвмісних сполук, тим більше, що активна частина цих сполук, хлор, використовується для дезінфекції вже багато років. Одночасно відзначається підвищення стійкості до антибіотиків. Таким чином, посилення здатності шигел зберігатися в навколишньому середовищі забезпечила безперервність епідемічного процесу шигельозів.

Втім паразитична фаза має головне значення для існування шигел як виду. З біологічної точки зору безсимптомна шигельозна інфекція є найбільш вдалим варіантом симбіотичних відносин між паразитом і хазяїном, при яких збудник не заподіє йому великої шкоди. За відсутності маніфестних симптомів шигели значно довше перебувають в організмі хазяїна, що має вирішальне значення для збереження популяції у нових умовах існування.

Отже опірність популяції шигел у довкіллі зростає, знижується її вірулентність, збільшується здатність до персистенції, що обумовлює існування значного резервуару прихованих форм шигельозів. Саме ці зміни забезпечують виживання домінантної популяції шигел і визначають особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах.

ВИСНОВКИ

1. Еволюція ЕП шигельозів в Україні до 70-х років ХХ сторіччя супроводжувалася змінами їх етіологічної структури у бік зникнення високовірулентних та малостійких у довкіллі шигел Григор'єва-Шига і Штутцер-Шмітца, суттєвого обмеження менш вірулентних і більш стійких шигел Флекснера та широкого поширення низьковірулентних та високостійких шигел Зонне. У наступні роки й до теперішнього часу шигели Зонне та Флекснера залишилися основними видами збудників шигельозів; тривалого та значного домінування будь-якого виду шигел не спостерігалося.

2. В останнє десятиріччя спостерігався виражений паралелізм динаміки захворюваності на шигельози Флекснера і Зонне. Це знайшло відображення у зближенні біологічних властивостей їх збудників внаслідок пристосування до нових умов існування. Так, більшість адгезинактивних ізолятів серед актуальних штамів як шигел Флекснера, так і шигел Зонне, на відміну від архівних штамів цих видів, виявляла середньоадгезивні властивості. При суттєвих розбіжностях у антилізоцимної активності архівних штамів шигел Зонне і Флекснера відмінності між антилізоцимною активністю актуальних штамів шигел цих видів достовірно відсутні. Зменшення у 4 рази частки культур із гемолітичною активністю серед актуальних штамів шигел Флекснера і відсутність штамів із гемолітичною активністю серед актуальних штамів шигел Зонне свідчить про зближення їх вірулентних властивостей.

Loading...

 
 

Цікаве