WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників (автореферат) - Реферат

Особливості епідемічного процесу шигельозів в сучасних умовах і біологічні властивості їх збудників (автореферат) - Реферат

Рис.1 Динаміка епідемічного процесу дизентерії в Україні та Сумський області в 1944-2005 рр.

Тотожність епідемічних процесів шигельозів в Україні та Сумської області в 1975-2005 рр. (індкс кореляції r=0,94) дозволила вивчити деякі загальні закономірності епідемічного процесу шигельозів на моделі Сумської області.

Еволюція епідемічного процесу шигельозів в Україні супроводжувалася динамічними змінами їх етіологічної структури (рис.2).

Основними видами збудників до 1950 х років минулого сторіччя були шигели Флекснера і Григор'єва-Шига, які викликали захворювання з тяжким перебігом та високою летальністю. Згодом питома вага шигел Григор'єва-Шига в етіологічній структурі шигельозів з 32 % у 1946 р. впала до 0,0002 % у 1962 р. З 1967 р. шигели цього виду у хворих не виявлялися. У цей же період був ліквідований шигельоз, який спричинявся високовірулентними шигелами Штутцер – Шмітца. Домінування шигел Флекснера спостерігалося до 1961 р. Саме цей вид шигел обумовив підйом захворюваності на дизентерію у зазначений період. З 1962 р. головну роль перебрали шигели Зонне, які викликали захворювання з більш легким перебігом. Частка шигел цього виду в етіологічній структурі шигельозів поступово збільшувалася і у 1972 р. досягла 96 % і більше. Ці зміни супроводжувалися значним підйомом захворюваності у 1963 - 1972 рр. Основними видами збудників протягом наступного періоду були шигели Зонне і Флекснера, причому в останні 30 років не спостерігалося тривалого та значного домінування будь-якого виду шигел, відмінності між рівнями захворюваності на шигельози Зонне і Флекснера також значно зменшилися.

Рис. 2. Динаміка змін етіологічної структури шигельозів в Україні, 1946 – 2005 рр.

Таким чином, бурхлива динаміка етіологічної стуктури шигельозів у 1944 - 1972 рр. змінилася у наступний період менш вираженими коливаннями двох головних видів збудників. Загальною закономірностю змін етіології дизентерії є її еволюція від високовірулентних та малостійких у довкіллі збудників до збудників з більш низькою вірулентністю і більшою стійкостю у навколишньому середовищі. Можливо, під впливом змін умов навколишнього середовища внаслідок природнього відбору в популяціях шигел відбулася вибіркова елімінація мало пристосованих до даних конкретних умов мікроорганізмів, в той самий час інші штами бактерій, які набули "корисні" особливості, стали переважати у популяції шигел. Зникнення популяцій шигел Григор'єва – Шига і Штутцер – Шмітца, очевидно, пов'язано з відсутностю у них здатності до адаптивних змін.

В останні 12 років визначається паралелізм динаміки епідемічних процесів шигельозів Зонне і Флекснера (рис.3), що, очевидно, є наслідком загальних закономірностей їх поширення. Про це свідчить майже однакова кількість спалахів в Україні, що були викликані шигелами Зонне і Флекснера у 1996-2003 рр., і втягнутих у них дітей (37 спалахів, викликаних шигелами Зонне, захворіло 817 дітей; 43 спалахи, викликаних шигелами Флекснера, захворіло 800 дітей), а також зниженням частоти виділення шигел Флекснера із об'єктів довкілля відносно до частоти виділення шигел Зонне з 2,7- 4,7 у 1983 - 1993 рр. до 1,1-0,6 у 1998 -2002 рр.

Встановлений виражений паралелізм динаміки захворюваності на ГКІ і шигельози, який відображує наявність серед випадків ГКІ недіагностованих форм шигельозів. Аналіз, проведений за період 1992-2005 рр., виявив тісний кореляційний зв'язок між інтенсивністю поширення шигельозів та ГКІ невстановленої етіології (r=0,86).

Рис. 3. Динаміка епідемічного процесу шигельозів Зонне і Флекснера в Україні, 1975 – 2005 рр.

Звертає увагу на себе і той факт, що рівень бактеріологічного підтвердження шигельозів в Сумський області в останні роки коливався від 86 до 92 % (при можливому рівні 50 – 60 %). Очевидно, що діагноз шигельозу встановлюється, як правило, лише за умов яскравих маніфестацій і виділення збудника у хворих. Решта хворих на шигельози з легким перебігом, без типових симптомів залишається в категорії хворих на ГЕК невстановленої етіології. Ці факти незаперечно свідчать про інтенсивність прихованого епідемічного процесу шигельозів. Проте в структурі латентного епідпроцесу найбільшу небезпеку уявляє великий резервуар невстановлених джерел інфекції, про що свідчать результати профілактичних досліджень практично здорових осіб. Аналіз цих досліджень за останні 17 років показав, що частота виявлення у практично здорових осіб шигельозної інфекції (на 100 тис. обстежених із профілактичною метою) у 2,5-5,5 рази перевищує рівні захворюваності на маніфестні форми шигельозів (рис.4).

Підтвердженням наявності значної кількості невиявлених форм дизентерії є зниження частоти встановлення джерел інфекції при епідеміологічному розслідуванні випадків шигельозів. Якщо частота виявлення джерел інфекції при епідемічному обстеженні осередків у 1944-1972 рр. становила 33-49 % (М.Н. Мельник і співавт, 1975), а у 80-ті роки цей показник знизився до 18,1% (В.А. Шатило, 1990), то в останні 15 років він не перевищував 11 %.

Епідемічний процес прихованих форм шигельозів у Сумській області у 1984 – 1992 рр. характеризувався тенденцією до зниження зі щорічним темпом 20,8 випадків на 100 тис. населення, але період 1993-2003 рр. відрізнявся зростанням субклінічних форм із темпом 3,3 випадки. У той же час рівні маніфестної захворюваності продовжували знижатися. Постійний резервуар нерозпізнаних джерел інфекції в умовах активності масових шляхів передачі може дати поштовх до

Рис. 4. Динаміка маніфестного та прихованого компонентів епідемічного процесу шигельозів в Сумській області, 1984 – 2001 рр.

виникнення великих спалахів і сприяти поширенню спорадичної захворюваності. Проте сучасний епідеміологічний нагляд не надає значної уваги цьому важливому компоненту епідемічного процесу шигельозів. Врахування поширеності прихованих форм шигельозів при проведенні санітарно-епідемічного нагляду дозволить більш об'єктивно оцінювати епідемічну ситуацію, прогнозувати подальший розвиток епідемічного процесу та впроваджувати дійові профілактичні заходи.

Однією з характерних особливостей шигельозів є висока захворюваність дітей відносно захворюваності дорослих. У 1953-1956 рр. захворюваність дитячого населення відрізнялася від захворюваності дорослих лише у 2-3,5 рази. У наступні 15 років це відношення підвищилося до 4 - 5 разів. В сучасних умовах рівні захворюваності дітей у 5-10 разів перевищують рівні захворюваності дорослих. Безсумнівно, велике значення має низький рівень у дітей санітарно-культурних навичок, що дозволяє достатньо просто реалізуватися контактно-побутовому шляху передачі інфекції, та більша сприйнятливість їх до інфекції. Проте важливе значення має й вірулентність збудника. Можна припустити, що більш високий рівень захворюваності дітей у порівнянні з рівнем захворюваності дорослих обумовлений більш низькою вірулентністю сучасних популяцій шигел ,значно меншою, ніж для дорослих, інфікуючою дозою збудника, і тому набагато частішими маніфестаціями захворювання. Очевидно, що при однакових умовах зараження одна і та ж доза інфекту у дітей викликає маніфестні захворювання, а у дорослих – субклінічні (недіагностовані) форми. Навпаки, висока вірулентність і тому незначна інфікуюча доза збудника зближає ймовірність розвитку маніфестних форм дизентерії як у дітей, так і у дорослих.

Відношення захворюваності дітей до захворюваності дорослих в останні 15 років зросло від 3 до 6,7 при шигельозі Флекснера та від 9-10 до 13 при шигельозі Зонне (табл.1).

Як свідчать наші дослідження, причини еволюції епідемічного процесу пов'язані із змінами, які відбуваються на рівні паразитарної системи збудник - хазяїн, насамперед у популяції збудника.

Таблиця 1

Порівняльна захворюваність на шигельози Флекснера і Зонне дітей та дорослих у 1992 – 2005 рр. (інтенсивні показники)

Роки

Захворюваність на шигельоз Флекснера інт.показники

Від-

ношен-

ня

Захворюваність на шигельоз Зонне інт.показники

Від-

ношен-

ня

Дорослі

Діти

Дорослі

Діти

1992

8,54

28,1

3,3

7,56

75,7

10,0

1993

8,64

29,5

3,3

4,38

37,9

8,7

1994

20,3

67,5

3,3

18

176

9,8

1995

18,5

49,7

2,7

11,9

122

10,2

1996

11,3

32,2

2,9

4,78

46

9,6

1997

7,63

23,8

3,1

1,97

19,5

10

1998

9,45

33,6

3,6

5,86

70

11,9

1999

13,5

47,3

3,5

15,3

165

10,8

2000

10,8

34,7

3,4

13,3

134

10,1

2001

5,54

20,2

3,7

4,9

55,7

11,4

2002

4,18

16

3,8

4,01

42,7

10,7

2003

3,98

16,8

4,2

3,26

42,9

13,2

2004

2,9

17,5

6,0

3,66

44,7

12,2

2005

1,87

12,6

6,7

5,25

71,8

13,7

Loading...

 
 

Цікаве