WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Обчислення коефіцієнту ефективності пімекролімус-кремом виявило, що використання препарату коротким курсом покращує клінічну симптоматику хвороби у 0,5 рази, а довготривале (протягом 6 місяців) майже вдвічі.

Комплексне використання гіпоалергенної дієти, місцевої нестероїдної терапії та антигістамінного препарату ІІІ покоління – дезлоратадину (еріус), окрім чіткої клінічної ефективності та зменшення свербежу, позитивно впливає на загальний та емоційний стан дітей. Після лікування на 14,3% збільшилась група дітей з легким перебігом захворювання. Майже на 10% зменшилась квота хворих середньо-тяжкими формами АД, а тяжкі форми взагалі не діагностувались. На тлі комплексної терапії, рівень специфічного IgE до полівалентних алергенів зменшувався від 20 до 35% у 82% хворих протягом 6-місячного спостереження. Через рік показники специфічної полісенсибілізації до харчових, побутових та пилкових алергенів були меншими на 35-40% у порівнянні з початковими дослідженнями. Серед всіх спостережених в 6-12-місячній динаміці, у 24,2% визначено появу епізодичної бронхообструкції (БОС), тобто, маніфестування ДРС. В 59% з них були вказівки на ознаки алергійного риніту (АР) (доведено мікроскопічним дослідженням слизу носової порожнини – еозинофілією понад 15%). 41% хворих скаржились на періодичні напади задухи. Означені симптоми відмічені у 23% хворих другої вікової групи у вигляді АР, а в 65% – БОС. З 2-4-х років відмічено 35% пацієнтів з епізодами БОС і в такій же кількості дітей з проявами АР. Доцільність використання дезлоратадину в якості превентивного засобу переривання "атопічного маршу", а саме ДРС, підтверджена тим, що на 12,4% зменшувався розвиток БА і АР у дітей, до терапії яких залучався антигістамінний препарат ІІІ покоління, ніж у групі порівняння.

Загальна порівняльна ефективність розробленого профілактично-лікувального комплексу у дітей з обтяженою атопічною спадковістю при використанні гіпоалергенного харчування (частково гідролізованою молочної суміші), топічної терапії нестероїдним протизапальним засобом – пімекролімус-кремом, при наявності клінічних ознак АД, довготривалим терміном (до 6 місяців) та антигістамінним препаратом ІІІ покоління – дезлоратадином, усуває клініко-імунологічні зсуви, нормалізує мікробіологічну ланку САІР та перериває подальше усугублення поліорганних уражень алергійного генезу. Динаміка клінічних симптомів на тлі профілактично-лікувального комплексу представлена на рисунку 4. Інтегральний коефіцієнт ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу перевищує традиційну терапію в 1,9 рази.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення факторів ризику та досліджені імунопатогенетичні механізми розвитку атопічного дерматиту й дермо-респіраторного синдрому у дітей молодшого віку із спадковою схильністю до атопії, та запропонована комплексна профілактично-лікувальна схема запобігання "атопічного маршу".

  1. Дітям раннього віку з успадкованістю за алергією, притаманна вікова еволюційна послідовність розвитку феномену сумації й алергійного поліорганного ураження та маніфестація клініко-імунологічних проявів атопічного дерматиту з подальшим приєднанням дермо-респіраторного синдрому.

  2. Початкові клінічні ознаки атопічного дерматиту відбуваються впродовж першого року післянатального періоду на тлі харчової алергії й зростання рівню специфічного IgЕ до коров'ячого молока. Після 2-х років життя ступінь сенсибілізації до харчових алергенів на 15% знижується, однак приєднується сукупня гіперчутливість до побутових (+ 8%) та пилкових (+ 6%) алергенів.

  3. Підвищення чутливості до домашнього пилу виступає тригерним фактором появи / чи загострення шкірних проявів хвороби у 60% 2-3-річних хворих, а в 24% випадків визначається приєднання дермо-респіраторного синдрому.

  4. При обтяженому атопічному анамнезі профілактичне вигодовування немовлят продуктами функціонального харчування з гіпоалергенними властивостями зменшує ризик (-6%) виникнення атопічного дерматиту протягом першого року життя, а в 3-річному спостереженні – на 10%.

  5. За наявності клінічних ознак атопічного дерматиту у дорічних дітей застосування молочної гіпоалергенної суміші на основі частково гідролізованих білків сироватки коров'ячого молока у 82% випадків на третину знижує концентрацію специфічного IgЕ до харчових алергенів й порівняно швидко регресує шкірні прояви захворювання, зменшуючи тяжкість його перебігу та підвищуючи ефективність лікування в 1,7 рази.

  6. Залучення до функціонального харчування гіпоалергенною сумішшю топічної нестероїдної терапії пімекролімус-кремом, знижує тяжкість атопічного дерматиту у 97% хворих, порівняно покращуючи ефективність короткочасного (протягом 8 днів) лікування на 50%, а впродовж 6 місяців майже в 2 рази. Індекс площі шкірних уражень за шкалою SCORAD у дітей дорічного періоду зменшується на 72% і в 2-4-річних хворих на 65%.

  7. Сумісне застосування гіпоалергенної суміші, топічної нестероїдної терапії та антигістамінного препарату ІІІ покоління, прискорює ремісію атопічного дерматиту, сприяючи зменшенню концентрації специфічних IgЕ на 27% після 6 місяців застосування та на 38% – у 12 місячному спостереженні, як до харчових, так і до побутово-пилкових алергенів, що може розглядатися як профілактичний захід виникнення дермо-респіраторного синдрому.

  8. Превентивність комплексного призначення гідролізованих сумішей, як функціонального харчування стримує каскад імунологічних порушень у дітей з успадкованою атопією, попереджаючи розвиток атопічного дерматиту. Сумісне використання гіпоалергенних сумішей, антигістамінного препарату ІІІ покоління та довготривала топічна терапія нестероїдним протизапальним засобом при наявності клінічних проявів атопічного дерматиту відновлює імунну відповідь, покращує перебіг хвороби, запобігає розвитку більш тяжкого перебігу захворювання, а також розвитку дермо-респіраторного синдрому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В роботу педіатричної, алергологічної, дерматологічної служби на всіх етапах спостереження (стаціонар, поліклініка, санаторій) рекомендується впровадження методу профілактики та лікування атопічного дерматиту у дітей раннього віку.

  1. У дітей раннього віку з обтяженим алергічним анамнезом при неможливості грудного вигодовування, для профілактики розвитку атопічного дерматиту необхідно використовувати гіпоалергенні молочні суміші, у регламентованих вікових дозах.

  2. При наявності шкірних проявів у дітей грудного віку з атопічним дерматитом на тлі гіпоалергенної суміші, в якості топічної терапії, призначається нестроїдний протизапальний засіб пімекролімус-крем 2-кратним добовим нанесенням на уражені ділянки шкіри. Термін використання крему обумовлюється зникненням клінічних шкірних проявів захворювання.

  3. Для переривання "атопічного маршу" в комплексну терапію рекомендовано включати антигістамінний засіб ІІІ покоління – дезлоратадин-сироп; препарат може застосовуватися з піврічного віку (0,07 мг/кг). Добові дози препарату наведені у таблиці.

  4. Використання комплексного підходу в лікуванні атопічного дерматиту у дітей раннього віку дозволяє покращити ефективність терапії майже в 2 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

  1. Ефективність використання гіпоалергенної суміші НАН 1 ГА з метою профілактики клінічних проявів алергії у дітей з атопією // Сучасна педіатрія.-2005.-№2.-С.89-92 (Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ). Відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні статті.

  2. Эффективность использования гипоаллергенной смеси NAN 1 HA с целью профилактики клинических проявлений аллергии у детей // Мир нутрициологии.-2005.-№1.-С.2-4.(Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів , статистична обробка, участь у написанні статті.

  3. Атопічний дерматит як дебют алергійного „маршу" у дітей раннього віку і можливості попередження його подальшого розвитку // Запорожский медицинский журнал.-2005.-№6.-С.60-62. (Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, участь у написанні статті.

  4. Расширение возможностей контроля атопического дерматита с использованием крема Элидел (1% пимекролимус) // Сучасна педіатрія.-2005.-№4.-С.71-74 ( Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, участь у написанні статті.

  5. Cовременные аспекты фармакотерапевтического воздействия на течение аллергического марша // Современная педиатрия.-2006.-№3.-С.56-61 (Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка.

  6. Выбор антигистаминного препарата для лечения аллерических заболеваний у детей раннего возраста // Современная педиатрия.-2006.-№2.-С.1-5 (Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, підготовка до друку.

  7. Применение программы А-Дерма в комплексной терапии атопического дерматита у детей // Современная педиатрия.-2006.-№3.-С.79-82. (Співав.: Ласиця О.І., Усова Е.И., Зарудня О.Ф.). Відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні статті.

  8. Ефективність дезлоратадину в комплексному лікуванні алергійного дерматиту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.- Випуск 14.-Книга 2.-Київ.-2005.-С.419-424.

  9. Использование гипоаллергенной смеси НАН 1 ГА для профилактики ранних проявлений аллергии у детей с наследственной отягощенностью по аллергической патологии (тезисы) // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України "Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі" (7-10 грудня 2004р.).-Київ.-2004.-С.77-78 (Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю.). Відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні статті.

  10. Клінічна ефективність Елідел-крему у комплексній терапії атопічного дерматиту у дітей (тези) //Всеукраїнська науково-практична конференція „Актуальні питання дитячої алергології" м. Запоріжжя, 11-12 жовтня 2005 / Запорожский медицинский журнал.-2005.-№5.-С.138 (Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Мелліна К.В., Усова О.І., Тихомирова Н.К., Яковлева Н.Ю., Ткачова Т.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, участь у написанні статті

Loading...

 
 

Цікаве