WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку (автореферат) - Реферат

Обстеження в динаміці виконувались через 8 днів, 1, 3, 6 та 12 місяців.

Клініко-анамнестичне та параклінічне обстеження виконувалось за загальними методами. Основні та супутні діагнози веріфіковано за МКХ-10 та нормативно-директивними протоколами МОЗ України.

Алергологічні методи включали аналіз анамнезу, визначення в сироватці крові рівню загального та специфічних імуноглобулінів Е до харчових, побутових та пилкових алергенів.

Концентрацію загального IgE досліджували методом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою системного аналізатора імуноферментного фотометра "Multiscan Plus" ("Labsystems", Франція) на базі імунологічної лабораторії УДСЛ "ОХМАТДИТ".

Рівень сенсибілізації до харчових, побутових та пилкових алергенів досліджували визначенням в сироватці крові рівня IgE-специфічних антитіл до різних алергенів методом ІФА з використанням стандартних наборів фірми „Аллерген" (Росія).

Оцінку динаміки шкірних уражень атопічного дерматиту здійснювали за допомогою індексу SCORAD, розробленого Європейською міжнародною групою експертів в 1993 році.

Вивчення стану мікробіологічної ланки системи антиінфекційної резистентності проводили класичним методом (Р.В.Епштейн-Литвак, Ф.Л.Вільшанської та співав., 1977). Якісну та кількісну інтерпретацію даних проводили за методом В.В.Бережного та співавт. (2003).

Порівняльна клінічна ефективність досліджувалась методом бальної оцінки провідних симптомів захворювання. Обчислювався інтегральний показник патології (ІПП). Вираховувався ступінь покращення клінічної картини захворювання (S) та інтегральний показник порівняльної ефективності терапії (К) (С.М.Макєєв, 1985).

Цифрова обробка даних опрацьована за загальноприйнятими методами (О.П.Мінцер та співавт., 1991) з використанням стандартної комп'ютерної програми "Microsoft Excel 2000". Статистичною вірогідністю вважали значення р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення.

Нашими спостереженнями підтверджено думку багатьох авторів (С.М.Федоров, А.А.Кубанова, В.А.Адо та ін., 2000, J.M.Hanifin, S.R.Stevens, Т.Hamilton, 2001) про те, що одним з базових чинників, який сприяє появі та розвитку атопічних захворювань, є спадково-детермінована алергійна схильність. Клініко-генеалогічний аналіз визначив, що успадковування схильності до алергічних реакцій у 87,2% мали діти, в яких шкірні прояви АД прогресували, а з часом сприяли появі ДРС. У хворих на ізольований АД спадковість складає 63,3% (р< 0,05). Понад це нами встановлено, що успадковується не лише схильність до алергічних реакцій, але й ознаки органоспецифічності. І зокрема, в родинах з проявами респіраторних форм алергії у 57% випадків частіше розвивався ДРС. А батьки, хворих на АД, в 49% випадків страждали на шкірні алергічні захворювання.

Передумови для клінічного формування алергійно зміненої реактивності дитячого організму виникають ще до його народження. Доведено, що патологічний перебіг вагітності та пологів є базою для виникнення гіпоксії плоду (Л.А. Горячкина, 2005; А.Г.Чучалин, Б.А.Черняк, 2001). Остання в свою чергу веде до функціональної незрілості немовляти, пошкодженню органів та систем, з переважанням центральної нервової та імунної. Понад це, виникає порушення механізмів фізіологічної адаптації та підвищення рівня сенсибілізації (P.M.Хаитов, Б.В.Пинегин, А.Н.Чередеев, 2000). В нашому дослідженні (рис.2) зафіксована в 56% випадків патологія перебігу вагітності (гестози різних строків – 37%, загроза переривання – 48%, анемія – 11%, АВО несумісність – 4%). Захворювання жінки під час вагітності визначено лише у 2%. При цьому вказівки на алергічні та інфекційні хвороби були в рівних кількостях (50%). В антенатальному періоді, у 42% породіль фіксувалась патологія пологів у вигляді їх стимуляції (51%), кесарева розтину (6%), асфіксії плоду (43%). Наші результати з цих питань підтверджуються даними літератури (С.Ailioaie, S.Gontia,2001). В післянатальному періоді розвиток „атопічного маршу" дебютував у віці 1 місяця появою харчової алергії. За сучасними даними, остання є „стартовою" для подальшого приєднання інших типів сенсибілізації. Тобто, виникає феномен перехресної гіперчутливості. Харчова сенсибілізація у обстежених дітей відбувалась у вигляді клінічних ознак атопічного дерматиту, і в переважній більшості випадків виникала при неможливості з різних причин грудного вигодовування. Перехід на частково грудне або штучне вигодовування та вживання облігатної групи алергенів провокували появу АД. Нами доведено, що саме харчова алергія є домінуючим фактором серед інших видів гіперчутливості у хворих всіх досліджуваних періодів життя (1 місяць – 4 роки), що може розглядатися у якості етіологічно-значущого фактору появи шкірних проявів АД в ранньому віці. Підтвердженням означеного виступає зростання рівня специфічного IgE у всіх дорічних дітей, а саме – до коров'ячого молока, курячих яєць, пшеничної крупи. Полівалентний характер сенсибілізації виявлявся з віком хворих та терміном існування хвороби, що є свідченням формування феномену „атопічного маршу", який знаменує поєднання та нашарування різних видів сенсибілізації. У дітей після року гіперчутливість до харчових алергенів зменшується на 15%, однак у половини з них з'являється сукупна гіперчутливість до побутових та майже у третини – до пилкових алергенів. З урахуванням феномену сумації чи адитивності, виникає необхідність вдосконалення профілактично-лікувальних заходів на певних етапах подальшого становлення дермо-респіраторного синдрому.

При спостереженні 46 дітей (66%) до одного року з сімейним анамнезом атопії, без шкірних ознак захворювання та відсутності природного вигодовування, в якості превентивного засобу використовували молочну гіпоалергенну суміш на основі часткового гідролізу сироваткових білків. В репрезентативній групі порівняння для харчування малюків використовували звичайну молочну суміш. 34% (24 дитини) хворих, що поступали під нагляд вже з клінічними проявами захворювання, лікувались гіпоалергенною сумішшю. Групою співставлення були пацієнти на звичайному вигодовуванні.

Протягом місяця оцінювали появу чи зменшення шкірних алергічних симптомів, їх інтенсивність, поширеність згідно за міжнародними критеріями діагностики АД (J.M. Hanifin, S.M. Rajka 1980).

Враховуючи на суттєву роль системи антиінфекційної резистентності в патогенезі алергічних уражень, досліджували якісні та кількісні зміни складу випорожнень в динаміці спостереження.

При вигодовуванні гіпоалергенною сумішшю, в якості профілактики, частота виникнення АД після першого року склала 11,4%, а впродовж 3-х річного спостереження – 13,8%. Діти, які отримували стандартну молочну суміш, мали у відповідні терміни (після року 18%, через 3 роки – 24%) шкірні прояви захворювання. Тобто, порівняльна профілактична дія функціонального харчування перевершувала загальнозвісні негіпоалергенні суміші на 7 та 11% відповідно.

У дітей, що поступали з наявними ознаками АД, після закінчення місячного вигодовування частково гідролізованою молочною сумішшю визначено більш значний регрес шкірних проявів. Ступінь покращення симптомів у хворих основної групи складає 24,2 бали відповідно до 14,2 у групи порівняння. Через 1 місяць спостереження хворих на АД, шкірні ураження за шкалою SCORAD діагностовано лише у вигляді легких форм. На відміну від цього, в групі співставлення, 18% дітей не тільки не позбулися проявів АД, а й майже 10% з них мали середньотяжкий перебіг та 8% – легкий ступінь шкірного процесу.

Коефіцієнт ефективності терапії склав 0,96 проти 0,73 в групі співставлення. Інтегральний же коефіцієнт порівняльної клінічної ефективності поміж групами дорівнював 1,7, що свідчило про більш значну позитивну дію частково гідролізованої молочної суміші при вигодовуванні дітей із спадковістю за атопією.

Звісно, що зниження введення в організм дитини алергенів, зменшує рівень антитіл до певного з них. Цей факт підтверджує падіння концентрації специфічного IgE до білків коров'ячого молока в межах від 20 до 30%. Понад це, в мікроекологічному спектрі кишкового вмісту визначено нормалізацію біфідо- та лактофлори й зменшення ступеня контамінації умовно-патогенними збудниками. Клінічними проявами означеного, діагностовано зменшення симптомів функціональної диспепсії, нормалізація консистенції стула, частоти добової дефекації та усунення закрепів.

У разі наявності ознак АД (30 дітей) в якості топічного лікування на тлі гіпоалергенної дієти, застосовано препарат пімекролімус-крем. Нами визначено, що дія препарату відмічалася вже на першому тижні лікування й проявлялась зменшенням площі та виразності уражень шкіри в 1,6 рази, а ступінь інтенсивності свербежу та порушень сну в 2,3 рази. На 8-й день дослідження лише у 3% хворих зберігались виразні прояви АД. Проведення 6-місячного курсу лікування сприяло досягненню клінічної ремісії у 67% дітей, у 23% хворих відмічалось значне покращення загального процесу, а в 7% – зменшення перебігу шкірних проявів АД (рис.3). При 6-місячному спостережені у 45% випадків загострень чи рецидивів АД не спостерігалось. Показник SCORAD знижувався від 50 до 72,2% у порівнянні з таким до початку лікування. Пімекролімус-крем виявив найбільш позитивну дію у дітей до 1 року, що підтверджується не лише значним зниженням індексу, а й його складових. Так, після першого тижня застосування показник SCORAD зменшився на 28%, а через 6 місяців на 73%. У більш пізньому віці (від року до 2-х), після 7 днів – на 25%, та на 51% після півроку. В 2-4-річних – на 8 і 50% відповідно. Означене скоріш за все, пов'язано з більш тривалим терміном хвороби та вказує на необхідність застосування тривалої нестероїдної топічної терапії.

Loading...

 
 

Цікаве